ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_______________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"04" квітня 2011 р.
Справа № 20/17-410-2011
За позовом: Публічного акціонерного товариства "Ясинівський коксохімічний завод";
До відповідача: Державного підприємства Одеська залізниця;
про стягнення 5 433,24 грн.
Суддя Щавинська Ю.М.
Представники:
від позивача: Бабенко В.В., діючий за довіреністю №1187/14 від 08.02.11 року;
Тітов О.В., діючий за дов.№9051 від 27.10.2010рю;
від відповідача: Кіташевський Д.А., діючий за довіреністю №285 від 15.03.2011року.
СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство "Ясинівський коксохімічний завод" звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Державного підприємства Одеська залізниця про стягнення вартості нестачі коксової дрібниці в сумі 5 433,24 грн.
У судовому засіданні 04.04.2011р. позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач у судовому засіданні 04.04.2011р. проти позову заперечував, підтримуючи наданий відзив на позов від 04.04.2011р. (а.с.25-26) та зазначаючи, що як вбачається з комерційного акту АА № 055175/720 від 19.08.2010р. вантаж був завантажений у технічно несправний вагон. Таким чином, відповідач, посилаючись на п. 3.9 Роз’яснення Президії Вищого господарського суду України від 29.09.2008 року №04-5/225, в якому зазначається, що коли під завантаження наданий технічно несправний вагон, відправник зобов’язаний відмовитися від його використання, а якщо він цього не зробив, відповідальність за втрату, нестачу, пошкодження вагону, що виникли внаслідок технічної несправності рухомого складу, відноситься на відправника, просить у позові відмовити.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, надані під час судового розгляду, суд встановив:
Як свідчать матеріали справи, Публічне акціонерне товариство "Ясинівський коксохімічний завод" по залізничній накладній №52771999 відправило зі станції Кринична Донецької залізниці на адресу Ізмаїльського морського торгівельного порту на станцію призначення Ізмаїл Одеської залізниці коксову дрібницю, навалом, вагою 58 900 кг.
У залізничній накладній відправником зазначено, що вантаж розміщений і закріплений згідно з параграфами 1-6 Р 2 ТУ п. 4.3, 6.3, 7, 8 додатку 14 до СМГС правильно. Згідно відмітки у залізничній накладній №52771999 у вагоні №67184986 маса вантажу визначена у розмірі 58900 кг, тара при зважуванні - 20600 кг. Вантаж зважувався на 150 тн. вагах відправника.
Як встановлено судом, при надходженні вагону №67184986 на станцію Знам’янка Одеської залізниці, на підставі комерційного акту станції Нижньодніпровськ-вузол Придністровської залізниці №036790/230 від 14.08.10, актів загальної форми станції Знам’янка №№ 22206, 22212 від 19.08.2010р., вантаж був направлений на комісійне переважування, за результатами якого виявлений факт нестачі коксової дрібниці у вагоні №67184986, про що складено комерційний акт АА №055175/720/207 від 19.08.2010р. (а.с.10).
Вказаним актом встановлено, що при перевірці виявлено навантаження вантажу навалом вище бортів на 100мм. На поверхні вантажу маються воронкоподібні заглиблення праворуч над 1-2 люками довжиною 1500мм, шириною 1000мм, глибиною 1000мм; над 4-5 люками довжиною 3000мм шириною на всю ширину вагона, глибиною до полу. Просипання вантажу відсутнє. Маються старі залишки просипання вантажу на поперечних балках. Щілини: 2,5 люків праворуч за ходом між кришками люків і поперечними балками шириною 40 мм на всю довжину кришок люків, 7 люка праворуч за ходом між кришкою люка і поперечною балкою шириною 60мм на всю довжину кришки люка, закладені дошками і паклею. Двері заварені, інші люки щільно закриті. Об’єм кузова 73м.куб. Коток не застосовувався. На поверхні вантажу захисне маркування відсутнє. Зважування вагона здійснене 19.08.10р. на 150-тонних вагонних вагах ст. Знам’янка. При зважуванні виявилось брутто –67200кг., тара перевірена –20600кг., нетто –46600кг., що складає різницю ваги проти документу в сторону зменшення на 12300кг. При повторному переважуванні вага підтвердилась. Недостаючий вантаж у вагоні вміститися міг.
Враховуючи, що, керуючись ст. 133 Статуту залізниць України, вантажоодержувач передав вантажовідправнику (ПАТ "Ясинівський коксохімічний завод") право на пред’явлення позову, здійснивши відповідні відмітки в залізничній накладній №52771999 (а.с.9), останній звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Одеської залізниці вартості встановленої комерційними актами нестачі вантажу, у розмірі 5433,24 грн., обґрунтовуючи свої вимоги посиланням на ст.ст. 909, 920, 924 ЦК України, України та ст.ст. 105, 110, 113, 114, 129, 130, 131, Статуту залізниць України.
Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного:
Як свідчать наявна у матеріалах справи залізнична накладна №52771999 (а.с.9), між позивачем (вантажовідправник) і відповідачем (перевізник) було укладено договір перевезення вантажу на користь вантажоодержувача.
Відповідно до статей 909 ЦК України та 307 ГК України за договором перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй відправником вантаж до пункту призначення та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Частина 5 статті 307 Господарського кодексу України встановлює, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ст. 110 Статуту залізниць України залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу
Згідно до статті 113 Статуту залізниць України за незбереження прийнятого до перевезення вантажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.
Наявна у справі залізнична накладна №№52771999 (а.с.9), свідчить, що завантаження вантажу у піввагон №67184986 здійснювалося відправником (позивачем), а відповідно до вимог ч.3 ст.308 ГПК України, які кореспондуються з вимогами ч.2 ст.917 ЦК України, вантажовідправник зобов’язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення. У ст.31 Статуту залізниць України також встановлено, що відправник зобов’язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснити навантаження з виконанням Технічних умов. Вимоги щодо перевезення вантажів у вагонах відкритого типу встановлені і у відповідних Правилах, затверджених Наказом Мінтрансу України 20.08.2001р. №542 та зареєстрованих в Мінюсті України 10.09.2001р. за №796/5987.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем вантаж розміщений і закріплений згідно з параграфами 1-6 Р 2 ТУ п. 4.3, 6.3, 7, 8 додатку 14 до СМГС правильно, а також здійснено захисне маркування вантажу вапном.
Поряд з цим господарський суд вважає, що однією із умов забезпечення транспортабельності та збереження вантажу під час його перевезення є також технічна справність вагону, а в силу вимог ст.31 Статуту залізниць України подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках –продезінфіковані вагони та контейнери зобов’язана залізниця. При цьому, згідно до ст. 917 ЦК України, відправник має право відмовитися від наданого транспортного засобу, якщо він є непридатним для перевезення цього вантажу. Аналогічна позиція міститься і у п.3.9. Роз’яснень Президії ВГСУ від 29.09.2008р. №04-5/225 “Про внесення змін та доповнень до роз’яснень президії ВГСУ від 29.05.2002р. №04-5/601 “Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею”.
Разом з тим, наявність поглиблень та відсутність маркування, що встановлено вищевказаним комерційним актом АА №055175/720/207 від 19.08.2010р., свідчить про доступ до вантажу у вагоні №67184986 та наявність ознак втрати вантажу в процесі його перевезення.
Згідно до ст.114 Статуту Залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, зокрема, за втрату чи недостачу вантажу залізниця відповідає у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі;
Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.
Вартість відправленого вантажу у розмірі 475 грн. (без ПДВ) за одну тону коксової дрібниці належним чином підтверджена позивачем рахунком №2846 від 12.08.2010р. (а.с.11). Враховуючи норми природної втрати (2%), а також % вологості, відповідальна нестача повинна складати 9532 кг.
З урахуванням викладеного, суд погоджується з розрахунками ПАТ "Ясинівський коксохімічний завод" та Одеської залізниці та визначенням вартості нестачі вантажу у розмірі 5433,24 грн.
Приймаючи до уваги, що судом встановлена як наявність вини відправника (завантаження у технічно несправний вагон), так і наявність вини залізниці (подача під завантаження вантажу технічно несправного вагону, допущення втрати вантажу під час його перевезення) відповідальність за цю недостачу слід покласти на обидві сторони у рівних частинах по 50% від загальної вартості недостачі вантажу, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню частково на суму 2716,62 грн.
Судові витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу слід віднести на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України.
Керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного підприємства Одеської залізниці (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, код 01071315) на користь Публічного акціонерного товариства "Ясинівський коксохімічний завод"; (86110, м. Макіївка, вул. 50 років утворення СРСР, 5, код 00191035) –2 716 /дві тисячі сімсот шістнадцять/ грн. 62 коп. вартості нестачі вантажу; 51 /п’ятдесят одну/ грн. держмита; 118 /сто вісімнадцять/ грн. витрат на ІТЗ судового процесу.
3. В решті позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Щавинська Ю.М.
Повне рішення складено 11.04.2011р.
Судове рішення № 14976103, Господарський суд Одеської області було прийнято 04.04.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 20/17-410-2011. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: