Рішення № 14975924, 18.04.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.04.11 Справа № 8/36пд/2011

За позовом Комунального підприємства "Южно-Ломуватська житлово-експлуатаційна дільниця", смт Южна-Ломуватка м. Брянка Луганської області,

до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, с. Ломуватка м. Брянка Луганської області, -

про спонукання укласти договір.

Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,

при секретарі судового засідання Качановській О.А.,

в присутності представників сторін:

від позивача Москальова Н.Г. спеціаліст 1-ї категорії юрист, - довіреність №40/1 від 01.03.11 року;

від відповідача ОСОБА_1 приватний підприємець, - НОМЕР_1, виданий Брянківським МВ УМВС України в Луганській області 18.05.2001 року, -

розглянувши матеріали справи, -

в с т а н о в и в:

суть спору: позивачем заявлено вимогу про зобовязання відповідача укласти у запропонованій ним редакції договір №2 від 26.01.2011 року - про дольову участь у витратах на обслуговування, утримання будівлі, предметом якого є утримання та обслуговування будинку АДРЕСА_3, - пропорційно площі нежитлового приміщення загальною площею 159,2 кв.м, яке належить відповідачеві на праві власності.

На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено: з 24.03.11 року до 07.04.11 року - у звязку з неявкою відповідача та невиконанням вимог суду в частині подання витребуваних документів; з 07.04.11 року до 18.04.11 року з метою надання сторонам можливості надати до справи додаткові докази.

До початку судового засідання 18.04.11 року сторонами подано клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом задоволено.

У судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав, мотивуючи їх тим, що укладення спірного договору є обовязковим відповідно до вимог чинного законодавства, але відповідач ухиляється від вчинення таких дій.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що позивач фактично не надає послуги, обумовлені раніше укладеним аналогічним договором, з огляду на що відповідач змушений сам виконувати ці функції; з цих підстав він тривалий час перебуває у конфліктних відносинах з позивачем (відзив на позовну заяву за вих. №б/н від 21.03.11 року) (том 1, а.с.28-31).

В ухвалах суду про порушення провадження у справі та про відкладення її розгляду прізвище відповідача вказано як "ОСОБА_1", в той час, як згідно паспорту НОМЕР_3, виданому Брянківським МВ УМВС України у Луганській області 18.05.01 року, воно вказане, як "ОСОБА_1".

Отже, правильним прізвищем відповідача є "ОСОБА_1", що слід відобразити у цьому рішенні та у всіх подальших процесуальних документах у даній справі.

І.Заслухавши сторони, дослідивши наявні докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи.

Як вбачається з рішення виконавчого комітету Южно-Ломуватської селищної ради міста Брянки (далі - виконком) від 15.09.10 року №32 "Про визначення виконавця житлово-комунальних послуг, що надаються населенню смт Южна-Ломуватка, смт Ломуватка, смт Вергелевка, смт Анновка", - позивача визнано виконавцем житлово-комунальних послуг, які надаються у вищеназваних населених пунктах, у т.ч. смт Южна-Ломуватка (п.1).

Перелік таких послуг визначено пунктом 2 цього рішення, а саме: поточний ремонт конструктивних елементів внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання, водовідведення та зливної каналізації; чистка димо-вентиляційних каналів, освітлення місць загального користування, вивезення ТПО (твердих побутових відходів) (том 1, а.с.19).

Рішенням сесії Южно-Ломуватської селищної ради від 12.11.10 року №1/9 "Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які надає КП "Южно-Ломуватська житлово-експлуатаційна дільниця" затверджено тарифи, на підставі яких сплачується вартість вищеперелічених послуг (том 1, а.с.12-13).

На території, яку обслуговує позивач, знаходиться будинок АДРЕСА_3 смт Южна-Ломуватка, у якій знаходиться приміщення загальною площею 159,2 кв.м, що належить відповідачеві на праві власності.

26.01.11 року за вих. №11 позивач спрямував на адресу відповідача 2 примірники підписаного та скріпленого його печаткою договору №2 від 26.01.11 року - про дольову участь у витратах на утримання, обслуговування будівлі, відповідно до якого позивач (виконавець) забезпечує утримання, обслуговування будівлі, розташованої за адресою АДРЕСА_3, а власник (відповідач) приймає на себе дольову участь у витратах виконавця на виконання вказаних робіт, пропорційно площі приміщення, яке йому (власнику) належить на праві власності (п.1.1).

Договором визначено усі його істотні умови, у тому числі: обовязки та права сторін; їх відповідальність та порядок вирішення спорів; термін дії, умови внесення змін або припинення терміну дії договору; юридичні адреси та платіжні реквізити сторін (том 1, а.с. 10-11).

До договору додано: розрахунок дольової участі приватного підприємця ОСОБА_3 у витратах на утримання буд.АДРЕСА_3; рішення сесії Южно-Ломуватської селищної ради №1/9 від 12.11.10 року; перелік послуг, які надає виконавець (том 1, а.с.9-15).

Супровідний лист до проекту договору містить пропозицію розглянути його та у 20-денний термін надати відповідь.

Відповідач отримав цей пакет документів 29.01.11 року (том 1, а.с.8), розглянув проект договору та відмовився від його підписання (лист від 09.02.11 року за вих. №б/н), посилаючись на неналежне надання послуг позивачем за попереднім аналогічним договором (том 1, а.с.16), - тобто відповідач висловив незгоду з договором вцілому, а не з окремими його положеннями, а тому не склав протокол розбіжностей.

Позивач отримав вищезгаданого листа 11.02.11 року, вхід. №18 (том 1, а.с.16).

З урахуванням наявної ситуації, керуючись ст.ст.179,181 і 187 Господарського кодексу України (далі ГКУ) та ст.ст.7,19-20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", 03.03.11 року (том 1, а.с.2-4), - тобто у межах терміну, встановленого ч. 5 ст. 181 ГКУ, звернувся до суду з цим позовом.

Відповідач позов не визнав з вищевикладених підстав.

ІІ.Заслухавши сторони, оцінивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Згідно частинам 1-2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі ЦКУ) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 202 ЦКУ).

Згідно частинам 1-5 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків ( частина 1 ст. 626 ЦКУ).

У ст. 627 Цивільного кодексу надано поняття свободи договору, а саме: відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 628 Кодексу встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Iстотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною ст. 638 ЦКУ).

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ч.1 ст. 639 ЦКУ).

Він є обоязковим для виконання його сторонами (ст. 629 ЦКУ), оскільки саме він породжує для них права та зобовязання.

Договір, про до укладення якого позивач просить спонукати відповідача, належить до категорії господарських.

ЦКУ передбачено загальний порядок укладення договорів.

Так, відповідно до ст. 641 Цивільного кодексу пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобовязаною у разі її прийняття.

У частині 1 ст. 642 ЦКУ передбачено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

З обставин справи вбачається, що позивач не вказував час, впродовж якого його конрагент за д спірним дгговором поивнен був надати відповідь, а тому суд при вирішенні цього спору керується ч.2 ст. 644 Цивільного кодексу, у якій сказано: якщо пропозицію укласти договір, в якій не вказаний строк для відповіді, зроблено у письмовій формі, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь протягом строку, встановленого актом цивільного законодавства, а якщо цей строк не встановлений,протягом нормально необхідного для цього часу.

Господарським кодексом України як спеціальним законом також врегульовано загальний порядок укладення господарських договорів.

За приписами ч. 1 ст.179 ГКУ майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

В силу ч.3 цієї статті укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Ст. 19 Закону України від 24.06.04 року №1875-ІУ "Про житлово-комунальні послуги" (далі ЗУ №1875-ІУ) містить імперативний припис: відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

Відповідно до ст. 20 цього Закону споживач має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг; крім того, він також має низку інших прав, які витікають з укладеного договору та чинного законодавства.

Статтею 7 даного Закону встановлено, що органи місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних відносин мають низку прав та повноважень, у т.ч. і на встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону, - що підтверджується рішеннями селищної ради та її виконкому, на які послався позивач, пропонуючи відповідачеві укласти спірний договір.

Таким чином, з вищевикладеного вбачається, що укладення вищезгаданого договору №2 від 26.01.11 року є обовязковим для сторін у цій справі.

Порядок укладення договору врегульовано статтею 181 ГКУ.

За загальним правилом (ст. 181 ГКУ) договір викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі, якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобовязана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо).

Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обовязковим для сторін на підставі закону, або сторонавиконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Суд вважає, що позивач, пропонуючи укласти договір №2 від 26.01.11 року, дотримався усіх вищецитованих вимог чинного законодавства, але відповідач ухилився від його укладення.

В силу ст. 187 Господарського кодексу України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є

обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Спосіб захисту порушеного права, обраний позивачем, відповідає приписам ст. 16 ЦКУ та ст. 20 ГКУ.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позивач в порядку та у спосіб, встановлені чинним законодавством, довів законність та обґрунтованість своїх позовних вимог, - з огляду на що вони підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.ст.44,47-1 та 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, ст.ст.11.16,202,203,626,641,642,644 Цивільного кодексу України, ст.ст.20,179,181,187 Господарського кодексу України, ст.ст.7,19,20 Закону України від 24.06.04 року №1875-ІУ "Про житлово-комунальні послуги", керуючись ст.ст.4-3,22,320345,43,44,47-1,49,82,84 та 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити у повному обсязі.

2.Зобовязати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1, - після набрання чинності цим рішенням укласти з Комунальним підприємством "Южно-Ломуватська житлово-експлуатаційна дільниця", ідентифікаційний код 20150374, яке знаходиться за адресою: місто Брянка, смт Южна-Ломуватка, вул. Волочаєвська, 7 Луганської області, - договір №2 про дольову участь у витратах на утримання, обслуговування будівлі від 26.01.11 року, у редакції Комунального підприємства "Южно-Ломуватська житлово-експлуатаційна дільниця".

3.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1, - на користь Комунального підприємства "Южно-Ломуватська житлово-експлуатаційна дільниця", ідентифікаційний код 20150374, яке знаходиться за адресою: місто Брянка, смт Южна-Ломуватка, вул. Волочаєвська, 7 Луганської області, - судові витрати, а саме: державне мито у сумі 85 (вісімдесят пять) грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.; видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні 18.04.11 року оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 20 квітня 2011 року.

Суддя А.П.Середа