Рішення № 14975841, 01.04.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 32/3001.04.11

За позовом Аграрної приватної фірми «Ранок»

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення заборгованості в сумі 32340,00 грн.

Суддя Хрипун О.О.

Представники:

Від Позивача Альошин М.В. предст.

Від Відповідача Зіновєв Д.С. предст.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Аграрна приватна фірма «Ранок»(надалі Позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі Відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 32340,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем обовязків щодо оплати поставленого товару, згідно з видатковою накладною. У звязку з наявною заборгованістю Позивач з посиланням на положення Цивільного кодексу України просить стягнути суму боргу в судовому порядку.

У відзиві на позовну заяву Відповідач заперечив проти заявлених позовних вимог та просив суд відмовити і їх задоволенні з огляду на положення ч. 2. ст. 530 ЦК України, зазначивши, що прострочення оплати по накладній №РН-0001082 від 01.07.2010 настане з моменту сплину семиденного строку від дня предявлення вимоги про таку оплату. Оскільки Аграрна приватна фірма «Ранок»вимогу не направляла, тому стягнення вартості отриманого товару в порядку позовного провадження є неправомірним.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01.07.2010 Аграрна приватна фірма «Ранок»згідно з видатковою накладною №РН-0001082 поставила, а фізична особа-підприємець ОСОБА_1 прийняла пшоно сорту екстра (7000 кг) та крупу пшеничну озиму (15000 кг) (далі товар) на загальну суму 42340,00 грн.

Відповідно до положень статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Укладений між сторонами договір фактично є договором поставки, а згідно з положеннями ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару. Договір є обовязковим для виконання сторонами в силу положень ст. 629 ЦК України.

Належно засвідчена копія видаткової накладної №РН-0001082 від 01.07.2010, з приводу оплати якої виник спір у справі, з відповідними підписами та печатками сторін міститься в матеріалах справи. Окрім того, у відзиві на заявлені позовні вимоги Відповідач не заперечує факт отримання товару, проте посилається на відсутність вимоги Позивача щодо оплати.

Частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В підтвердження правомірності заявлених в позовному проваджені вимог Позивач подав належні докази досудового врегулювання спору.

Як вбачається з матеріалів справи Позивачем направлено на адресу Відповідача претензію № 10/542 від 17.12.2010, з вимогою про оплату поставленого товару та строком виконання - до 17.01.2011.

Твердження Відповідача щодо неотримання вимоги спростовується наявним в матеріалах справи повідомлення про вручення поштової кореспонденції від 23.12.2010, де в графі отримувача зазначено, що Педченко особисто отримала кореспонденцію, в підтвердження чого стоїть підпис особи та печатка поштового відділення. І хоча в витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців ОСОБА_1., як і в свідоцтві про державну зазначено місцем проживання особи АДРЕСА_1, особисте отримання кореспонденції за фактичним місцем перебування, як зазначає Позивач, є належним доказом того, що ОСОБА_1. отримала претензію з вимогою про оплату і перебіг строку в силу вимог ст. 530 ЦК України - почався.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи викладені обставини строк виконання зобовязань по оплаті поставленого Товару в розмірі 32340,00 грн. є таким, що настав, та починаючи з 18.01.2011 зобов'язання вважається простроченим.

Факт наявності заборгованості у Відповідача перед Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений та визнаний у відзиві відповідачем, у зв'язку з чим вимоги щодо стягнення суми основного боргу в розмірі 32340,00грн. є законними, обґрунтованими, а отже такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуюче викладене, суд доходить до висновку про обґрунтованість заявлених Позивачем вимог та відповідність їх чинному законодавству, у звязку з чим, позов підлягає задоволенню.

Державне мито, судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Відповідача.

Керуючись ст. ст. 32-34, 44, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( юридична адреса: АДРЕСА_1; фактична адреса: АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) на користь Аграрної приватної фірми «Ранок»(61189, м. Харків, вул. Мохначанська, буд. 75 к. 59, код 30428986, р/р 260032951 в ХОД АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 350589) 32340,00 грн. основного боргу, 323 (триста двадцять три) грн. 40грн. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя О.О.Хрипун

Дата підписання рішення: 18.04.2011