Рішення № 14975784, 08.04.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 57/7008.04.11 За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерний центр теплопостачання"

до                    Товариства з обмеженою відповідальністю "АГК-Газ"

про                    стягнення 71 692,35 грн.

Суддя Гулевець О.В.

Представники сторін:

Від позивача:                    Омельченко В.С. (Дов.)

Від відповідача:          не з’явився

У судовому засіданні 08.04.2011 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Інженерний центр теплопостачання" звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з Відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "АГК-Газ" 71692,35 грн. заборгованості, 716,92 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов’язань щодо оплати товару.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.2011р. порушено провадження у справі № 57/70 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 22.03.2011р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.03.2011р. розгляд справи № 57/70 відкладено на 08.04.2011р. в зв’язку з неявкою в судове засідання представника відповідача.

08.04.2011р. у судовому засіданні представник Позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерний центр теплопостачання" підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "АГК-Газ" відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (витяг станом на 15.11.2010р. наявний у матеріалах справи).

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.1997 № 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Ухвала суду, якою відповідача повідомлено про розгляд справи, що надсилалась за адресою вказаною у довідці була повернута поштовим відділенням з відміткою про незнаходження підприємства за вказаною адресою.

У п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8/1228 зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

В період з 11.10.2007р. по 14.12.2007р. Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Інженерний центр теплопостачання" передав, а Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "АГК-Газ" отримав товар на загальну суму 91100,58 грн., що підтверджується видатковими накладними, копії яких знаходяться в матеріалах справи:

- видаткова накладна № 1-03376 від 11.10.2007р. на суму 3370,61 грн.;

- видаткова накладна № 1-03559 від 23.10.2007р. на суму 2660,45 грн.;

- видаткова накладна № 1-03560 від 23.10.2007р. на суму 4452,80 грн.;

- видаткова накладна № 1-04133 від 16.11.2007р. на суму 41568,00 грн.;

- видаткова накладна № 1-04725 від 06.12.2007р. на суму 36654,72 грн.;

- видаткова накладна № 1-04892/1 від 14.12.2007р. на суму 2394,00 грн.

Факт передачі товару Відповідачу підтверджується також наявними в матеріалах справи копіями довіреностей:

- довіреність серії ЯНЮ № 463387 від 22.10.2007р.;

- довіреність серії ЯНЮ № 463421 від 02.11.2007р.;

- довіреність серії ЯНЮ № 463448 від 16.11.2007р.;

- довіреність серії ЯНЮ № 463482 від 06.12.2007р.

В зв’язку з тим, що Відповідач оплатив отриманий товар частково, 06 листопада 2008 року Позивач надіслав Відповідачу вимогу вих. № 467 від 04.11.2008р., в якій просив Відповідача оплатити поставлений товар протягом 7 календарних днів з моменту отримання вимоги.

Вищевказану вимогу Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "АГК-Газ" отримав 11.11.2008р., що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення, проте, залишив її без відповіді та задоволення.

У зв’язку з наведеним, Позивач просить суд стягнути з Відповідача заборгованість в розмірі 49899,68 грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України: Якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Під час судового розгляду справи судом було встановлено, що зобов’язання щодо оплати заборгованості у розмірі 49899,68 грн. Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "АГК-Газ" у встановлений законодавством строк не виконав.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що Відповідачем було порушено вимоги ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

Таким чином вимоги Позивача про стягнення з Відповідача боргу в розмірі 49899,68 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, згідно з позовними вимогами, Позивач просить стягнути з Відповідача інфляційні втрати за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з розрахунком Позивача розмір збитків від інфляції становить - 17350,92 грн., 3% річних - 4441,75 грн. Як вбачається з вищевказаного розрахунку Позивачем здійснено нарахування збитків від інфляції та 3% річних за період з 15.12.2007р. по 02.12.2010р.

Проте, як вбачається з наявного в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення, вимогу вих. № 467 від 04.11.2008р. про оплату заборгованості Відповідач отримав 11.11.2008р., а тому згідно норм ч. 2 ст. 530 ЦК останній повинен був оплатити товар у строк до 18.11.2008р. Таким чином, суд дійшов до висновку, що Відповідач прострочив виконання зобов’язання щодо оплати товару з 18.11.2008р., а не з 15.12.2007р. як зазначено Позивачем.

В зв’язку з тим, що при здійсненні розрахунку 3% річних та збитків від інфляції Позивачем було невірно визначено період їх нарахування, вимоги Позивача про стягнення з Відповідача збитків від інфляції та 3% річних підлягають частковому задоволенню. За розрахунком суду сума 3% річних, яка підлягає стягненню з Відповідача за період з 18.11.2008р. по 02.12.2010р. складає 12025,82 грн., а збитків від інфляції за відповідний період - 3055,50 грн.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач в судове засідання не з’явився та заявлених до нього позовних вимог не спростував.

Оскільки Відповідач не скористався правом участі у судовому засіданні, не подав відзив на позов та наявні у справі матеріали є достатніми для вирішення спору по суті, суд, всебічно і ґрунтовно дослідивши всі обставини справи з врахуванням наданих доказів прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов’язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплату державного мита, при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГК-Газ" (04050, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 12; ідентифікаційний код 22858054; р/р 26006301331126 в Філії "Шевченківське відділення Промінвестбанку в м. Києві", МФО 322216; або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерний центр теплопостачання" (03190, м. Київ, вул. Черняховського, буд. 16/30; ідентифікаційний код 31777042; р/р 26004000435063 в ВАТ "Універсал Банк", МФО 322001) 49899 (сорок дев’ять тисяч вісімсот дев’яносто дев’ять) грн. 68 коп. основного боргу, 12025 (дванадцять тисяч двадцять п’ять) грн. 82 коп. збитків від інфляції, 3055 (три тисячі п’ятдесят п’ять) грн. 50 коп. 3% річних, 649 (шістсот сорок дев’ять) грн. 81 коп. державного мита та 213 (двісті тринадцять) грн. 91 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4.          В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.В. Гулевець

Дата підписання рішення: 18.04.2011р.