Ухвала суду № 14975225, 29.03.2011, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про припинення провадження у справі про банкрутство

29 березня 2011 р.

Справа № 5010/163/2011-Б-25/7

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Валєєвої Т.Е.,

при секретарі судового засідання Андріїв Л.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за заявою Шепетівської ОДПІ Хмельницької області

до державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" Міністерства оборони України (м. Івано-Франківськ)

про банкрутство,

за участю представників сторін:

від ініціюючого кредитора: Євтушенко А.С. - старший державний податковий інспектор юридичного відділу (довіреність № 571/10/10 від 19.01.2011 р.);

від боржника: Олексійчук Л.В. - начальник юридичної служби (довіреність від 10.03.11 № 331);

від Івано-Франківського обласного відділу з питань банкрутства: Сеник Р.І. –начальник (наказ № 45-п від 07.06.2010 р.),

ВСТАНОВИВ:

Шепетівська ОДПІ звернулась до господарського суду Івано-Франківської області з заявою про порушення справи про банкрутство державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" Міністерства оборони України за загальною процедурою в порядку ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі –Закон про банкрутство).

Заява мотивована, зокрема, тим, що непогашені протягом трьох місяців грошові вимоги, які є безспірними, складають 730 786,12 грн., з яких 435 158,86 грн. основного боргу, 104 698,75 грн. пені та 190 928,31 грн. штрафних санкцій.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 04.02.2011 р. порушено провадження у справі про банкрутство, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та призначено справу до розгляду на 22.02.2011 р.

Ухвалами господарського суду Івано-Франківської області від 22.02.2011 р. та від 10.03.2011 р. відкладено розгляд справи на 10.03.2011 р. та на 24.03.2011 р. відповідно.

У судовому засіданні 24.03.2011 р. оголошено перерву до 29.03.2011 р.

Представник ініціюючого кредитора вимоги поданої заяви про порушення справи про банкрутство підтримав з підстав, викладених в цій заяві.

Представник боржника проти вимог заяви про порушення справи про банкрутство заперечував, посилаючись на відсутність всіх ознак неплатоспроможності боржника, зокрема, відсутність грошових вимог ініціюючого кредитора у розмірі трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які є безспірними.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні матеріали справи та встановивши на їх підставі фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що провадження у даній справі підлягає припиненню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону про банкрутство в підготовчому засіданні суддя оцінює подані документи, заслуховує пояснення сторін, розглядає обґрунтованість заперечень боржника.

Основне завдання підготовчого засідання суду полягає в з’ясуванні ознак неплатоспроможності боржника, а відтак наявності чи відсутності перешкод для подальшого руху справи про банкрутство.

Частина 3 статті 6 Закону про банкрутство визначає ознаки неплатоспроможності боржника. Згідно з вказаною нормою справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

У першу чергу всі зазначені умови формально оцінюються судом при прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство, остаточна ж їх оцінка надається безпосередньо в підготовчому засіданні.

Згідно із абз. 8 ст. 1 Закону про банкрутство безспірними являються вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Відтак, за Законом про банкрутство вимоги кредиторів набувають характеру безспірних, якщо вони підтверджуються документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, зокрема, виконавчими.

Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд України, зокрема в своїй постанові від 17.10.2006 р. у справі №3/157.

Стаття 1071 Цивільного кодексу України визначає підстави списання грошових коштів з рахунку. За приписами ч. 1 цієї статті банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Без такого розпорядження грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта лише на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених договором між банком і клієнтом (ч. 2 вказаної статті).

Також, положення п. 5.1 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного банку України від 21.01.2004 р. №22, із змінами та доповненнями (далі –Інструкція), вимоги якої поширюються на всіх учасників безготівкових розрахунків, а також на стягувачів, які здійснюють примусове списання коштів з рахунків цих учасників, та обов'язкові для виконання ними (п. 1.3 Інструкції), передбачають, що відповідно до ст. 1071 Цивільного кодексу України кошти можуть бути списані з рахунку клієнта без його доручення на підставі рішення суду.

Згідно із п. 5.3 Інструкції примусове списання коштів з рахунків платників ініціюють стягувачі на підставі виконавчих документів, виданих судами.

Як вбачається з матеріалів справи та стверджує ініціюючий кредитор в письмових поясненнях (а.с. № 158), заборгованість боржника - державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" Міністерства оборони України, а саме його структурного підрозділу –Шепетівського військового лісгоспу, зі сплати податків і зборів до бюджету станом на час порушення провадження у справі про банкрутство становить 730 786,12 грн., з яких 435 158,86 грн. основного боргу, 104 698,75 грн. пені та 190 928,31 грн. штрафних санкцій.

Водночас, суми заборгованості зі сплати пені та штрафу (штрафних санкцій), в т.ч. застосовані за порушення податкового законодавства, не входять до складу грошових вимог ініціюючого кредитора та відповідно не можуть впливати на порушення справи про банкрутство боржника (п. 4.5 рекомендацій Президії Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 04.06.04 №04-5/1193).

Отже, з матеріалів справи вбачається та стверджує ініціюючий кредитор в письмових поясненнях (а.с. №158), що грошові вимоги ініціюючого кредитора становлять 435 158,86 грн. основного боргу, з яких:

74 109,18 грн. податку на прибуток підтверджуються постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.03.2010 р. у справі №2а-3457/09/0970 (а.с. № 88), виконавчим листом №2а-3457/09/0970 від 16.11.2010 р. (а.с. № 89),

138,12 грн. збору за забруднення навколишнього природного середовища підтверджуються постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.11.2009 р. у справі №2а-2057/09/0970 (а.с. №№ 82-83), виконавчим листом №2а-2057/09/0970 від 10.12.2009 р. (а.с. № 151), виконавче провадження з примусового виконання якого відкрито 09.02.2010 р. (а.с. № 84);

383,63 грн. комунального податку та

1 225,30 грн. збору за забруднення навколишнього природного середовища підтверджуються постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.05.2009 р. у справі №2а-102/09/0970 (а.с. № 80), виконавчим листом №2а-102/09/0970 від 25.06.2009 р. (а.с. № 81), виконавче провадження з примусового виконання якого відкрито 09.03.2010 р. (а.с. № 150).

Водночас, решта грошових вимог Шепетівської ОДПІ на суму 359 302,63 грн. основного боргу підтверджені лише податковими деклараціями та розрахунками боржника, однак не забезпечені судовими рішеннями та, відповідно, виконавче провадження з їх примусового виконання не відкрито.

Вищевказане також підтверджується розрахунком податкового боргу боржника станом на час порушення справи про банкрутство, наданим ініціюючим кредитором на виконання вимог суду (а.с. №№143-144).

Отже, станом на час порушення провадження у справі з загальної суми грошових вимог ініціюючого кредитора у розмірі 435 158,86 грн. безспірними вимогами у розумінні ст. 1 Закону про банкрутство, які не були задоволені боржником у порядку виконавчого провадження, є лише 75 856,23 грн.

Таким чином, вимоги ініціюючого кредитора, які є підставою для порушення провадження у справі про банкрутство за загальною процедурою, становлять менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати.

Відтак, ініціюючим кредитором в порушення вимог ст. 33 ГПК України не доведено наявність всіх ознак неплатоспроможності боржника, з якими Закон про банкрутство пов’язує можливість здійснення провадження у справі про банкрутство.

Крім того, стаття 7 Закону про банкрутство встановлює загальні вимоги до заяви про порушення справи про банкрутство.

Згідно із приписами ч. 10 цієї статті до заяви кредитора - органу державної податкової служби чи інших державних органів, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), додаються докази вжиття заходів до отримання заборгованості по обов'язкових платежах у встановленому законодавством порядку.

У зв'язку з чим, при порушенні провадження у справі про банкрутство органи державної податкової служби повинні подати суду докази вжиття заходів з погашення заборгованості боржника зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) у порядку, встановленому чинним законодавством, тобто відповідно до Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.00 N 2181-III (чинного до 01.01.2011 р.), Податкового кодексу України, як того вимагає ч. 10 ст. 7 Закону про банкрутство.

Однак, ініціюючим кредитором не надано суду доказів стягнення всіх сум заборгованості з податків і зборів за рахунок майна боржника у порядку, встановленому чинним законодавством.

Частина 11 ст. 11 Закону про банкрутство передбачає право суду винести ухвалу про припинення провадження у справі за наслідками проведення підготовчого засідання суду.

Відповідно до приписів ст. 5 Закону про банкрутство і ст. 41 ГПК України суд у справі про банкрутство застосовує норми ГПК України, які мають універсальний характер.

За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність підстав для здійснення провадження у справі про банкрутство та необхідність припинення провадження у справі на підставі п. 11 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 1071 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, ст. 5, 6, 7, 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. ст. 4-1, 33, п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

припинити провадження у справі №5010/163/2011-Б-25/7 про банкрутство державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" Міністерства оборони України (вул. Ребета, 6, м. Івано-Франківськ, 76014; ідентифікаційний код 08033772).

Суддя Т.Е. Валєєва

Дану ухвалу направити:

- ініціюючому кредитору (вул. Островського, 4, м. Шепетівка, Хмельницька область, 30400);

- боржнику (вул. Ребета, 6, м. Івано-Франківськ, 76014);

- Міністерству оборони України (вул. Грушевського, 30/1, м. Київ, 01021);

- державному реєстратору за місцезнаходженням банкрута (вул. Незалежності, 9, ІІ поверх, м. Івано-Франківськ, 76000 );

- Івано-Франківському обласному відділу з питань банкрутства (вул. С.Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76000).

Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"

______ О.В. Вітюк 29.03.11