УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
_______________
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"14" квітня 2011 р. Справа № 12/5007/24/11
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Сікорської Н.А.
за участю представників сторін
від позивача Підкович А.І.- дов. № 01/289 від 12.04.11р.
від відповідача не з'явився
розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СП Фукс Мастила Україна" (м.Львів)
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (м.Житомир)
про стягнення 22383,66 грн.
Позивачем пред'явлено позов про стягнення з відповідача 22383,66грн. заборгованості, з яких: 20307,82грн.- основний борг, 2075,84грн. пеня.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Відсутність представника відповідача, на думку суду, не перешкоджає вирішенню спору по суті.
Справа розглядається, у відповідності до ст. 75 ГПК України, за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши надані до справи документи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
Як вбачається з матеріалів справи, 10.01.09р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "СП Фукс Мастила Україна" (позивач, продавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (відповідач,покупець) був укладений договір № АП 02/09. (а.с. 10-12).
Відповідно до п. 1.1. Договору позивач зобов'язався відповідно до умов цього договору передати у власність відповідача, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити товар: продукцію виробництва компанії ФУКС, назва якого, марка, кількість та ціна вказуються в накладних та/або специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього договору.
Згідно п.п. 2.1.1. Договору позивач зобов'язався здійснити передачу покупцю товар належної якості та кількості, а покупець в свою чергу зобов'язався прийняти товар та здійснити оплату вартості товару протягом 30 календарних днів з дня передачі товару шляхом безготівкового перерахунку коштів на поточний рахунок продавця.
Відповідно до п. 3.1 Договору, поставка товару здійснюється на умовах DDP м.Житомир, відповідно до ІНКОТЕРМС Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати у редакції 2000р.
Пунктом 3.2. Договору сторони погодили терміни поставки:
- до 7 (семи) календарних днів з моменту замовлення товару (п. 3.2.1)
- до 40 (сорока) календарних днів з моменту замовлення товару, у випадку коли такого товару немає на складі продавця та існує потреба у його додатковому замовленні у Виробника (п. 3.2.2).
Моментом передачі вважається день передачі товару продавцем та приймання його покупцем. З моменту підпису накладних, право власності на товар переходить до покупця (п. 3.4 Договору).
Відповідно до п. 7.1. договір набирає чинності з дати його підписання і діє до 31 грудня 2009 року. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання зобов'язань за цим договором та відповідальності за його порушення.
Позивач свої зобов'язання за договором щодо поставки товару виконав, поставивши відповідачу товар на загальну суму 20771,71грн., згідно наступних видаткових накладних:
- № 021344 від 15.05.09р. на загальну суму 7106,18грн. (а.с. 7);
- № 021289 від 07.05.09р. на загальну суму 2094,34 грн. (а.с. 8);
- № 021937 від 04.08.09р. на загальну суму 11571,19грн. (а.с. 6).
Відповідач свої зобов'язання щодо оплати поставленого товару виконав неналежним чином, у зв'язку з чим позивачем за № 01/443 від 18.11.09р. на його адресу була направлена претензія з вимогою про сплату заборгованості за договором в сумі 21307,82 (а.с. 9).
Однак відповідач розрахунки з позивачем провів частково на суму 1000,00грн, внаслідок чого у відповідача утоворилась заборгованість перед позивачем в сумі 20307,82грн., що підтверджується також підписаним сторонами актом звірки розрахунків станом на 31.10.10р. та довідкою позивача про стан заборгованості відповідача на день розгляду справи в суді (а.с 13-19).
Згідно п. 4.3 договору поставки, за несплату чи неповну оплату за отриманий товар покупець сплачує на користь продавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми протермінованої оплати за кожен день протермінування платежу, включаючи день оплати.
За несвоєчасно проведені розрахунки по сплаті орендної плати за період з 04 вересня 2009 року по 05 березня 2010року позивачем нараховано до стягнення з відповідача пеню в сумі 2075,84грн.
Оцінивши в сукупності матеріали справи та пояснення сторін, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог на підставі слідуючого.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).
У відповідності до ст.11 ЦК України, договори, зокрема, є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.
Як вбачається з матеріалів справи, спір між сторонами виник у зв'язку з виконанням договору поставки.
За ст.ст.6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно положень ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Так, відповідно до ч.1 ст. 265 ГК України та ч.1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Стаття 655 ЦК України встановлює, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов Договору поставки, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 20771,714грн., про що свідчать наявні в матеріалах справи видаткові накладні: № 021289 від 07.05.09р.,№ 021344 від 15.05.09р. ,№ 021937 від 04.08.09р.(а.с. 6-8).
Згідноч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Пунктом 2.2.2 Договору сторони погодили, що оплата вартості товару здійснюється протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня передачі товару шляхом безготівкового перерахунку коштів на поточний рахунок продавця.
Оскільки, у вказані строки відповідач свої зобов'язання виконав не у повному обсязі, станом на день звернення позивача до суду та на день вирішення спору заборгованість відповідача не змінилась та становить 20307,82грн.
З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу є обґрунтованими, такими, що підтверджені належними доказами і підлягають задоволенню в сумі 20307,82 грн.
У відповідності до ч.1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 526,525 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Крім суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 2075,84 пені.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом строк.
Статтею 230 Господарського кодексу України, статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно п. 4.3 договору поставки, за несплату чи неповну оплату за отриманий товар покупець сплачує на користь продавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми протермінованої оплати за кожен день протермінування платежу, включаючи день оплати.
На підставі п. 4.3 Договору позивач за несвоєчасно проведені розрахунки нарахував до стягнення з відповідача пеню в розмірі 2075,84грн.
В силу приписів ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов"язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Як наголошувалось вище, за несвоєчасно проведені розрахунки за договром поставки відповідачу нараховано 2075,84 грн.
Однак при обрахунку пені позивач застосував термін більший ніж передбачено ч.6 ст. 232 ГК України.
Так, при обрахунку пені за несвоєчасні розрахунки за договором доставки позивач невірно визначив початок та кінець строку нарахування пені.
Виходячи з приписів вищевказаної статті, судом самостійно здійснено обрахунок пені за несвоєчасно проведені розрахунки, яка становить:
- згідно видаткової накладної № 021289 від 07.05.09р. борг - 2094,34грн. Період нарахування з 07.06.09 по 22.11.09р. = 168 днів. Пеня 204,01грн.
- згідно видаткової накладної № 021289 від 07.05.09р. борг - 1630,45грн. (23.11.09 проведено часткові розрахунки). Період нарахування з 23.11.09р. по 07.12.09р. = 14 днів. Пеня 12,82грн.
- згідно видаткової накладної № 021344 від 15.05.09р.борг - 7106,18грн. Період нарахування з 15.06.09р. по 15.12.09р.= 183 дні. Пеня 747,03грн.
- згідно видаткової накладної № від 04.08.09р. борг- 11571,19грн. Період нарахування з 04.09.09р. по 04.03.10р. =181 день. Пеня 1176,30грн.
Таким чином, загальна сума пені за несвоєчасно проведені розрахунки за договором поставки становить 2140,16грн., тобто розмір пені більший ніж заявлено позивачем.
Оскільки, суд не може виходити за межі позовних вимог в сторону їх збільшення, тому вимога позивача підлягає задоволенню в частині стягнення пені в сумі 2075,84 грн.
Відповідач за предметом та підставами позов не оспорив, доказів сплати боргу не надав.
Згідно з ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Оцінивши в сукупності матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що позов обґрунтований, підтверджується належними доказами, що є в матеріалах справи, і підлягає задоволенню в сумі 22383,66грн., з яких: 20307,82грн. основний борг, 2075,84 пеня.
Судові витрати покладаються відповідача.
На підставі викладеного, та керуючись ст. 22, 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1
на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СП Фукс Мастила України", 79024, м.Львів, вул. Промислова,60, код 20843516
- 20307,82 грн. основного боргу
- 2075,84грн. пені
- 223,83грн. державного мита;
- 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до ст.85 ГПК України.
Суддя Сікорська Н.А.
Повне рішення складено 19 квітня 2011 року.
Віддрукувати:
1 - в справу
2 - позивачу
3- відповідачу (рек. з повід.)
Судове рішення № 14975088, Господарський суд Житомирської області було прийнято 14.04.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 12/5007/24/11. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: