Постанова № 14974461, 15.03.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2011 р. Справа № 2а-341/10/1670

15 березня 2011 року Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду в складі :

Головуючого судді Сіренко О.І.

Суддів Любчич Л.В.

Спаскіна О.А.

За участю секретаря Савченко О.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові апеляційну скаргу Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 26 березня 2010 року по справі№ 2-а-341/10/1670 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Карлівський цукровий завод»до Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції про зобовязання утриматись від вчинення дій, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «Карлівський цукровий завод»звернулося суду з позовом до Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції, в якому, з врахуванням уточнень та доповнень просивзобов'язати відповідача утриматися від вчинення дій, направлених на примусовий опис та стягнення майна ТОВ «Карлівський цукровий завод»в рахунок погашення податкового боргу у сумі, яка перевищує 27020, 79 грн.; зобовязати Карлівську МДПІ звільнити активи ТОВ «Карлівський цукровий завод»з-під податкової застави шляхом вилучення запису про податкову заставу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна та зняття арешту з майна ТОВ «Карлівський цукровий завод», накладеного Карлівською МДПІ згідно актів опису від 05.11.2009 р. та 26.01.2010 р. у розмірі, що перевищує двократну суму податкового боргу 54 041,58 грн.

26 березня 2010 року постановою Полтавського окружного адміністративного суду частково задоволено позов товариства з обмеженою відповідальністю «Карлівський цукровий завод».

Зобовязано Карлівську міжрайонну державну податкову інспекцію внести зміни до облікової картки платника податків ТОВ «Карлівський цукровий завод»(ідентифікаційний код 32413128) та виключити зі складу податкового боргу суму податкового зобовязання з податку на додану вартість 817215 грн. та суму штрафних (фінансових) санкцій 42 745,85 грн.

Зобовязано Карлівську міжрайонну державну податкову інспекцію звільнити з податкової застави активи платника податків ТОВ «Карлівський цукровий завод»з урахуванням зменшення податкового боргу на суму податкового зобовязання з податку на додану вартість 817 215 грн. та суму штрафних (фінансових) санкцій 42 745,85 грн.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на неповне зясування судом першої інстанції при винесенні рішення обставин, що мають значення для справи. А саме, судом першої інстанції не було враховано, що сума податкового боргу в розмірі 817215 грн. є узгодженою. Крім того, до моменту вручення другої податкової вимоги та до дати опису активів в податкову заставу Карлівській МДПІ не було відомо про оскарження податкового повідомлення рішення позивачем до суду в зв»язку з тим, що позивач, в порушення п. 5.2.5, п. 5.2 ст. 5 Закону № 2181 не повідомив відповідача про намір оскарження рішення до суду і в силу пп. 5.2.4 дана сума донарахувань вважається узгодженою. Також при ухваленні судового рішення, суд першої інстанції не взяв до уваги, що штрафні ( фінансові) санкції застосовані до позивача за порушення законодавства в сфері патентування господарської діяльності в розмірі 42745,85 грн. не являються податковим боргом і в податкові вимоги не відображалися. При проведенні опису активів в податкову заставу заборгованість у розмірі 42745,85 грн. не входила в загальну суму заборгованості на яку було описано майно в податкову заставу.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Карлівський цукровий завод»перебуває на податковому обліку у Карлівській МДПІ з 09.11.2006 року.

23 жовтня 2009 року Карлівською МДПІ було виставлено підприємству позивача першу податкову вимогу № 1/71 про сплату 669922,50 грн. податку на додану вартість. 25 листопада 2009 року Карлівською МДПІ було виставлено підприємству позивача другу податкову вимогу № 2/77 від про сплату 1487733,33 грн. податку на додану вартість та податку з доходів найманих працівників.

22 жовтня 2009 року Наказом № 619 ТОВ «Карлівський цукровий завод»призначено податкового керуючого.

27 листопада 2009 року Карлівською МДПІ було складено акт опису активів № 11, на які поширюється право податкової застави, загальна вартість таких активів 2975427,95 грн.

30 листопада 2009 року Карлівською МДПІ було внесено запис до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, згідно якого встановлене обтяження у вигляді податкової застави на майно позивача, згідно акту опису на суму 2975427,95 грн.

Станом на 25 січня 2010 року Карлівська МДПІ обліковувала за ТОВ «Карлівський цукровий завод»податковий борг у сумі 1537580,16 грн., який складався з узгоджених зобовязань з податку власників транспортних засобів - 5114,96 грн.; 1487270,89 грн. ПДВ; податку з доходів фізичних осіб 540,00 грн.; штрафних санкцій за порушення законодавства про РРО - 42998,79 коп. та нарахованої пені за несвоєчасну сплату ПДВ 1655,52 грн. (наведено згідно листа Карлівської МДПІ, адресованого платнику податку за № 97/10/24-031 від 25.01.2010 року).

26 січня 2010 року Карлівською МДПІ було складено акт опису і арешту майна ТОВ «Карлівський цукровий завод»на суму 1257287,25 грн., внесено відомості про податкову заставу на майно на цю суму до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

04 грудня 2008 року постановою Господарського суду Полтавської області від були задоволені позовні вимоги ТОВ «Карлівський цукровий завод», скасовано податкові повідомлення-рішення Карлівської МДПІ № 0000092301/0 від 08.02.2007 року; №0000092301/1 від 12.03.2007 року та № 0000092301/2 від 30.05.2007 року, якими ТОВ «Карлівський цукровий завод»були визначені податкові зобовязання з податку на додану вартість у сумі 669922,50 грн.

28 вересня 2009 року постановою Харківського апеляційного адміністративного суду була скасована постанова Господарського суду Полтавської області від 04 грудня 2008 року, в задоволенні позову ТОВ «Карлівський цукровий завод»про скасування податкових повідомлень-рішень Карлівської МДПІ № 0000092301/0 від 08.02.2007 року; №0000092301/1 від 12.03.2007 року та № 0000092301/2 від 30.05.2007 року, якими ТОВ «Карлівський цукровий завод»відмовлено.

10 лютого 2010 року Вищим адміністративним судом України було частково задоволено скаргу ТОВ «Карлівський цукровий завод»та скасовано постанову Харківського апеляційного суду від 28 вересня 2009 року, та постанову Господарського суду Полтавської області від 04 грудня 2008 року, справу направлено на новий судовий розгляд.

26 жовтня 2009 року Карлівською МДПІ направлено до Полтавського окружного адміністративного суду позов про стягнення з ТОВ «Карлівський цукровий завод»штрафних (фінансових) санкцій у сумі 42998,79 грн. за порушення законодавства про застосування реєстраторів розрахункових операцій, патентування деяких видів підприємницької діяльності. 03.11.2009 року судом відкрито провадження у справі за даним позовом. На час прийняття рішення у цій справі позов Карлівської МДПІ по суті не вирішений.

02 грудня 2009 року ТОВ «Карлівський цукровий завод»звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду із позовом до Карлівської МДПІ про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень Карлівської МДПІ № 0000272301/0 від 05.08.2009 року та № 0000272301/1 від 09.10.2009 року, якими ТОВ «Карлівський цукровий завод»визначено податкове зобовязання з податку на прибуток підприємств у сумі 235011,50 грн.

02 грудня 2009 року ТОВ «Карлівський цукровий завод»також звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду із позовом до Карлівської МДПІ про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень Карлівської МДПІ № 0000282301/0 від 05.08.2009 року та № 0000282301/1 від 09.10.2009 року, якими ТОВ «Карлівський цукровий завод»визначено податкове зобовязання з податку додану вартість у сумі 817 215 грн.

Відповідно 02 та 03 грудня 2009 року провадження у справах за даними позовами відкрите судом.

16 лютого 2010 року частина майна підприємства була звільнена Карлівською МДПІ з податкової застави, що відображено у листі податкового органу за № 259/10/24-03 (згідно наведеного у листі переліку майна).

Таким чином, у підприємства позивача є наявним податковий борг в розмірі:

- податок на додану вартість 822181,35 грн. (з якого 817 215 грн. були донараховані податковим повідомлення-рішенням № 0000282301/0 від 05.08.2009 року та № 0000282301/1 від 09.10.2009 року);

- податок з доходів найманих працівників 4520,70 грн.;

- податок з власників транспортних засобів 526,47 грн.;

- орендна плата за землю з юридичних осіб 18932,29 грн.;

- штрафна санкція за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки 42745,85 грн.

Задовольняючи позов в частині зобовязання відповідача внести зміни до облікової картки платника податків ТОВ «Карлівський цукровий завод»та виключити зі складу податкового боргу податкового зобовязання з податку на додану вартість 817215 грн. та суму штрафних (фінансових) санкцій 42745,85 грн. та зобовязання відповідача звільнити з податкової застави активи позивача з урахуванням зменшення податкового боргу на суму податкового зобовязання з податку на додану вартість 817215 грн. та суму штрафних (фінансових) санкцій 42745,85 грн., суд першої інстанції виходив з того, що сума податкового зобовязання з ПДВ в розмірі 817215 грн. є неузгодженою в силу продовження процедури судового оскарження рішень про її донарахування. А сума штрафних ( фінансових) санкцій ,в розумінні Закону № 2181 та Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»№ 265/95 ВР не можуть вважатися податковими зобовязаннями та відповідно податковим боргом.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Відповідно до приписів підпункту 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(надалі по тексту Закон № 2181) при зверненні платника податків до суду із позовом про визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті і прийняття відповідного рішення.

Згідно п. 1.3 Закону № 2181податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно пункту 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»процедура адміністративного оскарження закінчується:

останнім днем строку, передбаченого підпунктом 5.2.2 цього пункту для подання заяви про перегляд рішення контролюючого органу, у разі коли така заява не була подана у зазначений строк;

днем отримання платником податків рішення контролюючого органу про повне задоволення скарги, викладеної у заяві;

днем отримання платником податків рішення контролюючого органу, що не підлягає подальшому адміністративному оскарженню.

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Згідно підпункту 5.3.2 пункту 5.3 статті 5 Закону № 2181 у випадках апеляційного узгодження суми податкового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити її узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом десяти календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

П.п. 5.4.1 п. 5.4 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»передбачено, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Проте, у разі несвоєчасного звернення платника податку до суду (поза межами строку сплати узгодженого в апеляційному порядку податкового зобов'язання, але в межах строків давності, як це передбачено підпунктом 5.2.5 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами») несплачене податкове зобов'язання, процедура апеляційного оскарження якого була завершеною, перетворюється на податковий борг платника податків у силу прямого припису пункту 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Згідно ч. 2 листа Вищого адміністративного суду України від 28.09.2009р. №1275/10/13-09 податкове зобов'язання, яке оскаржено платником податків до суду поза межами строку сплати його до бюджету (10 денного терміну), але в межах строків давності, як це передбачено пп.5.2.5 п. 5.2 ст. 5 Закону №2181 перетворюється на податковий борг платника податків.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскарження платником податків до суду суми податкового зобов'язання визначеного на підставі податкових повідомлень-рішень №0000282301/0 від 05.08.2009р. та №0000282301/1 від 09.10.2009 р. у розмірі 817215 грн., узгодженого в апеляційному порядку, поза межами строку сплати такого податкового зобов'язання не надає відповідному податковому зобов'язанню статусу неузгодженого, а тому, зазначена сума залишається податковим боргом платника податків.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПА у Полтавській області листом від 13.11.2009 р № 2779 /10/25-017 залишило скаргу ТОВ «Карлівський цукровий завод»без розгляду в зв'язку з пропуском строків на оскарження податкових повідомлень-рішень передбаченого пп.5.2 ст. 5 Закону №2181, крім того позивач скористався своїм правом на судове оскарження податкового повідомлення-рішення по донарахуванню ПДВ, лише 02.12.2009р., тобто після направлення другої податкової вимоги та після опису його активів у податкову заставу.

Як пояснив в судовому засіданні представник відповідача, до моменту вручення другої податкової вимоги та до дати опису активів в податкову заставу Карлівській МДПІ не було відомо про оскарження податкового повідомлення-рішення позивачем до суду в зв'язку з тим, що в порушення пп.5.2.5 п. 5.2. ст. 5 Закону № 2181 платник податків письмово не повідомив МДПІ про намір оскарження рішення до суду.

Представником позивача як до суду першої, так і апеляційної інстанції не надано доказів виконання вищезазначених вимог Закону № 2181.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що дана сума донарахувань відповідно до пп.5.2.4. вважається узгодженою в апеляційному порядку та відповідно до п. 5.4.являється податковим боргом.

Позивачем не оскаржувалися податкові вимоги та дії Карлівської МДПІ пов'язані з описом майна в податкову заставу, як в адміністративному так і в судовому порядку, крім того позивачем самостійно надано перелік майна для опису в податкову заставу (акт опису майна в заставу № 11 від 27.11.2009р.).

Отже, дії Карлівської МДПІ у відношенні до ТОВ «Карлівський цукровий завод»в частині відображення в картці особового рахунку суми 817215 грн., є законними та цілком обґрунтованими.

Що стосується штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до ТОВ «Карлівський цукровий завод»у розмірі 42745,85 грн. за порушення законодавства у сфері патентування господарської діяльності, колегія суддів зазначає, що вони не являється податковим боргом в силу приписів Закону №2181, тому норми Закону № 2181 не розповсюджуються на них. У разі несплати, такі штрафні санкції не можуть набувати статусу податкового боргу, а також не може застосовуватися порядок їх стягнення, передбачений Законом № 2181. Разом з тим ці штрафні санкції можуть бути сплачені лише на підставі рішення суду.

Враховуючи вищевикладене, сума у розмірі 42 745,85 грн. не відобразилася ні в першій податковій вимозі №1/71 від 23.10.2009р. ні в другій податковій вимозі № 2/77 від 25.11.2009р.

При проведенні опису активів в податкову заставу заборгованість у розмірі 42745,85 грн. не входила в загальну суму заборгованості на яку було описано майно в податкову заставу.

Судом першої інстанції даний довід відповідача не перевірявся.

Колегія суддів зазначає, що Карлівською МДПІ, було вжито заходів щодо стягнення даної заборгованості в судовому порядку шляхом звернення Карлівської МДПІ до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом про стягнення заборгованості з підприємства в розмірі 42745,85 грн. за рахунок активів боржника.

Отже, є необгрунтованою постанова суду першої інстанції від 26.03.2010р. в частині зобов'язання Карлівської МДПІ виключити заборгованість в суму 42745,85 грн. з облікової картки платника податків та зобов'язання звільнення з податкової застави активів платника податків на суму 42745,85 грн., адже Карлівською МДПІ не вживалося жодного заходу з метою стягнення даної заборгованості з підприємства (до суми податкових вимог дана заборгованість не входила, майно на цю суму заборгованості в податкову заставу не описувалося).

З огляду на зазначене, постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому підлягає скасуванню на підставі п.4 ч.1 ст. 202 КАС з прийняттям нової про задоволення позовних вимог.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, п.4 ч.1 ст. 202, ч.2 ст. 205, ст. 207, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції задовольнити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 26 березня 2010 року по справі№ 2-а-341/10/1670 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Карлівський цукровий завод»в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 22 березня 2011 року.

Головуючий Сіренко О.І.

Судді Любчич Л.В.

Спаскін О.А.