Постанова № 14974065, 02.03.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2011 р.Справа № 1/19/09/5016 Категорія:Головуючий в 1 інстанції: Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Золотнікова О.С.,

суддів Кравця О.О. та Осіпова Ю.В.,

при секретарі Руденко І.Ю.,

розглянувши в місті Одесі в порядку письмового провадження у звязку з неявкою сторін в судове засідання апеляційні скарги представника Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва та представника Державної податкової адміністрації у Миколаївській області на постанову господарського суду Миколаївської області від 17 березня 2009 року по справі за адміністративним позовом приватного підприємства «Лі-Ка Плюс»до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва (третя особа Державна податкова адміністрація у Миколаївській області) про скасування рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2009 року ПП «Лі-Ка Плюс»звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва про скасування рішення № 0003792303 та № 0003802303/0 від 10 грудня 2008 року, якими до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 21388 грн. 75 коп..

В обґрунтування позову зазначалося, що 06 листопада 2008 року співробітниками ДПА у Миколаївській області проведено планову перевірку кіоску, розташованого по вул. Космонавтів ріг проспекту Жовтневого в м. Миколаєві, який належить ПП «Лі-Ка Плюс», з питань дотримання вимог законів України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»та «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів». За результатами перевірки складено акт за № 0347/14/00/23/32188910 від 06 листопада 2008 року, в якому зазначено про порушення підприємством п. п. 1, 2 та 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а також ч. 1 ст. 7 та ст. 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності». На підставі акта перевірки ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва прийнято рішення за № 0003802303/0 від 10 грудня 2008 року, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 140 грн. та рішення за № 0003792303 від 10 грудня 2008 року, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 21248 грн. 75 коп.. На думку позивача, перевірка проведена з порушенням Закону України «Про державну податкову службу в Україні»та Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», що є підставою для визнання перевірки незаконною та скасування акта перевірки і прийнятих на його підставі рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 17 лютого 2009 року залучено до участі в справі в якості третьої особи Державну податкову адміністрацію у Миколаївській області.

Постановою господарського суду Миколаївської області від 17 березня 2009 року позовні вимоги ПП «Лі-Ка Плюс»задоволено. Скасовано рішення ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва від 10 грудня 2008 року № 0003792303 та № 0003802303/0.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, представник ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва та представник ДПА у Миколаївській області в апеляційних скаргах зазначають, що судом першої інстанції при вирішенні справи порушено норми матеріального права, а саме, Закону України «Про державну податкову службу в Україні»та Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»щодо повноважень державної податкової адміністрації проводити планові та позапланові перевірки субєктів підприємницької діяльності з питань додержання порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги). Планову перевірку ПП «Лі-Ка Плюс»проведено на підставі відповідних направлень та з урахуванням вимог чинного податкового законодавства. В ході перевірки встановлено порушення позивачем Законів України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»та «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», про що зазначено в акті перевірки. Таким чином, на думку апелянтів, відсутні підстави для скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій. У звязку з викладеним в апеляційних скаргах ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції з винесенням нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку про необхідність їх задоволення.

Судом встановлено, що 05 листопада 2008 року посадовими особами ДПА у Миколаївській області проведено перевірку кіоску, що розташований за адресою: м. Миколаїв, вул. Космонавтів ріг проспекту Жовтневого, який належить ПП «Лі-Ка Плюс».

За результатами перевірки складено акт за № 0347/14/00/23/32188910 від 06 листопада 2008 року, в якому зазначено про порушення підприємством п. п. 1, 2 та 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а також ч. 1 ст. 7 та ст. 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності».

На підставі акта перевірки ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва прийнято рішення за № 0003802303/0 від 10 грудня 2008 року, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 140 грн. та рішення за № 0003792303 від 10 грудня 2008 року, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 21248 грн. 75 коп..

Задовольняючи позовні вимоги ПП «Лі-Ка Плюс», суд першої інстанції виходив з того, що посадовими особами ДПА у Миколаївській області проведено перевірку торгової одиниці позивача з порушенням вимог Закону України «Про державну податкову службу в Україні», а тому відсутні підстави для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій. Крім того, за висновком суду першої інстанції, відсутні порушення позивачем вимог п. 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Проте, з такими висновками суду першої інстанції погодитися не можна.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»контроль за додержанням субєктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Згідно ч. 3 ст. 16 названого Закону планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.

На підставі ч. 1 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обовязкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування обєкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка.

Із врахуванням наведених норм чинного законодавства України висновок суду першої інстанції щодо відсутності визначеного порядку проведення планової перевірки з питань дотримання юридичними особами вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»є помилковим.

Відповідно до ч. 1 ст. 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:

1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби;

2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

На підставі положень ч. 2 названої статті Закону колегія суддів апеляційного суду знаходить обґрунтованими доводи апеляційних скарг про те, що ненадання перелічених у частині 1 названої статті Закону документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки. Однак, якщо посадових осіб органу державної податкової служби допущено до проведення перевірки, вказані порушення не є безумовною підставою для скасування прийнятого на підставі акта перевірки рішення податкового органу про застосування до субєкта підприємницької діяльності штрафних (фінансових) санкцій.

Як встановлено матеріалами справи, посадових осіб Державної податкової адміністрації у Миколаївській області було допущено до проведення перевірки, за результатами якої складено акт від 06 листопада 2008 року за № 0347/14/00/23/32188910 та опис наявних готівкових коштів, що знаходяться на місці проведення розрахунків, який підписано без зауважень продавцем товару ОСОБА_1.

В процесі перевірки посадовими особами податкового органу придбано товар на загальну суму 20 грн.. При проведенні розрахункової операції продавцем не проведено зазначені грошові кошти в розмірі суми покупки через реєстратор розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункової операції. Особам, які отримували товар, не надано розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції, що є порушенням п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Крім того, співробітниками податкового органу встановлено порушення п. 13 ст. 3 названого Закону, а саме невідповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій на 4229 грн. 75 коп.. Так, згідно наданого Х-звіту сума готівкових коштів, проведених через реєстратор розрахункових операцій, склала 364 грн. 25 коп.. При цьому сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків, із врахуванням суми покупки, склала 4614 грн. (4614 грн. (сума готівкових коштів на місці розрахунків) 364 грн. 25 коп. (сума готівкових коштів, проведених через реєстратор розрахункових операцій) 20 грн. (сума контрольної закупки) = 4229 грн. 75 коп.).

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»за рішенням відповідних органів державної податкової служби України у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій (у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки) до субєктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), застосовуються фінансові санкції у пятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг) (20 грн. х 5 = 100 грн.).

Відповідно до ст. 22 названого Закону у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до субєктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у пятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність (4229 грн. 75 коп. х 5 = 21148 грн. 75 коп.).

Крім того, посадовими особами податкового органу під час перевірки встановлено порушення ч. 1 ст. 7 та ст. 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», а саме здійснення роздрібної торгівлі без наявності торгового патенту, який відсутній при перевірці.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 8 названого Закону субєкти підприємницької діяльності, що здійснюють торговельну діяльність, за порушення порядку використання торгового патенту, передбаченого частиною першою статті 7 цього Закону, сплачують штраф у розмірі вартості торгового патенту за один календарний місяць.

Із врахуванням наведених вище положень Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»та Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва від 10 грудня 2008 року № 0003792303 та № 0003802303/0 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій відповідно на суму 21248 грн. 75 коп. та на суму 140 грн. є обґрунтованими.

Оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, і, крім того, судом першої інстанції порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постановлене судове рішення на підставі пунктів 3 та 4 ч. 1 ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з винесенням нової постанови про відмову у задоволенні вимог позивача.

Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, судова колегія,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційні скарги представника Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва та представника Державної податкової адміністрації у Миколаївській області задовольнити.

Постанову господарського суду Миколаївської області від 17 березня 2009 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою відмовити приватному підприємству «Лі-Ка Плюс»у задоволенні позовних вимог.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили в порядку, встановленому частиною 5 статті 254 КАС України, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Судді: