Ухвала суду № 14974055, 05.04.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 квітня 2011 р.Справа № 2-а-8891/10/1570 Категорія:Головуючий в 1 інстанції: Федусик А.Г. року Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого судді - Коваля М.П.,

суддів - Зуєвої Л.Є.,

- Семенюка Г.В.,

при секретарі - Журкіній І.І.,

за участю сторін ПП «Фудстаф»- Петрова Е.В.

ДПІ у Приморському районі м. Одеси Ковачова О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2010 року по справі за позовом приватного підприємства «Фудстаф»до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про визнання протиправними дій та зобовязання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

Приватне підприємство «Фудстаф»(надалі по тексту Позивач) звернулось до суду з позовом мотивуючи його тим, що співробітниками Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси (далі по тексту - ДПІ) була проведена невиїзна документальна перевірка Позивача з питань податкової звітності з ПДВ (податкових декларацій з ПДВ та уточнюючих розрахунків податкових зобовязань з ПДВ у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок) за березень травень 2010 року. За результатами перевірки складені довідки (акти) №259/а/15-2/36343201 від 04.08.2010 року, відповідно до висновків яких Позивач у перевіряємий період не мав необхідних умов для ведення господарської діяльності, основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, у звязку з чим угоди, укладені Позивачем з TOB "Українські промислові ресурси", ЗАТ "Вінницяпобутхім", TOB "Глобарт", ПП "Топтрейдінг", ПП "Опт Універсал" і операції по яким відображені у березні 2010 року; з ЗАТ "Вінницяпобутхім", ПП "Продмаркет груп", ПП "Топтрейдінг", ПП "Опт Універсал" і операції по яким відображені у квітні 2010 року; з TOB "Українські промислові ресурси", ЗАТ "Вінницяпобутхім", TOB "Глобарт" і операції по яким відображені у травні 2010 року є нікчемними. Позивач вважає зазначену перевірку незаконною, оскільки вона була проведена з грубим порушенням діючого законодавства, а її висновки не відповідають дійсним обставинам. Крім цього позивач посилався на те, що ПП у встановленому законом порядку надсилалися на адресу відповідача податкові декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2010 року та перше півріччя 2010 року, податкові декларації з податку на додану вартість за березень 2010 року, квітень 2010 року, травень 2010 року, червень 2010 року, травень 2010 року, червень 2010 року, липень 2010 року, серпень 2010 року та вересень 2010 року, але ці декларації не були прийняті ДПІ без будь-якого законного обґрунтування, а висновки відповідача, викладені в довідках (актах) спірної перевірки, ґрунтуються в тому числі і на тому, що ПП зазначені декларації за вказаний період не надавалися або не були прийняті як податкова звітність. Зазначені дії відповідача призвели до порушення прав та інтересів ПП та стали підставою для звернення до суду з позовом.

29.11.2010р. Одеським окружним адміністративним судом прийнято постанову, якою адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Відповідача щодо проведення перевірки приватного підприємства «Фудстаф»за результатами якої було складено довідку від 04.08.2010 року №259/а/15-2/36343201 про результати документальної невиїзної перевірки декларації з податку на додану вартість ПП "Фудстаф", щодо відображення правових відносин з платниками податків: TOB "Українські промислові ресурси", ЗАТ "Вінницяпобутхім", TOB "Глобарт" за травень 2010 року. Визнано протиправними дії Відповідача, які полягають у проведенні перевірки ПП "Фудстаф" в результаті якої було складено довідку від 04.08.2010 року №259/а/15-2/36343201 про результати документальної невиїзної перевірки декларації з податку на додану вартість ПП "Фудстаф", щодо відображення правових відносин з платниками податків: TOB "Українські промислові ресурси", ЗАТ "Вінницяпобутхім", TOB "Глобарт", ПП "Топтрейдінг", ПП "Опт Універсал" за березень 2010 року. Визнано протиправними дії Відповідача, які полягають у проведенні перевірки ПП "Фудстаф" в результаті якої було складено довідку від 04.08.2010 року №259/а/15-2/36343201 про результати документальної невиїзної перевірки декларації з податку на додану вартість ПП "Фудстаф", щодо відображення правових відносин з платниками податків: ЗАТ "Вінницяпобутхім", ПП "Продмаркет груп", ПП "Топтрейдінг", ПП "Опт Універсал" за квітень 2010 року. Зобов'язано Відповідача виключити з системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України відомостей щодо нікчемності правочинів між ПП "Фудстаф" та TOB "Українські промислові ресурси", ЗАТ "Вінницяпобутхім", TOB "Глобарт" ПП "Топтрейдінг", ПП "Опт Універсал", ПП "Продмаркет груп", внесених на підставі Довідок (Актів) від 04.08.2010 року № 259/а/ 15-2/36343201 про результати документальної невиїзної перевірки ПП "Фудстаф" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість, за березень, квітень, травень 2010 року. Визнано протиправними дії Відповідача, щодо неприйняття податкових декларації ПП «Фудстаф»з податку на прибуток за 1 квартал 2010 року та перше півріччя 2010 року, податкових декларацій з податку на додану вартість за березень - вересень 2010 року. Зобов'язано Відповідача прийняти податкові декларації ПП «Фудстаф»з податку на прибуток за 1 квартал 2010 року та перше півріччя 2010 року, податкові декларації з податку на додану вартість за березень - вересень 2010 року та внести їх показники до електронної бази даних звітності, що ведеться в податкових органах на основі показників звітних документів платників податків.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, згідно якої просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити позивачу у задоволені позовних вимог.

Сторони були повідомлені належним чином про час і місце судового засідання, про що є докази в матеріалах справи: приватне підприємство «Фудстаф»(а.с.158) та ДПІ у Приморському районі м. Одеси (а.с.159) повідомленні телефонограмами, які наявні в матеріалах справи. Представники сторін до суду прибули та надали свої пояснення.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції залишає її без змін, якщо визнає, що судом першої інстанції ухвалене рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що ПП "Фудстаф" зареєстроване 26.01.2009 року та перебуває на обліку, як платник податків, в ДПІ у Приморському районі м.Одеси (т.1 а.с. 20-22).

Як вбачається з матеріалів справи, 04.08.2010 року працівниками ДПІ була проведена невиїзна документальна перевірка Позивача з питань податкової звітності з ПДВ (податкових декларацій з ПДВ та уточнюючих розрахунків податкових зобовязань з ПДВ у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок) за березень травень 2010 року.

За результатами цієї перевірки були складені довідки №259/а/15-2/36343201 від 04.08.2010 року окремо за березень, квітень та травень 2010 року, відповідно до висновків яких ПП у перевіряємий період не мало необхідних умов для ведення господарської діяльності, основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів. З урахуванням цих обставин ДПІ прийшло до висновку, що угоди, укладені ПП з TOB "Українські промислові ресурси", ЗАТ "Вінницяпобутхім", TOB "Глобарт", ПП "Топтрейдінг", ПП "Опт Універсал" і операції по яким відображені у березні 2010 року; з ЗАТ "Вінницяпобутхім", ПП "Продмаркет груп", ПП "Топтрейдінг", ПП "Опт Універсал" і операції по яким відображені у квітні 2010 року; з TOB "Українські промислові ресурси", ЗАТ "Вінницяпобутхім", TOB "Глобарт" і операції по яким відображені у травні 2010 року є нікчемними (т.1 а.с. 55-66). При цьому викладені у цих довідках відомості щодо нікчемності зазначених угод були внесені до системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України, що підтверджується актом перевірки контрагента позивача - TOB "Українські промислові ресурси" та іншими матеріалами справи (т.1 а.с. 49-54, 156-195, т.2 а.с. 102-104).

Суд першої інстанції вважає протиправними дії відповідача щодо проведення зазначеної перевірки з наступних підстав.

Пунктом 1.2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України (далі ДПА) від 10.08.2005 року № 327, встановлено, що невиїзною документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), незалежно від способу їх подачі.

Наказом ДПА України від 27.05.08 № 355 затверджені Методичні рекомендації щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби при організації та проведенні перевірок платників податків, в яких зазначено, що невиїзна документальна перевірка проводиться у приміщенні органу ДПС на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), та документів, наданих платником податків або отриманих від контролюючих, правоохоронних та інших органів державної влади, а також інших відомостей, отриманих у встановленому законодавством порядку (п.2.4).

Пунктом 2.3 вказаних методичних рекомендацій визначено обставини, за наявності яких невиїзна документальна перевірка може проводитися посадовими особами органу ДПС з письмового дозволу керівника (заступника керівника) органу ДПС про проведення перевірки.

З аналізу зазначеної норми вбачається, що невиїзні документальні перевірки проводяться податковим органом на підставі наданих платником податків не тільки декларацій, а й інших документів, оскільки проводити перевірку правильності та повноти нарахування та сплати податків можливо лише за наявності усіх необхідних документів. У такому випадку лише платник податків, тобто особа, яка проводила нарахування та сплату податків, може надати документи первинного бухгалтерського обліку у повному обсязі, без чого неможливо зробити обґрунтовані та правильні висновки.

Згідно п. 4.9 Методичних рекомендацій, якщо платник ПДВ (постачальник) не подає податкову звітність та пояснення (передбачені пунктом 4.2 Методичних рекомендацій) на звернення органу ДПС протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту платником ПДВ, працівник підрозділу оподаткування юридичних, фізичних осіб: складає Акт про неподання податкової декларації з податку на додану вартість та готує матеріали для прийняття повідомлення-рішення відповідно до Наказу ДПА України № 253 від 21.06.2001 року (п.п. 4.11; 4.11.1).

Згідно п.п. 2.3.4. п. 2.3 розділу 2 порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2010 року № 327 не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання.

Суд першої інстанції прийшов до висновку, що в порушення зазначених норм, а також вимог ч.1 ст.13 Закону України № 509-ХІІ щодо вичерпного використання своїх прав в ході реалізації своїх повноважень, відповідачем при здійсненні спірної перевірки будь-які первинні документи на підтвердження здійснення господарської діяльності за період березень-січень 2010 року, що було предметом перевірки, у ПП не вимагалися та відповідно і не вивчалися, що підтверджується матеріалами справи (т.1 а.с. 55-66).

З довідок від 04.08.2010 року, складених за результатами спірної перевірки, вбачається, що на підставі аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів, співробітники ДПІ прийшли до висновку про відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної фінансово-господарської діяльності в силу відсутності у ПП управлінського та технічного персоналу, основних засобів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, при встановлених значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг), що свідчить про відсутність умов для реального настання результатів господарських правовідносин з контрагентами позивача, а саме з TOB "Українські промислові ресурси", ЗАТ "Вінницяпобутхім", TOB "Глобарт", ПП "Топтрейдінг", ПП "Опт Універсал" у березні 2010 року; з ЗАТ "Вінницяпобутхім", ПП "Продмаркет груп", ПП "Топтрейдінг", ПП "Опт Універсал" у квітні 2010 року; з TOB "Українські промислові ресурси", ЗАТ "Вінницяпобутхім", TOB "Глобарт" у травні 2010 року. З зазначених підстав ДПІ прийшла до висновку про нікчемність угод, укладених ПП з зазначеними контрагентами, оскільки, з огляду на неможливість здійснення ПП підприємницької діяльності, ці угоди укладені без мети настання правових наслідків та з метою заниження обєкту оподаткування та несплати податків.

Таким чином судом першої інстанції правомірно встановлено, що висновки відповідача щодо безтоварності та нікчемності договорів, укладених позивачем з зазначеними контрагентами, зроблені без витребування у ПП та вивчення первинних документів по цим операціям.

В ході розгляду справи відповідачем не було надано суду будь-яких доказів на підтвердження його висновків про нікчемність угод між позивачем та його контрагентами, про неможливість їх виконання сторонами та про їх безтоварність, а також про повідомлення ПП про здійснення зазначеної перевірки.

Згідно з ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочини є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Згідно зі ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Відповідно до ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами. Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується сторонами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Згідно ст. 215 ЦК України підставою для недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою третьою, пятою та шостою ст. 203 ЦК України.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин, до яких віднесені вище зазначені договори є правомірними, якщо його недійсність не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.

В ході розгляду справи позивачем були надані суду угоди, укладені ПП для забезпечення своєї господарської діяльності та виконання договорів з зазначеними контрагентами, а саме договори складського зберігання, транспортно-експедиторського обслуговування, надання послуг завантаження-розвантаження, оренди нежитлового приміщення, які фактично відповідачем не витребовувалися та не вивчалися, і в ході розгляду справи відповідачем не було надано суду доказів щодо недійсності чи незаконності цих документів (т.1 а.с. 24-46).

Крім цього, однією з підстав визнання відповідачем нікчемними угод ПП з зазначеними контрагентами стало відсутність у ПП управлінського та технічного персоналу, що на думку перевіряючих унеможливлює здійснення господарської діяльності. Разом з тим цей висновок відповідача спростовується самими спірними довідками, з яких вбачається, що у 1 кварталі (тобто і у перевіряємий період) кількість працюючих у ПП склала 19 осіб (т.1 а.с. 57, 61, 65). При цьому спірні довідки не містять будь якого обґрунтування того, на підставі чого перевіряючи прийшли до висновку щодо недостатності такої кількості працівників для здійснення господарської діяльності ПП та виконання ним угод з зазначеними контрагентами. Не було надано відповідачем такого обґрунтування і в ході розгляду справи судом першої інстанції та при розгляді апеляційної скарги судом апеляційної інстанції.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції з приводу того, що висновки спірної перевірки, викладені в довідках щодо правовідносин ПП з TOB "Українські промислові ресурси", ЗАТ "Вінницяпобутхім", TOB "Глобарт", ПП "Топтрейдінг", ПП "Опт Універсал" у березні 2010 року, а також щодо правовідносин з ЗАТ "Вінницяпобутхім" у травні 2010 року (т.1 а.с. 59-62, 63-66) спростовуються висновками інших перевірок позивача, проведених відповідачем у жовтні 2010 року та у серпні 2010 року відповідно, за результатами яких не було встановлено будь-яких порушень податкового законодавства по операціях позивача з зазначеними контрагентами у березні 2010 року та травні 2010 року (т.1 а.с. 88-92, т.2 а.с. 1-101, 105).

Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч.3 цієї статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації.

З урахуванням зазначеного, на підставі встановлених фактів суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку, що здійснюючи спірну перевірку та складаючи спірні довідки за результатами цієї перевірки, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття цього рішення, без врахування права позивача на прийняття участі в здійсненні перевірки, у звязку з чим заявлені ПП вимоги про визнання протиправними дій ДПІ щодо проведення цієї перевірки, за результатами якої були складені довідки (акти) від 04.08.2010 року №259/а/15-2/36343201 про результати документальної невиїзної перевірки декларацій з податку на додану вартість ПП "Фудстаф", щодо відображення правових відносин з платниками податків: TOB "Українські промислові ресурси", ЗАТ "Вінницяпобутхім", TOB "Глобарт" за травень 2010 року; TOB "Українські промислові ресурси", ЗАТ "Вінницяпобутхім", TOB "Глобарт", ПП "Топтрейдінг", ПП "Опт Універсал" за березень 2010 року; ЗАТ "Вінницяпобутхім", ПП "Продмаркет груп", ПП "Топтрейдінг", ПП "Опт Універсал" за квітень 2010 року, є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

В ході розгляду справи відповідачем не було надано суду належних доказів на підтвердження правомірності здійсненої спірної перевірки та складених довідок, а також викладених в них висновків щодо нікчемності угод ПП з його контрагентами.

З урахуванням зазначених висновків суд правомірно прийшов до висновку, що також підлягають задоволенню і вимоги позивача щодо зобовязання відповідача внести зміни до системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України шляхом виключення з цієї системи відомостей щодо нікчемності правочинів між ПП "Фудстаф" та TOB "Українські промислові ресурси", ЗАТ "Вінницяпобутхім", TOB "Глобарт" ПП "Топтрейдінг", ПП "Опт Універсал", ПП "Продмаркет груп", внесених на підставі довідок від 04.08.2010 року № 259/а/ 15-2/36343201 про результати документальної невиїзної перевірки ПП "Фудстаф" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість, за березень-травень 2010 року, оскільки в судовому засіданні встановлено, що ці відомості були внесені за результатами незаконної перевірки, що у свою чергу призвело до негативних наслідків для позивача (т.1 а.с.49-54, 154-195).

Крім цього, відповідно до пп.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.

Згідно з п.1.2 наказу ДПА від 30 травня 1997 року N 166 України «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання»декларація подається до податкового органу за місцем реєстрації особою, яка зареєстрована платником податку на додану вартість згідно з вимогами Закону України „Про податок на додану вартість”.

Вимогами абзацу 1 п.п.4.1.2. п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»встановлено, що прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової") особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

Згідно з абзацом 2 п.п.4.1.2. п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», якщо службова (посадова) особа контролюючого органу порушує норми абзацу першого цього підпункту, платник податків зобов'язаний до закінчення граничного строку подання декларації надіслати таку декларацію поштою з описом вкладеного та повідомленням про вручення, до якої долучається заява на ім'я керівника відповідного контролюючого органу, складена у довільній формі, із зазначенням прізвища службової (посадової) особи, яка відмовилася прийняти декларацію, та/або із зазначенням дати такої відмови. При цьому декларація вважається поданою в момент її вручення пошті, а граничний десятиденний строк, встановлений для поштових відправлень підпунктом 4.1.7, не застосовується.

Відповідно до абзацу 5 п.п.4.1.2. п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»передбачено, що податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

В судовому засіданні було встановлено, що позивачем на адресу відповідача надсилалися у встановленому законом порядку декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2010 року та перше півріччя 2010 року, податкові декларації з податку на додану вартість за березень-вересень 2010 року, і були отримані останнім, але в порушення зазначених норм ці декларації не були прийняті ДПІ як податкова звітність і відображені в них показники не були внесені до електронної бази даних звітності, що ведеться в податкових органах на основі показників звітних документів платників податків, що підтверджується матеріалами справи (т.1 а.с.93-153, т.2 а.с.102-104).

В ході розгляду справи судами першої та апеляційних інстанцій відповідачем не було надано суду будь-якого обґрунтування причин неприйняття зазначеної податкової звітності позивача.

З зазначених підстав суд першої інстанції правомірно вважає обґрунтованими вимоги позивача щодо визнання протиправними дій відповідача щодо неприйняття податкових декларацій з податку на прибуток за 1 квартал 2010 року та перше півріччя 2010 року, податкових декларацій з податку на додану вартість за березень-вересень 2010 року а також зобовязання відповідача прийняти ці податкові декларації та внести їх показники до електронної бази даних звітності, що ведеться в податкових органах на основі показників звітних документів платників податків, та вважає необхідним задовольнити ці вимоги в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи вищезазначеного, суд першої інстанції вживши передбачені законом заходи, необхідні для повного та всебічного зясування обставин у справі, у т.ч. з урахуванням встановлених під час розгляду справи фактів, прийшов до правомірного висновку, що Відповідач діяв не у відповідності до норм чинного законодавства, у звязку з чим, колегією суду не вбачається підстав для скасування рішення першої інстанції.

Ч. 2 статті 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ч. 3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та й спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оскільки висновки суду першої інстанції обґрунтовані та відповідають чинному законодавству, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують, колегія суддів на підставі ст. 200 КАС України приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 207, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2010 року по справі за позовом приватного підприємства «Фудстаф»до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про визнання протиправними дій та зобовязання вчинити певні дії залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2010 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з моменту набрання законної сили.

Головуючий: /М.П. Коваль/

Суддя: /Л.Є. Зуєва/

Суддя: /Г.В. Семе