Ухвала суду № 14973546, 06.04.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Твердохліб Р.С.

Суддя-доповідач - Гайдар А.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2011 року справа №2а-7808/10/1270 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Гайдара А.В.

суддів

суддів Ханової Р.Ф.

Яковенка М.М.

при секретарі Марциновському А.К.

за участю

представника позивача Косової Н.Г. (за довіреністю)

представника відповідачаТихонова О.А. (за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2010 р. у справі № 2а-7808/10/1270 (головуючий І інстанції Твердохліб Р.С.) за позовом Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську до Приватного підприємства «Епос-Транзит», Дочірнього підприємства «Луганський холодокомбінат» Відкритого акціонерного товариства «Луганськхолод», про стягнення коштів, отриманих за нікчемним правочином,-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства «Епос-Транзит», Дочірнього підприємства «Луганський холодокомбінат» Відкритого акціонерного товариства «Луганськхолод», про стягнення коштів, отриманих за нікчемним правочином.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2010 р. у справі № 2а-7808/10/1270 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погодившись з таким рішенням, представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що постанова суду першої інстанції є необґрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального права, у звязку з чим підлягає скасуванню та просив прийняти нове рішення, яким скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд прийняти нове рішення, яким скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача заперечував проти доводів апеляційної скарги, вважав, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, думку представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

Правову позицію щодо розгляду справ даної категорії висловила Судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України в постанові від 09 лютого 2010 року за результатами розгляду за винятковими обставинами справи № 2а-509/08 за позовом державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова до приватної фірми «Росток» та приватної виробничо-комерційної фірми «Дімон і Ко» про визнання недійсними господарських зобовязань та стягнення в доход держави всього одержаного. Правова позиція Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України така.

Відповідно до частини 1 статті 208 Господарського кодексу України, якщо господарське зобовязання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін у разі виконання зобовязання обома сторонами в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобовязанням, а у разі виконання зобовязання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

За статтею 208 Господарського кодексу України правочин, який вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а тому згідно з частиною 2 статті 228 Цивільного кодексу України є нікчемним. В силу частини 2 статті 215 цього Кодексу визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Тому позови податкових органів про визнання правочину (господарського зобовязання) недійсним розгляду не підлягають. У випадку помилкового порушення провадження воно підлягає закриттю.

Органи державної податкової служби, вказані в абзаці першому статті 10 Закону України від 04 грудня 1990 року № 509-XII «Про державну податкову службу в Україні», можуть на підставі пункту 11 цієї статті звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, одержаних за правочинами, які вчинені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їхню нікчемність. Висновок суду про нікчемність правочину має міститись у мотивувальній, а не у резолютивній частині судового рішення.

Санкції застосовуються за вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Разом із тим, за змістом частини 1 статті 208 Господарського кодексу України застосування цих санкцій можливе не за сам факт укладення зазначеної угоди, а лише в разі виконання правочину хоча б однією стороною. Санкції, встановлені частиною 1 статті 208 Господарського кодексу України, не можуть застосовуватися за сам факт несплати податків (зборів, інших обовязкових платежів), зокрема однією зі сторін договору, що є самостійним правопорушенням. Для застосування санкцій, передбачених частиною 1 статті 208 Господарського кодексу України, необхідним є умисел на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Частиною 1 статті 208 Господарського кодексу України передбачено застосування санкцій лише судом. Це правило відповідає положенням статті 41 Конституції України, згідно з якими конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Водночас застосування приписів указаної норми можливе лише при встановленні судом обґрунтованості доводів податкового органу про нікчемність господарського зобовязання (наявність складу правопорушення в діях хоча б однієї зі сторін зобовязання (правочину, договору, угоди), що є підставою позову про застосування санкцій. Зясування цих обставин є необхідним незалежно від того, чи закінчилися строки застосування санкцій за укладення господарських зобовязань з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Підтвердження доводів податкового органу про здійснення платником податку операцій з метою мінімізації податків через субєктів підприємництва, які завідомо не сплачують податки, зокрема в одній справі, може бути підставою для відмови у позові платнику податків в іншій справі, наприклад, про визнання незаконним податкового повідомлення-рішення, зменшення суми бюджетного відшкодування, відмову у такому тощо.

Дочірнє підприємство «Луганський холодокомбінат» відкритого акціонерного товариства «Луганськхолод» є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Луганської міської ради 29.07.1997 за номером 13821200000004003, ідентифікаційний код 24846227. Основним видом діяльності є виробництво морозива. (т.1 а.с. 3239).

ДП “Луганський холодокомбінат” ВАТ “Луганськхолод” знаходиться на податковому обліку у ДПІ в Артемівському районі м.Луганська та є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість№ 17041724 від 31.01.2003, індивідуальний податковий номер 24862212339. (т.1 а.с. 40).

Приватне підприємство «Епос-Транзит» є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Луганської міської ради 11.06.2008 за номером 138210200000150017, ідентифікаційний код 35937601 (т.1 а.с. 1214).

Приватне підприємство «Епос-Транзит» знаходиться на податковому обліку у Ленінській міжрайонній ДПІ м. Луганська та є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100124597 від 27.06.2008, індивідуальний податковий номер 359376012367. (т.1 а.с. 11, 15).

Встановлено, що постановою слідчого від 13.07.2010 у кримінальній справі № 02/10/8021 за фактом ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах посадовими особами ТОВ «Армус» призначено невиїзну документальну перевірку з питань своєчасності та правильності обчислення та перерахунку до бюджету податку на додану вартість по фінансово-господарським взаємовідносинам ДП «Луганський холодокомбінат» ВАТ «Луганськхолод» з ПП «Епос-Транзит» за період з 01.04.2009 по 30.10.2009 (т. 3 а.с. 141-142).

При цьому, у постанові зазначено, що 14.06.2010 під час проведення обшуку за адресою конвертаційного центру за адресою: м. Луганськ, вул. Леніна, 38, організатори якого надавали легальним СПД, у тому числі ТОВ «Армус», послуги з мінімізації податкових зобовязань шляхом перерахунку грошових коштів з метою їх подальшого переводу у готівку. Під час обшуку вилучено первинні бухгалтерські документи «транзитних» підприємств, які входили до складу «конвертаційного» центру, у тому числі документи ПП «Епос-Транзит» по взаєморозрахункам з ДП «Луганський холодокомбінат» ВАТ «Луганськхолод». Допитаний у якості свідка директор ПП «Епос-Транзит» ОСОБА_2 пояснив, що ніяких фінансово-господарських взаємовідносин з ДП «Луганський холодокомбінат» ВАТ «Луганськхолод» щодо поставки товарів не мав.

На виконання зазначеної постанови слідчого та наказу ДПІ в Артемівському районі м. Луганська № 456 від 13.07.2010 посадовими особами податкового органу проведено невиїзну документальну перевірку ДП «Луганський холодокомбінат» ВАТ «Луганськхолд» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Епос-Транзит» за період з 01.04.2009 по 31.10.2009, результати якої відображено в акті № 389/23/24846227 від 16.07.2010 (т.1 а.с. 16-22)

Згідно пункту 2.10 Акту № 389/23/24846227 від 16.07.2010, під час перевірки використано статутні та реєстраційні документи; декларації з ПДВ, уточнюючі розрахунки; звітні форми «Деталізованої інформації по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» по контрагентам ДП «Луганський холодокомбінат» ВАТ «Луганськхолод», ПП «Епос-Транзит»; постанова слідчого від 13.07.2010; протокол допиту свідка ОСОБА_2 від 13.07.2010; висновки судово-почеркознавчої експертизи, здійсненої експертами НВЕКЦ при ДУМВС України в Донецькій області від 23.06.2010 № 461; реєстр податкових накладних по взаємовідносинам з ПП «Епос-Транзит» та ДП «Луганський холодокомбінат» ВАТ «Луганськхолод».

Позивачем в обґрунтування позовних вимог зокрема зазначено, що в ході зазначеної перевірки було встановлено, що ДП «Луганський холодокомбінат» ВАТ «Луганськхолод» безпідставно сформовано податковий кредит за рахунок сум ПДВ по податковим накладним, отриманим він контрагента постачальника ПП «Епос-Транзит».

Згідно податкової звітності ПП «Епос-Транзит» у підприємства відсутні основні фонди для здійснення господарської діяльності, на даному підприємстві загальна чисельність працюючих складає 1 особу - директора. Працівники, які виконували б укладені договори цивільно правового характеру відсутні. Вищевикладене підтверджує відсутність у ПП «Епос-Транзит» необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів. За таких обставин, ДП «Луганський холодокомбінат» ВАТ «Луганськхолод» перераховувались кошти без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження обєкту оподаткування, несплати податків, в звязку з чим дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України.

Відносно посадових осіб ДП «Луганський холодокомбінат» ВАТ «Луганськхолод» порушено кримінальну справу №01/10/8022 від 26.07.2010 старшим слідчим СВ УПМ ДПА в Луганській області за ч.3 ст.212 КК України.

Разом із цим судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 01.04.2009 між ДП «Луганський холодокомбінат» ВАТ «Луганськхолод» та ПП «Епос-Транзит» укладено договір № 01-04/09Л, предметом якого є поставка продавцем - ПП «Епос-Транзит» товару, кількість, якість та асортимент якого визначено у специфікаціях до договору. Постачання товару продавцем на склад покупця здійснюється за узгодженням сторін. Датою поставки вважається дата прибуття товару на склад покупця. Оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця. Приймання товару здійснюється покупцем за кількостю згідно товаросупроводжуючих документів у присутності представника продавця за місцем відвантаження. Перелік товаросупроводжуючих документів: накладна, податкова накладна. Термін дії договору до 31.12.2009 (т.1 а.с. 2627)

Реєстром проведених документів по системі Клієнт-Банк, завірених Луганською філією АТ «Брокбізнесбанк», підтверджено факт перерахування ДП «Луганський холодокомбінат» ВАТ «Луганськхолод» на рахунок ПП «Епос-Транзит» коштів у сумі 3356500,00 грн., у тому числі ПДВ, в рахунок оплати продукції за договором № 01-04/09Л від 01.04.2009 (т.1 а.с. 2831).

Під час розгляду даної справи у першій інстанції до матеріалів справи долучено копії податкових накладних та розхідних накладних, згідно до яких ДП «Луганський холодокомбінат» ВАТ «Луганськхолод» придбано у ПП «Епос-Транзит» на підставі договору № 01-04/09Л від 01.04.2009 сировину та пакувальні матеріали для виготовлення морозива основної продукції позивача. (т.2 а.с. 6278 податкові накладні); (т.5 а.с. 1109 видаткові накладні).

Дані податкових накладних, співпадають з даними, зазначеними ДП «Луганський холодокомбінат» ВАТ «Луганськхолод» у додатку 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість в частині визначення податкового кредиту із зазначенням індивідуального податкового номеру контрагента 359376012367, який відповідає індивідуальному податковому номеру ПП «Епос-Транзит» з урахуванням уточнюючих розрахунків, поданих ДП «Луганський холодокомбінат» ВАТ «Луганськхолод» у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок (т.4 а.с. 182).

Всупереч вимогам ч.2 ст.71 КАС України, позивач, як субєкт владних повноважень, не надав доказів анулювання свідоцтв платників ПДВ відповідачів чи відсутності декларування податкових зобовязань по операціям між відповідачами.

Висновок про безтоварність угоди між ДП «Луганський холодокомбінат» ВАТ «Луганськхолод» та ПП «Епос-Транзит» позивачем зроблено на підставі інформації, викладеній в протоколі допиту директора ПП «Епос-Транзит», у якому він зазначив, що він особисто з посадовими особами ДП «Луганський холодокомбінат» ВАТ «Луганськхолод» незнайомий та на адресу вказаного підприємства ніяких товарів не реалізовував. (т.1 а.с. 41-43).

Висновок Ленінської МДПІ м. Луганська про невідповідність податкових накладних ПП «Епос-Транзит», на підставі яких ДП «Луганський холодокомбінат» ВАТ «Луганськхолод» у квітні-жовтні 2009 року сформовано податковий кредит, вимогам діючого законодавства зроблено позивачем на підставі висновку експерта Головного управління МВС України в Донецькій області науково-дослідницького експертно-криміналістичного центру від 23.06.2010 № 461 про те, що підписи директора ПП «Епос-Транзит» ОСОБА_2 на податкових накладних, виписаних на адресу ДП «Луганський холодокомбінат» ВАТ «Луганськхолод» виконані не директором, а іншими особами.

Однак, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що висновок експерта Головного управління МВС України в Донецькій області науково-дослідницького експертно-криміналістичного центру від 23.06.2010 № 461 не може бути прийнятий судом у якості доказу у даній справі.

Так, статтею 72 КАС України визначено підстави звільнення від доказування, а саме обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Обставини, визнані судом загальновідомими, не потрібно доказувати.

Обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обовязковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Судами як першої, так і апеляційної інстанції встановлено, що експертом при складанні висновку № 461 від 23.06.2010 досліджувались податкові накладні, які, по-перше, було вилучено не у ДП «Луганський холодокомбінат» ВАТ «Луганськхолод», а у інших осіб, а саме з «конвертаційного» центру ТОВ «Армус», та, по-друге, вказані податкові накладні якщо і мали реквізити, аналогічні тим, які було використано ДП «Луганський холодокомбінат» ВАТ «Луганськхолод» при складанні податкових декларацій з податку на додану вартість, але є іншими податковими накладними, а тому висновок щодо наявності в них підпису іншої особи, а не директора ПП «Епос-Транзит» не мають до них жодного відношення.

Висновки позивача про безтоварність угоди № 01-04/09Л від 01.04.2009 між ДП «Луганський холодокомбінат» ВАТ «Луганськхолод» та ПП «Епос-Транзит» також не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.

Так, крім видаткових накладних ПП «Епос-Транзит» та податкових накладних на придбання спірного товару позивачем надано до суду звіти про використання продукції у виробництві морозива, а, як зазначалось раніше, основним видом діяльності ДП «Луганський холодокомбінат» ВАТ «Луганськхолод» є виробництво морозива. (т.5 а.с. 1-109, т.2 а.с.6-278, т.4 а.с. 1 86, т.5 а.с. 110-247, т.4 а.с. 88-243, т.6 а.с.1-153, т.6 а.с.154-272)

Посилання позивача на те, що ПП «Епос-Транзит» не має основних засобів та не має інших працівників, крім директора, судом апеляційної інстанції не може бути прийнято до уваги.

Позивачем, всупереч вимогам ч.1 ст.71 КАС України не надано доказів того, що податковим органом здійснювалась перевірка діяльності ПП «Епос-Транзит» та вказаною перевіркою встановлено порушення податкового законодавства посадавими особами ПП «Епос-Транзит».

Позивачем також надано докази фактичної сплати ДП «Луганський холодокомбінат» ВАТ «Луганськхолод» податку на додану вартість у ціні товару, придбаного у ПП «Епос-Транзит» в рахунок оплати продукції за договором № 01-04/09Л від 01.04.2009, що підтверджується реєстром проведених документів по системі Клієнт-Банк, завірених Луганською філією АТ «Брокбізнесбанк»

Крім того, позивачем належними та допустимими доказами не доведено, що ДП «Луганський холодокомбінат» ВАТ «Луганськхолод» (сировина та допоміжні матеріали, що використовуються у виробництві морозива) від приватного підприємства «Епос-Транзит» не було отримано та не використано в господарській діяльності.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне зазначити, що якщо контрагент не виконав свого зобовязання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, судом встановлено, що ДПІ в Артемівському районі м.Луганська 28 липня 2010 року на підставі акту перевірки № 389/23/24846227 від 16.07.2010, на висновки якого посилається позивач в своєму позові, прийнято податкове повідомлення-рішення №0000622300/0 про визначення ДП «Луганський холодокомбінат» ВАТ «Луганськхолод» податкового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 2884330,00 грн. та штрафні санкції у розмірі 1442165,00 грн., а всього у сумі 4326495,00 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду у справі №2а-6004/10/1270 від 12 жовтня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2010 року, позовні вимоги ДП «Луганський холодокомбінат» ВАТ «Луганськхолод» були задоволені у повному обсязі, визнано незаконним податкове повідомлення-рішення №0000622300/0 Артемівської ДПІ в м. Луганську про визначення ДП «Луганський холодокомбінат» ВАТ «Луганськхолод» податкового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 4326495,00 грн.

У зазначених судових рішеннях, зокрема, зазначено про необґрунтованість висновків про порушення ДП «Луганський холодокомбінат» ВАТ «Луганськхолод» п.п. 7.4.1, 7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього в сумі 2884330 грн., в тому числі: за квітень 2009 року у сумі 270236 грн.; за травень 2009 року у сумі 353484 грн.; за червень 2009 року у сумі 930509 грн.; за липень 2009 року у сумі 805486 грн.; за серпень 2009 року у сумі 330903грн.; за вересень 2009 року у сумі 138857 грн.; за жовтень 2009 року у сумі 54855 грн. та спростовано висновки податкового органу стосовно нікчемності угоди № 01-04/09Л від 01.04.2009 між ДП «Луганський холодокомбінат» ВАТ «Луганськхолод» та ПП «Епос-Транзит» внаслідок її безтоварності.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Статтею 255 КАС України встановлено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обовязковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що у звязку з відсутністю нікчемності правочину № 01-04/09Л від 01.04.2009, укладеному між ДП «Луганський холодокомбінат» ВАТ «Луганськхолод» та ПП «Епос-Транзит», у суду відсутні правові підстави при розгляді даної адміністративної справи для застосування наслідків нікчемного правочину, передбачених ст.208 ГК України, про які просить позивач.

Тобто, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду 1-ї інстанції. Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ч. 1-3 ст. 160, ст.ст. 167, 195-196, п.1 ч.1 ст. 199, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2010 р. у справі № 2а-7808/10/1270 залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2010 р. у справі № 2а-7808/10/1270 за позовом Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську до Приватного підприємства «Епос-Транзит», Дочірнього підприємства «Луганський холодокомбінат» Відкритого акціонерного товариства «Луганськхолод», про стягнення коштів, отриманих за нікчемним правочином - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Повний текст постанови складений та підписаний колегією суддів 11 квітня 2011 року.

Головуючий: А.В. Гайдар

Судді: Р.Ф. Ханова

М. М. Яковенко