Постанова № 14972440, 18.04.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 квітня 2011 року № 2а-4976/11/2670

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Васильченко І.П. розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Мікс-Комбуд Сервіс»

проприпинення юридичної особи ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва (далі - ДПІ у Печерському районі м. Києва, позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мікс-Комбуд Сервіс»(далі ТОВ «Мікс-Комбуд Сервіс», відповідач) про припинення юридичної особи.

Як вбачається з позовної заяви, ДПІ у Печерському районі м. Києва позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач не знаходиться за місцезнаходженням, що вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що унеможливлює здійснення контролю та нагляду за його діяльністю з боку органів державної податкової служби.

Ухвалою суду від 06.04.2011 року відкрито скорочене провадження в адміністративній справі.

Відповідач заперечення на позов не надав, ухвала про відкриття скороченого провадження в адміністративній справі надсилалась ТОВ «Мікс-Комбуд Сервіс»за адресою, внесеною відповідачем до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Відповідно до вимог ч.8 ст.35 Кодексу адміністративного судочинства України така адреса вважається достовірною, а повістка, направлена за нею, врученою юридичній особі.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши їх в сукупності, оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, судом встановлено наступне.

ТОВ «Мікс-Комбуд Сервіс»(ідентифікаційний код юридичної особи 34415242) зареєстроване Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією 16.06.2006 року та згідно копії Довідки про взяття на облік платника податків від 26.11.2010 року №10784 відповідач взятий на облік 19.06.2006 року за №41626.

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 11.03.2011 року місцезнаходження ТОВ «Мікс-Комбуд Сервіс»: 01004, м. Київ, Печерський район, вул. Рогнідинська, буд.1/13.

Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» регулює відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб підприємців і є спеціальним нормативним актом з цих питань.

Згідно з частиною другою статті 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осібпідприємців», підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не повязано з банкрутством юридичної особи, зокрема є:

- визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом;

- провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом;

- невідповідність мінімального розміру статутного капіталу юридичної особи вимогам закону;

- неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону;

- наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Суд приходить до висновку, що даний перелік підстав для припинення юридичної особи є виключним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Відповідно до п.8 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також субєкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

Частиною третьою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що субєкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 4 ст. 50 Кодексу адміністративного судочинства України громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх обєднання, юридичні особи, які не є субєктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом субєкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) обєднання громадян; 3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; 4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до пп.20.1.12 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право, зокрема, у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.

Виходячи з положень пп.20.1.12 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»стосовно функцій податкової служби з контролю за своєчасністю подання платниками податків податкових звітів, декларацій, розрахунків та інших документів, повязаних з обчисленням податків, інших платежів, в кореспонденції з положеннями ч. 2 ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», органи державної податкової служби можуть звертатися з вимогами про припинення юридичної особи не в усіх випадках, визначених статтею 38 зазначеного закону, а лише в тих, коли податкові органи діють на реалізацію своєї владної компетенції.

Тому органи державної податкової служби вправі звертатися з вимогою про припинення субєктів господарювання лише в разі, якщо підставою позову є неподання таким субєктом протягом року до органів державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності згідно із законодавством.

Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», державний нагляд за дотриманням законодавства у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців здійснює спеціально уповноважений орган з питань державної реєстрації, яким відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2007р. № 667 є Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Компетенція органів державної податкової служби поширюється саме на відносини в сфері оподаткування.

Таким чином, оскільки до компетенції органів державної податкової служби не віднесено контроль за дотриманням законодавства у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, в тому числі контроль за достовірністю даних, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, звернення до суду з вимогою скасування державної реєстрації юридичної особи на підставі її відсутності за вказаним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням виходить за межі повноважень органів державної податкової служби, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

Поряд з цим судом не заперечується право органів державної податкової служби на звернення до суду з позовом про скасування державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців у звязку з неподанням податкової звітності.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 69, 70, 71, 158-163, 167, 183І Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтею 183І Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.П. Васильченко