Постанова № 14971332, 14.04.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2011 року м.ПолтаваСправа № 2а-1670/2727/11 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сич С.С.,

при секретарі Зайченко Н.О.,

за участю:

представника позивача - Попика М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Прокурора Кобеляцького району в інтересах держави в особі, Кобеляцького районного центру зайнятостідо ОСОБА_2про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

27 вересня 2010 року позивач Прокурор Кобеляцького району в інтересах держави в особі, Кобеляцького районного центру зайнятостізвернувся до Кобеляцького районного суду Полтавської області з адміністративним позовом до ОСОБА_2про стягнення коштів в сумі 1539 грн. 74 коп.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач за власними заявами у період із 28.11.2005 року по 30.01.2006 року та з 16.03.2006 року по 05.01.2007 року перебував у Кобеляцького районного центру зайнятості на обліку як безробітній та отримував матеріальну допомогу по безробіттю. Проте, 16.08.2010 року позивачу стало відомо, що ОСОБА_2 був зареєстрований як фізична особа-підприємець з 27.12.2002 року. Таким чином, за час перебування на обліку в Кобеляцькому районному центрі зайнятості відповідачем незаконно отримано матеріальну допомогу по безробіттю в загальному розмірі 1539 грн. 74 коп., яка у добровільному порядку на розрахунковий рахунок позивача не перерахована, що стало підставою для звернення Кобеляцького районного центру зайнятості з позовом до суду.

Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 03.03.2011 року справу за адміністративним позовом Прокурора Кобеляцького району в інтересах держави в особі Кобеляцького районного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення коштів передано за підсудністю для розгляду Полтавському окружному адміністративному суду.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.04.2011 року справу прийнято до провадження.

Прокурор у судове засідання не з'явився, надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча у матеріалах справи наявні докази, що він належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. У матеріалах справи наявна заяви відповідача про розгляд справи за його відсутності, у якій він зазначив, що позов не визнає.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 28.11.2005 року ОСОБА_2 звернувся до Кобеляцького районного центру зайнятості із заявою про надання йому статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю. У поданій заяві відповідач зазначив, що не зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається та пенсії не отримує.

Наказом Кобеляцького районного центру зайнятості від 28.11.2005 року № НТ051128 відповідачу надано статус безробітного з 28.11.2005 року та призначено допомогу по безробіттю.

Із персональної картки ОСОБА_2 вбачається, що останній знятий з обліку в Кобеляцькому районному центрі зайнятості30.01.2006 року на підставі наказу від 30.01.2006 року № НТ060130 у звязку з працевлаштуванням.

Відповідно до довідки Кобеляцького районного центру зайнятості від 13.04.2011 р. № 160811357 за період із 28.11.2005 року по 30.01.2006 року відповідачем отримано допомогу по безробіттю в сумі 703 грн. 79 коп.

16.03.2006 року відповідач повторно звернувся до Кобеляцького районного центру зайнятості із заявою про надання йому статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю. У поданій заяві відповідач зазначив, що не зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається та пенсії не отримує.

Наказом Кобеляцького районного центру зайнятості від 16.03.2006 року № НТ060316 відповідачу надано статус безробітного з 16.03.2006 року та призначено допомогу по безробіттю.

Із персональної картки ОСОБА_2 вбачається, що останній знятий з обліку в Кобеляцькому районному центрі зайнятості05.01.2007 року на підставі наказу від 05.01.2007 року № НТ070105 у звязку з невідвідуванням безробітним Державної служби зайнятості без поважних причин.

Відповідно до довідки Кобеляцького районного центру зайнятості від 13.04.2011 р. № 160811356 за період із 16.03.2007 року по 05.01.2007 року відповідачем отримано допомогу по безробіттю в сумі 835 грн.95 коп.

Разом з тим, 20.09.2010 року позивачем було встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа - підприємець 27.12.2002 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця НОМЕР_2, копія якого наявна у матеріалах справи.

Спеціальним законом, що визначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття є Закон України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”.

Так, згідно зі статтею 6 цього Закону право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги мають застраховані особи, як то наймані працівники; особи, які виконують роботи (надають послуги) згідно з цивільно-правовими договорами; військовослужбовці Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, внутрішніх військ, Служби безпеки України, органів внутрішніх справ, особи начальницького складу податкової міліції тощо, а у випадках, передбачених цим Законом, інші особи (громадяни України, іноземці, особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України), на користь яких здійснюється страхування на випадок безробіття.

Право на забезпечення та соціальні послуги за даним Законом мають також незастраховані особи, які вперше шукають роботу, інші незастраховані особи у разі їх реєстрації в установленому порядку як безробітних, а також особи, які забезпечують себе роботою самостійно (члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності за умови сплати страховику страхових внесків.

Видами забезпечення є: допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності; допомога по частковому безробіттю; матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного; допомога на поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про зайнятість населення" в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, в тому числі: працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном у фізичних осіб; громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України "Про особисте селянське господарство"; обрані, призначені або затверджені на оплачувану посаду в органах державної влади, управління та громадських об'єднаннях; які проходять професійну підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації з відривом від виробництва; навчаються в денних загальноосвітніх школах і вищих навчальних закладах тощо.

Статтею 2 Закону України "Про зайнятість населення" встановлено, що безробітними, в свою чергу, визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Отже, особи які мають статус субєкта підприємницької діяльності, не залежно від того, чи отримують вони дохід чи ні, не можуть належати до осіб, що мають статус безробітного, адже підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

При цьому, відповідно до пункту 2 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобовязані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 був зареєстрований як фізична особа - підприємець 27.12.2002 року (свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця НОМЕР_2).

20.11.2009 року державним реєстратором внесено до Державного реєстру запис про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Таким чином, 28.11.2005 року та 16.03.2006 року при зверненні до Кобеляцького районного центру зайнятості із письмовими заявами про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, відповідач не повідомив позивача про те, що є фізичною особою - підприємцем та своїм власним підписом у заяві ствердив те, що він не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності.

З огляду на викладене, відповідачем безпідставно отримано допомогу по безробіттю на загальну суму 1539 грн. 74 коп.

Відповідно до пункту 3 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Кобеляцьким районним центром зайнятості направлено ОСОБА_2 письмове повідомлення про добровільне повернення суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітним до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття № 02-2316 від 17.08.2010 р. на суму 703 грн. 79 коп. та № 02-2325 від 17.08.2010 р. на суму 835 грн. 95 коп. відповідно, які отримані відповідачем 20.08.2010 р. Копії письмових повідомлень та поштового повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення наявні у матеріалах справи.

Із пояснень представника позивача у судовому засіданні встановлено, що рішення про повернення допомоги по безробіттю відповідачем до суду не оскаржувалися. Доказів такого оскарження суду не надано. Проте, відповідачем у добровільному порядку кошти на рахунок позивача не перераховано.

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України "Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, провадження збору та акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду.

Згідно з частиною 2 статті 12 Закону України "Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.

Повноваження прокурора звертатися до суду в інтересах держави передбачені ч. 2 ст. 61 Кодексу адміністративного судочинства України, ч. 2 ст. 36-1 Закону України “Про прокуратуру”.

З огляду на викладене, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Прокурора Кобеляцького району в інтересах держави в особі Кобеляцького районного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення коштів задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Кобеляцького районного центру зайнятості (на р/р 37175160803202, одержувач: Кобеляцький РЦЗ, код 23276992, МФО 831019, банк ГУДКУ в Полтавській області, м. Полтава, призначення платежу: повернення незаконно отриманих коштів гр. ОСОБА_2.) кошти в сумі 1539 грн. 74 коп. (одна тисяча п'ятсот тридцять дев'ять гривень сімдесят чотири копійки).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 19 квітня 2011 року.

СуддяС.С. Сич