Постанова № 14971331, 13.04.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2011 року м.ПолтаваСправа № 2а-1670/2014/11 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шевякова І.С.,

при секретарі Ємець Я.М.,

за участю:

представника позивача - Шевчик О.С.,

представника відповідача - Клименко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтава-Автотехцентр"до Державної податкової інспекції у м. Полтавіпро скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

11 березня 2011 року позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Полтава-Автотехцентр"звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтавіпро скасування податкових повідомлень-рішень № 0002032301/0 від 18.06.2010 року, № 0002092301/0 від 18.06.2010 року; №0002032301/1 від 09.09.2010 року, № 0002092301/1 від 09.09.2010 року; №0002032301/2 від 24.11.2010 року № 0002092301/2 від 24.11.2010 року; №0002032301/3 від 07.02.2011 року; № 0002092301/3 від 07.02.2011 року.

В обгрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що працівниками ДПІ у м. Полтаві було проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Полтава-Автотехцентр" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.03.2010 року. В результаті даної перевірки складений акт № 5794/23-2/13951010 від 09.06.2010 року (далі по тексту - Акт), згідно якого ТОВ "Полтава-Автотехцентр" за 2 та 3 квартали 2008 року занижено податок на прибуток на загальну суму 284 020 грн., чим порушено п.5.1, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.97 року № 283, та у травні-червні 2008 року занижено податок на додану вартість на загальну суму 265 835 грн., чим порушено п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР. На підставі вказаного акту ДПІ у м. Полтаві 18.06.2010 року прийнято податкові повідомлення-рішення № 0002032301/0, яким ТОВ "Полтава-Автотехцентр" визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 426 030 грн., з яких 284 020 грн. - за основним платежем, 142 010 грн. - штрафні санкції; та № 0002092301/0, яким ТОВ "Полтава-Автотехцентр" визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 398 752,5 грн., з яких 265 835 грн. за основним платежем, 132 917,5 грн. штрафні санкції.

Вказані повідомлення-рішення були оскаржені в адміністративному порядку до вищестоящих органів державної податкової служби, однак скарги були залишені без задоволення, а за результатами їх розгляду були прийняті податкові повідомлення-рішення №0002032301/1 від 09.09.2010 року, № 0002092301/1 від 09.09.2010 року; №0002032301/2 від 24.11.2010 року № 0002092301/2 від 24.11.2010 року; №0002032301/3 від 07.02.2011 року; № 0002092301/3 від 07.02.2011 року, аналогічного змісту.

ТОВ "Полтава-Автотехцентр" із викладеними в Акті висновками не погоджується, і вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення № 0002032301/0 від 18.06.2010 року, № 0002092301/0 від 18.06.2010 року, №0002032301/1 від 09.09.2010 року, № 0002092301/1 від 09.09.2010 року, №0002032301/2 від 24.11.2010 року № 0002092301/2 від 24.11.2010 року, №0002032301/3 від 07.02.2011 року; № 0002092301/3 від 07.02.2011 року, були прийняті з порушенням діючого законодавства без наявності правових підстав для винесення, а тому є протиправними та підлягають скасуванню. На користь цього твердження позивач посилався на наявність повного переліку доказів дійсності та правомірності господарських операцій, щодо яких вчинено донарахування, наполягав на відсутності у законодавстві норм, які б покладали на платника податків відповідальність за недотримання вимог закону, зокрема, щодо здачі податкової звітності, його контрагентами.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити. Надав пояснення, аналогічне за змістом обґрунтуванню позову.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що в ході перевірки ТОВ "Полтава-Автотехцентр" виявлено порушення п.5.1, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в результаті чого занижено податок на прибуток за 2 та 3 квартали 2008 року на суму 284 020 грн., п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 265 835 грн. В обґрунтування своїх доводів представник відповідача вказував, що позивач уклав договір з ТОВ "Тантал Трейдінг", на купівлю підйомних площадок для інвалідів, та договір з ПП "ОСОБА_1." на придбання автомобілів марки ВАЗ. У результаті опрацювання відхилень, встановлених Системою автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України за червень-липень 2008 року, між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість ТОВ "Полтава-Автотехцентр" та його контрагента ТОВ "Тантал Трейдінг" виявлено, що підприємством ТОВ «Тантал Трейдінг" не задекларовано обсяги реалізованих підйомних площадок за 2, 3 квартали 2008 року. Відповідно до інформації отриманої від ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, неможливо провести перевірку підтвердження отриманих від платника податків відомостей стосовно ТОВ "Тантал Трейдінг" у зв'язку зі зняттям його з обліку. У результаті опрацювання відхилень, встановлених Системою автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України за травень, червень 2008 року, між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість ТОВ "Полтава-Автотехцентр" та його контрагента ПП "ОСОБА_1." виявлено, що останнім не задекларовано обсяги реалізації автомобілів. У зв'язку із чим виникають розбіжності («податкова яма») між обсягами податкового кредиту ТОВ "Полтава-Автотехцентр" та обсягами податкових зобов'язань ТОВ "Тантал Трейдінг" на суму 230 041,70 грн., та розбіжності між обсягами податкового кредиту ТОВ "Полтава-Автотехцентр" та обсягами податкових зобов'язань ПП "ОСОБА_1." на суму 35 793,37 грн. Таким чином оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними та винесеними відповідно до вимог законодавства.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Полтава-Автотехцентр" 01.12.1992 року зареєстровано як юридичну особу (ідентифікаційний код 13951010) виконавчим комітетом Полтавської міської ради.

З 10.12.1992 року позивач перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Полтаві (№163); є платником податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість.

ДПІ у м. Полтаві в період з 21.05.2010 року по 04.06.2010 року була проведена планова виїзна перевірка ТОВ "Полтава-Автотехцентр" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.03.2010 року. За результатами перевірки 16.02.2010 року відповідачем складено Акт, в якому зафіксовано порушення, а саме:

- п.5.1, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток за період з 01.01.2008 року по 31.03.2010 року, на суму 284 020 грн., у тому числі по періодах: 2 квартал 2008 року в сумі 3 958 грн., 3 квартал 2008 року 280 062 грн.;

- п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість за період з 01.01.2008 року по 31.03.2010 року, в розмірі 265 835 грн., в тому числі по періодам: за травень 2008 року в сумі 15 682 грн., за червень 208 року в розмірі 250 153 грн.

На підставі вищезазначеного акту відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення № 0002032301/0 від 18.06.2010 року, № 0002092301/0 від 18.06.2010 року.

За результатами процедури апеляційного узгодження вказаних податкових повідомлень-рішень вищестоящим податковим органом прийнято податкові повідомлення рішення №0002032301/1 від 09.09.2010 року, № 0002092301/1 від 09.09.2010 року, №0002032301/2 від 24.11.2010 року № 0002092301/2 від 24.11.2010 року, №0002032301/3 від 07.02.2011 року; № 0002092301/3 від 07.02.2011 року, якими залишено без змін рішення № № 0002032301/0 від 18.06.2010 року, № 0002092301/0 від 18.06.2010 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи оскаржувані рішення на предмет їх відповідності вищезазначеним критеріям, суд приходить до висновку про їх необґрунтованість, а відповідно протиправність, виходячи з наступного.

При винесенні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, якими позивачу було донараховано податок на прибуток підприємств, податковий орган виходив з наявності встановлених Актом перевірки порушень позивачем п.5.1, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до пункту 5.1 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 3 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно із підпунктом 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Твердження податкового органу про наявність у діяльності платника податку порушень вищенаведених норм закону обґрунтовано тим, що до складу валових витрати за 2-й та 3- квартали 2008 року платником було включено витрати про придбанню у ТОВ "Тантал Трейдінг" підйомних площадок для інвалідів на загальну суму 1150208,30 грн.

У результаті опрацювання відхилень, встановлених Системою автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України за червень-липень 2008 року, між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість ТОВ "Полтава-Автотехцентр" та його контрагента ТОВ "Тантал Трейдінг", виявлено, що підприємством ТОВ «Тантал Трейдінг" не задекларовано обсяги реалізованих підйомних площадок за 2, 3 квартали 2008 року, декларації з податку на прибуток до податкового органу вказаним підприємством не подавалась. Відповідно ТОВ «Тантал Трейдінг»не включено за 2,3 квартали 2008 року суму, отриману від ТОВ «Полтава-Автотехцентр»1150208,30 грн., до складу скоригованого валового доходу. Остання податкова декларації з податку на прибуток ТОВ «Тантал Трейдінг»здана за 1 квартал 2008 року. За відомостями бази даних податкового органу даного платника ліквідовано як юридичну особу.

Суд не знаходить дані доводи достатніми для твердження про порушення платником податку ТОВ «Полтава-Автотехцентр» п.5.1, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

У ході судового розгляду судом досліджено надані позивачем документи щодо здійснення фінансово-господарської операції ТОВ «Полтава-Автотехцентр»з ТОВ «Тантал Трейдінг».

Так, для підтвердження правомірності включення платником податку витрат на оплату товару ТОВ «Тантал Трейдінг»до складу валових витрат позивач надав документи, оформлені відповідно до вимог законодавства, а саме: документи, що підтверджують факт отримання товарів від контрагента; документи, які підтверджують зв'язок понесених витрат з господарською діяльністю платника податку, документи, що підтверджують подальше використання придбаного товару у господарській діяльності платника.

Так, позивачем надано угоди, податкові та видаткові накладні на товар (підйомні площадки для інвалідів), надано докази оплати товару. Крім того, представник позивача пояснив, що ці площадки для інвалідів були встановлені на автомобілі та в подальшому реалізовані з метою отримання прибутку в ході подальшої господарської діяльності позивача. На підтвердження цього суду надано докази у вигляді документів про переобладнання автомобілів (встановлення на них підйомних площадок для інвалідів), свідоцтва про реєстрацію цих автомобілів з відповідними відмітками, документи про подальший продаж цих автомобілів.

За таких обставин суд приходить до висновку про правомірне включення платником податку відповідних сум коштів до складу валових витрат, а відтак необгрунтованість висновків відповідача про зворотнє.

При цьому суд звертає увагу на те, що згідно самого тексту Акту перевірки, ух оді її проведення податковому органу надано платником податків як відповідне пояснення, так і первинні документи. Податковий орган у Акті підтверджує наявність відповідних бухгалтерських проводок у обліку платника. Не заперечує дійсності та реальності укладення й виконання угоди.

Викладене підтвердив і допитаний в судовому засіданні податковий інспектор-ревізор, що проводив перевірку платника, який на запитання суду не зміг пояснити, які саме дії саме платника податків трактовані ним як порушення податкового законодавства, обмежувався тільки вказівкою не відсутність підтвердження відповідного податкового зобовязання з боку контрагента платника.

Крім того, суд вважає за необхідне вказати на те, що доводи відповідача про ліквідацію ТОВ «Тантал Трейдінг»є неспроможними, так як згідно документів, наданих ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровськ, де перебувало на обліку ТОВ «Тантал трейдінг», останнє було ліквідовано тільки 30.08.2008 року, а оподатковувані операції відбувалися на протязі 2,3 кварталу 2008 року.

Таким чином, понесені позивачем витрати за договором купівлі підйомних площадок для інвалідів підпадають під визначення валових витрат, дане Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств” та позивачем не було вчинено заниження податку на прибуток підприємств, про яке стверджував відповідач.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку про те, що податковий орган безпідставно донарахував позивачу спірними податковими повідомленнями-рішеннями № 0002032301/0 від 18.06.2010 року, №0002032301/1 від 09.09.2010 року, №0002032301/2 від 24.11.2010 року, №0002032301/3 від 07.02.2011 року зобов'язання з податку на прибуток підприємств, а тому відповідні рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

До аналогічних висновків суд приходить щодо податкових повідомлень-рішень № 0002092301/0 від 18.06.2010 року, № 0002092301/1 від 09.09.2010 року, № 0002092301/2 від 24.11.2010 року, № 0002092301/3 від 07.02.2011 року, якими відповідачем донараховано платнику податку податкове зобовязання з ПДВ.

Вказані рішення прийняті ДПІ у м.Полтаві з посиланням на порушення позивачем п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Відповідно до п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Висновки про порушення цих норм закону ґрунтуються на аналізі податковим органом тієї ж операції ТОВ «Полтава-Автотехцентр»з ТОВ «Тантал Трейдінг»з купівлі-продажу підйомних площадок для інвалідів, правомірність включення сум ПДВ до податкового кредиту за відповідними податковими накладними заперечив податковий орган.

Вище викладені обґрунтування ДПІ у м.Полтаві свого твердження про неправомірність дій платника податку та встановлені з цього приводу судом факти й висновки щодо правомірності дій платника.

Окрім того, аналогічне порушення податковий орган вбачає у діях платника податків в ході укладення й виконання угоди купівлі продажу ним автомобілів у травні-червні 2008 року у ПП "ОСОБА_1.", який є платником податку на додану вартість, на загальну суму 214760,0 грн. та ПДВ 35793,37 грн.

З даного приводу податковим органом у Акті перевірки вказано, що ПП «ОСОБА_1.»не подано декларацію з ПДВ за відповідні податкові періоди. Системою автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України за травень-червень 2008 року, між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість ТОВ "Полтава-Автотехцентр" та його контрагента ПП «ОСОБА_1.»виявлено відхилення («Податкову яму»).

Суд звертає увагу, що при цьому податковим органом не проведено зустрічну перевірку ПП «ОСОБА_1.».

У ході судового розгляду справи судом встановлені фактичні обставини справи, які свідчать про те, що позивач виконав усі передбачені законом умови щодо підтвердження права на податковий кредит та має документальне підтвердження його. Відповідні факти, встановлені у ході дослідження наданих позивачем доказів реальності та дійсності укладення й виконання відповідних угод, наведені вище. Аналогічні докази дійсного отримання товару, сплати за нього, оприбуткування та використання товару у подальшій господарській діяльності з приводу господарських відносин між ТОВ «Полтава-Автотехцентр»та ПП «ОСОБА_1.» надані позивачем та маються у матеріалах адміністративної справи.

Тому суд виходить при прийнятті рішення по справі з того, що висновки податкового органу, викладені в Акті, а саме про те, що непідтвердження суми податку одним із контрагентів виключає висновок про сплату податку до бюджету, не ґрунтуються на законі та прямо йому протирічать. Відповідачем невірно застосовані норми Закону про ПДВ, відтак, оскаржувані податкові повідомлення-рішення № 0002092301/0 від 18.06.2010 року, № 0002092301/1 від 09.09.2010 року, № 0002092301/2 від 24.11.2010 року, № 0002092301/3 від 07.02.2011 року прийняті необґрунтовано та не на підставі закону, а тому вони є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідач не довів правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень та не надав доказів на підтвердження висновків, покладених в основу цих рішень.

Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Згідно до частини першої статі 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві № 0002032301/0 від 18.06.2010 року, № 0002092301/0 від 18.06.2010 року; №0002032301/1 від 09.09.2010 року, № 0002092301/1 від 09.09.2010 року; №0002032301/2 від 24.11.2010 року № 0002092301/2 від 24.11.2010 року; №0002032301/3 від 07.02.2011 року; № 0002092301/3 від 07.02.2011 року - визнати протиправними та скасувати.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ "Полтава-Автотехцентр" судові витрати у сумі 3,40 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 18 квітня 2011 року.

СуддяІ.С. Шевяков