Постанова № 14971250, 12.04.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 квітня 2011 року Справа № 2а-2329/11/1270

Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Чернявської Т.І.,

за участю

секретаря судового засідання Ігнатович О.А.

та

представників сторін:

від позивача - старший державний податковий інспектор

юридичного сектору

Анохіна Г.О. (довіреність від 13.08.2010 № 5865/10)

від відповідача - юрисконсульт ВП «Шахта «Черкаська»

ДП «Луганськвугілля»

Тураєв О.В. (довіреність від 07.02.2011 № 03/5-44)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську

справу за адміністративним позовом

державної податкової інспекції в Словяносербському районі Луганської області

до державного підприємства «Луганськвугілля»

про стягнення коштів за податковим боргом в сумі 12289,80 грн.,

ВСТАНОВИВ:

21 березня 2011 року державна податкова інспекція в Словяносербському районі Луганської області звернулася до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до державного підприємства «Луганськвугілля» про стягнення коштів за податковим боргом по платі за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення у розмірі 12298,80 грн.

Ухвалою від 12 квітня 2011 року судом прийнято заяву державної податкової інспекції в Словяносербському районі Луганської області про зменшення розміру позовних вимог від 11 квітня 2011 року № 2453/10-09 та приєднано її до справи (арк. справи 32-33, 43).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив таке.

Державне підприємство «Луганськвугілля» знаходиться на обліку в державній податковій інспекції в Словяносербському районі Луганської області як платник податків.

Державне підприємство «Луганськвугілля» самостійно податковий борг по платі за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення не сплатило, тому позивач просить стягнути його в судовому порядку, оскільки відповідно до підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 11 квітня 2011 року № 2453/10-09.

Представник державного підприємства «Луганськвугілля» адміністративний позов не визнав, про що подав суду заперечення від 12 квітня 2011 року за № 03 юр 1151 (арк. справи 35). В запереченнях проти адміністративного позову відповідач зазначив, що у І кварталі 2011 року підприємством сплачено 3000,00 грн. в рахунок погашення податкового боргу по платі за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення. Крім того, відокремлений підрозділ «Шахта «Черкаська» державного підприємства «Луганськвугілля» не є юридичною особою, а грошові кошти, які отримує шахта, згідно Положення про внутрішньогосподарські відносини - цільові та призначені для виплати лише заробітної плати.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з таких підстав.

Відокремлений підрозділ «Шахта «Черкаська» державного підприємства «Лугнаськвугілля» як платник податків знаходиться на обліку в державній податковій інспекції в Словяносербському районі Луганської області, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків від 30 жовтня 2009 року № 931 (арк. справи 13).

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Стаття 13 Кодексу України про надра (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) закріплює, що користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземні юридичні особи та громадяни.

Згідно з частиною 1 статті 19 Кодексу України про надра (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.

Відповідно до статті 28 Кодексу України про надра (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) користування надрами є платним, крім випадків, передбачених статтею 29 цього Кодексу. Плата справляється за користування надрами в межах території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони. Плата за користування надрами справляється у вигляді: 1) плати за користування надрами для видобування корисних копалин; 2) плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин. Плата за користування надрами та рентна плата за нафту, природний газ і газовий конденсат встановлюються Податковим кодексом України.

На підставі статті 28 Кодексу України про надра (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) державне підприємство «Луганськвугілля» є суб'єктом плати за користування надрами (платником).

Порядок, строки та умови надання декларацій та фінансової звітності встановлені спеціальним податковим законодавством.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1);

- пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

Згідно із підпунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом, крім випадків, передбачених податковим законодавством.

У відповідності із пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.3);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (підпункт 49.18.4);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.5).

Платник податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог підпункту 9.1.9 пункту 9.1 статті 9 Податкового кодексу України плата за користування надрами належить до загальнообовязкових податків та зборів.

Розділом ХІ Податкового кодексу України врегульовані питання, повязані з обчисленням та платою за користування надрами.

Плата за користування надрами - загальнодержавний платіж, який згідно вимог статті 262 Податкового кодексу України справляється у вигляді: плати за користування надрами для видобування корисних копалин та плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин.

У відповідності із підпунктом 263.1.1 пункту 263.1 статті 263 Податкового кодексу України платниками плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб'єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об'єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі - спеціальний дозвіл) в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об'єктах (ділянках) надр.

Згідно із підпунктом 263.11.1 пункту 263.11 статті 263 Податкового кодексу України платник плати за користування надрами для видобування корисних копалин до закінчення визначеного розділом II цього Кодексу граничного строку подання податкових розрахунків за податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу, подає за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, податкові розрахунки з плати за користування надрами для видобування корисних копалин органу державної податкової служби: за місцезнаходженням у межах території України ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини або за місцем обліку платника у разі розміщення ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.

У разі якщо місце обліку платника не збігається з місцезнаходженням у межах території України ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, копія податкового розрахунку з плати за користування надрами для видобування корисних копалин подається органу державної податкової служби за місцем обліку платника (підпункт 263.11.2 пункту 263.11 статті 263 Податкового кодексу України).

Податковий розрахунок подається платником починаючи з календарного кварталу, що настає за кварталом, у якому такий платник отримав дозвіл на початок (продовження) виконання роботи підвищеної небезпеки або експлуатації об'єкта (підпункт 263.11.3 пункту 263.11 статті 263 Податкового кодексу України).

Порядок сплати податкових зобов'язань встановлений пунктом 263.12 статті 263 Податкового кодексу України, зокрема, платник протягом десяти календарних днів після закінчення граничного строку подання податкового розрахунку за податковий (звітний) період сплачує податкові зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин у сумі, визначеній в розрахунку з плати, поданому ним органу державної податкової служби: за місцезнаходженням у межах території України ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини; за місцем обліку платника в разі розміщення ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.

Відповідно до вимог підпункту 263.13.1 пункту 263.13 статті 263 Податкового кодексу України платник несе відповідальність за правильність обчислення суми плати за користування надрами для видобування корисних копалин, повноту і своєчасність її внесення до бюджету, а також за своєчасність подання органам державної податкової служби відповідних розрахунків згідно з нормами цього Кодексу та інших законів України.

Контроль за правильністю обчислення, своєчасністю і повнотою справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин до бюджету здійснюють органи державної податкової служби.

Відповідно до вимог статті 28 Кодексу України про надра (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин), пункту 54.1 статті 54 та підпункту 263.11.1 пункту 263.11 статті 263 Податкового кодексу України відокремлений підрозділ «Шахта «Черкаська» державного підприємства «Луганськвугілля» подав до державної податкової інспекції в Словяносербському районі Луганської області:

- податковий розрахунок плати за користування надрами для видобування вугілля камяного, вугілля бурого, металевих корисних копалин, сировини нерудної для металургії, гірничо-хімічної, гірничорудної та будівельної сировини за 2010 рік від 24 січня 2011 року № 9006506753, в якому визначив податкове зобовязання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення у розмірі 12289,80 грн. (арк. справи 17).

В порушення вимог пункту 57.1 статті 57 та пункту 263.12 статті 263 Податкового кодексу України відокремлений підрозділ «Шахта «Черкаська» державного підприємства «Луганськвугілля» узгоджену суму податкового зобовязання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, не сплатив, внаслідок чого на дату розгляду справи за відповідачем утворився податковий борг по платі за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення в сумі 12289,80 грн., що підтверджується обліковою карткою платника (арк. справи 34).

Відповідно до статті 6 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним до 01.01.2011) у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобовязань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.

Податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога- не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобовязання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обовязок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога- не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

На виконання вищезазначених положень Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним до 01.01.2011) державною податковою інспекцією в Словяносербському районі Луганської області посадовим особам відокремленого підрозділу «Шахта «Черкаська» державного підприємства «Луганськвугілля» було вручено 28 січня 2002 року першу податкову вимогу від 28 січня 2002 року № 1/104 та 04 березня 2002 року другу податкову вимогу від 28 лютого 2002 року № 2/261 (арк. справи 15, 16).

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

У державному реєстрі обтяжень рухомого майна 13 квітня 2000 року за № 106806 (зі змінами від 14 квітня 2005 року та від 31 січня 2008 року) внесено запис № 92-677 про реєстрацію податкової застави всього рухомого і нерухомого майна відокремленого підрозділу «Шахта «Черкаська» державного підприємства «Луганськвугілля» (арк. справи 20, 21, 22).

Оскільки перша податкова вимога від 28 січня 2002 року № 1/104 та друга податкова вимога від 28 лютого 2002 року № 2/261 є чинними (доказів про відкликання податкових вимог суду не надано), суд прийшов до висновку, що органом державної податкової служби при зверненні до адміністративного суду з позовом про стягнення коштів за податковим боргом дотримані вимоги пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України.

Доводи відповідача в обґрунтування заперечень проти позову про часткову сплату податкового боргу по платі за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення у період січень-березень 2011 року включно у загальному розмірі 3000,00 грн. визнаються судом безпідставними та необґрунтованими з огляду на нижчевикладене.

Відповідно до пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Як вбачається зі зворотного боку облікової картки платника (арк. справи 34) станом на 01 січня 2011 року відокремлений підрозділ «Шахта «Черкаська» державного підприємства «Луганськвугілля» мав недоїмку по платі за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення в розмірі 29876,84 грн., у звязку з чим сплачені відповідачем у січні-березні 2011 року 3000,00 грн. правомірно зараховані державною податковою інспекцією в Словяносербському районі Луганської області в рахунок погашення податкового боргу згідно черговості його виникнення.

Внаслідок того, що відповідач станом на дату розгляду та вирішення справи податковий борг по платі за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення в розмірі 12289,80 грн. не сплатив, вимоги податкового органу про стягнення коштів в розмірі 12289,80 грн. за податковим боргом з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 КАС України, а також те, що позивач відповідно до пункту 15 частини 1 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито» від сплати державного мита (судового збору) звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 12 квітня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 18 квітня 2011 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 16, 20, 87, 95, 102 Податкового кодексу України, статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути кошти державного підприємства «Луганськвугілля» (ідентифікаційний код 32473323, місцезнаходження: 91055, м. Луганськ, вул. Лермонтова, буд. 1-В) з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, в сумі 12289,80 грн. (дванадцять тисяч двісті вісімдесят девять гривень вісімдесят копійок) за податковим боргом по платі за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення в доход Державного бюджету України на р/р 31116021700298 в ГУДКУ у Луганській області, МФО 804013, одержувач УДК у Словяносербському районі ГУДКУ у Луганській області, код одержувача 24046691, код бюджетної класифікації платежу 13030100.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 18 квітня 2011 року.

СуддяТ.І. Чернявська