Постанова № 14971229, 12.04.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 квітня 2011 року Справа № 2а-1880/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді: Цицюри О.О.,

при секретарі судового засідання: Бойко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луганську справу за адміністративним позовом Алчевської обєднаної державної податкової інспекції Луганської області до Комунального підприємства «Брянківське житлово-експлуатаційне обєднання» про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 1456619,08 грн., по платі за землю в сумі 1258762,21 грн., а всього в сумі 2715381,29 грн. з наданням дозволу на погашення усієї суми боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі платника податку, -

В С Т А Н О В И В:

02 березня 2011 року Алчевська ОДПІЛуганської області звернулася до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Комунального підприємства «Брянківське житлово-експлуатаційне обєднання» про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 1456619,08 грн., по платі за землю в сумі 1258762,21 грн., а всього в сумі 2715381,29 грн. з наданням дозволу на погашення усієї суми боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі платника податку.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив.

Комунальне підприємство «Брянківське житлово-експлуатаційне обєднання» (код ЄДРПОУ 30663867) є юридичною особою, внесено до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України та взято на податковий облік в якості платника податків у Брянківському відділенні Алчевської ОДПІ Луганської області. Станом на 31.12.2010 відповідач має грошове зобовязання в загальному розмірі 2715381,29 грн., з яких: з податку на додану вартість в сумі 1456619,08 грн. (у тому числі: основний платіж-1263356,16 грн.,пеня-133091,86 грн.,штрафні санкції-60171,06 грн.), з податку на землю з юридичних осіб в сумі 1258762,21 грн. (у тому числі: основний платіж-1207793,77 грн., пеня-53771,44 грн.,штрафні санкції-3197,00 грн.). Податкові зобовязання у загальному розмірі 2715381,29 грн. визначені самостійно платником податків у податкових деклараціях з податку на додану вартість від 16.02.2010 №1066, від 15.03.2010 №1474, від 19.04.2010 №3255, від 19.05.2010 №4380, від 21.06.2010 №5857, від 20.07.2010 №7747, від 31.08.2010 №9773, від 20.10.2010 №12264, від 19.11.2010 №13251, від 20.12.2010 №13773, від11.02.2008 №65454, від 18.08.2008 №65986, від 18.04.2008 №67540, від 19.05.2008 №68647, від 20.06.2008 №69412, від 15.07.2008 №70698, від 19.08.2008 №72064, від 17.09.2008 №72643, від 16.10.2008 №74551, від 18.11.2008 №75728, від 15.12.2008 №76156, від 17.01.2009 №77742, від 18.02.2009 №1023, від 17.03.2009 №1438, від 16.04.2009 №3221, від 18.05.2009 №4288, від 15.06.2009 №4649, від 14.07.2009 №6273, від 13.08.2009 №7366, від 16.09.2009 №7833, від 19.10.2009 №9677, від 17.11.2009 №10554, від 16.12.2009 №11038, від 18.01.2010 №12656, у податкових розрахунках земельного податку з юридичних осіб від 29.01.2008 №64754, від 27.01.2009 №286, від 14.01.2010 №33. Штрафні санкції з податку на додану вартість нараховані податковим органом на підставі податкового повідомлення-рішення №0004021501/0 від 04.11.2010, винесеного на підставі акту перевірки №174/160-30663867, податкового повідомлення-рішення №0003781501/0 від 15.10.2010. Штрафні санкції по земельному податку нараховані податковим повідомленням-рішенням №0000132301/1 від 05.11.2009. У звязку з несплатою відповідачем КП «Брянківське житлово-експлуатаційне обєднання» узгодженої суми податкових зобовязань в установлені законодавством терміни Алчевською ОДПІ Луганської області на підставі п.п.6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-III від 21.12.2000р. (який діяв на час виникнення спірних правовідносин) на адресу платника полатків направлені перша податкова вимога №1/30 від 25.10.2001 та друга податкова вимога №2/105 від 28.11.2001, які отримані останнім відповідно 25.10.2001 та 29.11.2001. Однак, всі прийняті заходи щодо добровільного погашення податкового боргу відповідачем бажаних результатів не дали. Такими діями відповідач спричиняє несвоєчасне надходження грошових коштів до Державного бюджету, що в свою чергу негативно впливає на виконання державою своїх функцій щодо соціального та економічного розвитку країни. З урахуванням викладеного, позивач просив стягнути з Комунального підприємства «Брянківське житлово-експлуатаційне обєднання» податковий борг з податку на додану вартість в сумі 1456619,08 грн., по платі за землю в сумі 1258762,21 грн., а всього в сумі 2715381,29 грн. з наданням дозволу на погашення усієї суми боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі платника податку .

Представник позивача в судовому засіданні пощовні вимоги підтримав у повному обсязі, дав суду пояснення, аналогічні викладеним у позові.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, заявою №199 від 16.03.2011 позовні вимоги визнав у повному обсязі та просив розглянути справу за його відсутності (а.с.218).

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наявних у матеріалах справи доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на таке.

Частиною 1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно зі статтею 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до ст.6 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI податком є обовязковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цьогоКодексу.

У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1);

пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Проте, оскільки правовідносини щодо наслідків несплати платником податків відповідачем у даній адміністративній справі Комунальним підприємством «Брянківське ЖЕО» податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 1456619,08 грн., по платі за землю в сумі 1258762,21 грн., а всього в сумі 2715381,29 грн, виникли до набрання чинності Податковим Кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI, суд приходить до висновку, що в даному випадку при розгляді справи можливо посилатися на норми раніше діючого законодавства.

Спеціальним законом, який визначає статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності є Закон України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990р. №509-XII.

Відповідно до ч.1 ст. 13 Закон України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990р. №509-XII посадові особи органів державної податкової служби зобовязані дотримувати Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

Згідно ст. 67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Пунктами 1, 2, 3 частини 1 статті 9 Закону України від 25 червня 1991 року № 1251-XII «Про систему оподаткування» (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин) передбачені обовязки платників податків і зборів (обовязкових платежів), а саме: вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами, подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, повязані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обовязкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законами терміни.

Порядок, строки та умови надання декларацій та фінансової звітності встановлені спеціальним податковим законодавством.

Відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997, Закону України «Про плату за землю» від 03.07.1992 р. №2535-XII (які були чинними на час виникнення спірних правовідносин у даній справі та у межах заявлених позовних вимог), зокрема, передбачено, що субєкти господарювання зобовязані у встановленому цими Законами порядку сплачувати податки, визначено розміри та порядок сплати цих податків, відповідальність платників податків та контроль за правильністю обчислення їх справляння.

Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що Комунальне підприємство «Брянківське житлово-експлуатаційне обєднання» (ідентифікаційни код юридичної особи 30663867) зареєстровано виконавчим комітетом Брянківської міської ради Луганської області 30.12.1999 в якості юридичної особи, внесено до ЄДРПОУ (а.с.195) та взято на податковий облік в якості платника податків у Брянківському відділенні Алчевської ОДПІ Луганської області (а.с.200).

Станом на 31.12.2010 за Комунальним підприємством «Брянківське житлово-експлуатаційне обєднання» рахується податковий борг перед бюджетом, загальна сума якого становить 2715381,29 грн., з яких:

- з податку на додану вартість в сумі 1456619,08 грн. (у тому числі: основний платіж-1263356,16 грн.,пеня-133091,86 грн.,штрафні санкції-60171,06 грн.), де податкові зобовязання визначені самостійно платником податків у податкових деклараціях з податку на додану вартість від 16.02.2010 №1066, від 15.03.2010 №1474, від 19.04.2010 №3255, від 19.05.2010 №4380, від 21.06.2010 №5857, від 20.07.2010 №7747, від 31.08.2010 №9773, від 20.10.2010 №12264, від 19.11.2010 №13251, від 20.12.2010 №13773, від11.02.2008 №65454, від 18.08.2008 №65986, від 18.04.2008 №67540, від 19.05.2008 №68647, від 20.06.2008 №69412, від 15.07.2008 №70698, від 19.08.2008 №72064, від 17.09.2008 №72643, від 16.10.2008 №74551, від 18.11.2008 №75728, від 15.12.2008 №76156, від 17.01.2009 №77742, від 18.02.2009 №1023, від 17.03.2009 №1438, від 16.04.2009 №3221, від 18.05.2009 №4288, від 15.06.2009 №4649, від 14.07.2009 №6273, від 13.08.2009 №7366, від 16.09.2009 №7833, від 19.10.2009 №9677, від 17.11.2009 №10554, від 16.12.2009 №11038, від 18.01.2010 №12656 (а.с.84-151);

- з податку на землю з юридичних осіб в сумі 1258762,21 грн. (у тому числі: основний платіж-1207793,77 грн., пеня-53771,44 грн.,штрафні санкції-3197,00 грн.), де податкові зобовязання визначені самостійно платником податків у податкових розрахунках земельного податку з юридичних осіб від 29.01.2008 №64754, від 27.01.2009 №286, від 14.01.2010 №33 (а.с.152-190);

- штрафні санкції з податку на додану вартість нараховані податковим органом на підставі податкового повідомлення-рішення №0004021501/0 від 04.11.2010, податкового повідомлення-рішення №0003781501/0 від 15.10.2010 (а.с.213,213-зворотній бік);

- штрафні санкції по земельному податку нараховані податковим повідомленням-рішенням №0000132301/1 від 05.11.2009 (а.с.211).

Даних про оскарження відповідачем зазначених податкових повідомлень-рішень на час розгляду справи судом не встановлено, а тому вони є узгодженими та чинними на час розгляду справи.

Наявність податкового боргу у відповідача підтверджується висновком Алчевської ОДПІ Луганської області №б/н, довідкою про суми податкового боргу станом на 31.12.2010 (а.с.9), обліковою карткою платника податків (а.с.10-83), рішенням начальника ДПІ у м.Брянка №21 від 29.08.2002 про застосування заходів погашення податкового боргу платника податків за рахунок стягнення його активів (а.с.204).

До набрання чинності Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI спеціальним законом з питань оподаткування, який установлював порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), включаючи збір на обовязкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообовязкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначав процедуру оскарження дій органів стягнення був Закон України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Згідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Зважаючи на те, що боржник не сплатив узгоджені суми податкових зобовязань у встановлені строки, податковим органом відповідно до ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ відповідачу сформовані та направлені перша податкова вимога №1/30 від 25.10.2001, яка отримана головним бухгалтером відповідача в день її винесення 25.10.2001, та друга податкова вимога №2/105 від 28.11.2001, яка отримана заступником головного бухгалтера відповідача 29.11.2001 (а.с.201,202).

Відповідно до п.п. 6.2.1. п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

6.2.3. Податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога- не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобовязання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обовязок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога- не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

П.п. 6.2.4 вказаної статті визначено, що податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення.

Податкові вимоги отримані відповідачем, не оскаржені та вважаються узгодженими.

Даних про добровільну сплату відповідачем податкового боргу судом на час розгляу справи не встановлено.

Відповідно до п.п.5.2.1, 5.2.2. ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ (який діяв на час виникнення спірних правовідносин) податкове зобовязання вважається узгодженим у день отримання податкового повідомлення, якщо воно протягом 10 днів з дня отримання не оскаржено платником податків. Факту оскарження відповідачем податкового зобовязання судом не встановлено.

Відповідно до п. 5.3.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ (який діяв на час виникнення спірних правовідносин) платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ (який діяв на час виникнення спірних правовідносин) активи платника податку це кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI передбачено, що орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.

Матеріалами справи підтверджено знаходження майна відповідача Комунального підприємства «Брянківске житлово-експлуатаційе обєднання» у податковій заставі рішенням Алчевської ОДПІ Луганської області №3170/240 від 03.02.2011 про опис майна КП «Брянківське ЖЕО» у податову заставу (а.с.191-зворотній бік), актом опису майна відповідача від 18.02.2011 (а.с.205-210), витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 21.02.2011 №30397736 (а.с.191).

Частиною 1, 3 статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач- визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Судове рішення у звязку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1, 3 статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може відмовитися від адміністративного позову повністю або частково, а відповідач- визнати адміністративний позов повністю або частково. Відмова від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову під час підготовчого провадження мають бути викладені в адресованій суду письмовій заяві, яка приєднується до справи.

У разі часткового визнання адміністративного позову відповідачем і прийняття його судом може бути прийнята постанова суду про задоволення визнаних відповідачем позовних вимог відповідно до статті 164 цього Кодексу. У разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Згідно частини 4 статті 112 Кодексу адміністративного судочиснтва України суд не приймає відмови від адміністративного позову, визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Підстав для неприйняття визнання позовних вимог відповідачем суд не вбачає.

Таким чином, судом установлено, що за відповідачем дійсно рахується податковий борг у загальному розмірі 2715381,29 грн., з яких: з податку на додану вартість в сумі 1456619,08 грн. (у тому числі: основний платіж-1263356,16 грн.,пеня-133091,86 грн.,штрафні санкції-60171,06 грн.), з податку на землю з юридичних осіб в сумі 1258762,21 грн. (у тому числі: основний платіж-1207793,77 грн., пеня-53771,44 грн.,штрафні санкції-3197,00 грн.)., про який він повідомлений, який ним не оспорено та до теперішнього часу у добровільному порядку не сплачено.

Суд дійшов висновку, що органом державної податкової служби при зверненні до суду з вказаним адміністративним позовом щодо стягнення суми податкового боргу шляхом надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків-відповідача, що перебуває у податковій заставі, дотримані вимоги пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, підстави для відмови у задоволенні позову відсутні, тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 12 квітня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 18 квітня 2011 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Алчевської обєднаної державної податкової інспекції Луганської області до Комунального підприємства «Брянківське житлово-експлуатаційне обєднання» про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 1456619,08 грн., по платі за землю в сумі 1258762,21 грн., а всього в сумі 2715381,29 грн. з наданням дозволу на погашення усієї суми боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі платника податку задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства «Брянківське житлово-експлуатаційне обєднання» (ідентифікаційний код 30663867, місцезнаходження: 94100 Луганська область, м.Брянка, вул.Балтійська, буд.1) податковий борг з податку на додану вартість в сумі 1456 619,08 грн. (один мільйон чотириста пятдесят шість тисяч шістсот девятнадцять гривень 08 коп.), з податку на землю з юридичних осіб в сумі 1258 762,21 грн. (один мільйон двісті пятдесят вісім тисяч сімсот шістдесят дві гривні 21 коп.), а всього 2715381,29 грн. (два мільйона сімсот пятнадцять тисяч триста вісімдесят одна гривня 29 коп.), шляхом надання Алчевській обєднаній державній податковій інспекції в Луганській області на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків Комунального підприємства «Брянківське житлово-експлуатаційне обєднання», що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Відповідно до частини 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі та підписана 18 квітня 2011 року.

СуддяО.О. Цицюра