Постанова № 14971196, 14.04.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.4

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 квітня 2011 року Справа № 2а-2108/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Цицюри О.О.,

за участю секретаря судового засідання Бойко В.В.,

та представників сторін:

від позивача державний податковий інспектор юридичного відділу

Слєпічев О.В. (довіреність від 04.01.2011 №7/9/10 ),

від відповідача не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції в Артемівському районі у м.Луганську до Міського комунального підприємства «Луганськ-сервіс» про стягнення штрафних (фінансових) санкцій в сумі 6450,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

10 березня 2011 року позивач - Державна податкова інспекція в Артемівському районі у м.Луганську звернулась до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить стягнути з Міського комунального підприємства В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив таке.

Фахівцями ДПІ в Артемівському районі у м.Луганську було проведено перевірку субєкта господарської діяльності МКП «Луганськ-сервіс» за дотриманням порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, яке знаходиться на податковому обліку у ДПІ в Артемівському районі у м.Луганську. За результатами перевірки складено акт №0319/12/33/23/24049028 від 14.12.2010. У ході проведення перевірки встановлено порушення абз.1 п.2.6 глави 2 постанови Правління НБУ від 15.12.2004 за №637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за №40/10320 (із змінами та доповненнями) та п.7.5 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 №614 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 за №106/5297 (із змінами та доповненнями), а саме - не оприбуткування готівки за 07.12.2010, за 08.12.2010 та 09.12.2010 на підставі фіскальних звітних чеків №1454/1455,1456 в книзі обліку розрахункових операцій від 01.07.2010 №1233002248р/6, за що згідно ст.1 Указу Президента України від 12.06.1995 №436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» застосовується штрафна (фінансова) санкція у пятикратному розмірі не оприбуткованої суми.

На підставі акту перевірки №0319/12/33/23/24049028 від 14.12.2010 за вищезазначене порушення вимог законодавства ДПІ в Артемівському районі у м.Луганську 22 грудня 2010 року прийнято рішення №0003792310 про застосування до Міського комунального підприємства «Луганськ-сервіс» штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 6450,50 грн.

Станом на 11.02.2011 відповідачем у добровільному порядку застосовані штрафні (фінансові) санкції не сплачено. На підставі викладеного, позивач просив стягнути з відповідача суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 6450,00 грн. у судовому порядку.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, надав суду пояснення, аналогічні викладеним у позові.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про місце, дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином. Правом надання заперечень проти позову у встановлений судом строк та доказів на підтвердження своїх доводів не скористався, заяви про визнання позовних вимог або про розгляд справи за його відсутності суду не надавав.

Відповідно до частини 6 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наявних у матеріалах справи доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на таке.

Частиною 1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Справи за участю Державних податкових інспекцій є адміністративними, оскільки відповідають вимогам статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України стосовно визначення адміністративної справи.

Статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до юрисдикції адміністративних судів відносяться спори за зверненнями суб'єкта владних повноважень у випадах, встановлених Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який визначає статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності є Закон України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 №509-ХІІ.

Згідно ч.1 ст. 11 вказаного Закону органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, повязаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обовязкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обовязкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус субєктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обовязок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обовязкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі- платники податків).

Відповідно до ч.1 ст. 13 Закон України «Про державну податкову службу в Україні» посадові особи органів державної податкової служби зобовязані дотримувати Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

У судовому засіданні встановлено, підтверджується матеріалами справи, що Міське комунальне підприємство «Луганськ-сервіс» (ідентифікаційний код юридичної особи 24049028), зареєстровано в якості юридичної особи виконавчим комітетом Луганської міської ради 30.06.1999 за реєстраційним номером №1382105 0004 002228 та знаходиться на податковому обліку в Державній податковій інспекції в Артемівському районі у м.Луганську в якості платника податків (а.с.7).

Фахівцями ДПІ в Артемівському районі у м.Луганську було проведено перевірку субєкта господарської діяльності МКП «Луганськ-сервіс» за дотриманням порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, яке знаходиться на податковому обліку у ДПІ в Артемівському районі у м.Луганську. У ході проведення перевірки встановлено порушення абз.1 п.2.6 глави 2 постанови Правління НБУ від 15.12.2004 за №637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за №40/10320 (із змінами та доповненнями) та п.7.5 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 №614 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 за №106/5297 (із змінами та доповненнями), а саме - не оприбуткування готівки за 07.12.2010, за 08.12.2010 та 09.12.2010 на підставі фіскальних звітних чеків №1454/1455,1456 в книзі обліку розрахункових операцій від 01.07.2010 №1233002248р/6, за що згідно ст.1 Указу Президента України від 12.06.1995 №436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» застосовується штрафна (фінансова) санкція у пятикратному розмірі не оприбуткованої суми.

За результатами перевірки складено акт №0319/12/33/23/24049028 від 14.12.2010, черговий автостоянки МКП «Луганськ-сервіс», у присутності та за участі якого було проведено перевірку, з актом перевірки був ознайомлений, та підписаний ним без зауважень. (а.с.8-12).

На підставі акту перевірки №0319/12/33/23/24049028 від 14.12.2010 за порушення вимог законодавства ДПІ в Артемівському районі у м.Луганську 22 грудня 2010 року прийнято рішення №0003792310 про застосування до Міського комунального підприємства «Луганськ-сервіс» штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 6450,00 грн. (а.с.14).

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України від 06 липня 1995 року 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Відповідно до статті 1 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Відповідальність за порушення норм постанови НБУ №637 від 15.12.2004 року «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» передбачена Указом Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обліку готівки» №436/95 від 12.06.1995 року у пятикратному розмірі неоприбуткованої суми (за неоприбуткування та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки.

Розмір застосованих штрафних (фінансових) санкцій відповідає вимогам Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обліку готівки» №436/95 від 12.06.1995 року (а.с.13).

Враховуючи те, що відповідач рішення ДПІ в Артемівському районі у м.Луганську про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 22 грудня 2010 року №0003792310 у встановленому законодавством порядку не оскаржив, внаслідок чого воно на момент розгляду справи є чинним та таким, що підлягає виконанню, а також те, що за час судового розгляду справи у добровільному порядку штрафні (фінансові) санкції у розмірі 6450,00 грн. не сплатив, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають повному задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 14 квітня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови в повному обсязі відкладено на 18 квітня 2011 року, про що згідно вимог ч. 2 ст. 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 9, 10, 11, 17, 18, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції в Артемівському районі у м.Луганську до Міського комунального підприємства «Луганськ-сервіс» про стягнення штрафних (фінансових) санкцій в сумі 6450,00 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Міського комунального підприємства «Луганськсервіс» (ідентифікаційний код юридичної особи 24049028, місцезнаходження: 91058 м.Луганськ, вул.Лєрмонтова, буд. 1Б кімн.617; р/р 2600430101255, МФО 304308, Філія ПАТ ПІБ в м.Луганськ; р/р 2600612260031, МФО 304988, «Укркомунбанк») суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 6450 грн. 50 коп. (шість тисяч чотириста пятдесят гривень 50 коп.) на користь державного бюджету - код платежу 3021080900, р/р 31110104700003, одержувач УДКУ у м.Луганську ГУДКУ у Луганській області, код одержувача 24046582, банк ГУ ДКУ у Луганській області, МФО 804013.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова складена в повному обсязі та підписана 18 квітня 2011 року.

СуддяО.О. Цицюра