Постанова № 14971183, 12.04.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 квітня 2011 року Справа № 2а-1887/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Цицюри О.О.,

при секретарі судового засідання -Бойко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Луганську адміністративну справу за адміністративним позовом Алчевської обєднаної державної податкової інспекції Луганської області до Відкритого акціонерного товариства «Луганськгеологія» про стягнення податкового боргу з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності в сумі 94266,37 грн. з наданням дозволу на погашення суми боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі платника податку, -

В С Т А Н О В И В:

02 березня 2011 року Алчевська ОДПІ Луганської області звернулася до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відкритого акціонерного товариства «Луганськгеологія» про стягнення податкового боргу з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності в сумі 94266,37 грн. з наданням дозволу на погашення суми боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі платника податку, в обґрунтування якого послалася на наступне.

Відкрите акціонерне товариство «Луганськгеологія» як субєкт підприємницької діяльності-юридична особа зареєстровано виконавчим комітетом Луганської міської ради 22.12.1999 за реєстраційним номером №1382120 0000 004189 (код ЄДРПОУ 01432115) та взято на податковий облік в Алчевській ОДПІ Луганської області з 08.08.2006 за №4960/10 в якості платника податків. 01.07.2005 між ВАТ «Луганськгеологія» та Алчевською міською радою укладено договір оренди землі, де відповідач є орендарем. У результаті фінансово-господарської діяльності, а саме, в період з 03.03.2009 по 14.02.2011, у відповідача виник податковий борг з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності в сумі 94266,37 грн., самостійно визначений ВАТ «Луганськгеологія» у поданих податкових деклараціях з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2010 рік від 26.01.2010 №856 на суму 49863,26 грн., за 2009 рік від 27.01.2009 №805 на суму 47085,04 грн., з яких платником податку частково було сплачено податкові зобовязання в сумі 2681,93 грн., залишок несплаченої суми складає 44403,11 грн. У звязку з наявністю несплаченого податкового боргу, не здійснення відповідачем належних та максимально можливих заходів щодо добровільного погашення податкового боргу, позивач просив стягнути в судовому порядку з Відкритого акціонерного товариства «Луганськгеологія» податковий борг з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності в сумі 94266,37 грн. з наданням дозволу на погашення суми боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі відповідача-платника податку.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не зявився з невідомих суду причин, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином (а.с.43), про причини неявки суду не повідомляв, заперечень проти позову не надав, заяв про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило.

Відповідно до частини 6 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наявних у матеріалах справи доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на таке.

Частиною 1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Справи за участю Державних податкових інспекцій є адміністративними, оскільки відповідають вимогам статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України стосовно визначення адміністративної справи.

Згідно зі статтею 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до ст.288 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Обєктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1);

пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Відповідно до п.п.16.1.4 п.16.1 статті 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим кодексом.

Відповідно до п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобовязання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Судом встановлено, що відповідач Відкрите акціонерне товариство «Луганськгеологія» (код ЄДРПОУ 01432115) зареєстровано в якості юридичної особи виконавчим комітетом Луганської міської ради 22.12.1999 за реєстраційним номером №1382120 0000 004189 (а.с.16) та взято на податковий облік в Алчевській ОДПІ Луганської області в якості платника податків та є суб'єктом плати за землю (платником) з 08.08.2006 за №4960/10 (а.с.17).

01.07.2008 року між Алчевською міської радою Луганської області та Відкритим акціонерним товариством «Луганськгеологія» укладено договір оренди землі №б/н строком дії до 31.12.2017 з встановленням розміру орендної плати в місяць 3405,93 грн. (а.с.13-15).

Податкові зобовязання з орендної плати за землю самостійно визначені відповідачем ВАТ «Луганськгеологія» у податкових деклараціях з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2010 рік від 26.01.2010 №856 на суму 49863,26 грн., за 2009 рік від 27.01.2009 №805 на суму 47085,04 грн., з яких платником податку частково було сплачено податкові зобовязання в сумі 2681,93 грн., залишок несплаченої суми складає 44403,11 грн. (а.с.11,12).

Наявність податкового боргу підтверджується також скороченою формою облікової картки станом на 31.12.2010 та станом на 14.02.2011 (а.с.6,7,8-10).

До набрання чинності Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI спеціальним законом з питань оподаткування, який установлював порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), включаючи збір на обовязкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообовязкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначав процедуру оскарження дій органів стягнення був Закон України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року, який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Відповідно до п.п. 6.2.1. п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181 (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин), у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

6.2.3. Податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога- не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобовязання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обовязок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога- не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

П.п. 6.2.4 вказаної статті визначено, що податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення.

Відповідачу у відповідності до цієї статті Алчевською ОДПІ Луганської області було направлено першу податкову вимогу №1/97 від 06.03.2009 на суму 1241,76 грн., яка була отримана уповноваженою особою відповідача 21.03.2009 (а.с.34), другу податкову вимогу за № 2/361 від 23.09.2009 на суму 24784,26 грн., яка була отримана уповноваженою особою відповідача 15.10.2009 (а.с.33).

Даних про оскарження відповідачем зазначених податкових вимог на час розгляду справи судом не встановлено, а тому вони є узгодженими та чинними на час розгляду справи.

До набрання чинності Податковим Кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI та на час виникнення спірних в даній адміністративній справі правовідносин порядок справляння плати за землю в Україні встановлювався Законом України від 03 липня 1992 року № 2535-ХІІ „Про плату за землю”.

Статтею 2 Закону України від 03 липня 1992 року № 2535-ХІІ „Про плату за землю” (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) передбачалося, що плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Відповідно до ст. 14 Закону України від 03 липня 1992 року № 2535-XII «Про плату за землю» платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Платник податків має право подавати щомісячно нову звітну податкову декларацію, що не звільняє його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, що не звільняє від обов'язку подання податкової декларації протягом місяця з дня виникнення права на нововідведену земельну ділянку, протягом 20 календарних днів місяця наступного за звітним.

Податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, відповідно до статті 17 Закону України від 03 липня 1992 року № 2535-XII «Про плату за землю» сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснювався органами державної податкової служби (стаття 27 Закону України від 03 липня 1992 року № 2535-XII «Про плату за землю»).

За прострочення встановлених строків сплати податку справляється пеня. Розмір пені за несвоєчасне внесення орендної плати передбачається у договорі оренди, проте він не може перевищувати ставки пені за несвоєчасну сплату земельного податку, відповідно до ст. 25 Закону України від 03 липня 1992 року № 2535-ХІІ „Про плату за землю”.

Позивачем вживалися встановлені Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) заходи щодо погашення відповідачем існуючого податкового боргу, а саме: шляхом направлення відповідачу першої №1/97 від 06.03.2009 та другої №2а-361 від 23.09.2009 податкових вимог (а.с.33,34), винесенням 23.11.2009 рішення №40845/240 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу (а.с.32), однак позитивних результатів цим не досягнуто.

Пунктом 95.3 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI передбачено, що орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.

Матеріалами справи підтверджено знаходження майна відповідача Відкритого акціонерного товариства «Луганськгеологія» у податковій заставі витягами з Державного реєстру обтяжень рухомого майна та актами опису активів від 23.02.2011 №30415765 (а.с.26-28), від 03.09.2009 №24570419 (а.с.29), актом опису активів відповідача від 19.01.2010 (а.с.30), актом опису активів, на які поширюється право податкової застави від 02.09.2009 №30774/240 (а.с.31).

Таким чином, судом установлено, що за відповідачем дійсно рахується податковий борг з орендної плати за землю в сумі 94266,37 грн., про який він повідомлений, який ним не оспорено та до теперішнього часу не сплачено.

Суд дійшов висновку, що органом державної податкової служби при зверненні до суду з вказаним адміністративним позовом щодо стягнення суми податкового боргу шляхом надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків-відповідача, що перебуває у податковій заставі, дотримані вимоги пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, підстави для відмови у задоволенні позову відсутні, тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 12 квітня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено на 18 квітня 2011 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови в судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 17, 18, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Алчевської обєднаної державної податкової інспекції Луганської області до Відкритого акціонерного товариства «Луганськгеологія» про стягнення податкового боргу з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності в сумі 94266,37 грн. з наданням дозволу на погашення суми боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі платника податку, задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Луганськгеологія» (код ЄДРПОУ 01432115, місцезнаходження: 91055 м.Луганськ, вул.К.Маркса, буд.3) кошти за податковим боргом з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності в сумі 94 266,37 грн. (девяносто чотири тисячі двісті шістдесят шість гривень 37 коп.), шляхом надання Алчевській обєднаній державній податковій інспекції Луганської області на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків Відкритого акціонерного товариства «Луганськгеологія», що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 18 квітня 2011 року.

СуддяО.О. Цицюра