Постанова № 14970512, 14.04.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 квітня 2011 р. справа № 2а/0570/4245/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Логойди Т. В.

при секретаріЧегринець А.М.

з участю представника позивача Проценко К.Ю., представника відповідача Попов С.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в місті Красноармійську Донецької області до державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» про стягнення коштів на покриття фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах,

в с т а н о в и в :

У березні 2011 року управління Пенсійного фонду України в місті Красноармійську Донецької області звернулося до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому зазначало, що за період з 01 грудня 2010 року по 01 березня 2011 року відповідач не відшкодував витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №2, внаслідок чого виникла заборгованість, яку просив стягнути в сумі 344425,22 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги. Пояснив, що заборгованість за грудень 2010 року включено в суму, яку розстрочено до 31 грудня 2015 року рішенням управління Пенсійного фонду України в місті Красноармійську Донецької області від 25 березня 2011 року. Між тим, вважав, що її слід стягнути в судовому порядку, оскільки в разі невиконання підприємством рішення про розстрочення, таке стягнення в судовому порядку стане не можливим через пропуск строку звернення до суду з позовом. Просив задовольнити позов.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову в частині стягнення заборгованості за грудень 2010 року заперечував. Посилався на те, що заборгованість за грудень 2010 року в сумі 113610,86 грн. включено в суму 11874572,45 грн., яку розстрочено до 31 грудня 2015 року рішенням управління Пенсійного фонду України в місті Красноармійську Донецької області від 25 березня 2011 року. Просив в задоволенні позову в цій частині відмовити.

Судом встановлено, що управління Пенсійного фонду України в місті Красноармійську Донецької області за період з 01 грудня 2010 року по 01 березня 2011 року здійснило витрати на виплату і доставку працівникам державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» пенсій, призначених на пільгових умовах на підставі пункту «б-з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», тобто за списком №2, на суму 344425,22 грн.

Розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку таких пенсій в порядку, встановленому законодавством, надсилалися на адресу відповідача, однак витрати відшкодовані не були.

Судом також встановлено, що рішенням управління Пенсійного фонду України в місті Красноармійську Донецької області про розстрочення від 25 березня 2011 року, яке прийнято на виконання п. 7 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та Порядку проведення органами Пенсійного фонду України розстрочення сум заборгованості зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, нарахованого до 1 січня 2004 року, з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, із сплати фінансових санкцій та пені, що виникла до 1 січня 2011 року, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 року №21-4, заборгованість підприємства в загальній сумі 11874572,45 грн. розстрочена до 31 грудня 2015 року.

У вказану суму увійшла заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за грудень 2010 року в сумі 113610,86 грн.

На час розгляду справи рішенням субєкта владних повноважень не скасовано.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема: працівники зайняті повний робочий день на роботах за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць (пункт «а» ст. 13 Закону), за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць (пункт «б» ст. 13 Закону) та інші (пункти «в» - «з» ст. 13 Закону).

Відповідно до п. 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, що діяв до набрання чинності цим Законом, тобто до 01 січня 2004 року.

При цьому згідно з ч. 16 «Прикінцевих положень» вказаного Закону до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Згідно з абз. 4 п. 1 ст. 2 та абз. 3 п. 1 ст. 4 Закону України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування» для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до Законів України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» постановою правління Пенсійного фонду від 19 грудня 2003 року № 21-1 затверджено Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України. Інструкція набрала чинності 27 січня 2004 року.

Вказана Інструкція визначає процедуру реєстрації та обліку платників внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, обчислення і сплати страхових внесків та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності і господарювання та фізичними особами, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, подання страхувальниками звітності управлінням Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.

Пункт 6 Інструкції регулює питання відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Згідно з п.п. 6.1. п. 6 Інструкції ці розміри становлять для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах;

Відповідно до п.п. 6.4 п. 6 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно з п.п. 6.8 п. 6 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідно до п.п. 6.10. п. 6 Інструкції відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Обовязок відшкодування відповідачем коштів пов'язаний виключно з фактом понесення певних витрат Пенсійним фондом України.

Пунктом 7 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що, зокрема, заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, що виникла до 1 січня 2011 року, підлягає розстроченню не більш як на 60 календарних місяців починаючи з 1 січня 2011 року.

Розстрочена сума підлягає сплаті рівними частками щокварталу не пізніше 20 числа місяця, що настає після зазначеного періоду, незалежно від факту виплати заробітної плати за цей період.

Повідомлення про розстрочення суми заборгованості, пені та штрафних санкцій надсилається платникам у встановленому Пенсійним фондом порядку.

На виконання наведених положень законодавства постановою правління Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 року №21-4 затверджено Порядок проведення органами Пенсійного фонду України розстрочення сум заборгованості зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, нарахованого до 1 січня 2004 року, з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, із сплати фінансових санкцій та пені, що виникла до 1 січня 2011 року, який містить аналогічні положення.

Відповідно до п.п. 4 7 вказаного Порядку управління Пенсійного фонду України у районі, місті або районі у місті визначає суму заборгованості, яка підлягає розстроченню, згідно з картками особових рахунків платників та направляє їм повідомлення про розстрочення сум заборгованості за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

За заявою платника, яка надається (надсилається) органу Пенсійного фонду за місцем взяття його на облік за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку, орган Пенсійного фонду здійснює звірення сум заборгованості із платниками, результати якого оформлюються відповідним актом, та протягом 10 робочих днів з дня підписання акта звірення вручає (надсилає) платнику рішення про розстрочення за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку.

Розстрочення надається окремо з кожного виду платежу.

Сума розстроченої заборгованості вилучається із картки особового рахунку платника датою підписання рішення про розстрочення та обліковується у картці розстрочених сум.

Сплата розстрочених сум здійснюється рівними частками щокварталу не пізніше 20 числа місяця, що настає після зазначеного періоду, незалежно від факту виплати заробітної плати за цей період.

Відповідно до п. 8 вказаного Порядку керівник органу Пенсійного фонду приймає рішення про скасування рішення про розстрочення, якщо страхувальник: не сплачує чергову частку розстроченої заборгованості протягом трьох базових звітних періодів; ліквідується (якщо страхувальник є юридичною особою); виїжджає за кордон на постійне місце проживання (якщо страхувальник є фізичною особою); визнається неплатоспроможним у встановленому законом порядку.

З дня скасування рішення про розстрочення страхувальник зобов'язаний сплатити невнесену суму розстроченої заборгованості.

Несплачені суми розстроченої заборгованості переносяться із картки розстрочених сум до картки особового рахунку страхувальника по відповідному платежу днем скасування рішення про розстрочення.

Пунктом 10 вказаного Порядку встановлено, що суми заборгованості, які станом на 1 січня 2011 року є предметом судового розгляду, підлягають розстроченню відповідно до цього Порядку. Тобто шляхом прийняття органом Пенсійного фонду рішення про розстрочення.

Заборгованість підприємства з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, що виникла до 1 січня 2011 року, а саме за грудень 2010 року, розстрочена рішенням органу Пенсійного фонду України від 25 березня 2011 року, яке станом на день розгляду справи у встановленому законом порядку не скасовано.

Отже, за відсутності спору щодо сплати заборгованості за цей період, який врегульовано рішенням відповідача про розстрочення, вона не підлягає стягненню в судовому порядку.

Посилання представника органу Пенсійного фонду України на те, що в разі невиконання підприємством рішення про розстрочення стягнення суми за грудень 2010 року в судовому порядку стане не можливим через пропуск строку звернення до суду з позовом, а тому позов в цій частині слід задовольнити тепер, є неприйнятним, оскільки в такому разі такий строк виходячи з положень ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає обчисленню з дати скасування керівником органу Пенсійного фонду рішення про розстрочення (п. 8 вказаного Порядку).

З огляду на вимоги законодавства, оскільки на час розгляду справи фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, в установленому законом порядку не відшкодовані, тому вони підлягають стягненню з відповідача за період з 01 січня 2011 року по 01 березня 2011 року в сумі 230814,36 грн., тобто за виключенням заборгованості, що виникла за грудень 2010 року та розстрочена рішенням субєкта владних повноважень.

Керуючись статтями 23, 94, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Позов управління Пенсійного фонду України в місті Красноармійську Донецької області до державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» про стягнення коштів на покриття фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах задовольнити частково.

Стягнути з державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» (код ЄДРПОУ 31599557) на користь управління Пенсійного фонду України в місті Красноармійську Донецької області (р/р 256003012027 у ДОУ ВАТ «Державний Ощадбанк України» м. Донецьк, МФО 335106, ЄДРПОУ 21955453) кошти на покриття фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, в сумі 230814 (двісті тридцять тисяч вісімсот чотирнадцять) грн. 36 (тридцять шість) коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 КАС України, і може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 КАС України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови.

Суддя Логойда Т. В.