Постанова № 14970400, 06.04.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 квітня 2011 р. справа № 2а/0570/4378/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10-40 год.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Чекменьова Г.А.

при секретаріТокмаковій Є.А.

за участю представника позивача Шукост О.П.,

за участю відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Донецьк-52, вул. 50-ї Гвардійської Дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Макіївського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення коштів виплачених як матеріальне забезпечення на випадок безробіття у сумі 463,44 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Макіївський міський центр зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів виплачених як матеріальне забезпечення на випадок безробіття у сумі 463,44 грн.

В обґрунтування позову вказав, що до Макіївського міського центру зайнятості 18.02.2009 року звернувся ОСОБА_2 за сприянням у працевлаштуванні. 25.02.2009 року йому наданий статус безробітного та була призначена виплата допомоги по безробіттю відповідно до п. 1 ст.22, п. 1 ст.23 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». 17.07.2009 року ОСОБА_2 був знятий з обліку у звязку з поданням письмової заяви про відмову від послуг служби зайнятості.

Макіївським міським центром зайнятості було здійснено обмін інформацією з державним реєстратором. В результаті звірки була одержана інформація щодо відношення ОСОБА_2 до категорії зайнятого населення, а саме його реєстрація як фізичної особи підприємця.

Відповідно до п. 3 ст.36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття» сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обовязків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та наданих соціальних послуг.

На підставі даних про виконанні платежі, незаконно отримана допомога по безробіттю складає 463,44 грн. Тому просить стягнути з відповідача на їх користь незаконно отриману ОСОБА_2 допомогу по безробіттю в сумі 463,44 грн.Також,

просили поновити строк звернення до суду.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити у задоволенні позову та пояснив, що він дійсно був зареєстрований як фізична особа підприємець з 17.06.2008 року, однак фактично підприємницькою діяльністю він не займався.

Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

На час здійснення виплати допомоги по безробіттю, стягнення (повернення) якої є предметом позову, діяла редакція статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України), що передбачала річний строк звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, який обчислювався з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Законом України від 07.07.2010 № 2453-VI внесені зміни до статті 99 КАС України, відповідно до ч. 2 якої для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Оскільки позивач звернувся до суду 21.03.2011р., тобто, в межах шестимісячного строку, з моменту, коли він дізнався про порушення своїх прав згідно акту перевірки від 11.10.2010р. (а.с.9), суд вважає, що позивачем строк звернення до адміністративного суду не порушений.

Як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_2 18 лютого 2009 року звернувся до Макіївського міського центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні та був зареєстрований, як такий, що шукає роботу (а.с.5). Факт подачі заяви (а.с.6) про надання статусу безробітного та виплату допомоги відповідач в судовому засіданні не заперечив.

Згідно з ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» зайнятість це діяльність громадян, повязана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що приносить доход у грошовій або іншій формі.

Згідно ч. 2 Закону України «Про зайнятість населення» безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Відповідно до вимог статті 2 Закону України «Про зайнятість населення», ст.ст. 22, 23 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» відповідачу 25.02.2009 року було надано статус безробітного та призначена виплата допомоги по безробіттю (а.с.8).

17.07.2009 року відповідач був знятий з обліку у звязку з поданням безробітним письмової заяви про відмову від послуг центру зайнятості (а.с.7).

Згідно ч. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобовязані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення на надання соціальних послуг.

Відповідно до ч. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття» сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обовязків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та наданих соціальних послуг.

В заяві про надання статусу безробітного від 25.02.2009 року ОСОБА_2 зазначив, що він не зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності (а.с. 6).

Відповідно до п. 6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 307 від 20.11.2000 року, якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин.

Якщо безробітний відмовляється добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.

Згідно з «Порядком розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним», затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України 13.02.2009 року № 60/62, обмін інформацією між центрами зайнятості та державними реєстраторами здійснюється згідно з Порядком взаємодії субєктів інформаційного обміну щодо надання та використання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, затвердженим наказом Держпідприємництва, ДПА, Держкомстату від 07.12.2005 року № 121/560/406, постановою правління Пенсійного фонду України від 07.12.2005 року № 23-3, постановою правління Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування на випадок безробіття від 07.12.2005 року № 368, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 16.12.2005 року за № 1523/11803.

Макіївським міським центром зайнятості було здійснено обмін інформацією з державним реєстратором. В результаті звірки була одержана інформація щодо відношення ОСОБА_2 до категорії зайнятого населення, а саме його реєстрація як фізичної особи підприємця та до теперішнього часу ОСОБА_2 як субєкт підприємницької діяльності не знятий з реєстрації у встановленому законом порядку.

Тобто було виявлено факт одержання безробітним допомоги по безробіттю шляхом обману, а саме у період перебування на обліку у центрі зайнятості, як безробітний та будучи приватним підприємцем, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (а.с. 10).

Згідно довідки про нараховану та виплачену суму матеріального забезпечення на випадок безробіття незаконно отримана допомога по безробіттю отримана ОСОБА_2, складає 463.44 грн. (а.с.13.14). Вказана сума відповідачем сплачена не була.

Директором Макіївського міського центру зайнятості було прийнято наказ № 856 від 22.10.2010 року про повернення ОСОБА_2 матеріального забезпечення по безробіттю (а.с. 11).

З метою досудового урегулювання спору Макіївським міським центром зайнятості відповідачу направлено лист від 25.10.2010 року № 04-11/8451, який був отриманий відповідачем 27.10.2011 року. У зазначеному листі був встановлений пятнадцятиденний термін для добровільної сплати суми незаконно отриманої допомоги по безробіттю, але до теперішнього часу відповіді на лист не надійшло та суму боргу на момент подачі позову не сплачено. (а.с.10).

З огляду на вищевказане суд не приймає доводи відповідача про відсутність фактичного здійснення з його боку підприємницької діяльності.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі і з відповідача на користь позивача необхідно стягнути незаконно отриману допомогу по безробіттю у сумі 463,44 грн.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати з відповідача, який не є субєктом владних повноважень не стягуються.На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 94, 121, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Задовольнити позов Макіївського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення коштів виплачених як матеріальне забезпечення на випадок безробіття у сумі 463,44 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Донецького міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття незаконно отриману допомогу по безробіттю у сумі 463 (чотириста шістдесят три) грн. 44 коп. на розрахунковий рахунок № 37179300901064 ГУДКУ в Донецькій області, МФО 834016, код ОКПО 13543682.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини 06 квітня 2011 року.

Повний текст постанови складений 11 квітня 2011 року.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову може бути подана через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Чекменьов Г.А.