Постанова № 14970341, 05.04.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 квітня 2011 р. справа № 2а/0570/3228/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Голуб В.А.

при секретаріПітель В.М.

за участю:

представника позивача Бабіч І.Ю.,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Донецьк-52, вул. 50-ї Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Донецького міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Донецький міський центр зайнятості звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позову зазначив, що 23.12.2005 року ОСОБА_2 звернулася до Донецького міського центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні та зазначила, що вона не зареєстрована як субєкт підприємницької діяльності. У період з 30.12.2005 року по 24.12.2006 року відповідачу була нарахована та виплачена допомога по безробіттю на загальну суму 2 324, 47 грн.

Згідно з вимогами п. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

В результаті розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним встановлено, що відповідно листа Будьонівської районної у м. Донецьку ради від 16.12.2010 року № 03-14-197 ОСОБА_2 була зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності в Будьонівській районній у м. Донецьку раді 05.12.2001 року, рішення про відмову державної реєстрації Будьонівською районною у м. Донецьку радою не приймалося.

Тому позивач просить стягнути з відповідача незаконно отриману ним суму допомоги по безробіттю у розмірі 2 324, 47 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у судовому засіданні адміністративний позов визнав та не заперечував проти його задоволення.

Згідно ч. 3 ст. 136 КАС України, судове рішення, в тому числі, у звязку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими ст. 112 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 112 КАС України, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Суд приймає визнання відповідачем адміністративного позову, оскільки визнання адміністративного позову відповідачем не суперечить закону та не порушує чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, встановив наступне.

Відповідно до заяви від 30.12.2005 року відповідач звернувся до Донецького міського центру зайнятості з проханням вирішити питання про його працевлаштування (а.с. 8).

Донецьким міським центром зайнятості проведено розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним в Порядку, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації від 13.02.2009 року № 60/62, в результаті якого встановлено, що відповідно до листа Будьонівської районної у м. Донецьку ради від 16.12.2010 року № 03-14-197 ОСОБА_2 була зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності в Будьонівській районній у м. Донецьку раді 05.12.2001 року, рішення про скасування державної реєстрації Будьонівською районною у м. Донецьку радою не приймалося (а.с.9).

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» державна реєстрація засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного реєстру.

Частиною 3 ст. 46 зазначеного вище Закону передбачено, що фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.

Згідно з п. “б” ч. 3 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» в Україні до зайнятого населення, належать громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців.

Отже, на момент реєстрації в службі зайнятості ОСОБА_2 належала до зайнятого населення, що унеможливлювало надання їй статусу безробітного та призначення допомоги по безробіттю, але вона в порушення вимог чинного законодавства про зайнятість населення, не повідомила позивача про здійснення підприємницької діяльності.

Згідно з п.п. 2, 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» із змінами та доповненнями, застраховані особи зареєстровані у встановленому порядку як безробітні, зобовязані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Як вбачається з матеріалів справи, сума отриманої допомоги відповідачем по безробіттю за період з 30.12.2005 року по 24.12.2006 року склала 2 324, 47 грн. (а.с.11).

Відповідно до п. 6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 року № 307, якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин. Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.

З огляду на викладене, суд задовольняє позов у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Донецького міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1, на користь Донецького міського центру зайнятості робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування на випадок безробіття, незаконно отриману допомогу по безробіттю у розмірі 2 324, 47 (дві тисячі триста двадцять чотири гривні сорок сім копійок) на р/р 37176002002327 ГДКУ в Донецькій області, МФО 834016, код за ЄДРПОУ 25671511.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 05 квітня 2011 року. Постанова виготовлена у повному обсязі 08 квітня 2011 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Голуб В. А.