Постанова № 14970281, 31.03.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2011 р. справа № 2а/0570/821/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 15.50

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Шинкарьової І.В.

при секретаріЦарук Я.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державного відкритого акціонерного товариства «Торезьке шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів в свердловин» Дочірне підприємство Відкритого акціонерного товариства «Державна холдінгова компанія «Спецшахтобуріння»

до Державної податкової інспекції у м. Торезі

про визнання недійсним податкове повідомлення рішення

за участю представників сторін

від позивача:Гуцул С.В., Губанів Д.Л.

від відповідача: Мочкаев Ю.И., Богинська И.А.

Державне відкрите акціонерне товариство «Торезьке шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин» Дочірнє підприємство Відкритого акціонерного товариства «Державна холдингова компанія «Спецшахтобуріння» звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у м. Торезі про визнання такими, що не відповідають законодавству та порушують процедуру складання акту перевірки, а також є неправомірними дії посадової особи відповідача Богинської І.А. , при проведенні перевірки та складанні акту від 13.12.10 №33/15-014-3/00180338 про результати камеральної перевірки платника податку на прибуток, у тому числі дії або рішення посадових осіб відповідача, які мають бути прийняті відповідно до законодавства, за наслідками акту, та визнання недійсним та скасування податкового повідомлення рішення від 22.12.10 №0002971510/0. У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги уточнили, просили визнати недійсним податкове повідомлення рішення від 22.12.10 №0002971510/0.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідачем було порушено процедуру складання акту перевірки, а також є неправомірними дії посадової особи відповідача Богинської І.А., при проведенні перевірки та складанню акту перевірки, оскільки діяв не у спосіб, передбачений законами України, при проведенні камеральної перевірки, відповідно, винесене податкове повідомлення рішення, саме за незаконно проведеною перевіркою, є недійсним та підлягає скасуванню. В акті камеральної перевірки є посилання на використання декларації на прибуток підприємства за 9 місяців 2010 року від 08.12.10 вх.16084, проте, ніякої декларації від 08.12.10 не існує. В акті перевірки відображені порушення, які скоєні на час подачі декларації 08.11.10- день подачі останньої декларації, суми заниження податку на прибуток на суму17383 грн. Таким чином, позивач вважає що перевірка проведена незаконно та безпідставно.

Позивач вказує, що а акті перевірки є пряме та беззаперечне посилання на наявність податкової пільги за 9 місяців 2010 року, але позивач пільг не має. До того ж, в описовій частині акту йдеться мова про порушення в 2010 році п. 22.4 ст.22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», однак, у висновках акту не зазначено про виявлене порушення, що в свою чергу, є грубим порушенням відповідачем Наказу ДПА України №327 від 10.08.05. Відповідно до описової частини акту, в порушення п.22.4 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» невірно відображене відємне значення обєкту оподаткування попереднього податкового року у декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2010 року. Зазначена декларація подавалась за 9 місяців 2010 року, а пункт 22.4 ст.22 включений до статті 22 лише у травні 2010 року, який набув чинності 01.07.10. Віднесення позивача до ІІ категорії платників податків, тож є неправомірним, оскільки Наказом Мінвуглепрому від 23.10.08 №554 введена процедура ліквідації, тобто позивач є платником який припинив господарську діяльність. Всі працівники звільнені.

Представники позивача позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити.

Відповідач позовні вимоги не визнав, надав заперечення, у яких зазначив, що перевірка проведена відповідно до вимог законодавства, що зазначення в п. 2.6 акту перевірки декларації за 9 місяців 2010 року від 08.12.10 №16084 є технічною помилкою, оскільки у вступній частині акту зазначена вірна дата декларації. Позивач відноситься до ІІ категорії (платник, який має резерви для збільшення бази оподаткування) платник податку на прибуток, який має хоча б один фактор ризику. До зазначеної категорії належать субєкти господарювання, що здійснюють господарську діяльність, мають власні виробничі потужності, достатню кількість трудових ресурсів, але, використовуючи різноманітні схеми (у ланцюгах постачання та придбання товарів користуються послугами вигодо транспортуючих субєктів, мають опоседковані відносини, з вигодоформуючими субєктами, виявленими при опрацюванні розшифровок податкових зобовязань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів), допускають нижчий від середнього по галузі рівень податкової віддачі, декларують відємне значення обєкта оподаткування (збитки), здійснюють коригування (уточнення) раніше задекларованих показників тощо. Перевірка проведена своєчасно, оскільки граничний термін подання наступної декларації позивачу 09.02.11. Подання декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2010 року повинно було здійснюватись з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього закону.

Представник відповідача на підставі викладеного, просив у задоволенні позовних відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступне.

Державне відкрите акціонерне товариство «Торезьке шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин» Дочірнє підприємство Відкритого акціонерного товариства «Державна холдингова компанія «Спецшахтобуріння», є юридичною особою відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію серії АОО №490665 (а.с. 10).

Відповідачем було проведено камеральну перевірку платника податку на прибуток, за наслідками якої складено акт перевірки від 13.12.10 №33/15-014-3/00180338 (а.с. 15). Перевіркою встановлено, що позивачем в порушення п.22.4 ст.22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі Закон про прибуток), що діяв під час виникнення правовідносин, невірно відображено відємне значення обєкту оподаткування попереднього податкового року у декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2010 року, та відбулося заниження податкового зобовязання з податку на прибуток у зазначеній звітності на 17838 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 22 грудня 2010 року №0002971510/0 яким визначено суму податкового зобовязання 18730 грн.(а.с. 18).

Спір виник з приводу правомірності застосування відповідачем п.22.4 ст.22 Закону про прибуток в редакції від 20.05.10 яка набрала чинності 01.07.10 року, при перевірці декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2010 року.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було 09.02.10 було подано декларацію з податку на прибуток підприємств, у якій було задекларовано відємне значення податку на прибуток у сумі 89353 грн. (збитки) (а.с.82 ).

В декларації з податку на прибуток підприємств позивача за 1 квартал 2010 року також вказано збитки в сумі 108169 грн. (а.с.81)

20 травня 2010 року будо прийнято Закон України №2572-ІV «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким було внесено зміни до п.6.1 ст.6 Закону про прибуток та доповнено закон п. 22.4 ст.22. З урахуванням внесених змін та доповнень, відповідно до п.6.1. ст..6, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У 2010 році норми цього пункту діють з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону.

Пунктом 22.4. ст.. 22 Закону встановлено, що 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року.

У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Аналіз зазначених норм закону свідчить, що законодавець чітко передбачив в законі, що 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року повинно бути враховано при складанні звітності, яка буде подана після вступу в силу закону.

Виходячи з викладеного, суд не приймає посилання позивача, що відповідач надав зворотної сили закону, зазначаючи, що відповідач фактично скоригував звітність за 1 квартал.

Суд не приймає посилання позивача, на те що відповідачем порушено порядок проведення камеральної перевірки, тому, що в рамках цієї перевірки встановлюються лише арифметичні та методологічні помилки, а в даному випадку застосовано наслідки як після планової або позапланової перевірки, оскільки відповідачем встановлено саме методологічну помилку, яка в свою чергу призвела до заниження податкових зобовязань з податку на прибуток підприємств звітного періоду.

Суд не приймає посилання позивача, про порушення відповідачем терміну у який повинно було провести камеральну перевірку, встановлений Наказами ДПА України від 05.12.08 №761 та від 24.12.09 №726, оскільки, навіть у випадку порушення субєктом владних повноважень строку проведення перевірки, та при наявності порушень законодавства допущених субєктом підприємницької діяльності, вказане не може бути підставою для визнання недійсними податкового повідомлення - рішення.

Судом приймається довід відповідача, щодо помилки, допущеної в акті перевірки в 2 розділі акту, де зазначено що було використано декларацію з податку на прибуток підприємства за 9 місяців 2010 року від 08.12.10, в той час коли вказана декларація була подана 08.11.10, оскільки в вступній частині зазначено саме дату подачі декларації 08.11.10.

Щодо зазначення в акті перевірки, що позивачем відбулося зменшення суми пільги за 9 місяців 2010 року, суд зазначає, що порядок обліку відємного значення податку на прибуток підприємств передбачений п. 6.1. ст..6 закону про прибуток, віднесено до пільги якої присвоєно код №11020044 відповідно до Довіднику N 55 пільг, наданих чинним законодавством по сплаті податків, зборів, інших обов'язкових платежів станом на 01.09.2010 від 12.10.2010 року, але ця класифікація доведена листом ДПА України, тому має інформаційний характер.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 87, 94 КАС України підлягають присудженню позивачеві з Державного бюджету України судові витрати, пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

постановив :

У задоволенні позовних вимог, Державного відкритого акціонерного товариства «Торезьке шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів в свердловин» Дочірне підприємство Відкритого акціонерного товариства «Державна холдінгова компанія «Спецшахтобуріння» до Державної податкової інспекції у м. Торезі про визнання недійсним податкове повідомлення рішення від 22.12.10 №0002971510/0, відмовити.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частину 31 березня 2011 року в присутності представників сторін.

Постанову у повному обсязі складено 05 квітня 2011 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Шинкарьова І.В.