Постанова № 14969851, 06.04.2011, Вінницький окружний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2011 р. Справа № 2а/0270/1255/11

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Чудак Олесі Миколаївни,

при секретарі судового засідання: Терлецькому Євгену Броніславовичу,

за участю представників сторін:

позивача : Головчука Сергія Володимировича,

відповідача : Коновальчука Олександра Григоровича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Вінницької міжрайонної державної податкової інспекції

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Газприлад"

про: надання дозволу на погашення суми податкового боргу

ВСТАНОВИВ :

18 березня 2011р. Вінницька міжрайонна державна податкова інспекція (позивач, Вінницька МДПІ) звернулась в суд з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газприлад»про надання дозволу на погашення суми податкового боргу в розмірі 172518,86 грн. за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, мотивуючи свої вимоги тим, що підприємство має непогашений податковий борг перед бюджетом в розмірі 172518,86 грн.

Так, 24.03.2010р. податковим органом складено акт опису активів, до яких включено активи боржника згідно опису №1, та на які поширюється право податкової застави.

Відповідно до п.п.8.2.1 п.8 ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»позивачем зареєстровано податкову заставу в Державному реєстрі обтяжень рухомого та нерухомого майна, до якої увійшли обєкти згідно зазначеного вище акту опису №1 від 24.03.2010 року.

Разом із тим, позивачем з метою спрямування готівки в рахунок погашення податкового боргу було проведено перевірку наявності готівкових коштів в касі підприємства, про що складені акти про відсутність таких коштів від 28.05.2010 року, від 10.06.2010 року, від 03.08.2010 року, від 22.10.2010 року та 21.12.2020 року.

Згідно із п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

У звязку із тим, що дії позивача щодо погашення податкового боргу не призвели до бажаного результату, останній був змушений звернутися в суд із вказаними вище позовними вимогами.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги і просив задовольнити їх в повному обсязі, пославшись на обставини, викладені в позові.

Під час судового засідання представник відповідача надав письмову заяву про визнання позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи та надані докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Зокрема, суд встановив, що відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України №834 від 28.03.2005 року ТОВ «Газприлад»зареєстроване Тиврівською районною державною адміністрацією Вінницької області як юридична особа, ідентифікаційний код - 30808912 (а.с.31).

Разом із тим, як свідчить довідка Вінницької МДПІ (Тиврівське відділення) №15/38 від 07.04.2005 року відповідач перебуває на податковому обліку у Вінницькій МДПІ з 14.08.2000 року.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.п.16.1.4 п.16.1 статті 16 Податкового кодексу України вiд 02.12.2010 року № 2755-VI (далі ПКУ) платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим кодексом.

В силу п. 15.1. ст. 15 Кодексу, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Статтею 14 Податкового кодексу України надані визначення основних понять, які застосовуються в даному Кодексі, так, зокрема:

14.1.39. грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності;

14.1.175. податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно із п. 88.1. та п. 88.2. ст. 88 Податкового кодексу України, метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

В силу п. 89.3.ст. 89 Податкового кодексу України, майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом державної податкової служби.

Відповідно до п.95.1 статті 95 ПКУ орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно із п.п.95.2 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Пунктом 95.3 ст. 95 Податкового кодексу передбачено, що орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.

Відповідно до статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач може визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

З урахуванням приписів статті 112 КАС України у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача податкового боргу в загальній сумі 172518,86 грн., з яких:

- по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності в сумі 1212,84 грн.;

- з податку на додану вартість у розмірі 171306 грн.

Про вказану вище заборгованість свідчать витяги з облікової картки платника (а.с.9-15), довідка про заборгованість (а.с.8) та інші матеріали адміністративної справи.

Разом із тим, вказана вище заборгованість вважається узгодженою, про що свідчать направлені відповідачу податкові вимоги №1/12 від 24.03.2010 року 2/17 від 26.04.2010 року, які були отримані директором товариства відповідно 24.02.2010 року та 26.04.2010 року (а.с.27).

Також, матеріалами справи підтверджено знаходження майна відповідача у податковій заставі, про що свідчить витяг з державного реєстру обтяжень рухомого майна від 23.04.2010 року (а.с.28) та акт опису активів від 24.03.2010 року (а.с.21).

За таких обставин, враховуючи підтвердження наявності податкового боргу в заявленій сумі матеріалами справи, судом приймається визнання позову відповідачем з винесенням постанови про задоволення адміністративного позову.

В силу ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно до статей 11, 86, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача субєкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають (ст. 94 КАС України).

Керуючись статями 70, 71, 79, 86, 94, 112, 136, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

позов задовольнити в повному обсязі.

Надати дозвіл Вінницькій міжрайонній державній податковій інспекції на погашення податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Газприлад»(вул. Леніна, 27, смт. Сутиски, Тиврівський район, Вінницька область, 23320, код ЄДРПОУ 30898912) в сумі 172518 грн. 86 коп. (сто сімдесят дві тисяч пятсот вісімнадцять гривень вісімдесят шість копійок) за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Чудак Олеся Миколаївна