Постанова № 14954454, 08.04.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2011 року           Справа № 5023/105/11

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Ю.О. Могилєвкін, суддя Л.М. Бабакова, суддя В.І. Пушай,

при секретарі Казаковій О.В.

за участю представників сторін:

позивача –Запорожець В.В. –дов. б/н від 18.06.2010р.

відповідача –Болибік І.О. –дов. № 56 від 25.01.2011р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача, АТЗТ «Куряжський домобудівельний комплекс», с. Пісочин (вх. № 1246Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 23.02.2011р. по справі № 5023/105/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Акваспецстрой», с. Сичавка

до Акціонерного товариства закритого типу «Куряжський домобудівельний комплекс», с. Пісочин, Харківська обл.

про стягнення 50756,57 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 23.02.2011 р. (суддя Калініченко Н.В.) позов задоволено частково. Стягнуто з АТЗТ «Куряжський домобудівельний комплекс»на користь ТОВ «Акваспецстрой»35663,40 грн. основного боргу, 3250,90 грн. річних, 11840,31 грн. інфляційних, 507,54 грн. витрат по сплаті держмита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позову відмовлено.

Відповідач, АТЗТ «Куряжський домобудівельний комплекс», з рішенням суду першої інстанції не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 23.02.2011р. в частині стягнення з АТЗТ «Куряжський домобудівельний комплекс» 3250,90 грн. річних та 11840,31 грн. інфляційних, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм чинного законодавства.

Позивач, ТОВ «Акваспецстрой», у відзиві на апеляційну скаргу просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення господарського суду Харківської області від 23.02.2011р. –залишити без змін. Вважає, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими та не підлягаючими задоволенню, а рішення суду першої інстанції законним та таким, що прийняте у чіткій відповідності з нормами чинного законодавства.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, вислухавши доводи представників сторін, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 03 січня 2008 року між сторонами було укладено договір підряду № 3/01, за умовами якого позивач зобов’язується виконати на свій ризик власними засобами комплекс робіт, передбачених п. 2.1. даного договору.

Згідно п. 2.2. договору відповідач зобов’язується прийняти та оплатити виконані роботи у відповідності з умовами договору.

Як свідчать матеріали справи, між сторонами було підписано акт приймання виконаних підрядних робіт за травень 2008 року на суму 728438,40 грн.

Відповідно до п. 7.5. договору підряду № 3/01 від 03 січня 2008 року, платежі по договору здійснюються в безрахунковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача в термін 5 банківських днів з дня підписання акту виконаних робіт.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач частково розрахувався з позивачем, а саме, перерахував на рахунок позивача 11.01.2008 року - 500000,00 грн., 25.02.2008 року - 150000,00 грн. та 07.03.2008 року - 36000,00 грн. Крім того, в матеріалах справи міститься лист позивача до відповідача за вих. № 01-03/453 від 21.12.2010 року, за яким позивач вказує про те, що 31.01.2008 року та 07.05.2008 року відповідачем було надано позивачу послуги автокрану, про що між сторонами підписані акти виконаних робіт на загальну суму 6775,00грн. та, відповідно до ст. 601 ЦК України, пропонує прийняти до відома дану заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог та зробити відповідні проводки у власному бухгалтерському обліку.

Таким чином, неоплаченими відповідачем залишились роботи на суму 35663,40 грн. грн., яку обґрунтовано було стягнуто з відповідача судом першої інстанції та, яка не заперечується відповідачем.

Що стосується вимог позивача щодо стягнення з відповідача 3250,90 грн. річних та 11840,31 грн. інфляційних, які і оскаржує відповідач, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд першої інстанції приймаючи рішення в частині стягнення річних та інфляційних, не прийняв до уваги взаємовідносини позивача та відповідача, пов’язані з заліком однорідних зустрічних вимог на суму 6775,00 грн.

31.01.2008р. та 07.05.2008р. відповідачем були надані позивачу послуги автокрану на загальну суму 6775,00 грн., що підтверджується підписаними сторонами актами виконаних робіт (арк. справи 20-21).

Згідно листа № 01-03/312 від 04.07.2008р., наданого позивачем до позовної заяви, було зараховано суму наданих позивачу послуг у розмірі 6775,00 грн. в рахунок виконання зобов’язань за договором підряду № З/01 від 03.01.2008р.

На підставі викладеного, з 05.07.2008р. сума заборгованості відповідача перед позивачем за договором № З/01 від 03.01.2008р. була зменшена і склала 35663,40 грн.

Судом першої інстанції помилково було стягнуто з відповідача за період з червня 2008р. по грудень 2010р. суму інфляційних та 3% річних нарахованих на суму 42438,40 грн., а не на 35663,40 грн.

Відповідачем до апеляційної скарги був наданий розрахунок інфляційних та річних, згідно якого, на його думку, з нього слід стягнути 9868,03 грн. інфляційних та 2740,71 грн. 3% річних. Однак, перерахувавши наданий відповідачем розрахунок, судова колегія прийшла до висновку, що ним були зроблені арифметичні помилки, тому, підлягає стягненню з відповідача 10987,65 грн. інфляційних та 2740,71 грн. річних.

На підставі викладеного, доводи апеляційної скарги знайшли підтвердження в матеріалах справи частково.

Судова колегія вважає, що рішення господарського суду Харківської області від 23.02.2011р. по справі № 5023/105/11 підлягає частковому скасуванню, а апеляційна скарга – задоволенню частково.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п. 2 ст. 103, п. 1 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 23.02.2011р. у справі № 5023/105/11 в частині стягнення 852,66 грн. інфляційних, 510,19 грн. річних скасувати та в позові в цій частині відмовити.

В іншій частині рішення господарського суду Харківської області від 23.02.2011р. у справі № 5023/105/11 залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Акваспецстрой»(67555, Одеська обл., с. Сичавка, вул. Центральна, 10, р/р 26000310140001, філія АБ «Південний»м. Одеса, МФО 328964, код ЗКПО 32129970) на користь Акціонерного товариства закритого типу «Куряжський домобудівельний комплекс»(62418, Харківська обл., Харківський район, смт. Пісочин-2, вул. Кільцева, 41, р/р 26003811041482 в Харківській філії АКБ Укрсоцбанк, МФО 351016, код ЗКПО 04852585) 6,80 грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя           О.Ю. Могилєвкін

Суддя           Л.М. Бабакова

Суддя В.І. Пушай

Повний текст постанови підписаний 08.04.2011р.