Рішення № 14954331, 18.04.2011, Господарський суд Чернігівської області

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

____________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                                                      Тел. 698-166, факс 77-44-62

Іменем України

РІШЕННЯ

13 квітня 2011 року Справа № 6/38

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю „Унітрейд”,

вул. Гаражна,51, м. Дніпропетровськ, 49107,

до відповідача: приватного підприємства „Укрпрод-Агро”,

вул. Щорса, 37, м. Чернігів, 14017,

про стягнення 223671,23 грн.

                               Суддя Блохіна Ж.В.

Представники сторін:

від позивача: Майко А.С. - представник, довіреність від 09.02.2011р.,

від відповідача: не з’явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариством з обмеженою відповідальністю „Унітрейд” подано позов до приватного підприємства „Укрпрод-Агро” про стягнення 223671,23 грн., в тому числі 200000 грн. попередньої оплати за товар та 23671,23 грн. пені.

Представник позивача підтримує позовні вимоги, посилаючись на те, що відповідач не виконав свого зобов’язання по поставці товару, хоча отримав попередню оплату в сумі 200000 грн., а тому на підставі ст. ст. 525, 526, 530, 610,693 Цивільного кодексу України просить позов задовольнити, стягнувши також з відповідача суму пені, передбачену договором.

Відповідач представника в судове засідання 29.03.2011р. не направив, заяв та клопотань не надіслав; ухвала суду про порушення провадження у справі від 10.03.2011р., яка була направлена рекомендованим листом за адресою, вказаною позивачем у позовній заяві і яка відповідає адресі, що вказана у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: м. Чернігів, вул. Щорса, 37, повернута Укрпоштою за закінченням терміну зберігання.

Враховуючи, що відповідач не отримав рекомендованого листа з ухвалою суду про порушення провадження у справі, та з метою вжиття всіх заходів для надання відповідачу можливості скористатися своїми правами, передбаченими ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України, в тому числі і бути обізнаним про дату, час та місце розгляду справи, суд ухвалою від 29.03.2011р. відклав розгляд справи на 13.04.2011р.; ухвала від 10.03.2011р. разом з ухвалою від 29.03.2001р. направлені на адресу відповідача.

Відповідач представника в дане судове засідання не направив, заяв, клопотань та витребуваних судом документів не надіслав; ухвала суду від 29.03.2011р. повернута Укрпоштою за відміткою про те, що „організація за даною адресою вибула давно”.

Отже, відповідач не скористався своїми правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, правом на приймання участі у господарських засіданнях, на подання відзиву на позов, заяв, клопотань, на подачу доказів та інші.

Враховуючи зазначене, а також положення ст.87 Господарського процесуального кодексу України, відповідач вважається повідомлений про час та місце слухання справи.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, з’ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

24.03.2008р. між ТОВ „Унітрейд” та ПП „Укрпрод-Агро” укладений договір купівлі-продажу №24/03/08, згідно умов якого перший зобов’язується продати, а другий прийняти та оплатити металопрокат в кількості 40,00 тонн.

Відповідно до п.3.1 договору відвантаження товару здійснюється за умови 100% попередньої оплати вартості кожної відвантаженої партії протягом 10 діб з моменту зарахування коштів на розрахунковий рахунок продавця.

Розрахунки проводяться шляхом перерахування коштів покупцем на розрахунковий рахунок продавця згідно встановлених продавцем рахунків у факсимільному або електронному вигляді (п.3.2 договору).

Товар відвантажується покупцеві тільки при умові виконання пунктів 3.1, 3.2 даного договору (п.4.1 договору).

У п.7.5 договору сторони встановили, що у разі порушення продавцем строків поставки товару згідно п.3.1 договору, продавець сплачує пеню у розмірі подвійної ставки НБУ від суми відвантаженої партії товару.

Як вбачається з додатку №1 від 24.03.2008р. до договору купівлі-продажу №24/03/08 від 24.03.2008р., сторони визначили, що:

- покупець зобов’язується оплатити, а продавець зобов’язується поставити металопрокат у кількості 40 тон на суму 200000 грн.;

- оплата продукції: з 24.03.2008р. Покупець здійснює 100% оплати вартості постачання;

- продавець зобов’язується передати продукцію протягом 15 робочих днів, тобто, з 24.03.2008р. по 11.04.2008р. включно.

На підставі рахунку відповідача №2 від 24.03.2008р. позивачем здійснена попередня оплата за товар в сумі 200000 грн. 25.03.2008р., що підтверджується банківською випискою відділення №52 АБ „Факторіал-Банк”, м. Дніпропетровськ.

Також позивач отримав від відповідача податкову накладну №2 від 25.03.2008р. на суму 200000 грн., в т.ч. ПДВ 33333,33 грн., виписану останнім.

Отже, отримавши попередню оплату в повній сумі, виходячи з умов договору, відповідач зобов’язаний передати позивачу товар у період з 24.03.2008р. по 11.04.2008р. включно.

11.08.2010р. позивачем на адресу позивача цінним листом направлена вимога про повернення грошових коштів в сумі 200000 грн. в зв’язку з невиконання відповідачем зобов’язання за договором по передачі товару позивачу.

Відповідач відповіді на вимогу не надавав.

За таких обставин, посилаючись на ст. ст. 525, 526, 530, 610,693 Цивільного кодексу України, позивач просить стягнути з відповідача на його користь 200000грн. попередньої оплати за товар та 23671,23 грн. пені за прострочку виконання зобов’язання з поставки товару за період з 12.04.2008р. по 11.10.2008р. згідно розрахунку.

Суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 14 ЦК України цивільні обов’язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України (далі –ГК України) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 174 ГК України господарські зобов’язання виникають, зокрема, безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Разом з тим, згідно частини 1 ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно з ст. ст. 655, 656 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу (ст. 662 ЦК України).

Суд встановив, що між сторонами 24.03.2008р. укладений договір купівлі-продажу №24/03/08, згідно умов якого відповідач зобов’язується продати, а позивач прийняти та оплатити металопрокат в кількості 40,00 тонн. на суму 200000 грн.

Позивач приступив до виконання умов договору, перерахувавши на рахунок відповідача 200000 грн. на підставі рахунку відповідача №2 від 24.03.2008р.

Відповідно до ч.ч. 1, 7 ст. 193 ГК України:

“Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.”

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, у додатку №1 від 24.03.2008р. до договору купівлі-продажу №24/0-3/08 від 24.03.2008р., сторони визначили, що продавець зобов’язується передати продукцію протягом 15 робочих днів, тобто, з 24.03.2008р. по 11.04.2008р. включно.

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Позивач стверджує, що відповідач не виконав свого зобов’язання за договором, товар вартістю 200000 грн. у встановлені договором строки не передав.

Відповідачем не спростовано твердження позивача про те, що останній не виконав свого зобов’язання, товар покупцю не передав, отриману попередню оплату не повернув.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Використовуючи своє право, передбачене вищевказаною статтею, позивач звернувся з позовом і вимагає у судовому порядку стягнення з відповідача на його користь 200000 грн. попередньої оплати.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про те, що позовні вимоги в цій частині відповідають фактичним обставинам і вимогам законодавства, а тому підлягають задоволенню.

У п.7.5 договору сторони встановили, що у разі порушення продавцем строків поставки товару згідно п.3.1 договору, продавець сплачує пеню у розмірі подвійної ставки НБУ від суми відвантаженої партії товару.

На підставі даного положення договору позивачем нараховано та заявлено до стягнення 23671,23 грн. пені за порушення відповідачем строків передачі товару за період з 12.04.2008р. по 11.08.2008р. Розрахунок відповідає фактичним обставинам та законодавству.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення 23671,23 грн. пені також підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, здійснені позивачем, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного підприємства „Укрпрод-Агро” (вул. Щорса, 37, м. Чернігів, ідентифікаційний код 34259066, інформація про рахунок відсутня) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Унітрейд” (вул. Гаражна, 51, м. Дніпропетровськ, ідентифікаційний код 30458099, р/рахунок 2909590070001 в ПАТ „Банк Кредит Дніпро”, МФО 305749) 200000 грн. боргу, 23671,23 грн. пені, 2236,71 грн. державного мита та 236 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Ж.В. Блохіна

18.04.11