Рішення № 14954070, 05.04.2011, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

05 квітня 2011 року

справа № 5020-9/356-4/029/81/2011

За позовом Відкритого акціонерного товариства „Енергетична компанія „Севастопольенерго”

(99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 44

до Комунального підприємства „Енергосервіс” Севастопольської міської Ради

(699003, місто Севастополь, вул. Івана Голубця, 5)

про стягнення 331 138,42 грн.

Суддя Шевчук Н.Г.

Представники сторін:

Позивач (ВАТ “ЕК “Севастопольенерго”) –Гладченко О.І., довіреність № 20864/0/2-10 від 31.12.2010;

Відповідач (КП “Енергосервіс” СМР) –Кісса О.М., довіреність №21 від 11.01.2011.

СУТЬ СПОРУ:

Відкрите акціонерне товариство „Енергетична компанія „Севастопольенерго” звернулося до суду з позовною заявою до Комунального підприємства „Енергосервіс” Севастопольської міської Ради про стягнення 331 138,42 грн.

Позов обґрунтований неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором на постачання електричної енергії №5159 від 27.03.2006 в частині належної та своєчасної оплати спожитої електроенергії. Позивач просить стягнути з відповідача вартість спожитої за період з 27.03.2008 по 18.06.2009 активної електроенергії у розмірі 331138,42грн.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 18.08.2010 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.09.2010 рішення господарського суду міста Севастополя від 18.08.2010 по справі №5020-9/356-4/029 скасоване, прийняте нове рішення, яким позов задоволено.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.12.2010 рішення господарського суду міста Севастополя від 18.08.2010 та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.09.2010 у справі № 5020-9/356-4/029 скасовані, справу передано на новий розгляд до господарського суду міста Севастополя.

При новому розгляді справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення відповідача, суд -

В С Т А Н О В И В:

27.03.2006 між ВАТ "Енергетична компанія "Севастопольенерго" (Постачальник) та Комунальним підприємством „Енергосервіс” Севастопольської міської Ради (споживач) був укладений договір № 5159 на постачання електричної енергії (далі – Договір). Строк дії договору - з моменту його підписання до 31.12.2006, який відповідно до умов пункту 9.4 Договору був продовжений на наступні періоди (т. 1 арк.с.6-12).

Предметом Договору є продаж електричної енергії Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю 65 кВт та, з боку постачальника, а оплата спожитої (купленої) електричної енергії та здійснення інших платежів відповідно до умов договору.

Відповідно до умов пункту 2.2.2 Договору Постачальник зобов’язується постачати Споживачу електричну енергію як різновид товару в обсягах, визначених згідно з розділом 5 та з урахуванням умов розділу 6 договору, відповідно до категорії струмоприймачів Споживача та гарантованого рівня надійності схем електропостачання, визначених у додатку “Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін”, із дотриманням передільних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами.

Згідно з пунктами 2.3.3-2.3.4 Договору Споживач зобов’язується оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії відповідно до умов додатку “Порядок розрахунків” та “Графік зняття показників обліку електричної енергії”; здійснювати оплату за послуги по компенсації перетоків реактивної енергії між електромережею та електроустановками Споживача згідно з додатком “Порядок розрахунків за переток реактивної енергії”.

Відповідно до пункту 2.4 сторони зобов’язались укладати додаткові угоди у випадку обґрунтованої присутності в процесі забезпечення споживача електричною енергією третьої особи (основного споживача, електропередавальної організації).

Відповідно до пункту 7.1 Договору облік електроенергії, спожитої Споживачем та (або) субспоживачами, які приєднані до електричних мереж споживача, здійснюється відповідно до вимог Правил користування електричною енергією. У випадку порушення Споживачем вимог нормативно-технічних документів відносно влаштування та експлуатації засобів обліку, їх показники не використовуються для розрахунків за спожиту електроенергію, а обсяг споживання визначається постачальником шляхом розрахунків, згідно з вимогами додатку “Порядок розрахунків”.

Згідно із статтею 9.3 Договору спірні питання відносно виконання умов договору, щодо яких сторонами не буде досягнута згода, вирішуються у порядку, встановленому законодавством України.

Відповідно до порядку розрахунків - додатку № 6 до договору на постачання електричної енергії №5159 від 27.03.2006, розрахунковим періодом є період з 03 числа переднього розрахункового календарного місяця до такого ж числа поточного місяця, датою остаточного розрахунку є 08 число поточного місяця.

Відповідно до пункту 3 Додатку № 6 до договору Платник здійснює оплату спожитої електричної енергії в строк до 5 операційних днів з дати виписки рахунку, але не пізніше дати остаточного розрахунку.

В якості доказів наявності заборгованості відповідача позивач надав суду акт про використання електричної енергії (т. 1 арк.с. 22-24), а також рахунки-акти виконаних робіт №16781 від 03.04.2008 на суму 15232, 63 грн., №22084 від 05.05.2008 на суму 21552,05 грн., №27381 від 03.06.2008 на суму 5375, 57 грн., №32656 від 27.06.2008 на суму (-4911,94 грн); №32866 від 03.07.2008 на суму 14259,22 грн., №38011 від 29.07.2008 на суму (-22, 69 грн.); №38256 від 04.08.2008 на суму 32189,11 грн., №43524 від 28.08.2008 на суму (-2966,11 грн.); №43677 від 03.09.2008 на суму 53343,17 грн.,№43876 від 05.09.2008 на суму (-405,90 грн.); №48963 від 26.09.2008 на суму (-2451,23 грн.); №49347 від 03.10.2008 на суму 19613,74 грн., №54828 від 03.11.2008 на суму (-2012,23 грн.), №60110 від 03.12.2008 на суму 9831,60 грн., №234 від 05.01.2009 на суму 17912,30 грн., №5913 від 03.02.2009 на суму 64114,50 грн.,№5943 від 06.02.2009 на суму (-1859,05 грн.), №13254 від 03.03.2009 на суму 13036,00 грн.,№17004 від 03.04.2009 на суму 69151,18 грн.,№22552 від 05.05.2009 на суму 20266,02 грн., № 27835 від 04.06.2009 на суму (-1345,36 грн.)

Відповідачем вказані рахунки належним чином оплачені не були, у зв’язку з чим у нього склалася заборгованість перед позивачем в сумі 331138,42 грн.

На дату розгляду справи означена суму відповідачем сплачена не була.

Пунктами 2 Додатків №6 (т.1 арк. с.15-17) передбачено, що щомісячно 03 числа представник Споживача надає в службу Енергозбуту Відкритого акціонерного товариства “Енергетична компанія „Севастопольенерго” звіт про спожиту електричну енергію Споживачем та його субспоживачами за розрахунковий період. На підставі наданих даних Постачальником електричної енергії формується рахунок за споживання електричної енергії і видається під підпис споживачу або направляється поштою рекомендованим листом. Якщо постачальник не отримав у вказаний строк дані про об’єми спожитої Споживачем електричної енергії, визначення об’єму спожитої електроенергії здійснюється за контрольними показниками або розрахунковим шляхом по середньодобовому об’єму споживання за попередні розрахункові періоди з подальшим перерахунком у разі надання даних протягом наступного розрахункового періоду.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині першій статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання —відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння міна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заперечуючи проти позову відповідач посилається, зокрема, на те, що Комунальне підприємство “Енергосервіс” Севастопольської міської Ради є балансоутримувачем електричних мереж, що перебувають у власності територіальної громади, а не споживача електричної енергії, і він не користується нею для власних потреб.

Проте, суд не може погодитися із вказаними твердженнями Комунального підприємства “Енергосервіс” Севастопольської міської Ради з огляду на наступне.

Відповідно до Закону України „Про електроенергетику” та Правил користування електричною енергією (далі –ПКЕЕ) Договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

У відповідності до розділу 1 Договору Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач сплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно умов вказаних Договорів. Точки продажу електричної енергії визначені у додатку №2 Акт розмежування балансової належності електромереж і експлуатаційної відповідальності сторін.

У пункті 1.2 ПКЕЕ дано визначення точки продажу електричної енергії - межа балансової належності, на якій відбувається перехід права власності на електричну енергію.

Відповідач є балансоутримувачем електричних мереж, що відповідно до положень ПКЕЕ свідчить про те, що Комунальне підприємство “Енергосервіс” Севастопольської міської Ради є основним споживачем.

Так, пунктом 1.2 ПКЕЕ встановлено, що:

основний споживач - споживач електричної енергії або власник електричних мереж, який передає частину електроенергії своїми технологічними електричними мережами субспоживачам та/або електропередавальній організації;

технологічні електричні мережі - сукупність електроустановок усією інфраструктурою, у тому числі системи автоматики, захисту, управління, регулювання та зв'язку, що призначені для перетворення, передачі та/або розподілу електричної енергії, що належать основному споживачу і використовуються для передачі електричної енергії для власного споживання та/або субспоживачам, а також для транзиту електричної енергії в мережі електропередавальної організації.

Згідно з частиною другою статті 714 Цивільного кодексу України до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до частин другої, третьої статті 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторонни зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Посилання позивача, що у матеріалах справи відсутні належні докази, які свідчать, що Постачальник передав, а Споживач прийняв той об’єм електричної енергії, за який Відкрите акціонерне товариство “Енергетична компанія „Севастопольенерго” вимагає оплати, не відповідають дійсності. На виконання вимоги пункту 2 Додатку №6 до Договору представник Споживача надавав у службу Енергозбуту Відкритого акціонерного товариства “Енергетична компанія „Севастопольенерго” звіти про спожиту електричну енергію Споживачем та його субспоживачами за розрахунковий період. На підставі наданих даних Постачальником електричної енергії формувався рахунок за споживання електричної енергії.

За таких обставин позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства “Енергетичної компанії „Севастопольенерго” щодо стягнення з відповідача заборгованості за активну електричну енергію у загальному розмірі 331138,42 грн. є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Аналогічна позичія викадена у постанові Вищого господарського суду України від 30.03.2011 у справі № 5020-11/195-2/051-12/160-1/080-2/275.

Витрати Позивача по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову у повному обсязі покладаються на відповідача.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Комунального підприємства “Енергосервіс” Севастопольської міської Ради (99003, м. Севастополь, вул. Івана Голубця 5, ідентифікаційний код 13789271, р/р 26000300111236 в ПКФ АТ “Вабанк”, м. Сімферополь, МФО 321637, або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Відкритого акціонерного товариства “Енергетична компанія “Севастопольенерго” (99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова 44; ідентифікаційний код 05471081, р/р 260073537 в АБ “Перший інвестиційний банк”, м. Київ, МФО 324195) заборгованість за активне споживання електричної енергії у розмірі 331138,42 грн. (триста тридцять одна тисяча сто тридцять вісім грн. 42 коп.), витрати по сплаті державного мита в розмірі 3311,38 грн. (три тисячі триста одинадцять грн. 38 коп.); витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118,00 грн. (сто вісімнадцять грн. 00 коп).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя підпис Н.Г.Шевчук

Рішення складено відповідно до вимог статті 84

Господарського процесуального кодексу України

та підписано 11.04.2011.