Рішення № 14954038, 01.04.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" квітня 2011 р.Справа № 12/17-146-2011 За позовом фізичної особи - підприємеця ОСОБА_1

до відповідача: приватного підприємства "Інжинірингова Інвестиційна Група "Розвиток"

про стягнення 25451,45 грн.

Суддя Цісельський О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_3, за довіреністю від 10.01.2011р;

від відповідача: Максимов В.Д., за довіреністю від 10.02.2011р.

Відповідно до ст. 77 ГПК України в судовому засіданні оголошувалася перерва з 16.02.2011р. до 10год. 00хв. 04.03.2011р.

СУТЬ СПОРУ: Позивач фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі по тексту ФОП ОСОБА_1.), звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з приватного підприємства "Інжинірингова Інвестиційна Група "Розвиток" (далі по тексту - ПП " Інжинірингова Інвестиційна Група "Розвиток ") заборгованість за договором №8 від 01.06.2010р. у сумі 11674,95 грн., штраф 1% за кожний день прострочення у сумі 13776,50 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.01.2011р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження по справі та присвоєно їй № 12/17-146-2011.

Ухвалою від 16.03.2011р. розгляд справи було продовжено до 01.04.2011р.

Представник позивача в судових засіданнях на позовних вимогах наполягав, просив їх задовольнити.

Відповідач ПП "Інжинірингова Інвестційна Група "Розвиток" позов визнає в частині основного боргу в сумі 11674,95 грн., проти штрафних санкцій в розмірі 13776,50 грн. заперечує в повному обсязі, з підстав, викладених у відзиві на позов (вх. № 9826/2011).

В процесі розгляду справи представниками сторін надані додаткові матеріали, які оглянути судом та залучені до матеріалів справи.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст.85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

01.06.2010 року між ПП " Інжинірингова Інвестиційна Група "Розвиток" (Замовник) та ФОП ОСОБА_1 (Виконавець) було укладено договір №8 (надалі - Договір), відповідно до якого замовник зобов'язується постачати продукти харчування, відповідаючи існуючим стандартам в супроводі відповідних документів за узгодженням та заявками Замовника.

Відповідно до п. 1.2. Договору, Замовник зобов'язується сплачувати рахунки в триденний строк, по попередньо оговореним цінам.

Згідно п. 2.1. Договору, у випадку порушення п.1.2. Замовник зобовязаний виплатити штраф в в розмірі 1% від не перерахованої суми за кожний день прострочення.

На виконання вимог Договору, Позивачем була здійсненна поставка продуктів харчування в період з 01 червня 2010 року по 28 серпня 2010 року, що підтверджується накладними за червень 2010 року - на суму 40 962,15 грн., за липень 2010 року - на суму 46 686,70 грн., за серпень 2010 року - на суму 22 868,55 грн., а всього за вказаний період - 110 517,40 гривень. Продукти харчування були належним чином поставлені та отримані відповідачем згідно умов Договору, про що свідчить підпис Бринзи Єфимії Іларіонівни, яка діяла на підставі довіреності серії 12 ААБ №282358 від 27 травня 2010 року.

Як зазначає Позивач відповідно до п. 1.2 Договору Замовник зобов'язується сплачувати рахунки в триденний строк після поставки товару.

Втім, відповідачем не здійснено повну сплату за поставлені продукти харчування у липні 2010 року - залишок заборгованості за цей період складає 15 009,10 гривень. У серпні 2010 року відповідач погасив вказану вище заборгованість і частково розрахувався за поставлені продукти харчування у серпні 2010 року, всього у сумі 26 202,70 гривень. Таким чином, заборгованість по договору №8 від 01.06.2010 року станом на 03.09.2010 року склала 11 674,95 гривень (15 009,10 + 22 868,55 - 26 202,70 - 11 674,95). Вказане підтверджується актом звірки взаємних розрахунків станом на 04 вересня 2010 року, складеного та підписаного представником ПП " Інжинірингова Інвестиційна Група "Розвиток".

11.11.2010 року позивач надіслав відповідачеві претензію-повідомлення в якій Позивач сповістив Відповідача про необхідність погасити борг до 21.11.2010р.

Вказана вимога була отримана відповідачем 18.11.2010 року, про що свідчить повідомлення №711828 відділення поштового звязку про вручення поштового відправлення.

Як зазначає Позивач, внаслідок невиконання відповідачем умов Договору, за Відповідачем утворилась заборгованість в розмірі 11674,95 грн. основної заборгованості та 13776,50 грн. штрафу, у звязку з чим позивач був вимушений звернутись до господарського суду Одеської області з відповідним позовом.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав:

Відповідно до ст.175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно до ст.193 ГК України, яка цілком кореспондується із ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Оскільки, відповідно до розрахунку приведеному в позовній заяві, Позивач нарахував Відповідачу штраф за період з 05.09.2010р. по 31.12.2010р., суд вважає за необхідне звернути увагу на наступному.

Згідно з ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Приймаючи до уваги, що положення змісту п.1.2 Договору викладені нечітко, оскільки незрозумілим є дата з якої потрібно відраховувати триденний строк, вказане не дає можливості визначити строк оплати товару. Таким чином, з урахуванням приписів ст.663 ЦК України, суд вважає за необхідне застосувати положення ст.530 ЦК України.

Ч.2 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Так, в претензії від 11.11.2010р. було встановлено строк до 21.11.2010р., відповідач мав у встановленому законом та договором порядку оплатити продукти харчування.

Тобто, штраф відповідно до вимог п. 2.1. Договору повинен нараховуватися з 21.11.2010р. по 31.12.2010р. (40 днів).

Судом зроблено розрахунок, відповідно до якого штраф 1% за кожний день прострочення становить 4670 грн. (116,75 * 40).

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

З огляду на вищевикладене, суд вважає позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 в частині стягнення основної заборгованості за договором №8 від 01.06.2010р. у сумі 11674,95 грн. підтвердженими матеріалами справи, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позовні вимоги щодо стягнення 1% штрафу за кожний день прострочення підлягають частковому задоволенню в сумі 4670 грн.

Згідно статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного підприємства "Інжинірингова Інвестиційна Група "Розвиток" (65026, м. Одеса, вул. Рішельєвська, 9, ЄДРПОУ 32432952) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) 11674,95 грн. заборгованості за договором №8 від 01.06.2010р.; 4670 грн. штраф 1% за кожний день прострочення; 163,45 грн. державного мита; 151,56 грн. витрати на ІТЗ судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає чинності в порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України.

Рішення підписане 06.04.2011 р.

Суддя Цісельський О.В.