Рішення № 14953817, 14.04.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.04.11                                                                                           Справа№ 5015/829/11

За позовом: Українсько-польського спільного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю „Віско”, м.Львів

До відповідача: Державного підприємства Міністерства оборони України „Львівське будівельне управління”, м.Львів

Про стягнення 26 202,03грн.

Суддя Хабіб М.І.

Секретар Савченко Ю.А.

Представники:

Від позивача – Рісний М.Б. - представник

Від відповідача –Корчинський Б.П. - представник

Суть спору: Позов заявлено про стягнення 28620,98 грн. в т.ч.: 22482,01 грн. втрат від інфляції та 6139,97 грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 03.03.2006 року сторонами укладено договір №3/03.2006, відповідно до умов якого позивач зобов’язувався передати відповідачу товар, а останній зобов’язувався його прийняти та оплатити.

На виконання умов договору за період з 11.09.2006 року по 29.09.2006 року позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 187396,00 грн. Отриманий товар відповідач оплатив частково, заборгованість становила 142291,26 грн.

Рішенням господарського суду Львівської області від 10.12.2009 року у справі №23/208 присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 142 291,26 грн. основного боргу, 12443,55 грн. 3% річних, 71168,61 грн. втрат від інфляції, 2259,03 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Крім того, вищевказаним рішенням господарського суду Львівської області від 10.12.2009року у справі №23/208, відстрочено виконання рішення суду до 10.02.2010 року.

На виконання рішення видано наказ від 12.01.2010 року.

Як зазначено у позовній заяві, станом на 07.02.2011 року жодних коштів на виконання названого рішення суду відповідач не сплатив.

З огляду на те, що заборгованість відповідачем не сплачена, позивач просить на підставі ст..625 ЦК України стягнути з відповідача 22482,01 грн. втрат від інфляції за період з серпня 2009р. по січень 2011р. та 6139,97 грн. 3% річних, за період з 01.09.2009р. по 07.02.2011р.

22.03.2011р. позивач подав заяву про уточнення позовних вимог від 16.03.2011 року, в якій зменшив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача 6139,97 грн. –3% річних та 20062,06 грн. інфляційних втрат.

У відзиві за № 24 від 01.03.2011року на позовну заяву, відповідач проти позову заперечує з тих підстав, що «Львівське будівельне управління»є державним підприємством, яке підпорядковане Міністерству оборони України, метою діяльності якого є виконання програми житлового і військового будівництва для Міністерства оборони України”. Упродовж 2006-2008р.р. Міністерство оборони України заборгувало підприємству за виконані роботи 511 290грн., у зв’язку з чим відповідач не може виконати рішення суду. Підприємство вживає заходи по стягненню заборгованості з дебіторів.

Крім того, відповідач стверджує, що позивач невірно нарахував втрати від інфляції. На думку відповідача, втрати від інфляції за період з серпня 2009р. по січень 2011р. становлять 18924,74грн.

Враховуючи норми ст..22 ГПК України, якою надано позивачеві право до прийняття рішення по справі збільшити або зменшити розмір позовних вимог, суд розглядає вимоги позивача про стягнення з відповідача 6139,97 грн. 3% річних за період з 01.09.2009р. по 07.02.2011р. та 20062,06 грн. інфляційних втрат за період з серпня 2009р. по січень 2011р.

В судовому засіданні 05.04.2011 року оголошена перерва до 14.04.2011 року.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Рішенням господарського суду Львівської області від 10.12.2009 року у справі №23/208 за позовом Українсько-польського спільного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю „Віско” до відповідача - Державного підприємства Міністерства оборони України „Львівське будівельне управління” позов задоволено повністю, присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 142291,26 грн. основного боргу, 12443,55 грн. 3% річних, 71168,61 грн. втрат від інфляції, 2259,03 грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Крім того, вищевказаним рішенням господарського суду Львівської області від 10.12.2009року у справі №23/208, відстрочено виконання рішення суду до 10.02.2010 року.

При вирішенні цього спору судом встановлено, що 03.03.2006 року сторонами укладено договір №3/03.2006, відповідно до умов якого позивач зобов’язується передати відповідачу товар, а останній зобов’язується його прийняти та оплатити на протязі 3-х банківських днів після передачі товару. На виконання умов договору за період з 22.06.2006 року по 28.09.2006 року позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 734335,46 грн. з ПДВ, який відповідач оплатив частково в сумі 592044,20грн., заборгованість становить 142 291,26 грн.

Як вбачається з названого рішення, присуджені до стягнення втрати від інфляції нараховані за період з жовтня 2006р. по липень 2009р., а 3% річних - за період з 02.10.2006р. по 31.08.2009р.

Назване рішення набрало законної сили і на його виконання виданий наказ від 12.01.2010 року, який пред’явлений до виконання. 22.02.2010р. відкрито виконавче провадження.

Однак, відповідач рішення суду не виконав, присуджених до стягнення сум не сплатив.

З огляду на те, що заборгованість відповідачем не сплачена, на підставі ст.625 ЦК України позивач просить стягнути з відповідача втрати від інфляції за період з серпня 2009 року по січень 2011 року та 3% річних за період з 01.09.2009 року по 07.02.2011 року.

Розрахунки втрат від інфляції та 3% річних додані до матеріалів справи.

Дослідивши всі обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши подані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково з наступних підстав.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає товар у власність другої сторони (покупця), а покупець зобов’язується прийняти та оплатити товар (ст.655 ЦК України).

Згідно із ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання ( ст.610 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов’язання, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом ( ст.612 ЦК України).

Згідно із ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджено, що рішенням господарського суду Львівської області від 10.12.2009 року у справі №23/208 присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 142291,26 грн. основного боргу, 71168,61 грн. втрат від інфляції за період з жовтня 2006р. по липень 2009р., а також 12443,55 грн. 3% річних за період з 02.10.2006р. по 31.08.2009р. за договором №3/03.2006. На виконання рішення видано наказ від 12.01.2010 року, який пред’явдений до виконання, проте не виконаний. Відповідач підтверджує, що станом на даний час рішення суду у справі № 23/208 не виконане.

У зв’язку з несплатою відповідачем основного боргу в сумі 142291,26грн. за договором №3/03.2006, позивач просить стягнути з відповідача на підставі ст.625 ЦК України втрати від інфляції за період з серпня 2009 року по січень 2011 року та 3% річних за період з 01.09.2009 року по 07.02.2011 року, тобто, за період, який не був предметом розгляду у справі №23/208.

На підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення 6139,97 грн. 3% річних законні, обґрунтовані, підтверджені належними доказами та підлягають до задоволення.

Втрати від інфляції підлягають до задоволення частково з огляду на наступне.

Як вбачається із розрахунку втрат від інфляції, долученого до заяви про уточнення позовних вимог, при нарахуванні втрат від інфляції за січень 2011р. позивач застосував індекс інфляції за січень 2011 року –101,8 % і визначив втрати в сумі 2561,24грн., в той час, як індекс інфляції у січні 2011 року становив 101,0%. Відтак, інфляційні втрати за січень 2011р. з урахуванням індексу інфляції 101,0% становлять 1422,91грн. , а за період з серпня 2009 року по січень 2011 року становлять 18924,74грн.

Щодо решти доводів відповідача, то ці доводи суд вважає необґрунтованими.

З огляду на те, що спір виник з вини відповідача, судові витрати покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 22, 33, 34,35, 36, 43, 44, 49,77, 82-85, 116 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задоволити частково.

Стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України „Львівське будівельне управління”, ідентифікаційний код 24298352, адреса: 79000, м. Львів, вул. Творча, 11 на користь Українсько-польського спільного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю „Віско”, ідентифікаційний код 22332211, 79019, м. Львів, вул. Липинського, 36 –18 924,74 грн. втрат від інфляції та 6139,97 грн. 3% річних, 250,65 грн. державного мита, 206,67 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

2. В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя