ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.04.11 Справа№ 5015/581/11
За позовом : Публічного акціонерного товариства “Універсал Банк”, м.Київ
до відповідача : Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, м.Львів
про : стягнення 137824грн. 10коп.
Суддя Гоменюк З.П.
Секретар судового засідання Старостенко О.В.
Представники:
від позивача : Шевцова І.П.
від відповідача : не зявився.
Представнику позивача розяснено зміст ст.22 ГПК України, а саме його процесуальні права та обовязки, зокрема, право заявляти відводи.
Суть спору : Позов заявлено Публічним акціонерним товариством “Універсал Банк” до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 60000грн. 00коп. заборгованості по сумі кредиту, 43917грн. 28коп. заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом та 33906грн. 82коп. пені.
Ухвалою суду від 07.02.2011р. за даним позовом порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 23.02.2011р. Ухвалою суду від 23.02.2011р. розгляд справи відкладено на 16.03.2011р. в зв”язку з неявкою представника позивача в судове засідання та відсутністю відомостей про належне повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи. З метою надання можливості позивачу подати довідку (виписку) з Єдиного державного реєстру (ст. 20 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” щодо перебування відповідача в ЄДР, ухвалою суду від 16.03.2011р. розгляд справи відкладено на 06.04.2011р.
В судовому засіданні 06.04.2011р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просить позов задоволити з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач в судове засідання 06.04.2011р. не з”явився, причин неявки та невиконання вимог суду не повідомив.
На адресу суду повернулися поштові конверти з рекомендованим відправленням відповідачу за адресою: АДРЕСА_1 ухвали про порушення провадження у справі та ухвали суду від 23.02.2011р. про відкладення розгляду справи з відміткою поштового відділення “за закінченням терміну зберігання”.
На вимогу суду позивачем в судовому засіданні 06.04.2011р. представлено витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 24.03.2011р. відповідно до якої місцезнаходженням відповідача є: 79053, АДРЕСА_1, тобто адреса, зазначена в позовній заяві.
До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції повернуті органами зв'язку з позначками “адресат вибув”, “адресат відсутній” і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п.4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 02.06.2006 р. N 01-8/1228).
Отже, господарський суд виконав умови щодо належного повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи.
Станом на 06.04.2011р. докази сплати боргу, відзив, заяви, клопотання в тому числі про відкладення розгляду справи від відповідача не надходили.
Господарському суду представлено достатньо матеріалів, що дає можливість розглянути справу відповідно до ст.75 ГПК України при відсутності пояснень (заперечень) відповідача щодо заявлених позовних вимог та представника відповідача у судовому засіданні, за наявними у справі матеріалами яких достатньо для встановлення обставин справи і вирішення спору по суті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:
12.03.2007р. між Відкритим акціонерним товариством “Банк Універсальний”, правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство “Універсал банк” (банк) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (позичальник) укладено кредитний договір № 10/10К-07 (з відкриттям відновлювальної кредитної лінії), відповідно до умов якого банк здійснює фінансування господарської діяльності відповідача шляхом кредитування в межах максимального ліміту у сумі 60000грн. 00коп., терміном на 24 місяці з датою погашення кредиту до 11.02.2009р. Метою використання коштів кредитної лінії є поповнення обігових коштів, плата за користування кредитом (відсоткова ставка) становить 20 % річних.
14.02.2008р. сторонами укладено додаткову угоду до договору №10/10К-07, відповідно до умов якої сторонами внесено зміни до договору, відповідно до якої сторонами викладено умови кредитного договору у оновленій редакції - Генеральний договір про надання кредитних послуг, в п.5 якої зазначено, що станом на дату укладення цієї додаткової угоди заборгованість позичальника за сумою ліміту кредитної лінії (яка надана позичальнику та не повернута кредитору) за договором становить 59770грн. 42коп. Також 14.02.2008р. сторонами укладено додаткову угоду № 1 до Генерального договору №10/10К-07 від 12.02.2007р. (Індивідуальна угода кредитна лінія плюс).Вказаними правочинами кредитний ліміт, термін кредитування та розмір відсоткової ставки не змінений.
Факт надання кредиту підтверджується представленими суду копіями виписок з особового рахунку з 01.01.2007р. по 22.11.2010р. та з 01.01.00 по 03.11.10 на суму 59770грн. 42коп.
Відповідно до вимог ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов”язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов”язується повернути кредит та сплатити проценти. Пунктом 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 “Позика” Глави 71, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно із п.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Частиною 1 та 2 ст. 193 ГК України передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов”язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов”язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Розглянувши вимогу позивача про стягнення заборгованості по сумі кредиту (в тому числі і простроченої заборгованості) в розмірі 60000грн. 00коп. суд прийшов до висновку, що вона підлягає частковому задоволенню в розмірі 59770грн. 42коп., оскільки такий розмір зазначений в п.5 додаткової угоди №1 до Кредитного договору № 10/10К-07 від 12.02.2007р. станом на дату укладення цієї додаткової угоди (14.02.2008р.) та копіях виписок з особового рахунку з 01.01.2007р. по 22.11.2010р. та з 01.01.00 по 03.11.10. В частині стягнення решти суми заборгованості по кредиту слід відмовити.
п. 3.4.2. Генерального договору, позичальник зобов”язувався у строк, визначений цим договором та окремими Індивідуальними угодами, виконати свої зобов”язання по своєчасному поверненню заборгованості позичальника перед банком, а також сплачувати плату за кредитні послуги на рахунок банку відповідно до умов цього договору та Індивідуальних угод, що є невід”ємною частиною цього договору.
Погашення грошових зобов'язань позичальника повинно здійснюватися наступним чином: другого робочого дня кожного поточного місяця (починаючи з місяця, що слідує за місяцем встановлення ліміту кредитної лінії) мають бути бути сплачені проценти за користування кредитом, нараховані згідно умов Генерального договору та цієї Індивідуальної угоди; не пізніше дати, вказаної у п.2.2 цієї Індивідуальної угоди (31.01.2009р.), позичальник зобов”язується погасити всю суму кредиту, наданого в межах вищевказаного ліміту кредитної лінії, та всі інші свої грошові зобов'язання перед банком за цією Індивідуальною угодою (п. 2.3. Індивідуальної угоди).
Згідно п.5.1. Індивідуальної угоди за користування кредитних коштів у межах ліміту кредитної лінії та строку кредитування, встановлюється процентна ставка у розмірі 20% річних. Відповідно до представленого суду розрахунку позовних вимог, розмір нарахованих відсотків за період з 12.03.2007р. по 06.03.2008р. по становить 43917грн. 28коп.
Відповідно до п.5.2. Індивідуальної угоди передбачено, що за користування кредитними коштами понад строк, встановлений Генеральним договором та/або цією Індивідуальною угодою, та/або у разі прострочення термінів сплати процентів та/або винагороди, визначених такими договорами, банк має право нараховувати пеню, а позичальник при цьому зобов'язується її сплатити у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми прострочено платежу.
Оскільки відповідачем своїх зобов”язань за генеральним договором та індивідуальною угодою належним чином не виконано, позивачем нараховано відповідачу пеню в розмірі 33906грн. 82коп. за період з 14.02.2008р. по 23.11.2010р. Розглянувши дану вимогу, суд прийшов до висновку, що вона підлягає частковому задоволенню в розмірі 4750грн. 89коп. за період з 23.05.2010р. по 23.11.2011р. оскільки відповідно до п.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання припиняється через 6 місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано. В частині стягнення решти суми пені відмовити.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З огляду на викладені обставини, суд прийшов до висновку про те, що позов підлягає задоволенню частково, в частині стягнення 59770грн. 42коп. заборгованості по сумі кредиту, 43917грн. 28коп. заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом та 4750грн. 89коп. пені. В частині стягнення решти суми основного боргу та пені - відмовити.
Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно до задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 610-612, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст.193, 232 ГК України, ст.ст.33,43,49,75,82,84 ГПК України, суд -
ВИРІШИВ :
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1) на користь Публічного акціонерного товариства “Універсал Банк”, м.Київ, вул.Автозаводська, 54/19 (ідентифікаційний код 21133352) 59770грн. 42коп. заборгованості по сумі кредиту, 43917грн. 28коп. заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом та 4750грн. 89коп. пені, 1084грн. 38коп. витрат по сплаті державного мита та 185грн. 68коп. витрат по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
3. В частині стягнення решти суми основного боргу та пені - відмовити.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 15.04.2011р.
Суддя Гоменюк З.П.
Судове рішення № 14953763, Господарський суд Львівської області було прийнято 06.04.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 5015/581/11. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: