Рішення № 14953750, 28.03.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          28.03.11                                                                                           Справа№ 4/114

Господарський суд Львівської області в складі судді Гриців В.М. при секретарі судового засідання Бохонок В.З. з участю представників: позивача Гарагуци І.Ф., відповідача Гораля Т.З. розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства „Компанія „Райз” до товариства з обмеженою відповідальністю „Галич-Агро” про стягнення 219689,16 грн. заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство „Компанія „Райз” звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Галич-Агро”, просить суд стягнути з відповідача на його користь 219689,16 грн. заборгованості (114200,07 грн. боргу, 9999,55 грн. пені, 44077,00 грн. збитків, 51412,54 грн. –28% річних).

Позовні вимоги обґрунтовує неналежним виконанням зобов’язань за договором поставки на умовах товарного кредиту № 8323-662/0/ від 23 липня 2007 року, а саме неоплату відповідачем товару на загальну суму 61373,55 грн., яка еквівалентна станом на момент відвантаження сумі 12153,18 дол. США, переданого позивачем і отриманого відповідачем за накладними: №ВН/026/991 від 30.07.07. на суму 4005,66 грн., що еквівалентно 793,20 дол. США; №ВН/026/992 від 30.07.07. на суму 10116,56 грн., що еквівалентно 2003,28 дол. США; №ВН/026/1040 від 06.08.07. на суму 1193,82 грн., що еквівалентно 236,40 дол. США; №ВН/026/1042 від 06.08.07. на суму 595,09 грн., що еквівалентно 117,84 дол. США; №ВН/026/1221 від 06.09.07. на суму 848,40 грн., що еквівалентно 168,00 дол. США; №ВН/026/1273 від 13.09.07. на суму 12591,47 грн., що еквівалентно 2493,36 дол. США; №ВН/026/1303 від 18.09.07. на суму 8665,80 грн., що еквівалентно 1716,00 дол. США; №ВН/026/1422 від 01.10.07. на суму 6150,90 грн., що еквівалентно 1218,00 дол. США; №ВН/026/1423 від 01.10.07. на суму 2583,07 грн., що еквівалентно 511,50 дол. США; №ВН/026/1454 від 05.10.07. на суму 12047,28 грн., що еквівалентно 2385,60 дол. США; №ВН/026/1480 від 10.10.07. на суму 1060,50 грн., що еквівалентно 210,00 дол. США; №ВН/026/1481 від 10.10.07. на суму 636,30 грн., що еквівалентно 126,00 дол. США; №ВН/026/1602 від 30.10.07. на суму 878,70 грн., що еквівалентно 174,00 дол. США.

Період нарахування позивач визначив з 01 листопада 2007 року до 27 жовтня 2010 року.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та в доданих до неї документах.

Представник відповідача позовні вимоги визнав частково, в сумі 19798,62 грн. основного боргу, 100,00 грн. пені та 16585,28 грн. процентів річних. Зазначив зокрема, що підтверджує факт отримання товару згідно накладних №ВН/026/992 від 30.07.2007 р. на суму 10116,56 грн., №ВН/026/1221 від 06.09.2007 р. на суму 848,40 грн., а також товару „Естрон” на суму 1672,56 грн., поставленого згідно з накладною №ВН/026/1273 від 13.09.2007 р. Стверджує, що поставок іншого товару за договором поставки на умовах товарного кредиту №8323-662(0) не проводилось. Крім того, відповідач стверджує про помилкове нарахування позивачем пені.

Розглянув матеріали справи, заслухав пояснення представників сторін, дослідив надані докази суд вважає, що позов слід задовольнити частково з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного Кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ст. ст. 524, 533 Цивільного кодексу України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті. Грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Відповідно до вимог ст. 530 Цивільного Кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до вимог ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В силу ст.ст. 612, 625 Цивільного Кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як встановлено ст.614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

За приписами ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За приписами ст. 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору (ст.628 Цивільного кодексу України).

Відповідно до вимог ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як визначено ст. 631 Цивільного кодексу України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Згідно з ст. 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає товар у власність другої сторони (покупця), а покупець зобов’язується прийняти та оплатити товар (ст. 655 Цивільного Кодексу України).

Відповідно до вимог ст. 694 Цивільного кодексу України договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу. Товар продається в кредит за цінами, що діють на день продажу. Зміна ціни на товар, проданий в кредит, не є підставою для проведення перерахунку, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати. Договором купівлі-продажу може бути передбачений обов'язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем. З моменту передання товару, проданого в кредит, і до його оплати продавцю належить право застави на цей товар.

Статтею 695 Цивільного кодексу України встановлено, що договором про продаж товару в кредит може бути передбачено оплату товару з розстроченням платежу. Істотними умовами договору про продаж товару в кредит з умовою про розстрочення платежу є ціна товару, порядок, строки і розміри платежів.

Відповідно до вимог ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.

Відповідно до вимог ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

В силу ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

За приписами ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно з матеріалами справи 23 липня 2007 року закрите акціонерне товариство компанія «Райз»(постачальник) та товариство з обмеженою відповідальністю «Галич-Агро»(покупець) уклали договір поставки на умовах товарного кредиту №8323-662(0) за умовами якого постачальник зобов»язався передати у власність покупця продукцію виробничо-технічного призначення (товар), а покупець зобов»язався прийняти товар і сплатити за нього визначену договором грошову суму, а також сплатити відсотки за користування товарним кредитом в сумі, визначеній відповідно до умов договору (п.1.1. договору).

Як визначено п.2.1 договору, вартість товару та сума нарахованих відсотків за користування товарним кредитом (ціна договору) вказані в додатку № 1а. Сторони встановлюють ціну договору в гривнях, а також визначають її грошовий еквівалент в іноземній валюті –в доларах США. Ціну договору становить вартість (ціна) товару та сума належних до сплати процентів за користування товарним кредитом.

Сторони встановили, що протягом строку дії договору грошові зобов»язання покупця існують і підлягають сплаті в гривні. Сума у гривні, що підлягає сплаті, визначається шляхом множення грошового еквівалента ціни договору (її неоплаченої частини) в доларах США, вказаного в додатках до договору, на офіційний курс гривні до долара США, встановленого НБУ на день фактичної оплати покупцем ціни договору (її неоплаченої частини) (п.2.2. договору).

Додатком № 1а від 23 липня 2007 року до договору поставки на умовах товарного кредиту № 8323-662/0/ від 23 липня 2007 року визначено товар, що купує покупець на умовах товарного кредиту, а саме: гліф - 20 л. , естрон - 20 л., сільвет –1 л., раундал –20 л. загальною вартістю 3318,72 доларів США, що в еквіваленті становить 16759,54 грн. Сума нарахованих процентів становить 54,55 доларів США. Ціна договору становить 17035,01 грн., що в еквіваленті становить 3373 доларів США, 27 центів. Оплату цієї суми відстрочено до 01 листопада 2007 року.

Відповідно до п.2.9. та додатку 1а до договору поставки на умовах товарного кредиту № 8323-662/0/ відповідач зобов’язаний сплачувати на користь позивача відсотки за весь час фактичного користування товарним кредитом –6%.

За несвоєчасне виконання грошових зобов»язань по оплаті у встановлені договором терміни вартості (ціни) товару та/або процентів за користування товарним кредитом, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення. (п.7.3. договору).

Згідно з п.7.4 договору покупець відшкодовує постачальнику збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням грошових зобов’язань по договору. Розмір збитків сторони встановили в твердій сумі в залежності від строків порушення зобов’язання: 10 процентів неоплаченої вартості (ціни) товару за перший (повний чи неповний) місяць із наступним збільшенням цієї суми на 10 відсотків. Збитки відшкодовуються в повній сумі понад неустойку (штраф).

Згідно з п.7.5 договору у випадку прострочення виконання грошових зобов’язань по оплаті вартості товару та сплаті відсотків покупець сплачує на користь постачальника відсотки за неправомірне користування коштами в розмірі 28 % річних з простроченої суми.

Фактично позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 61343,55 грн. При цьому в накладних підставою поставки зазначено договір № 8323-662/0/ від 23 липня 2007 року або договір № 8323-662/0/ від 30 липня 2007 року. Викладене підтверджується накладними: №ВН/026/991 від 30 липня 2007 року на суму 4005,66 грн., №ВН/026/992 від 30 липня 2007 року на суму 10116,56 грн.; №ВН/026/1040 від 06 серпня 2007 року на суму 1193,82 грн.; №ВН/026/1042 від 06 серпня 2007 року на суму 595,09 грн.; №ВН/026/1221 від 06 вересня 2007 року на суму 848,40 грн.; №ВН/026/1273 від 13 вересня 2007 року на суму 12591,47 грн.; №ВН/026/1303 від 18 вересня 2007 року на суму 8665,80 грн.; №ВН/026/1422 від 01 жовтня 2007 року на суму 6150,90 грн.; №ВН/026/1423 від 01 жовтня 2007 року на суму 2583,07 грн.; №ВН/026/1454 від 05 жовтня 2007 року на суму 12047,28 грн.; №ВН/026/1480 від 10 жовтня 2007 року на суму 1060,50 грн.; №ВН/026/1481 від 10 жовтня 2007 року на суму 636,30 грн.; №ВН/026/1602 від 30 жовтня 2007 року на суму 878,70 грн..

У вказаних накладних підставою поставки зазначено договір № 8323-662/0/ від 23 липня 2007 року та договір № 8323-662/0/ від 30 липня 2007 року.

Відповідач визнає факт поставки за договором поставки на умовах товарного кредиту №8323-662(0) за накладними: №ВН/026/992 від 30 липня 2007 року на суму 10116,56 грн., №ВН/026/1221 від 06 вересня 2007 року на суму 848,40 грн., а також товару „Естрон” на суму 1672,56 грн., поставленого згідно з накладною №ВН/026/1273 від 13 вересня 2007 року.

Слід зазначити, що за накладною №ВН/026/1273 від 13 вересня 2007 року позивач поставив відповідачу товар на суму 12591,47 грн., натомість відповідач визнав факт поставки частини зазначеного в накладній товару, а саме товару „Естерон” на суму 1672,56 грн.

Як пояснили суду представники сторін, договір поставки на умовах товарного кредиту № 8323-662/0/ сторони уклали 23 липня 2007 року; 30 липня 2007 року сторони не укладали договору поставки на умовах товарного кредиту № 8323-662/0/. Пояснити чому в частині названих накладних підставою поставки зазначено договір № 8323-662/0/ від 30 липня 2007 року представники сторін не змогли. Також суду не надано пояснень, доказів чому позивач постачав, а відповідач приймав товар за накладними, в яких підставою поставки зазначено договір № 8323-662/0/, однак кількість і вартість прийнятого товару більша, ніж встановлено договором поставки на умовах товарного кредиту № 8323-662/0/ від 23 липня 2007 року; чи відповідач, як покупець, повідомляв позивача (продавця), що продавець передав покупцеві більшу кількість товару, ніж це встановлено договором поставки на умовах товарного кредиту № 8323-662/0/ від 23 липня 2007 року з додатком № 1а від 23 липня 2007 року. Також суду не надано доказів оплати вартості отриманого товару.

Виходячи з приписів статей 524, 533, 614, 625, 626, 627, 628, 629, 631, 632, 655, 669, 670, 671, 672, 691, 692, 694, 712 Цивільного кодексу України, умов договору поставки на умовах товарного кредиту № 8323-662/0/ від 23 липня 2007 року з додатком № 1 а від 23 липня 2007 року та фактичних обставин справи суд констатує наступне.

1. Договором поставки на умовах товарного кредиту № 8323-662/0/ від 23 липня 2007 року з додатком № 1а від 23 липня 2007 року визначено кількість і асортимент товару (гліф - 20 л., естрон - 20 л., сільвет –1 л., раундал –20 л. загальною вартістю 3318,72 доларів США, що в еквіваленті становить 16759,54 грн.), суму нарахованих процентів (54,55 доларів США), строк оплати отриманого товару (до 01 листопада 2007 року, ціну договору (17035,01 грн., що в еквіваленті становить 3373 доларів США, 27 центів), відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань по оплаті у встановлені договором терміни вартості (ціни) товару та/або процентів за користування товарним кредитом.

Умови договору поставки на умовах товарного кредиту № 8323-662/0/ від 23 липня 2007 року з додатком № 1а від 23 липня 2007 року щодо стягнення основного боргу з урахуванням процентів, пені, збитків і річних слід застосовувати виходячи з факту поставки відповідачу товару, ціна якого визначена в додатку від 23 липня 2007 року і становить 17035,01 грн., що на дату поставки в еквіваленті дорівнює 3373 доларів США, 27 центів.

Тому суд стягує з відповідача на користь позивача суму 26687,97 грн. основного боргу, розраховану виходячи з ціни товару в еквіваленті 3373 доларів США, 27 центів та з урахуванням офіційного курсу НБУ гривні до долара США станом на жовтень 2010 року - 7,9116 грн. за один долар США. При цьому суд не виходить за межі позовних вимог –розрахунок позовних вимог виконано саме станом на 27 жовтня 2010 року.

На підставі ст. 625 Цивільного кодексу України та п.7.5 договору поставки на умовах товарного кредиту № 8323-662/0/ від 23 липня 2007 року з додатком № 1 а від 23 липня 2007 року стягненню підлягає й сума 14270,20 грн. –28 відсотків річних з простроченої суми з оплати вартості товару та відсотків (17035,01 грн., що на дату поставки в еквіваленті дорівнює 3373,27 доларів США) за період з 01 листопада 2007 року до 27 жовтня 2010 року.

Твердження позивача про недоведеність факту надання послуг товарного кредитування, оскільки позивач не надав актів, підписання яких передбачено п.2.7. договору поставки на умовах товарного кредиту № 8323-662/0/ від 23 липня 2007 року спростовуються самим змістом вказаного пункту договору.

А саме пунктом 2.7. договору поставки на умовах товарного кредиту № 8323-662/0/ від 23 липня 2007 року встановлено, що строк користування товарним кредитом припиняється з дня, наступного за днем отримання товару покупцем та закінчується днем , в який згідно договору підлягає оплаті сума (або її частина) відстроченого платежу. Проценти за користування товарним кредитом нараховуються покупцем та підлягають сплаті в термін, визначений договором для сплати останнього відстроченого платежу. В цей же термін сторони підписують акт надання (приймання-передачі) послуг товарного кредитування.

Отже, незалежно від того, підписали чи ні сторони акт надання (приймання-передачі) послуг товарного кредитування, наступають наслідки, визначені п.2.7. договору.

2. Щодо оплати товару, отриманого відповідачем в більшій кількост та іншого асортименту, ніж визначено договором поставки на умовах товарного кредиту № 8323-662/0/ від 23 липня 2007 року та додатком 1а від 23 липня 2007 року.

Відповідно до вимог ст.ст. 669, 670 Цивільного кодексу України кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Умова щодо кількості товару може бути погоджена шляхом встановлення у договорі купівлі-продажу порядку визначення цієї кількості. Якщо продавець передав покупцеві більшу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець зобов'язаний повідомити про це продавця. Якщо в розумний строк після одержання такого повідомлення продавець не розпорядиться товаром, покупець має право прийняти весь товар, якщо інше не встановлено договором. Якщо покупець прийняв більшу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, він зобов'язаний оплатити додатково прийнятий товар за ціною, встановленою для товару, прийнятого відповідно до договору, якщо інша ціна не встановлена за домовленістю сторін.

Відповідно до вимог ст.ст. 671, 672 Цивільного кодексу України якщо за договором купівлі-продажу переданню підлягає товар у певному співвідношенні за видами, моделями, розмірами, кольорами або іншими ознаками (асортимент), продавець зобов'язаний передати покупцеві товар в асортименті, погодженому сторонами. Якщо продавець передав покупцеві частину товару, асортимент якого відповідає умовам договору купівлі-продажу, і частину товару з порушенням асортименту, покупець має право на свій вибір: 1) прийняти частину товару, що відповідає умовам договору, і відмовитися від решти товару; 2) відмовитися від усього товару; 3) вимагати заміни частини товару, що не відповідає асортименту, товаром в асортименті, який встановлено договором; 4) прийняти весь товар. Товар, асортимент якого не відповідає умовам договору купівлі-продажу, є прийнятим, якщо покупець у розумний строк після його одержання не повідомив продавця про свою відмову від нього. Якщо покупець не відмовився від товару, асортимент якого не відповідає умовам договору купівлі-продажу, він зобов'язаний оплатити його за ціною, погодженою з продавцем. Якщо продавець не вжив необхідних заходів щодо погодження ціни в розумний строк, покупець оплачує товар за ціною, яка на момент укладення договору купівлі-продажу застосовувалася щодо аналогічного товару.

Згідно з ст.ст. 691, 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу. Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Згідно з наданими суду доказами позивач передав відповідачу товар в іншому асортименті та в більшій кількості, відповідно й на більшу суму, ніж це передбачено договором поставки на умовах товарного кредиту № 8323-662/0/ від 23 липня 2007 року і додатком № 1а від 23 липня 2007 року. А саме, за умовами договору передбачена поставка товару загальною вартістю 3318,72 доларів США, що в еквіваленті становить 16759,54 грн. Натомість позивач передав відповідачу товар на загальну суму 61373,55 грн., а відповідач цей товар прийняв. Вартість товару вказана у названих вище накладних.

Частина переданого товару - це товар іншого асортименту, ніж передбачено договором поставки на умовах товарного кредиту № 8323-662/0/ від 23 липня 2007 року і додатком № 1а від 23 липня 2007 року. А саме: за накладною №ВН/026/1303 від 18 вересня 2007 року передано товар «Кінто Дуо к.с.»на суму 8665,80 грн.; за накладною №ВН/026/1422 від 01 жовтня 2007 року передано товар «Фолікур к.е.»на суму 6150,90 грн.; за накладною №ВН/026/1423 від 01 жовтня 2007 року передано товар «Кристалон коричневий»на суму 2583,07 грн.; за накладною №ВН/026/1454 від 05 жовтня 2007 року передано товар «Пантера к.е»на суму 12047,28 грн.; за накладною №ВН/026/1602 від 30 жовтня 2007 року передано товар «Фолікур к.е.»на суму 878,70 грн. Всього передано товару іншого асортименту на загальну суму 30325,75 грн.

Решта переданого товару на загальну суму 14270,20 грн. –це товар більшої кількості.

Отже, ще у 2007 році відповідач прийняв товар в більшій кількості на загальну суму 14288,26 грн. та іншого асортименту на загальну суму 30325,75 грн., ніж це встановлено договором поставки на умовах товарного кредиту № 8323-662/0/ від 23 липня 2007 року і додатком № 1а від 23 липня 2007 року.

Викладене підтверджується накладними: №ВН/026/991 від 30 липня 2007 року на суму 4005,66 грн., №ВН/026/992 від 30 липня 2007 року на суму 10116,56 грн.; №ВН/026/1040 від 06 серпня 2007 року на суму 1193,82 грн.; №ВН/026/1042 від 06 серпня 2007 року на суму 595,09 грн.; №ВН/026/1221 від 06 вересня 2007 року на суму 848,40 грн.; №ВН/026/1273 від 13 вересня 2007 року на суму 12591,47 грн.; №ВН/026/1303 від 18 вересня 2007 року на суму 8665,80 грн.; №ВН/026/1422 від 01 жовтня 2007 року на суму 6150,90 грн.; №ВН/026/1423 від 01 жовтня 2007 року на суму 2583,07 грн.; №ВН/026/1454 від 05 жовтня 2007 року на суму 12047,28 грн.; №ВН/026/1480 від 10 жовтня 2007 року на суму 1060,50 грн.; №ВН/026/1481 від 10 жовтня 2007 року на суму 636,30 грн.; №ВН/026/1602 від 30 жовтня 2007 року на суму 878,70 грн.

Суду не надано ні доказів того, що відповідач (покупець) у розумний строк після одержання товару повідомляв позивача (продавця) про передання більшої кількості товару та іншого асортименту, ніж це встановлено договором поставки на умовах товарного кредиту № 8323-662/0/ від 23 липня 2007 року і додатком № 1а від 23 липня 2007 року, ні доказів відмови покупця прийняти такий товар, ні доказів оплати отриманого товару.

Таким чином виходячи з названих приписів закону та фактичних обставин справи відповідач зобов'язаний оплатити вартість прийнятого ним товару –44614,01 грн. (61373,55 грн. - 16759,54 грн. = 44614,01 грн.).

3. Щодо стягнення 9999,55 грн. пені, розрахованої позивачем за період з 28 квітня 2010 року до 27 жовтня 2010 року.

За приписами ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до вимог ст.232 Господарського кодексу України якщо за невиконання або неналежне виконання зобов'язання встановлено штрафні санкції, то збитки відшкодовуються в частині, не покритій цими санкціями. Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 7.3. договору поставки на умовах товарного кредиту № 8323-662/0/ від 23 липня 2007 року встановлено, що за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань по оплаті у встановлені договором терміни вартості (ціни) товару та/або процентів за користування товарним кредитом, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення. Пунктом 7.6. договору поставки на умовах товарного кредиту № 8323-663/0/ від 23 липня 2007 року передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов»язань, припиняється в день виконання стороною зобов»язання, забезпеченого санкцією.

Отже, договором поставки на умовах товарного кредиту № 8323-662/0/ від 23 липня 2007 року передбачено нарахування пені, яка є штрафною санкцією, аж до дня виконання стороною зобов»язання, забезпеченого санкцією.

Крім того, додатком № 1а до договору поставки на умовах товарного кредиту № 8323-662/0/ від 23 липня 2007 року остаточною датою погашення товарного кредиту визначено 01 листопада 2007 року, а не 01 листопада 2011 року, як про це стверджує відповідач.

Тому суд стягує з відповідача на користь позивача 2329,33 грн. пені за період прострочення з 28 квітня 2010 року до 27 жовтня 2010 року.

Пеня розрахована з суми боргу 3373,27 доларів США помноженої на 7,8861 (найнижчий в означений період курс долара США ) = 26601,95 грн.

Суд відхиляє клопотання відповідача про зменшення розміру неустойки з наступних підстав.

В силу п.3 ст.551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до вимог ст.233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідач просить зменшити розмір пені з тих підстав, що неплатоспроможність відповідача спричинили стихійні лиха, які спричинили загибель сільськогосподарських культур в 2007-2009 роках, а також з причини негативного впливу світової фінансової кризи на відповідача. Проте пеня нарахована позивачем за період прострочення з 28 квітня 2010 року до 27 жовтня 2010 року. Щодо впливу світової фінансової кризи, то відповідач не назвав жодного конкретного факту впливу світової фінансової кризи саме на фінансовий стан відповідача, не надав документів –звіту про фінансові результати, балансів товариства з обмеженою відповідальністю „Галич-Агро” за період прострочення.

4. Щодо стягнення 44077,00 грн. збитків.

Як встановлено ст.224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відповідно до вимог ст.22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

В силу ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Позивач не надав суду доказів понесення ним збитків внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов’язань за договором поставки на умовах товарного кредиту № 8323-662/0/ від 23 липня 2007 року. Відтак законні підстави для стягнення 44077,00 грн. збитків відсутні.

Виходячи з викладеного суд стягує з відповідача на користь позивача 71301,98 грн. боргу (26687,97 грн. + 44614,01 грн. = 71301,98 грн.) та 14270,20 грн. - 28 відсотків річних і 2329,33 грн. пені, а всього - 87901,51грн.

Судові витрати суд покладає на відповідача пропорційно стягненій сумі.

Керуючись ст.ст. 4, 4-1, 4-2, 4-3, 4-4, 4-5, 4-6, 4-7, 32, 43, 44, 49, 82, 82-1, 83, 84, 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Галич-Агро” (Львівська область, Буський район, с. Переволочна; ідентифікаційний код 34107388) на користь публічного акціонерного товариства „Компанія „Райз” (м. Київ, вул. Заболотного, 152; ідентифікаційний код 13980201) –71301,98 грн. боргу, 14270,20 грн. - 28 відсотків річних, 2329,33 грн. пені і судові витрати: 879,02 грн. державного мита, 94,43 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                           Гриців В.М.