Рішення № 14953749, 28.03.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          28.03.11                                                                                           Справа№ 4/115

Господарський суд Львівської області в складі судді Гриців В.М. при секретарі судового засідання Бохонок В.З. за участі представника позивача Гарагуци І.Ф. та представника відповідача Гораля Т.З. розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства „Компанія „Райз” до товариства з обмеженою відповідальністю „Галич-Агро” про стягнення 65000,00 грн. заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство „Компанія „Райз” звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Галич-Агро”, просить суд стягнути з відповідача на його користь 65000,00 грн. заборгованості (45251,90 грн. боргу, 3962,33 грн. пені, 15785,77 грн. –28% річних).

Позовні вимоги обґрунтовує неналежним виконанням зобов’язань за договором поставки на умовах товарного кредиту № 8323-663/0/ від 23 серпня 2007 року, а саме неоплату відповідачем товару на загальну суму 24263,03 грн., що еквівалентна станом на момент відвантаження сумі 4804,56 дол. США, переданного позивачем і отриманого відповідачем за накладними: №ВН/026/1135 від 23.08.07. на суму 16483,20 грн., що еквівалентно 3264,00 дол. США; №ВН/026/1140 від 27.08.07. на суму 6787,20 грн., що еквівалентно 1344,00 дол. США; №ВН/026/1348 від 21.09.07 на суму 992,63 грн., що еквівалентно 196,56 дол. США.

Період нарахування позивач визначив з 01 листопада 2007 року до 27 жовтня 2010 року.

Законодавством, на підставі якого подано позов, називає ст.ст. 524, 526, 530, 533 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та в доданих до неї документах.

Представник відповідача позовні вимоги визнав частково в сумі 52342,42 грн. - 36456,65 грн. основного боргу, 100,00 грн. пені та 15785,77 грн. - 28 % річних з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, зазначив зокрема, що підтверджує факт отримання товару згідно накладних №ВН/026/1135 від 23.08.2007 р. на суму 16483,20 грн. та №ВН/026/1140 від 27.08.2007 р. на суму 6787,20 грн., не визнає поставку товару згідно накладної №ВН/026/1348 від 21.09.2007 р. на суму 992,63 грн. Крім того, відповідач стверджує про помилкове нарахування позивачем пені.

Розглянув матеріали справи, заслухав пояснення представників сторін, дослідив надані докази суд вважає, що позов слід задовольнити частково з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного Кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ст. ст. 524, 533 Цивільного кодексу України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті. Грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Відповідно до вимог ст. 530 Цивільного Кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до вимог ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В силу ст.ст. 612, 625 Цивільного Кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як встановлено ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідно до вимог ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.

За приписами ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За приписами ст. 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору (ст.628 Цивільного кодексу України).

Відповідно до вимог ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як визначено ст. 631 Цивільного кодексу України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Згідно з ст. 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає товар у власність другої сторони (покупця), а покупець зобов’язується прийняти та оплатити товар (ст. 655 Цивільного Кодексу України).

Згідно з ст. ст. 691, 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу. Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до вимог ст. 694 Цивільного кодексу України договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу. Товар продається в кредит за цінами, що діють на день продажу. Зміна ціни на товар, проданий в кредит, не є підставою для проведення перерахунку, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати. Договором купівлі-продажу може бути передбачений обов'язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем. З моменту передання товару, проданого в кредит, і до його оплати продавцю належить право застави на цей товар.

Статтею 695 Цивільного кодексу України встановлено, що договором про продаж товару в кредит може бути передбачено оплату товару з розстроченням платежу. Істотними умовами договору про продаж товару в кредит з умовою про розстрочення платежу є ціна товару, порядок, строки і розміри платежів.

Згідно з матеріалами справи 23 серпня 2007 року закрите акціонерне товариство компанія «Райз»(постачальник) та товариство з обмеженою відповідальністю «Галич-Агро»(покупець) уклали договір поставки на умовах товарного кредиту №8323-663(0) за умовами якого постачальник зобов»язався передати у власність покупця продукцію виробничо-технічного призначення (товар), а покупець зобов»язався прийняти товар і сплатити за нього визначену договором грошову суму, а також сплатити відсотки за користування товарним кредитом в сумі, визначеній відповідно до умов договору ( п.1.1. договору).

Як визначено п.2.1 договору, вартість товару та сума нарахованих відсотків за користування товарним кредитом (ціна договору) вказані в додатку № 1а. Сторони встановлюють ціну договору в гривнях, а також визначають її грошовий еквівалент в іноземній валюті –в доларах США. Ціну договору становить вартість (ціна) товару та сума належних до сплати процентів за користування товарним кредитом.

Сторони встановили, що протягом строку дії договору грошові зобов»язання покупця існують і підлягають сплаті в гривні. Сума у гривні, що підлягає сплаті, визначається шляхом множення грошового еквівалента ціни договору (її неоплаченої частини) в доларах США, вказаного в додатках до договору, на офіційний курс гривні до долара США, встановленого НБУ на день фактичної оплати покупцем ціни договору ( її неоплаченої частини) (п.2.2. договору).

Додатком № 1а від 23 серпня 2007 року до договору поставки на умовах товарного кредиту № 8323-663/0/ від 23 серпня 2007 року визначено товар, який купує покупець на умовах товарного кредиту, а саме: Оз. Ріпак «Артус»та Оз.ріпак «Трабант»загальною вартістю 9216 доларів США, що в еквіваленті становить 46540,80 грн. Сума нарахованих процентів становить 106,05 доларів США. Ціна договору становить 47076,35 грн., що в еквіваленті становить 9322,05 доларів США. Оплату цієї суми відстрочено до 01 листопада 2007 року.

Відповідно до п.2.9. та додатку 1а до договору поставки на умовах товарного кредиту № 8323-663/0/ відповідач зобов’язаний сплачувати на користь позивача 6 відсотків за весь час фактичного користування товарним кредитом.

За несвоєчасне виконання грошових зобов»язань по оплаті у встановлені договором терміни вартості (ціни) товару та/або процентів за користування товарним кредитом, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення. (п.7.3. договору).

Згідно з п.7.4 договору покупець відшкодовує постачальнику збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням грошових зобов’язань по договору. Розмір збитків сторони встановили в твердій сумі в залежності від строків порушення зобов’язання: 10 процентів неоплаченої вартості (ціни) товару за перший (повний чи неповний) місяць із наступним збільшенням цієї суми на 10 відсотків. Збитки відшкодовуються в повній сумі понад неустойку (штраф).

Згідно з п.7.5 договору у випадку прострочення виконання грошових зобов’язань по оплаті вартості товару та сплаті відсотків покупець сплачує на користь постачальника відсотки за неправомірне користування коштами в розмірі 28 % річних з простроченої суми.

Відповідно до вимог ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

В силу ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

За приписами ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

За твердженням позивача, він на виконання зобов’язань за договором 8323-663/0/ від 23 серпня 2007 року поставив відповідачу товар за накладними: №ВН/026/1135 від 23 серпня 2007 року на суму 16483,20 грн., що еквівалентно 3264,00 дол. США; №ВН/026/1140 від 27 серпня 2007 року на суму 6787,20 грн., що еквівалентно 1344,00 дол. США; №ВН/026/1348 від 21 вересня 2007 року на суму 992,63 грн., що еквівалентно 196,56 дол. США.

Натомість відповідач підтверджує факт отримання ним товару за накладними №ВН/026/1135 від 23 серпня 2007 року на суму 16483,20 грн. і №ВН/026/1140 від 27 серпня 2007 року на суму 6787,20 грн. та не визнає поставку йому товару за накладною №ВН/026/1348 від 21 вересня 2007 року на суму 992,63 грн. з тих підстав, що невідома особа, підпис якої міститься на цій накладній, а також відсутня довіреність на отримання цього товару, договором 8323-663/0/ від 23 серпня 2007 року і додатком № 1а від 23 серпня 2007 року не передбачено поставки товару Раундал Макс, що вказаний у накладній. Також суду не надано доказів оплати вартості отриманого товару.

Виходячи з приписів статей 524, 533, 614, 625, 626, 627, 628, 629, 631, 632, 655, 669, 670, 691, 692, 694, 712 Цивільного кодексу України, умов договору поставки на умовах товарного кредиту № 8323-663/0/ від 23 серпня 2007 року з додатком № 1 а від 23 серпня 2007 року та фактичних обставин справи суд констатує наступне.

1. Договором поставки на умовах товарного кредиту № 8323-663/0/ від 23 серпня 2007 року з додатком № 1а від 23 серпня 2007 року визначено кількість і асортимент товару (насіння Оз. Ріпак «Артус»та Оз.ріпак «Трабант»загальною вартістю 9216 доларів США, що в еквіваленті становить 46540,80 грн.), суму нарахованих процентів (106,05 доларів США), строк оплати отриманого товару (до 01 листопада 2007 року), ціну договору (47076,35 грн., що в еквіваленті становить 9322,05 доларів США), відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань по оплаті у встановлені договором терміни вартості (ціни) товару та/або процентів за користування товарним кредитом.

З наданих суду доказів слідує, що позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 23270,40 грн., що підтверджується накладними: №ВН/026/1135 від 23 серпня 2007 року на суму 16483,20 грн., що еквівалентно 3264,00 дол. США; №ВН/026/1140 від 27 серпня 2007 року на суму 6787,20 грн., що еквівалентно 1344,00 дол. США.

Належних доказів поставки товару за накладною №ВН/026/1348 від 21 вересня 2007 року на суму 992,63 грн., що еквівалентно 196,56 дол. США суду не надано –позивач не назвав особи, підпис якої міститься на накладній та не надав довіреності відповідача на отримання матеріальних цінностей.

Тому суд стягує з відповідача на користь позивача суму 37295,68 грн. основного боргу, розраховану виходячи з ціни товару (на момент поставки) в еквіваленті 4714,05 доларів США та з урахуванням офіційного курсу НБУ гривні до долара США станом на жовтень 2010 року - 7,9116 грн. за один долар США. При цьому суд не виходить за межі позовних вимог –розрахунок позовних вимог виконано і заявлено позивачем саме станом на 27 жовтня 2010 року.

На підставі ст. 625 Цивільного кодексу України та п.7.5 договору поставки на умовах товарного кредиту № 8323-663/0/ від 23 серпня 2007 року з додатком № 1 а від 23 серпня 2007 року стягненню підлягає й сума 15785,77 грн. –28 відсотків річних з простроченої суми з оплати вартості товару та відсотків, яку позивач просить стягнути з відповідача й яку відповідач визнає. Слід зазначити, що 28 річних з простроченої суми 23805,40 грн., (що на дату поставки в еквіваленті дорівнює 4714,05 доларів США) за період з 01 листопада 2007 року до 27 жовтня 2010 року становить 19941,75 грн. проте суд не виходить за межі позовних вимог, визначених позивачем.

Твердження позивача про недоведеність факту надання послуг товарного кредитування, оскільки позивач не надав актів, підписання яких передбачено п.2.7. договору поставки на умовах товарного кредиту № 8323-663/0/ від 23 серпня 2007 року спростовуються самим змістом вказаного пункту договору.

А саме пунктом 2.7. договору поставки на умовах товарного кредиту № 8323-663/0/ від 23 серпня 2007 року встановлено, що строк користування товарним кредитом припиняється з дня, наступного за днем отримання товару покупцем та закінчується днем , в який згідно договору підлягає оплаті сума (або її частина) відстроченого платежу. Проценти за користування товарним кредитом нараховуються покупцем та підлягають сплаті в термін, визначений договором для сплати останнього відстроченого платежу. В цей же термін сторони підписують акт надання (приймання-передачі) послуг товарного кредитування.

Отже, незалежно від того, підписали чи ні сторони акт надання (приймання-передачі) послуг товарного кредитування, наступають наслідки, визначені п.2.7. договору.

2. Щодо оплати вартості товару Раундал Макс, поставленого за накладною №ВН/026/1348 від 21 вересня 2007 року на суму 992,63 грн., еквівалентну 196,56 дол. США, в якій підставою поставки названо № 8323-663/0/ від 23 серпня 2007 року.

Суду не названо особи, котра від імені відповідача отримала товар Раундал Макс за накладною №ВН/026/1348 від 21 вересня 2007 року на суму 992,63 грн. та не надано довіреності на підтвердження повноважень цієї особи на отримання матеріальних цінностей. Окрім того, відповідач факт поставки за цією накладною заперечує.

Тому законні підстави для стягнення вартості товару, отриманого за накладною №ВН/026/1348 від 21 вересня 2007 року відсутні.

3. Щодо стягнення 3962,33 грн. пені, розрахованої позивачем за період з 28 квітня 2010 року до 27 жовтня 2010 року.

За приписами ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до вимог ст.232 Господарського кодексу України якщо за невиконання або неналежне виконання зобов'язання встановлено штрафні санкції, то збитки відшкодовуються в частині, не покритій цими санкціями. Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 7.3. договору поставки на умовах товарного кредиту № 8323-663/0/ від 23 серпня 2007 року встановлено, що за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань по оплаті у встановлені договором терміни вартості (ціни) товару та/або процентів за користування товарним кредитом, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення. Пунктом 7.6. договору поставки на умовах товарного кредиту № 8323-663/0/ від 23 серпня 2007 року передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов»язань, припиняється в день виконання стороною зобов»язання, забезпеченого санкцією.

Отже, договором поставки на умовах товарного кредиту № 8323-663/0/ від 23 серпня 2007 року передбачено нарахування пені, яка є штрафною санкцією, аж до дня виконання стороною зобов»язання, забезпеченого санкцією.

Крім того, додатком № 1а до договору поставки на умовах товарного кредиту № 8323-663/0/ від 23 серпня 2007 року остаточною датою погашення товарного кредиту визначено 01 листопада 2007 року, а не 01 листопада 2011 року, як про це стверджує відповідач.

Тому суд стягує з відповідача на користь позивача 3181,93 грн. пені за період прострочення з 28 квітня 2010 року до 27 жовтня 2010 року.

Пеня розрахована з суми боргу 4608 доларів США помноженої на 7,8861 ( найнижчий в означений період курс долара США ) = 36339,15 грн.

Суд відхиляє клопотання відповідача про зменшення розміру неустойки з наступних підстав.

В силу п.3 ст.551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до вимог ст.233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідач просить зменшити розмір пені з тих підстав, що неплатоспроможність відповідача спричинили стихійні лиха, які спричинили загибель сільськогосподарських культур в 2007-2009 роках, а також з причини негативного впливу світової фінансової кризи на відповідача. Проте пеня нарахована позивачем за період прострочення з 28 квітня 2010 року до 27 жовтня 2010 року. Щодо впливу світової фінансової кризи, то відповідач не назвав жодного конкретного факту впливу світової фінансової кризи саме на фінансовий стан відповідача, не надав документів –звіту про фінансові результати, балансів товариства з обмеженою відповідальністю „Галич-Агро” за період прострочення.

Виходячи з викладеного суд стягує з відповідача на користь позивача 37295,68 грн. боргу та 15785,77 грн. - 28 відсотків річних, 3181,93 грн. пені, а всього –56263,38 грн.

Судові витрати суд покладає на відповідача пропорційно стягненій сумі.

Керуючись ст.ст. 4, 4-1, 4-2, 4-3, 4-4, 4-5, 4-6, 4-7, 32, 43, 44, 49, 82, 82-1, 83, 84, 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Галич-Агро” (Львівська область, Буський район, с. Переволочна; ідентифікаційний код 34107388) на користь публічного акціонерного товариства „Компанія „Райз” (м. Київ, вул. Заболотного, 152; ідентифікаційний код 13980201) –37295,68 грн. боргу, 15785,77 грн. - 28 відсотків річних, 3181,93 грн. пені та судові витрати: 562,63 грн. державного мита і 204,28 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                           Гриців В.М.