Рішення № 14953724, 12.04.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.04.11                                                                                 Справа № 18/22/2011

Суддя Корнієнко В.В., розглянувши матеріали справи за позовом приватного підприємства «Фірма «Промрегіон», м. Горлівка Донецької області

до державного підприємства «Хімічний завод «Південний», м. Рубіжне Луганської області

про стягнення 11875,18 грн.

за участю представників:

від позивача:                    не прибув;

від відповідача:          Тавадян Л.Р. за дов. від 11.04.2011.

Суть спору: позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 3216,91, втрат від інфляції в сумі 864,36 грн., трьох процентів річних в сумі 189,90 грн., штрафу в сумі 1244,11 грн. за прострочення оплати продукції, поставленої відповідачу за договором від 13.12.2005 № 2347, а також збитків в сумі 6360 грн., заподіяних витратами позивача на оплату юридичних послуг по справі № 8/177 та по даній справі.

          Заявою від 31.03.2011 позивач зменшив розмір заявлених до стягнення втрат від інфляції до суми 715,96 грн.

Відповідач відзивом на позовну заяву від 12.04.2011 проти позову заперечує посилаючись на те, що він є неналежним відповідачем за цим позовом.

          Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

          Згідно договору від 13.05.2005 № 2347, укладеному між сторонами за позовом, позивач в період: грудень 2007 р. –листопад 2008 р. поставив відповідачу продукцію (електроди) на суму 216428,47 грн., а відповідач зобов’язався її оплатити, що встановлено рішенням господарського суду Луганської області від 09.08.2010 по справі № 8/177 (між цими ж сторонами), яке набрало законної сили з 22.08.2010.

          Зазначеним судовим рішенням з відповідача на користь позивача було стягнуто борг в сумі 17773 грн., по оплаті вартості продукції, поставленої позивачем відповідачу за договором від 13.05.2005 № 2347, втрати від інфляції в сумі 3683,79 грн., три проценти річних в сумі 858,92 грн. за період прострочення оплати з 06.11.2008 по 16.06.2010.

          Позивач у позовній заяві вказав, що відповідач виконав рішення суду (сплатив грошові кошти) лише 25.10.2010 (банківська виписка з рахунку позивача за період з 01.10.2010 по 31.10.2010).

          Таким чином, відповідач на підставі ст. 625 ЦК України повинен сплатити за період прострочення з 17.06.2010 по 24.10.2010 втрати від інфляції та три проценти річних від простроченої суми.

          Позивач на підставі ч. ч. 1, 2 ст. 231 Господарського кодексу України також заявив вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 3216,91 грн. (у розмірі 0,1 % вартості товарів з яких допущено прострочення) та штрафу в сумі 1244,11 грн. (у розмірі 7 % вартості товарів з яких допущено прострочення, за прострочення понад 30 днів).

          В зв’язку з тим, що позивач оплатив юридичні послуги приватному підприємцю Завражному О.А. по справі № 8/177 та по даній справі в загальній сумі 6360 грн., позивач заявив вимоги про відшкодування цієї суми з відповідача, так як це на думку позивача є його збитками.

Відповідач відзивом на позовну заяву від 12.04.2011 проти позову заперечує посилаючись на те, що він є неналежним відповідачем за цим позовом.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню за таких підстав:

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та договору.

Відповідач несвоєчасно розрахувався за поставлену йому позивачем продукцію.

Відповідач оплатив вартість продукції позивачу 25.10.2010, тоді як повинен був оплатити до 06.11.2008, що встановлено рішенням господарського суду Луганської області від 09.08.2010 по справі № 8/177 (між цими ж сторонами), яке набрало законної сили з 22.08.2010, та витікає із суті позовної заяви по справі № 8/177.

Таким чином, відповідач допустив прострочення розрахунків з позивачем в зв’язку з чим, на вимогу позивача, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми.

Згідно обґрунтованому, уточненому розрахунку позивача (заява позивача від 31.03.2011) втрати від інфляції за період з 17.06.2010 по 24.10.2010 складають 715,96 грн., три проценти річних –189,90 грн. та підлягають стягненню з відповідача. Всього підлягають стягненню з відповідача грошові кошти в сумі 905,86 грн.

          Доводи відповідача про те, що він є неналежним відповідачем по справі не приймаються судом до у ваги в зв’язку з їх необґрунтованістю та безпідставністю.

          Вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 3216,91 грн. та штрафу в сумі 1244,11 грн. на підставі ч. 2 та ч. 2 ст. 231 ГК України не підлягають задоволенню, так як вказані санкції встановлені за прострочення виконання не грошового зобов’язання (в даному випадку відповідач має прострочене грошове зобов’язання).

Аналогічної правової позиції притримуються і Вищій господарський суд України і Верховний Суд України у судовій практиці (постанова ВГСУ від 17.11.2010 по справі № 23/225, постанова ВСУ від 28.02.2011 по справі № 23/225).

          Вимоги про стягнення з відповідача збитків в сумі 6360 грн. (витрат на юридичну допомогу) також не підлягають задоволенню, так як віднесення до збитків витрат на правове обслуговування є необґрунтованим, оскільки такі витрати не мають обов'язкового характеру і факт їх наявності та розмір не знаходяться у необхідному зв'язку з оспорюваною шкодою.

Аналогічної правової позиції притримується Верховний Суд України у судовій практиці (постанова ВСУ від 04.03.2002 по справі № 2/217).

          За таких обставин, у задоволенні вимог про стягнення пені в сумі 3216,91 грн., штрафу в сумі 1244,11 грн. та збитків в сумі 6360 грн. слід відмовити в зв’язку з необґрунтованістю та безпідставністю цих вимог.

          Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати на держмито в сумі 9,03 грн. (пропорційно розміру задоволених позовних вимог; позов задоволено на 7,6 %) та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 17,94 грн. (пропорційно розміру задоволених позовних вимог) покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з державного підприємства «Хімічний завод «Південний», м. Рубіжне Луганської області, вул. Заводська, 1-г, ідентифікаційний код 35283037, на користь приватного підприємства «Фірма «Промрегіон», м. Горлівка Донецької області, вул. Черніцина, 1, ідентифікаційний код 31968835, втрати від інфляції в сумі 715,96 грн., три проценти річних в сумі 189,90 грн., витрати на державне мито в сумі 9,03 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 17,94 грн.; наказ видати.

3.          В решті позову відмовити.

12 квітня 2011 р. було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 18 квітня 2011 р. і може бути оскаржене протягом 10 днів з цієї дати.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                                     В.В. Корнієнко