Рішення № 14953699, 14.04.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.04.11 Справа № 11/18/2011

За позовом Комунального підприємства “Южно Ломуватська житлово-експлуатаційна дільниця”, смт. Южна Ломуватка м. Брянка Луганської області

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Брянка Луганської області

про стягнення 828 грн. 08 коп.

суддя Москаленко М.О.

в присутності представників сторін:

від позивача - Москальова Н.Г., дов. № 40/1 від 01.03.2011;

від відповідача - ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_2 виданий Брянківським МВ УМВС України в Луганській області 05.07.2007;

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача боргу за договором про участь у витратах з утримання приміщення та прилеглої території № 4 від 01.07.2008 в сумі 696 грн. 73 коп., інфляційних нарахувань у розмірі 101 грн. 15 коп., 3% річних в сумі 30 грн. 20 коп.

В судовому засіданні 11.04.2011 на підставі приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 14.04.2010, 11 годин 30 хвилин.

В судове засідання 14.04.2010 відповідачка не прибула.

Позовні вимоги позивачем неодноразово змінювалися.

Письмовою заявою № 73 від 13.04.2011 позивач зменшив позовні вимоги та заявив до стягнення з відповідача заборгованість за укладеним з відповідачем договором у розмірі 591 грн. 53 коп., інфляційні нарахування на суму заборгованості у розмірі 133 грн. 91 коп., 3% річних у розмірі 19 грн. 25 коп.

Заява про зменшення позовних вимог отримана відповідачем 13.04.2011, про що на аркуші першому заяви міститься відповідний напис.

Письмовим відзивом від 18.03.2011 (а.с. 62 64) на позовну заяву відповідач проти позову заперечив з викладених у відзиві підстав.

Розглянувши матеріали справи, надані докази, вислухавши присутніх в судових засіданнях представників сторін у справі, суд встановив такі фактичні обставини.

01.07.2008 між позивачем як ЖЕУ та відповідачем як Власником укладений договір № 4 про участь у витратах на утримання приміщення та прилягаючої території (далі за текстом договір) (а.с. 8), відповідно до умов пункту 1 якого позивач зобовязався забезпечувати експлуатацію, ремонт та обслуговування будівлі за адресою: АДРЕСА_1, а також утримувати при будинкову територію, а відповідач зобовязався приймати участь у витратах ЖЕУ на виконання вказаних робіт пропорційно площі приміщення 63,8 кв. м.

Відповідно до пункту 2.2.3 договору щомісячна плата, яка повинна вноситися відповідачем не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, складає 45 грн. 94 коп.

У період з червня 2008 року по жовтень 2010 року обумовлена договором плата відповідачем сплачувалася несвоєчасно та не у повному обсязі. Доводи щодо розміру заборгованості відповідача позивач підтверджує наданим суду 14.04.2011 розрахунком суми боргу та копіями платіжних документів. Згідно вказаного розрахунку заборгованість відповідача за договором станом на 01.11.2010 (станом на зазначену позивачем у розрахунку дату) становить 591 грн. 53 коп.

Відповідач контррозрахунку суми заборгованості під час судового розгляду справи не надав.

Вказану суму заборгованості позивач заявив до стягнення з відповідача за даним позовом.

Крім сум заборгованості, позивач на підставі приписів ст. 625 Цивільного кодексу України нарахував та заявив до стягнення з відповідача інфляційні нарахування у розмірі 133 грн. 91 коп. та 3% річних у розмірі 19 грн. 25 коп.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог та необхідність часткового задоволення позову (з урахуванням зменшення позивачем ціни позову) з таких підстав.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання не допускається, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено наявність обовязку відповідача щомісячно вносити передбачену договором плату у розмірі 45 грн. 94 коп. При цьому не є доведеним розмір заборгованості відповідача за період з червня 2008 року по жовтень 2010 року у розмірі 591 грн. 53 коп.

Так, у наданому 14.04.2011 розрахунку суми заборгованості відповідача позивач без будь-яких правових підстав збільшив суми, що підлягають щомісячній сплаті відповідачем, з 45 грн. 94 коп. за липень 2008 року поступово до 58 грн. 70 коп. за жовтень 2010 року. При цьому будь-які додаткові угоди щодо зміни розміру плати за договором сторонами у справі не укладалися.

Як зазначалося вище, умовами пункту 2.2.3 договору щомісячна плата, яка повинна вноситися відповідачем не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, складає 45 грн. 94 коп. Нарахування плати у розмірі більшому, ніж встановлений договором, є неправомірним.

За таких обставин за період з липня 2008 року по жовтень 2010 року (28 місяців) сплаті підлягала плата у розмірі 1286 грн. 32 коп.

В рахунок сплати визначеної договором плати відповідачем за період з липня 2008 року по жовтень 2010 року були сплачені грошові кошти у загальному розмірі 877 грн. 59 коп., як зазначено у розрахунку суми заборгованості, наданому позивачем 14.04.2011. При здійсненні кінцевого розрахунку суми заборгованості за договором відповідачем враховані доводи відповідача щодо здійснених останнім проплат, а саме враховані надані відповідачем відповідні платіжні документи.

При цьому усі без виключення платіжні документи у підтвердження викладених у розрахунку даних позивачем під час судового розгляду справи не надані.

Так, до справи позивачем надано копії витягу з банківського рахунку позивача за 11.12.2008 з відомостями про сплату відповідачем 150 грн. 00 коп., прибуткових касових ордерів № 1676 від 19.05.2009 на суму 50 грн. 35 коп., № 1578 від 18.05.2009 на суму 50 грн. 10 коп., № 600 від 25.02.2009 на суму 48 грн. 25 коп., без номеру та дати на суму 100 грн. 00 коп., № 1044 від 26.04.2010 на суму 54 грн. 95 коп., № 2228 від 19.08.2008 на суму 16 грн. 00 коп., № 2136 від 13.08.2008 на суму 46 грн. 00 коп., № 1774 від 09.07.2008 на суму 16 грн. 00 коп., № 2250 від 27.07.2009 на суму 150 грн. 00 коп., № 2168 від 16.07.2009 на суму 150 грн. 00 коп. Відповідно до даних платіжних документів відповідачем сплачено 831 грн. 65 коп.

Під час визначення суми заборгованості, що підлягає стягненню з відповідача, судом враховано дані, наведені у наданому позивачем розрахунку.

Таким чином, розмір заборгованості відповідача за договором становить 408 грн. 73 коп.

Вказана сума заборгованості підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за даним позовом з покладенням у цій частині судових витрат на відповідача відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України. В решті вимог про стягнення заборгованості, що становить 182 грн. 80 коп., слід відмовити за необґрунтованістю, судові витрати у частині необгрунтованих вимог покласти на позивача.

У відповідності зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання; боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок інфляційних нарахувань на суму заборгованості та 3% річних здійснений позивачем взагалі без урахування розміру фактично внесених відповідачем грошових коштів в рахунок погашення заборгованості. Розрахунки інфляційних витрат та 3% річних, надані позивачем в судовому засіданні 11.04.2011, суперечать розрахунку суми заборгованості за договором, наданому 14.04.2011, а також не відповідають умовам пункту 2.2.3 договору щодо розміру щомісячної плати, у випадку несвоєчасної сплати якої застосовуються приписи ст. 625 Цивільного кодексу України.

Крім того, позивачем у розрахунку сум 3% річних та інфляційних нарахувань не зазначені конкретні дати часткового погашення відповідачем заборгованості (здійснених проплат), які мають значення для визначення періодів прострочення та відповідних сум заборгованості.

З наданих позивачем до матеріалів справи платіжних документів неможливо у повному обсязі встановити дати здійснення відповідачем часткових оплат, оскільки вказані платіжні документи надані позивачем не у повному обсязі.

Здійснення перерахунку інфляційних нарахувань та 3% річних судом самостійно у такому випадку неможливо, оскільки є неможливим встановлення дат прострочення, сум заборгованості в сукупності з періодами здійснення нарахувань.

За таких обставин вимоги про стягнення інфляційних нарахувань у розмірі 133 грн. 91 коп. та 3% річних у розмірі 19 грн. 25 коп. підлягають залишенню без розгляду на підставі приписів п. 5 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України з покладенням судових витрат у цій частині на позивача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, п. 5 ст. 81, ст.ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_2, код НОМЕР_1, на користь Комунального підприємства «Южно-Ломуватська житлово-експлуатаційна дільниця», Луганська область, м. Брянка, смт. Южна Ломуватка, вул. Волочаєвська, буд. 7, код 20150374, заборгованість у розмірі 408 грн. 73 коп., 50 грн. 34 коп. державного мита та 116 грн. 49 коп. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу, видати позивачу наказ після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволенні вимог про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 182 грн. 80 коп. відмовити.

4. Позовні вимоги про стягнення інфляційних нарахувань у розмірі 133 грн. 91 коп. та 3% річних у розмірі 19 грн. 25 коп. залишити без розгляду.

В судовому засіданні 14.04.2011 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Дата складення повного рішення 19.04.2011.

Суддя М.О. Москаленко