Рішення № 14953668, 14.04.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.04.11 Справа № 29/42/2011

За позовом: Відкритого акціонерного товариства

"Алчевський коксохімічний завод",

м. Алчевськ Луганської області;

до відповідача: Комунального підприємства

"Перевальське житлово –комунальне

об'єднання", м. Перевальськ

Луганської області;

про стягнення 74 730 грн. 32 коп.

Суддя Якушенко Р.Є.;

секретар судового засідання: Опренко М.В.;

в присутності представників

сторін:

від позивача: Стародубцева О.О, юрисконсульт,

довіреність № 10-03 від 04.01.2011;

від відповідача: Коробова І.В., старший юрисконсульт,

довіреність № 1 від 10.01.2011.

Відповідно до статей 44, 811 Господарського процесуального кодексу України до початку розгляду справи не заявлено вимоги про фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Обставини справи: Відкрите акціонерне товариство "Алчевський коксохімічний завод" (далі –ВАТ " Алчевський коксохімічний завод", позивач у справі) звернулося до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з Комунального підприємства "Перевальське житлово –комунальне об'єднання" (далі –КП "Перевальське ЖКО", відповідача у справі) заборгованості у сумі 74730 грн. 32 коп., в тому числі: основний борг у сумі 70622 грн. 96 коп., інфляційні нарахування –2857 грн. 18 коп. та 3 % річних –1250 грн. 18 коп.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на невиконання відповідачем зобов'язань по оплаті отриманого товару.

Позивач подав заяву від 12.04.2011 № 10-2204, якою зменшив позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача 74480 грн. 01 коп., де:

- 70622 грн. 96 коп. –заборгованість за отриманий товар;

- 2637 грн. 60 коп. –інфляційні нарахування;

- 1219 грн. 25 коп. - 3 % річних.

Вказана заява приймається судом до розгляду, оскільки вона не суперечить вимогам статті 22 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Комунальне підприємство "Перевальське житлово –комунальне об'єднання" (далі –КП "Перевальське ЖКО") відповідач у справі, подав відзив на позов від 13.04.2011 № 303, в якому визнав заборгованість за отриманий товар у сумі 70622 грн. 96 коп. Проти стягнення інфляційних нарахувань та 3 % річних заперечує, посилаючись на те, що договором не передбачена відповідальність за несвоєчасне виконання договору.

При з'ясуванні фактичних обставин справи, дослідженням наданих сторонами доказів, заслухавши присутніх у судовому засіданні представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

КП "Перевальське ЖКО" звернулося до ВАТ "Алчевський коксохімічний завод" з листом від 18.03.2009 № 243 (а.с.8), в якому просило передати за договором купівлі –продажу майно, що знаходилось у приміщеннях гуртожитку, розташованого за адресою: м. Перевальськ, вул. Леніна, 42, яке орендував ВАТ "Алчевський коксохімічний завод".

07.04.2009 між позивачем та відповідачем був укладений договір купівлі –продажу № 20-275ю (далі –договір), у відповідності з умовами пункту 1.1 якого Продавець (позивач у справі) зобов’язався передати у власність Покупцю (відповідачу у справі), а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити товарно –матеріальні цінності (далі - товар), зазначені у додатку № 1, який є невід'ємною частиною цього договору (а.с.9-11).

Продавець зобов’язався передати Покупцю товар протягом 3-х днів з дати підписання цього договору (пункт 2.2 договору).

Згідно пункту 3.2 договору загальна вартість товару, який поставляється за цим договором, складає 94172 грн. 96 коп., в тому числі ПДВ 15695 грн. 49 коп.

Пунктом 3.3 договору сторони визначили, що розрахунок за товар здійснюється протягом семи днів шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця з дати пред’явлення рахунку.

Відповідно до пункту 4.1 договору сторони встановили, що передача товару Продавцем та прийом його Покупцем здійснюється згідно акту приймання –передачі товару, який підписується обома сторонами.

Між сторонами до договору купівлі –продажу № 20-275ю від 07.04.2009 складено додаток № 1 "Перелік товарно –матеріальних цінностей до договору", згідно якого Продавець зобов’язався передати, а Покупець зобов’язався прийняти товар на загальну суму 94172 грн. 96 коп. (а.с.11).

На виконання умов договору позивачем був переданий відповідачеві товар, що підтверджується наявним у матеріалах справи підписаним повноважними представниками сторін актом приймання - передачі товару від 07.04.2009 на загальну суму 94172 грн. 96 коп. (а.с.13,14) та накладною –вимогою на відпуск/внутрішнє переміщення/матеріалів від 13.04.2009 та довіреність № 49 від 08.04.2009, яка видана завідуючому відділу Черновій Тетяни Сергіївні (а.с.15-17).

Відповідач за отриманий товар не розрахувався.

Сторони за позовом підписали Графік погашення заборгованості КП "Перевальське ЖКО" перед ВАТ "Алчевський коксохімічний завод" згідно договору 20-27 Бю від 14.14.2009, загальна сума 94172 грн. 96 коп. (а.с.12), згідно якого у 2010 році відповідач повинен здійснювати перерахування заборгованості щомісячно, а саме: з січня 2010 року по листопад 2010 року –7850 грн. 00 коп., у грудні 2010 року –7822 грн. 96 коп. Даний Графік підписаний керівниками та скріплений печатками підприємств.

Отриманий товар відповідачем був оплачений згідно даного Графіку частково у сумі 23550 грн. 00 коп., зокрема:

- перший платіж 03.02.2010 на суму 7850 грн. 00 коп. (а.с.20,21);

- другий платіж 15.03.2010 на суму 7850 грн. 00 коп. (а.с.22,23);

- третій платіж 19.05.2010 суму 7850 грн. 00 коп. (а.с.24,25).

Залишок боргу склав 70622 грн. 96 коп.

11.10.2010 позивач направив відповідачу претензію № 10-5784 (а.с.26), в якій вимагав перерахувати відповідача суму заборгованості 47100 грн.00 коп. (неоплачені суми за Графіком за квітень –вересень 2010 року), а також інфляційні нарахування за період з 01.02.2010 по 31.08.2010 у розмірі 675 грн. 10 коп. та 3 % річних за період з 01.02.2010 по 30.09.2010 у розмірі 333 грн. 57 коп., всього –48108 грн. 67 коп.

Відповідач відповіді на вимогу позивача не надав, заборгованість не сплатив.

Отже, не виконання відповідачем зобов'язань по розрахунку за отриманий товар і стало підставою для звернення позивача за захистом свого порушеного права та законного інтересу з викладеними вище позовними вимогами.

Відповідач у справі визнав позовні вимоги в частині стягнення боргу у сумі 70622 грн. 96 коп.

Оцінивши обставини справи, надані сторонами докази, суд дійшов висновку про задоволення позову з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог з огляду на наступне.

Правовідносини між сторонами у справі виникли з договору купівлі –продажу № 20-275ю від 07.04.2009 і регулюються положеннями глави 54 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) про купівлю –продаж та глав 19, 20 Господарського кодексу України (далі –ГК України) загальні положення про господарські зобов'язання та господарські договори.

Відповідно до частини 1 статті 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За правилами частини 1 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно статті 629 ЦК України договір є обов’язковим до виконання.

У відповідності з правилами статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

На підставі статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Матеріалами справи доведено, що відповідач отримав товар на загальну суму 94172 грн. 96 коп., за який відповідач мав розрахуватися відповідно Графіку щомісячно, а саме: з січня 2010 року по листопад 2010 року – 7850 грн. 00 коп., а у грудні 2010 року –7822 грн. 96 коп.

Відповідач здійснив три платежі на загальну суму 23550 грн. 00 коп., зокрема:

- перший платіж 03.02.2010 на суму 7850 грн. 00 коп. (а.с.20,21);

- другий платіж 15.03.2010 на суму 7850 грн. 00 коп. (а.с.22,23);

- третій платіж 19.05.2010 суму 7850 грн. 00 коп. (а.с.24,25).

Заборгованість складає 70622 грн. 96 коп., що підтверджується матеріалами справи та самим відповідачем.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України - якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач, керуючись вказаною нормою закону, заявив до стягнення інфляційні нарахування у сумі 2637 грн. 80 коп. за період прострочення з 01.04.2010 по 31.12.2010 та 3 % річних за період прострочення з 01.04.2010 по 28.02.2011 в сумі 1219 грн. 25 коп.

Відповідач заперечень щодо розрахунку вказаних сум не подав.

Судом перевірено правильність розрахунку інфляційних нарахувань та 3 % річних, порушень законодавства не встановлено, а тому підлягають задоволенню в заявленій сумі.

Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню у загальній сумі 74480 грн. 01 коп., з них: 70622 грн. 96 коп. - заборгованість, 2637 грн. 80 коп. –інфляційні нарахування, 1219 грн. 25 коп. –3 % річних.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача, а саме: 744 грн. 80 коп. - державне мито та 235 грн. 21 коп. - витрати на інформаційне –технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 44, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Перевальське житлово – комунальне об'єднання", вул. Леніна, 42, м. Перевальськ Луганської області, 94300, ідентифікаційний код 35015623 на користь вул.. Красних Партизан, буд.1, м. Алчевськ Луганської області, 94223, ідентифікаційний код 00190816, заборгованість у сумі 70622 грн. 96 коп., інфляційні нарахування –2637 грн. 80 коп., 3 % річних - 1219 грн. 25 коп., витрати зі сплати державного мита у сумі 744 грн. 80 коп. та 235 грн. 21 коп. - витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу, видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення –19.04.2011.

Суддя Р.Є. Якушенко