Рішення № 14953429, 29.03.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" березня 2011 р. Справа № 15/105-09/12-11

Господарський суд Київської області

у складі:

головуючого: судді Дьоміної С.Ю.

секретар: Кулакова С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Фастівського міжрайонного прокурора в інтересах держави

в особі Регіонального відділення Фонду державного майна

України по Київській області

до публічного акціонерного товариства «Пересувна

механізована колона №20»

про витребування майна з чужого незаконного володіння

та визнання права власності

за участю представників сторін:

від прокуратури: Теслюк Б.А.–посвідчення №93, видане 11.08.2009 року;

від позивача: Чигирин К.Є. –представник (довіреність №7 від 14.01.2011 року);

від відповідача: не з’явився,

ВСТАНОВИВ:

17 листопада 2009 року до господарського суду Київської області з позовною заявою до відкритого акціонерного товариства «Пересувна механізована колона №20»(далі –відповідач) про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння звернувся Фастівський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області (далі –позивач).

В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач послався на наступне:

рішенням Фастівської міської ради депутатів трудящих №213 від 27.06.1968 року Фастівській пересувній механізованій колоні №7 було відведено земельну ділянку за адресою: м. Фастів, вул. Леніна, 93 (вул. Соборна, 59) для будівництва гуртожитку.

25 квітня 1972 року рішенням Фастівської міської ради депутатів трудящих №119 гуртожиток «Мир», розташований за адресою: м. Фастів, вул. Соборна, 59 (далі –гуртожиток), був введений в експлуатацію.

23 листопада 1994 року Фастівським райвиконкомом було зареєстровано статут державного підприємства «Пересувна механізована колона №20», яке стало правонаступником Фастівської пересувної механізованої колони №7.

07 лютого 1995 року рішенням районної Ради народних депутатів №106 було зареєстровано статут орендного підприємства «Пересувна механізована колона №20», яке стало правонаступником державного підприємства «Пересувна механізована колона №20».

17 лютого 1998 року Фастівською районною державною адміністрацією було зареєстровано статут відкритого акціонерного товариства «Пересувна механізована колона №20», яке було створено у процесі приватизації державного майна на базі орендного підприємства «Пересувна механізована колона №20»і стало його правонаступником.

Відповідно до п. 58 Інвентаризаційного опису №1 основних засобів відповідача, гуртожиток (інвентаризаційний номер 445) був оцінений у 4 570 759 крб. та внесений на баланс відповідача, а його вартість зарахована до статутного капіталу відповідача, що, на думку позивача, є неправомірним, оскільки у відповідача були відсутні документи, що засвідчують право власності на майно.

Рішенням господарського суду Київської області від 19.02.2010 року позов задоволено повністю.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 15.06.2010 року апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Пересувна механізована колона №20»залишено без задоволення, рішення господарського суду Київської області від 19.02.2010 року –без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 26.01.2011 року касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Пересувна механізована колона №20»задоволено частково, постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 15.06.2010 року та рішення господарського суду Київської області від 19.02.2010 року скасовано, справу передано на новий судовий розгляд.

Направляючи справу на новий судовий розгляд, Вищий господарський суд України звернув увагу на необхідність встановлення всіх можливих власників спірного майна.

11 лютого 2011 року справу прийнято до провадження господарським судом Київської області та призначено до розгляду на 01.03.2011 року.

01 березня 2011 року представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, вважала їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, витребуваних ухвалою суду документів не надав, про причини неявки суд не повідомив.

Розгляд справи, на підставі п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, відкладено на 29.03.2011 року, Регіональне відділення Фонду державного майна України в Київській області було зобов’язано надати копію приватизаційної справи щодо гуртожитку.

29 березня 2011 року представник позивача у судовому засіданні надала копію витребуваної приватизаційної справи, позовні вимоги підтримала, вважала їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, витребуваних ухвалою суду документів не надав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи те, що відповідач був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, відзиву на позовну заяву не подано, керуючись ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами та дійшов висновку:

рішенням Фастівської міської ради депутатів трудящих №213 від 27.06.1968 року Фастівській пересувній механізованій колоні №7 було відведено земельну ділянку за адресою: м. Фастів, вул. Леніна, 93 (вул. Соборна, 59) для будівництва гуртожитку.

25 квітня 1972 року гуртожиток «Мир», розташований за адресою: м. Фастів, вул. Соборна, 59 (далі –гуртожиток), був введений в експлуатацію рішенням Фастівської міської ради депутатів трудящих №119.

23 листопада 1994 року Фастівським райвиконкомом було зареєстровано статут державного підприємства «Пересувна механізована колона №20», яке стало правонаступником Фастівської пересувної механізованої колони №7.

П. 1.4. статуту передбачено, що майно передається державному підприємству на праві оперативного управління та належить державі.

07 лютого 1995 року рішенням районної Ради народних депутатів №106 було зареєстровано статут орендного підприємства «Пересувна механізована колона №20», яке стало правонаступником державного підприємства «Пересувна механізована колона №20».

17 лютого 1998 року Фастівською районною державною адміністрацією було зареєстровано статут відкритого акціонерного товариства «Пересувна механізована колона №20», яке було створено у процесі приватизації державного майна на базі орендного підприємства «Пересувна механізована колона №20»і стало його правонаступником.

28 липня 2010 року відповідач змінив найменування юридичної особи на публічне акціонерне товариство «Пересувна механізована колона №20»(далі –відповідач), що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи А01 №092849, наявним у матеріалах справи.

Відповідно до п. 58 Інвентаризаційного опису №1 основних засобів відповідача, гуртожиток (інвентаризаційний номер 445) був оцінений у 4 570 759 крб. та внесений на баланс відповідача, а його вартість зарахована до статутного капіталу відповідача, що, на думку позивача, є неправомірним, оскільки у відповідача були відсутні документи, що засвідчують право власності на майно.

29 березня 2011 року представник позивача у судовому засіданні надала копію приватизаційної справи щодо гуртожитку, у якій зокрема містилась довідка Фастівського міського бюро інвентаризації №1022 від 19.07.2007 року про те, що станом на 19.07.2007 року по архівним даним Фастівського міського бюро інвентаризації приміщення гуртожитку по праву власності не зареєстровано, відомості щодо реєстрації земельних ділянок –відсутні.

16 лютого 2006 року рішенням № 7-ХLІІ-ІV Фастівської міської ради, прийнятого відповідно до п. 30 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», враховуючи звернення відповідача, було надано згоду на прийняття до комунальної власності міської ради житлової частини гуртожитку (ІІ-V поверхи) та відповідної частини підвального приміщення, який знаходився у статутному фонді відповідача.

Комунальним підприємством Київської обласної ради «Фастівське міжміське бюро технічної інвентаризації»на підставі наказу Регіонального відділення Фонду державного майна по Київській області №7/93-ВП від 23.09.1996 року за відповідачем зареєстровано право приватної власності на спірний гуртожиток, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №23273383 від 13.07.2009 року (далі –витяг).

Згідно з витягом, відповідач володіє спірним гуртожитком на праві приватної власності у частці 1/1, тобто являється єдиним власником спірного майна.

07 жовтня 2009 року виконавчий комітет Фастівської міської ради направив відповідачу лист №6-24-2083, у якому повідомляв його про необхідність передачі до міської комунальної власності гуртожитку, як цілісного майнового комплексу, а не лише житлової частини гуртожитку.

18 листопада 2009 року відповідач направив Фастівській міській раді лист №41, у якому зазначив, що для забезпечення передачі у власність житлових приміщень, у зв`язку з різним функціональним призначенням приміщень першого поверху будинку (контора відповідача, адміністративні приміщення) по вул. Соборна, 59, відповідач просить зареєструвати право власності окремо на житлові і нежитлові приміщення.

На момент розгляду справи відповідачем гуртожиток у комунальну власність не передано.

Згідно з ч. 6 ст. 18 Закону України «Про приватизацію майна державних підприємств», у редакції, що діяла на момент створення юридичної особи відповідача, створене акціонерне товариство є правонаступником приватизованого підприємства.

П. 1.4. статуту державного підприємства «Пересувна механізована колона № 20»передбачено, що власником майна підприємства є держава.

Відповідно до п. 1. ч. 2 ст. 4 Житлового кодексу УРСР, житловий фонд включає, зокрема, жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать державі (державний житловий фонд).

Ч. 1 ст. 127 Житлового кодексу УРСР закріплено, що під гуртожитки надаються спеціально споруджені або переобладнані для цієї мети жилі будинки.

Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», державний житловий фонд - це житловий фонд місцевих Рад народних депутатів та житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ.

Отже, враховуючи, що власником майна державного підприємства «Пересувна механізована колона № 20»була держава, а гуртожиток належав підприємству на праві оперативного управління, то зазначений гуртожиток відносився до об`єктів державного житлового фонду.

Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону України «Про приватизацію майна державних підприємств», дія цього Закону не поширюється на приватизацію об'єктів державного земельного та житлового фондів, а також об'єктів соціально-культурного призначення, за винятком тих, які належать підприємствам, що приватизуються.

Ч. 2 ст. 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»встановлено, що не підлягають приватизації, зокрема, кімнати в гуртожитках.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ч. 2 цієї статті, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, суд дійшов висновку, що під час приватизації державного майна орендного підприємства «Пересувна механізована колона № 20», правових підстав для включення спірного гуртожитку до складу майна, що приватизується, не було, оскільки гуртожиток, як об'єкт державного житлового фонду, приватизації не підлягав.

Ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України встановлено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання наявності або відсутності прав.

Ст. 392 Цивільного кодексу України встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно зі ст. 387 Цивільного кодексу України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Так, суд вважає позовні вимоги щодо витребування майна та визнання права власності обгрунтованими та такими, що підлягають адоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита.

Згідно з ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, господарські витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України, ч. 1 ст. 316, ч. ч. 1, 2 ст. 328, ст. 392, ст. 387 Цивільного кодексу України, п. 1 ч. 2 ст. 4, ч. 1 ст. 127 Житлового кодексу УРСР, ч. 6 ст. 18, ч. 2 ст. 3 Закону України «Про приватизацію майна державних підприємств», ч. 2 ст. 1, ч. 2 ст. 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», ч. ч. 3, 5 ст. 49, ст. ст. 82-85, ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Фастівського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області до публічного акціонерного товариства «Пересувна механізована колона №20»про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності задовольнити повністю.

Витребувати гуртожиток «Мир», розташований за адресою: Київська обл., м. Фастів, вул. Соборна, 59, з незаконного володіння публічного акціонерного товариства «Пересувна механізована колона №20»на користь держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України.

Визнати право власності на гуртожиток «Мир», розташований за адресою: Київська обл., м. Фастів, вул. Соборна, 59, за державою в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Пересувна механізована колона №20»(08520, Київська обл., Фастівський р-н, смт. Борова, вул. Фрунзе, 16, код 01354148) в доход державного бюджету 85,00 грн. (вісімдесят п’ять грн. 00 коп.) витрат на сплату держаного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Дьоміна С.Ю.

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і підписано 04.04.2010 року.