Рішення № 14953357, 15.03.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" березня 2011 р. Справа № 9/02-11

За позовом Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Київської обласної філії ВАТ «Укртелеком»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Броварський домобудівний комбінат

«Меркурій»

Про стягнення 10357,05 грн.

Суддя Сокуренко Л.В.

Представники:

від позивача: Бардаш Л.В. (дов. № 97 від 25.01.2010 р.)

від відповідача: не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд до Господарського суду Київської області передані вимоги Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Київської обласної філії ВАТ «Укртелеком»(далі –позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Броварський домобудівний комбінат «Меркурій»(далі –відповідач) про стягнення 10357,05 грн., з яких 9988,66 грн. заборгованість за користування нерухомим майном, 60,18 грн. пені, 239,32 грн. інфляційних збитків, 68,89 грн. –3 % річних.

Ухвалою суду від 20.12.2010 року порушено провадження у справі № 9/02-11 та призначено розгляд на 13.01.2011 р. зобов’язано позивача надати в судове засідання оригінали доданих до позовної заяви документів, копію свідоцтва про державну реєстрацію, розширений розрахунок суми основної заборгованості із зазначенням всього періоду дії договору, обґрунтувати розрахунок пені, інфляційних втрат та 3 % річних, також надати розрахунок коштів, сплачених відповідачем в рахунок погашення заборгованості; відповідача на дату винесення ухвали, відзив на позов з документальним обґрунтуванням його висновків, письмову інформацію про свої реєстраційні (банківські) рахунки, відзив на позовну заяву, інші докази, які підтверджують викладені у позовній заяві обставини. Ухвалою суду від 20.12.2010 р. явка представників сторін в судове засідання визнано обов’язковою.

13.01.2011 року в судове засідання представники сторін з’явилися, вимоги ухвали суду від 20.12.2010 року позивачем виконано; відповідач не надав відзив на позовну заяву, але надав усні пояснення по справі, в яких проти позову не заперечує.

13.01.2011 року в судовому засіданні судом оголошено перерву на 03.02.2011 р.

02.02.2011 року представником позивача подано заяву № 105-081 від 02.02.2011 року про збільшення позовних вимог, в який він просить суд стягнути з відповідача 11809,79 грн., з яких 11078,67 грн. основної заборгованість, 67,09 грн. пені, 234,62 грн. інфляційних збитків, 78.82 грн. –3 % річних; представником відповідача заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи, у зв’язку з проведенням між сторонами звірки взаєморозрахунків; позивач проти клопотання відповідача не заперечив.

Частиною 3 статті 22 ГПК України передбачено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Враховуючи вищевикладене, суд прийняв заяву про збільшення позовних вимог до розгляду.

З метою дослідження всіх обставин справи, отримання нових доказів по справі, суд задовольнив клопотання відповідача та оголосив в судовому засіданні перерву на 15.02.2011 рік.

15.02.2011 року через загальний відділ господарського суду Київської області представником відповідача подано заяву про часткове визнання позовних вимог в сумі 8178,72 грн. та відкладення розгляду справи, у зв’язку з витребуванням у позивача підписані сторонами акти виконаних робіт за період, за який стягується борг за договором № 2304-32 від 03.10.2007 р.

15.02.2011 року в судовому засіданні судом оголошено перерву на 22.02.2011 р.

22.02.2011 року через загальний відділ господарського суду Київської області від представника позивача надійшла заява про відкладення розгляду справи з метою з’ясування та уточнення суми позовних вимог, оскільки відповідачем оплачено частково заборгованість по договору оренди нерухомого приміщення в сумі 3000 (три тисячі) грн.

22.02.2011 року в судове засідання представник відповідача не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до частини першої п. 1 ст. 77 ГПК України, в разі нез’явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу господарський суд відкладає розгляд справи.

Ухвалою суду від 22.02.2011 року розгляд справи відкладено на 15.03.2011 р., у зв’язку з неявкою в судове засідання представників сторін та клопотанням позивача.

15.03.2011 року через загальний відділ господарського суду Київської області від представника позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій він просить суд стягнути з відповідача 8809,79 грн., з яких - 8078,67 грн. заборгованість за користування нерухомим майном, 67,09 грн. пені, 234,62 грн. інфляційних збитків, 78,82 грн. –3 % річних.

На підтвердження своєї заяви про уточнення позовних вимог позивачем надано акт звірки взаєморозрахунків, підписаний сторонами та скріплений печатками, а також долучена копія платіжного доручення на підтвердження часткової оплати.

Представник позивача в судове засідання з’явився, позовні вимоги підтримує та вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі; представник відповідача в судове засідання не з’явився, відзив на позов не надав та не надіслав.

Статтею 75 ГПК України передбачено, що якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Оскільки, відповідач не з’явився на виклик суду та не надав витребувані документи, то справа розглядалася за наявними документами згідно статті 75 ГПК України.

Розглянувши документи, додані до позовної заяви, дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи та заслухавши представника позивача господарський суд Київської області,-

В С Т А Н О В И В:

03.10.2007 року між Відкритим акціонерним товариством “Укртелеком” в особі директора Київської обласної філії Коробки Володимира Васильовича (далі –позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Броварський домобудівний комбінат «Меркурій»в особі генерального директора Бєліка Володимира Івановича (далі відповідачем) укладено договір оренди нерухомого майна № 2304-32 (далі –Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору орендодавець передає, а орендар бере у строкове платне користування частину спеціалізованого технологічного приміщення, розташоване в м. Бровари, буд. 20 по вул. Гагаріна, на другому поверсі загальною площею 2,0 кв.м. для розташування апаратури ущільнення типу ІКМ –30.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що передача орендареві майна в користування здійснюється одночасно з підписанням повноважними представниками сторін акта приймання-передачі майна, вказаного в п. 1.1 договору, але не пізніше 3 днів з моменту підписання сторонами договору.

Згідно акту приймання-передачі майна від 01.10.2007 року передбачено, що орендодавець передав, а орендар прийняв відповідно до умов договору № 2304-32 від 03.10.2007 року у будинку № 20 по вул. Гагаріна у м. Бровари, на другому поверсі загальною площею 2,0 кв.м. для розташування апаратури ущільнення типу ІКМ –30.

В пункті 3.1 договору зазначено, що орендна плата встановлюється орендодавцем за домовленістю сторін на підставі його внутрішніх нормативних актів і перераховується орендарем в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендаря не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, згідно з розрахунками, які виставляються орендодавцем не пізніше 10 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Згідно додатку 3 до договору № 2304-32 від 03.10.2007 року розрахунок плати за перший місяць оренди нерухомого майна, що знаходиться на балансі ЦЕЗ № 1 Київської обласної філії ВАТ «Укртелеком»становить –263,25 грн.

Як вбачається зі змісту матеріалів справи, позивачем нараховано відповідачу 12997,18 грн. орендної плати за період з 01.01.2009 р. по 30.11.2010 р.

Відповідачем здійснено часткову оплату оренди у сумі 4918,51 грн. (з урахуванням сплаченої 18.02.2011 року відповідачем суми в розмірі –3000,00 грн.), у зв’язку з чим основна заборгованість відповідача складає 8078,67 грн.

29.09. 2010 року позивачем на адресу відповідача направлено претензію (вих. 2090-08-1),

в якій просить Товариство з обмеженою відповідальністю «Броварський домобудівний комбінат «Меркурій» сплатити заборгованість по договору, але письмової відповіді щодо претензії на адресу позивача не надійшло.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Згідно з статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами для виникнення прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 1 ст. 283 ГК України встановлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Статтею 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму; плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не передбачено договором.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що з боку відповідача повідомлень або листів про порушення умов договору не надходило.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ч. 1 ст. 43 ГПК України).

Відповідач проти наявності у нього заборгованості за договором у сумі 8078,67 грн. не заперечує, борг визнає, що також підтверджується належним чином оформленим та підписаним сторонами Актом звірки взаєморозрахунків від 01.03.2011 р., та долученим до матеріалів справи копією платіжного доручення № 236 від 18.02.2011 р. про часткову оплату боргу.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу на суму 8078,67 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Пунктом 8.2 договору передбачено, що за несвоєчасне перерахування орендної плати, оплата за комунальні послуги та інших витрат за договором орендар сплачує орендодавцю пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, починаючи з 21 числа, що настає за розрахунковим.

Статтею 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п.1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Дії відповідача є порушенням договірних зобов’язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), тому відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов’язання (ст. 612 Цивільного кодексу України), тому є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

У зв'язку з наявністю вказаної заборгованості, позивач нарахував відповідачу пеню за порушення строків оплати наданих послуг на суму 67,09 грн. за період з 01.02.10 р. по 01.07.10 р., тобто за 5 місяців.

Згідно роз’яснення Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за не виконання або неналежне виконання грошових зобов’язань” від 29.04.1994 року № 02-5/293, пеня встановлена чинним законодавством або договором, підлягає сплаті за весь період часу, протягом якого не виконано грошове зобов’язання з урахуванням 6-місячного строку позовної давності.

Пунктом 4.4 Договору у випадку прострочення оплати за надані позивачем послуги, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 0,5 % від суми невиконаної частини зобов’язань за кожен день простроченого платежу.

Відповідно до пункту 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції (штраф, пеня) за порушення грошового зобов’язання встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачений законом або договором.

Перевіривши розрахунок позивача, суд дійшов висновку про обгрунтованність та законність позовних вимог позивача на предмет стягнення пені, в зв’язку з чим пеня підлягає задоволенню в розмірі 67,09 грн.

Згідно ст. 625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов’язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові; отже, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов'язання (постанова ВСУ від 16.05.2006 у справі №10/557-26/155).

Отже,оскільки вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача 3% річних та інфляційних збитків ґрунтуються на законі (ст.625 Цивільного кодексу України), а відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов’язання, то позовні вимоги позивача в частині стягнення 3 % річних в сумі 78,82 грн. ( за період з 01.12.09 р. - 01.11.10 р.) та інфляційних збитків у сумі 234 грн. 62 коп. (за період з 01.12.09 р. –01.11.10 р.) підлягають задоволенню за розрахунком позивача.

Оскільки позивачем було заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача основну суму боргу у сумі 11078,67 грн., а відповідач під час розгляду спору по суті оплатив 3000,00 грн. –25.12.2009 р., то суд, керуючись ч. 1-1 ст. 80 ГПК України, припиняє провадження у справі в цій частині.

Частиною 1-1 статті ГПК України передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Витрати по сплаті державного мита відповідно до ст. 49 ГПК України та витрати по сплаті послуг за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 44 ГПК України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволення вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.44, 49, 80, 82-85 ГПК України, ст. ст.22, 525, 526 ЦК України господарський суд Київської області,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Броварський домобудівний комбінат «Меркурій» (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Кутузова, 131 код ЄДРПОУ 03391260) на користь Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Київської обласної філії ВАТ «Укртелеком»(02098, м. Київ, пр. П.Тичини, 6; МФО 300335, кодЄДРПОУ 01184901) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем основний борг в сумі 8078 (вісім тисяч сімдесят вісім) грн. 67 коп.; 78 (сімдесят вісім) грн. 82 коп. 3% річних; 234 (двісті тридцять чотири) грн. 62 коп. інфляційних збитків; 67 (шістдесят сім) грн. 09 коп.-пені, державне мито в сумі 84 (вісімдесят чотири) грн. 59 коп., витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу в сумі 169 (сто шістдесят дев’ять) грн. 04 коп.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

3. Провадження у справі № 9/02-11 в частині стягнення 3000,00 грн. основної заборгованості припинити.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя Л.В. Сокуренко

Рішення суду підписане –14.04.2011 року.