Рішення № 14953303, 05.04.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" квітня 2011 р. Справа № 16/036-11

Господарський суд Київської області у складі судді Христенко О.О. розглянув

позов Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»,

м. Бориспіль

до Державного авіаційного підприємства «Україна», м. Бориспіль

про стягнення 553 803,07 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Шабаліна О.О., довіреність № 35-10-2 від 31.03.2010 р. (представник);

від відповідача: Семиполець О.В., довіреність № 3 від 12.01.2011 р., (представник).

Обставини справи:

Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»(далі –позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовною заявою № 35-28/7-14 від 09.03.2011 р. (вх. № суду 1077 від 21.03.2011 р.) до Державного авіаційного підприємства «Україна»(далі –відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 553 803,07 грн. та судові витрати.

Відповідно до ухвали від 23.03.2011 р. порушено провадження у справі № 16/036-11 та призначено її розгляд на 05.04.2011 р. об 11 год. 20 хв.

Представник позивача в судовому засіданні 05.04.2011 р. позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач в судовому засіданні 05.04.2011 р. проти позову не заперечував, борг у розмірі 553 803,07 грн. визнав у повному обсязі.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, проаналізувавши представлені докази в їх сукупності, господарський суд

встановив:

Між Державним підприємством «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»(«виконавець», надалі - позивач) та Державним авіаційним підприємством «Україна»(«замовник», надалі - відповідач) 19.12.2007 року укладено Договір № 02.1.1-23.14-01 з технічного обслуговування (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору, позивач у відповідності з сертифікатом організації з технічного обслуговування № ВР 0200 від 25.11.2007р. надає послуги з періодичного технічного обслуговування повітряних суден типу ТУ-134, технічного обслуговування та усунення несправностей комплектуючих виробів повітряних суден (надалі - ПС) типу ТУ-134, ЯК-40, ІЛ-62М, інших типів ПС замовника у відповідності з регламентами технічного обслуговування (надалі-ТО), які діють у замовника та інші послуги (надалі послуги). Послуги надаються за перелікам та цінами, що передбачені в Додатку № 1 до Договору, що є його невід‘ємною частиною. У випадку отримання додаткових послуг, не передбачених Договором, сторони в заявці на послуги попередньо узгоджують можливість надання послуги, трудомісткість робіт, або вартість послуги.

Згідно п. 1.2. Договору, позивач при наявності можливості надає відповідачу, для здійснення ним самостійного технічного обслуговування та поточного ремонту повітряних суден, послуги з надання у використання (надалі –обладнання) за переліком та цінами, що передбачені в Додатку 2 до Договору, що є його невід‘ємною частиною.

До договору вносились зміни, шляхом укладання додаткових угод: № 1 від 29.02.2008р., № 2 від 02.04.2008р., № 3 від 15.05.2008р., № 4 від 07.07.2008р., № 5 від 29.12.2008р., № 6 від 19.01.2009р. та шляхом обміну листами № 1.25-970 від 09.06.2009р., № 01-22-1768 від 16.06.2009р.

Строк дії договору № 02.1.1-23.14-01 від 19.12.2007 року продовжено до 01.07.2009р. (Лист № 01-22-1768 від 16.06.2009р.).

Відповідно до п. 4.2 Договору, відповідач щомісячно, з 10 числа місяця, що слідує за звітнім, самостійно отримує в бухгалтерії позивача рахунок за надані протягом звітного місяця послуги та акти виконаних робіт. Акт складається позивачем та підписується керівниками сторін або уповноваженими на це представниками. Підписаний акт відповідач зобов’язаний повернути в бухгалтерію позивача протягом 5-ти днів з дати його отримання. Якщо протягом 5-ти днів акт виконаних робіт не буде повернено позивачу, він вважається підписаним сторонами.

Позивач свої зобов‘язання по Договору щодо надання послуг з технічного обслуговування виконав, що підтверджується актами приймання-здачі виконаних послуг: від 30.04.2009р. на суму 193 574,04 грн., від 31.05.2009р. на суму 77 454,05 грн., від 31.03.2009р. на суму 130 042,58 грн. та від 30.06.2009р. на суму 172 444,40 грн. Всього на суму 573 515,07 грн.

Зазначені акти приймання-здачі виконаних послуг підписані та засвідчені відбитком печатки відповідача. У актах зазначено, що сторони претензій одна до одної не мають.

Згідно п. 4.3. Договору, відповідач зобов’язаний оплатити надані позивачем послуги на рахунок виконавця, не пізніше 20 числа місяця, що слідує за звітним.

Позивачем були виставлені відповідачу рахунки-фактури на оплату наданих послуг: № 893/31 від 07.05.2009р. на суму 193 574,04 грн.; № 893/39 від 04.06.2009р. на суму 77 454,05 грн.; № 893/44 від 06.07.2009р. на суму 172 444,40 грн.; частина рахунку № 893/21 від 03.04.2009р. на суму 110 330,58 грн. Всього на суму 553 803,07 грн.

Відповідно до розрахунку ціни позову, борг відповідача за отримані послуги у березень –червень 2009 року становить 553 803,07 грн.

Надані позивачем послуги відповідач у встановлені Договором строки не сплатив.

Позивач звернувся до відповідача з претензією № 35-12-120 від 10.11.2009 р. щодо оплати наданих послуг в сумі 553 803,07 грн. (претензія та докази її направлення в матеріалах справи).

Позивачем було направлено відповідачу досудове попередження № 35-22-89 від 22.02.2011р. на яке відповідач відповів листом № 1.25-437 від 02.03.2011р., в якому просить вирішити дане питання в судовому порядку, але не нараховувати штрафних санкцій.

Отже, борг відповідача згідно Договору від 19.12.2007 р. складає 553 803,07 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (сплатити гроші), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов‘язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов‘язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов‘язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

Згідно ч. 7 ст. 193 ГК України, не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Доказів оплати на час вирішення спору відповідачем до суду не подано. Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Тобто, обов‘язок доказування та заперечування покладається на сторони.

Відповідач письмово відзиву на позов не надав, але в судовому засіданні 05.04.2011 р. усно позовні вимоги визнав.

За таких обставин позов підлягає задоволенню повністю, а саме 553 803,07 грн. основної заборгованості.

Витрати по сплаті державного мита та витрати по сплаті послуг за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного авіаційного підприємства «Україна»(08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 2, код ЄДРПОУ 25196197) на користь Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»(08307, Київська область, м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт «Бориспіль», код ЄДРПОУ 20572069) 553 803 (п’ятсот п’ятдесят три тисячі вісімсот три) грн. 07 коп. основної заборгованості, 5 538 (п’ять тисяч п’ятсот тридцять вісім) грн. 03 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення вступає в законну силу після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя Христенко О. О.