Рішення № 14953024, 12.04.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 11/7212.04.11 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "АЙС ТЕРМІНАЛ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Студія Олени Петрової "Сприяння просуванню"

пророзірвання договору та стягнення 14 280,00 грн.

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивача Кострець Є.В. –представник

від відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙС ТЕРМІНАЛ" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Студія Олени Петрової "Сприяння просуванню"суми боргу (аванс) у розмірі 14280,00 грн. та розірвання Договору № 35 на виконання дизайнерських робіт від 08.11.2009, укладеного між позивачем та відповідачем.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання умов, укладеного між позивачем та відповідачем договору, позивач здійснив часткову оплату (аванс) у розмірі 14280,00 грн., однак свої зобов’язання за договором відповідач не виконав та грошові кошти позивачу не повернув. У зв’язку з порушенням відповідачем умов договору, позивач також просить розірвати вказаний договір.

Відповідач відзиву та письмових пояснень на позов не подав, явку своїх представників в судові засідання не забезпечив. У зв’язку з нез’явленням представників відповідача та ненаданням витребуваних доказів, розгляд справи відкладався, ухвали про призначення розгляду справи та про її відкладення направлялись відповідачу рекомендованою кореспонденцією за всіма наявними у матеріалах справи адресами. Отримання відповідачем ухвал суду підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення від 10.03.2011, від 14.03.2011 та від 28.03.2011. Доказів на підтвердження поважних причин невиконання вимог ухвали суду та нез’явлення в судове засідання відповідач суду не надав. Заявлені позовні вимоги не заперечив.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається судом за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд

В С Т А Н О В И В:

08.10.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю "АЙС ТЕРМІНАЛ" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Студія Олени Петрової "Сприяння просуванню"(виконавець) укладено Договір № 35 на виконання дизайнерських робіт (далі - Договір).

За умовами вказаного Договору замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов’язання по виконанню наступних робіт: розробка ТМ (ім’я + логотип), етикетки –6800,00 без ПДВ; рестайлинг дизайна, розробка ТМ (ім’я + логотип) коробки –6375,00 без ПДВ; розробка ТМ "Преміум" (ім’я + логотип) етикетки, коробки –10625,00 грн. без ПДВ (далі - роботи).

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором підряду.

Згідно зі ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з п. 2.1 Договору вартість робіт за Договором становить 28560,00 грн. з урахуванням ПДВ.

Відповідно до п. 2.1.1 Договору протягом трьох банківських днів з моменту отримання замовником виставленого виконавцем рахунку на відповідну суму авансу, замовник сплачує виконавцю аванс у розмірі 50% від вартості робіт, встановленої згідно з п. 1.1, 2.1 даного Договору.

На виконання умов Договору, згідно виставленого відповідачем рахунку СФ-000072 від 15.10.2009 позивачем перераховано на рахунок відповідача аванс у розмірі 14280,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 396 від 16.10.2009.

Таким чином, зобов’язання за Договором зі сплати авансу позивачем виконані належним чином.

У відповідності з п. 3.1 Договору виконавець зобов’язується виконати роботи протягом 21 календарного дня з моменту затвердження найменування ТМ, запропонованого виконавцем, після виконання робіт сторони зобов’язані підписати акт приймання-передачі робіт (акт виконаних робіт).

Згідно з ч. 2 ст. 846 Цивільного кодексу України, якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У зв’язку з невиконанням відповідачем умов п. 3.1 Договору, ненаданням переліку найменувань ТМ, 06.01.2011 позивач направив відповідачу вимогу № 2 від 05.01.2011 про виконання умов п. 3.1 Договору. У вказаній вимозі позивач також попередив відповідача, що в іншому випадку він відмовиться від прийняття виконання зобов’язань за Договором та звернеться до суду щодо стягнення сплаченого авансу у розмірі 14280,00 грн.

Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення, вказана вимога отримана відповідачем 14.01.2011, однак залишена ним без відповіді та задоволення.

Як свідчать матеріали справи, своїх зобов’язань за Договором відповідач не виконав, а також не повернув суму сплаченого позивачем авансу.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до вимог ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна норма міститься і в ст. 193 Господарського кодексу України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, суду не надав.

Оскільки судом встановлено, що відповідач не виконав взяті за договором зобов’язання та не повернув позивачу перераховану суму авансу у розмірі 14280,00 грн., суд вважає вимоги про стягнення з відповідача 14280,00 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлено вимогу про розірвання Договору № 35 на виконання дизайнерських робіт від 08.11.2009, укладеного між позивачем та відповідачем.

Згідно з п. 7.1 Договору даний договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов’язань.

Відповідно до ч. 2 ст. 849 Цивільного кодексу України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Як свідчать матеріали справи, позивач повідомлення про відмову від Договору відповідачу не направляв.

Вимога № 2 від 05.01.2011 не може розцінюватись судом, як повідомлення про відмову від договору, оскільки у ній позивач лише попередив відповідача про можливість відмови від прийняття виконання зобов’язань за Договором.

Оскільки позивачем заявлено вимогу про розірвання договору та позивач не направляв відповідачу повідомлення про відмову від договору, в даному випадку підлягають застосуванню загальні положення Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України про розірвання договору.

Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

В обґрунтування вимоги про розірвання договору позивач посилається на ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Спірним Договором не встановлено умов його дострокового розірвання .

Відповідно до ч. 2, 3, 4 ст. 188 Господарського кодексу України, сторона договору, яка вважає за необхідне розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором, а інша сторона у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду, а у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Аналогічні положення встановлені ст. 11 Господарського процесуального кодексу України.

Суд відзначає, що дотримання сторонами встановленого порядку розірвання договору і недосягнення при цьому згоди може свідчити про наявність між ними спору. Якщо сторона, яка бажає розірвати договір, не зверталася із відповідною пропозицією до контрагента, то немає підстав і стверджувати про існування спору між сторонами щодо розірвання договору.

Згідно зі ст. 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 21.02.2011 та від 18.03.2011 витребувано від позивача докази на підтвердження звернення до відповідача з пропозицією про розірвання договору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач не надав суду доказів на підтвердження звернення (надсилання) до відповідача з пропозицією про розірвання Договору № 35 на виконання дизайнерських робіт від 08.11.2009.

За таких обставин, суд вважає, що загальний порядок розірвання договору позивачем не дотриманий, а тому вимога позивача про розірвання Договору № 35 на виконання дизайнерських робіт від 08.11.2009 задоволенню не підлягає.

Враховуючи вищевикладене, позов підлягає частковому задоволенню.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 35, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва          

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Студія Олени Петрової "Сприяння просуванню" (04053, м. Київ, вул. Артема, 21, ідентифікаційний код 36000873, з будь-якого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙС ТЕРМІНАЛ" (07442, Київська обл., Броварський р-н, смт. Велика Димерка, вул. Броварська, 152, ідентифікаційний код 33266292) 14280 (чотирнадцять тисяч двісті вісімдесят) грн. 00 коп. авансу, державне мито у розмірі 142 (сто сорок дві) грн. 80 коп. та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В інший частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                     Ю.М. Смирнова

Дата підписання рішення: 18.04.2011