Рішення № 14952875, 11.04.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 11/4511.04.11 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Планета Пластик"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліліані"

простягнення заборгованості

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивача Явец О.А. –представник

від відповідача не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Планета Пластик" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліліані" заборгованості у розмірі 1582 896,08 рублів Російської Федерації, яка на 14.12.2010 відповідає 407405,79 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не в повному обсязі розрахувався за поставлений позивачем товар згідно Дилерського договору № 0216/10а від 12.05.2010.

Відповідач відзиву та письмових пояснень на позов не подав, явку своїх представників в судові засідання не забезпечив. У зв’язку з нез’явленням представників відповідача та ненаданням витребуваних доказів, розгляд справи відкладався, ухвали про призначення розгляду справи та про її відкладення направлялись відповідачу рекомендованою кореспонденцією за всіма наявними у матеріалах справи адресами. Доказів на підтвердження поважних причин невиконання вимог ухвали суду та нез’явлення в судове засідання відповідач суду не надав. Заявлені позовні вимоги не заперечив.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається судом за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд

В С Т А Н О В И В:

12.05.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Планета Пластик" (принципал) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ліліані" (дилер) укладено Дилерський договір № 0216/10а (далі - Договір).

За умовами вказаного Договору позивач забезпечує поставку відповідачу рукава зернового (сінажного) АМБАР власного виробництва (далі - товар), а відповідач забезпечує збут товару, поставленого позивачем за даним Договором.

Відповідно до п. 6.1 Договору поставка товару відповідачу здійснюється у строки додатково погоджені сторонами.

Згідно з п. 3.2 Договору вартість придбання товару узгоджується сторонами додатково.

У п. 3.3 Договору сторони погодили умови оплати –протягом 5 банківських днів після реалізації товару, але не більше строків встановлених законодавством України для зарахування валютної виручки на рахунок позивача (на момент укладення даного Договору –не більше 90 календарних днів з моменту відвантаження товару).

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар - рукав зерновий (сінажний) АМБАР на загальну суму 3178163,44 рублів Російської Федерації, що підтверджується інвойсами № 8 від 12.05.2010 та № 14 від 21.06.2010, вантажними митними деклараціями № 100000016/2010/020892 від 21.05.2010 і № 100120000/2010/077543 від 30.07.2010, міжнародними товарно-транспортними накладними CMR № 30 від 21.05.2010, SK № 3074248 від 30.07.2010.

Відповідач повного розрахунку з позивачем не здійснив, згідно банківських виписок та довідки ПАТ "КБ "Актив-банк" № 1136/15-1 від 15.03.2011 відповідачем згідно Договору № 0216/10а було перераховано на рахунок позивача: 15.07.2010 –500000,00 російських рублів та 22.07.2010 –1095267,36 російських рублів.

Таким чином, за поставлений позивачем товар на загальну суму 3178163,44 рублів Російської Федерації відповідачем було сплачено всього 1595267,36 рублів Російської Федерації.

Суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, зокрема, у випадку, коли якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у ст. 77 цього Закону.

Згідно зі ст. 38 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" спори, що виникають між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб'єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України, а також за згодою сторін спору Міжнародним комерційним арбітражним судом та Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України та іншими органами вирішення спору, якщо це не суперечить чинним законам України або передбачено міжнародними договорами України.

У п. 10.6 Договору сторони погодили, що при неможливості досягти взаємоприйнятного рішення протягом 1 місяця з моменту отримання письмової претензії, одна зі сторін має право звернутись до Господарського суду міста Києва , для вирішення спору згідно діючого законодавства України.

Позивачем була направлена на адресу відповідача претензія № 3 від 07.10.2010 з вимогою перерахувати на рахунок позивача суму основної заборгованості у розмірі 1582896,08 рублів Російської Федерації.

Вказана претензія була вручена відповідачу 10.11.2011, що підтверджується авіа накладною № 6887-13368 та листом кур’єрської служби –ТОВ "Експрес Мото Україна".

Однак, зазначена претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У статті 692 Цивільного кодексу України зазначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

У відповідності до вимог ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна норма міститься і в ст. 193 Господарського кодексу України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, суду не надав.

Факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 1582896,08 рублів Російської Федерації, яка за курсом НБУ станом на 14.12.2010 відповідає 407405,79 грн., належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, а відтак, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 1582896,08 рублів Російської Федерації, що є еквівалентом 407405,79 грн., визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У зв’язку із задоволенням позову судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва          

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліліані" (344064, Російська Федерація, Ростовська область, м. Ростов-на-Дону, вул. Вавілова, 62-В, оф. 317, ИНН 6162031892, КПП 616101001, з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Планета Пластик" (03127, м. Київ, пр-т 40-річчя Жовтня, 100/2, ідентифікаційний код 32375670) заборгованість у розмірі 1582896,08 рублів Російської Федерації (один мільйон п’ятсот вісімдесят дві тисячі вісімсот дев’яносто шість рублів 08 коп.), що за курсом НБУ станом 14.12.2010 становить 407405 (чотириста сім тисяч чотириста п’ять) грн. 79 коп., державне мито у розмірі 15828 (п'ятнадцять тисяч вісімсот двадцять вісім) рублів Російської Федерації 96 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                     Ю.М. Смирнова

Дата підписання рішення: 15.04.2011