Рішення № 14952776, 14.04.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 31/7214.04.11 За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Технолоджіс Інк", м. Київ

До                    Комунального підприємства "Київтрактородеталь", м. Київ

Про                    визнання права власності на майно та стягнення 100 000 грн.

Суддя Качан Н.І.

Представники :

Від позивача          Рябоконь Г.В. –пред. по довір.

Від відповідача          не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання права власності на майно, що створене відповідно до Інвестиційного договору № 12/10 від 12.01.2010р. та стягнення 100 000 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2011р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 09.03.2011р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.03.2011р. розгляд справи було відкладено на 24.03.2011р., у зв’язку з неявкою представників відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.03.2011р. розгляд справи було відкладено на 07.04.2011р., у зв’язку з неявкою представників відповідача.

В судовому засіданні 07.04.2011р. було оголошено перерву до 14.04.2011р., відповідно до ст. 77 ГПК України.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі.

Відповідач, який був належним чином повідомлений про час та місце судового процесу, представників у судове засідання не направив, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав, позовну вимогу по суті і розміру у будь-який інший процесуальний спосіб не заперечив.

06.04.2011р. від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності повноваженого представника, у зв’язку з неможливістю забезпечити його явку.

Представник позивача заявив клопотання, відповідно до ст. 75 ГПК України, про розгляд справи у відсутності відповідача, посилаючись на неявку його до суду та ухилення від існуючого порядку врегулювання спору.

Особи, які беруть участь у справі визнаються повідомленими про судовий розгляд господарського спору оскільки ухвала про порушення провадження у справі та ухвала про відкладення розгляду справи надсилалась за юридичною адресою сторін і зокрема відповідача.

Керуючись ст. 75 ГПК України суд визнав клопотання сторін обґрунтованими, задовольнив їх та вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідача за наявними у справі доказами та матеріалами.

В судовому засіданні 14.04.2011р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників процесу, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

12 січня 2010р. між сторонами було укладено Інвестиційний договір №12/10, відповідно до умов якого позивач, як інвестор-підрядник, прийняв на себе зобов'язання за власні кошти відповідно до умов Договору забезпечити реалізацію інвестиційного проекту з створення продовольчого магазину зі стоянкою автомобілів для відвідувачів, а відповідач, як інвестор, зобов'язувався надати місце для реалізації інвестиційного проекту, створити умови та прийняти спільну участь для його реалізації (пункт 1.1. Інвестиційного договору).

Об'єктом інвестицій є продовольчий магазин, зі стоянкою автомобілів, що буде створений і розташований на земельній ділянці площею 0,1295 га по вулиці Тимофія Строкача в Святошинському районі м. Києва, кадастровий номер 8000000000:75:273:016, характеристики якої визначені в державному акті на право постійного користування, виданого відповідачу від 25 листопада 1994 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 75 - 4 - 00002, включаючи майно створене для обслуговування об'єкту інвестицій.

Відповідно до пункту 1.3 Договору позивач зобов'язувався здійснити в повному обсязі фінансування, здійснення будівництва та введення в експлуатацію Об'єкта інвестицій, а відповідач (пункт 1.4. Договору) приймав на себе зобов'язання реалізувати інвестиційний проект шляхом допомоги в підготовці усієї необхідної дозвільної документації; підготовки проекту проведення робіт; установлення забору; організації та здійснення охорони об'єкта; проведення електромережі; сортування будівельного сміття; дроблення бетону на вторинний щебінь; навантаження і вивезення будівельного сміття; планування і рекультивація майданчика; озеленення території.

Відповідно до пункту 3.5. при закінчені Інвестиційного проекту, у разі виконання сторонами умов Договору позивач зобов'язувався передати відповідачу 50 % (п’ятдесят відсотків) всіх належних площ у Об'єкті інвестицій, включаючи майно створене для обслуговування вказаної частини об'єкту інвестицій та визнаючи відповідне право власності

На виконання умов Інвестиційного договору позивач за свій рахунок та своїми силами виконав першу чергу будівництва Об'єкту інвестицій, а саме побудував підземну частину будівлі та основи надземної частини будівлі на наданій відповідачем земельній ділянці. Переміщення недобудованого об'єкту інвестицій на момент подачі позову неможливе без його знецінення та зміни його призначення.

14.04.2010 року зведений об'єкт за актом прийому-передачі був переданий відповідачу під охорону на період між першою та другою чергою будівництва. Вказаний акт підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками без зауважень та приймається судом, як належний доказ виконання позивачем договірних зобов’язань.

Вказана передача об'єкту була здійснена відповідно до пункту 4.5 Договору, який встановлює обов'язок відповідача прийняти під охорону Об'єкт інвестицій за актом прийому-передачі та здійснювати його охорону та охорону навколишнього середовища при створені і використанні вказаного об'єкту.

В період підготовки до другого етапу інвестиційного проекту відповідач ( в особі в/о Генерального директора КП «КИЇВТРАКТОРОДЕТАЛЬ»Пендюра Віктора Вікторовича) повідомив позивача про неможливість та не бажання продовжувати інвестиційний проект і листом б/н від 05.06.2010 року повідомив про розірвання Інвестиційного договору шляхом односторонньої відмови від нього.

Позивачу надалі стало відомо, що 09.06.2010 року Колективне підприємство «Київтрактородеталь»було оголошено банкрутом і щодо нього була призначена ліквідаційна процедура.

Призначений ліквідатор Мележик Юрій Олександрович відмовився допускати представників позивача до об'єкта незавершеного будівництва, створеного в період дії Інвестиційного договору і не зважаючи на договірні домовленості сторін Договору повідомив, що власником об'єкту незавершеного будівництва є Колективне підприємство «КИЇВТРАКТОРОДЕТАЛЬ»на підставі акту прийому-передачі від 14.04.2010 року.

Вказане підтверджується листом від 18.11.2010 року, в якому Мележик Юрій Олександрович з посиланням на акт прийому-передачі об'єкту незавершеного будівництва, стверджує на наявність у відповідача права власності.

25.11.2010р. позивач направив відповідачу лист з проханням надати інформацію щодо включення спірного об’єкта до ліквідаційної маси.

17.12.2010р. відповідачі надав відповідь на вищевказаний лист та повідомив, що спірний об’єкт до ліквідаційної маси не включено.

Належним чином засвідчені копії вищевказаних документів долучені до матеріалів справи та відповідно визнаються судом такими ,що посвідчують наведені факти і обставини.

Відповідно до 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до положень пункту 3.1. Договору з моменту підписання Інвестиційного договору позивач набув майнові права на об'єкт інвестування, в тому числі, але не виключно, право власності на матеріали та обладнання, що використовуються чи будуть використані під час будівництва, майнові права на об'єкт незавершеного будівництва та право власності на об'єкт незавершеного будівництва.

Згідно пункту 3.2. Договору в разі одностороннього розірвання даного Договору на вимогу відповідача до ведення Об'єкту інвестицій в експлуатацію, позивач залишає за собою усі права визначені в п. 3.1. даного Договору та має право на додаткове грошове відшкодування у розмірі 100 000 (ста тисяч) грн.

Пунктом 3.3. Договору гарантовано, що всі права на об'єкт незавершеного будівництва до ведення Об'єкту інвестицій в експлуатацію або після одностороннього його розірвання належать позивачу.

          У зв’язку із здійсненими будівельними роботами за адресою вул. Т.Строкача у Святошинському районі м. Києва, була уточнена загальна площа будівлі , що становить 170 кв.м. Станом на 09 грудня 2010р. вартість підземної частини будівлі з основами надземної частини визначена експертною оцінкою та становить 199940 грн.

          Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття встановлена судом.

          Відповідно до статті 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на зазначене новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає у сторін за укладеним договором .

          У подальшому сторони мають погодити з державними органами документацію та отримати відповідні дозволи на отримання Свідоцтва на право власності та зареєструвати право власності на зазначену будівлю.

          Відповідно до частини другої статті 331 ЦК України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

          Позивач доводить, що обстежувані конструктивні елементи та незакінчена будівля буде придатна для експлуатації, оскільки загальний стан основних несучих елементів споруди оцінюється як добрий. Також поясненнями та довідками позивача зазначено, що будівля споруджується за розробленим проектом та відповідно до державних стандартів, будівельних норм і правил і відповідає санітарно-гігієнічним та протипожежним вимогам. За станом несучих конструкцій будівля знаходиться в задовільному технічному стані.

Отже, неможливість допуску працівників позивача на об’єкт внаслідок формального невизнання відповідачем права власності позивача на вказане приміщення, відповідно порушує право та інтереси позивача на володіння, користування та розпорядження будівлею.

          Згідно зі статтею 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

          Згідно ч.2 ст. 319 ЦК України, власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

          Згідно зі ст. 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є неприпустимість позбавлення прав власності, свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом, судовий захист цивільного права та інтересу.

          Ст. 15 ЦК України передбачено право кожної особи (в тому числі юридичної) на захист свого цивільного права у разі його невизнання та право на захист свого інтересу, який не суперечить засадам чинного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого права та інтересу одним із наступних способів: визнання права, примусове виконання обов'язку в натурі, визнання незаконними дії чи бездіяльність органу місцевого самоврядування. В той же час суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом (ст. 16 ЦК України).

Акт прийому-передачі, на який посилається відповідач, не може бути належним правовим документом, який свідчить про набуття відповідачем права власності на об'єкт незавершеного будівництва, створений в період дії Інвестиційного договору.

Відповідно до статті 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.

Згідно з пунктом 5 статті 7 Закону України про "Про інвестиційну діяльність" інвестор мас право володіти, користуватися і розпоряджатися об'єктами та результатами інвестицій, включаючи реінвестиції та торговельні операції на території України, відповідно до законодавчих актів України, тобто об'єкти та результати інвестицій є власністю інвестора.

Частина 3 статті 331 встановлює, що до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання і т. д., які були використані в процесі будівництва (створення майна). У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об'єкта незавершеного будівництва, право власності на який реєструється органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно на підставі документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення об'єкта нерухомого майна, проектно-кошторисної документації, а також документів, що містять опис об'єкта незавершеного будівництва.

Отже, виходячи з аналізу положень чинного законодавства України, об'єкт незавершеного будівництва - це об'єкт будівництва, який фактично не експлуатується, оскільки перебуває у недобудованому стані, та щодо якого понесені витрати на його спорудження, і він не прийнятий в експлуатацію відповідно до законодавства.

До матеріалів справи залучено висновок експертизи про вартість об'єкту незавершеного будівництва яка визначається у розмірі 199 940 грн.

Відповідно до ст.ст. 331, 332 Цивільного кодексу України право власності на новостворене або перероблене майно виникає у особи при умові, що вказане майно створено або перероблено на кошти цієї особи, а його створення не суперечить вимогам закону або договору.

Створення позивачем об'єкту незавершеного будівництва за вкладені ним кошти та своїми силами підтверджується умовами Інвестиційного договору. Будь-яких документів чи доказів спростувати наведені позивачем доводи відповідач суду не представив .

Згідно ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.

Згідно ст. 173 ГК України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Виходячи з умов укладеного Договору (п.п.3.2 , 6.4 ) позивач вважає, що має підстави для застосування матеріальної відповідальності відповідача, в зв’язку з односторонньою ініціативою про розірвання даного Договору до введення об’єкту в експлуатацію. Розмір грошового відшкодування –100000 грн., визначений як підтвердження майнових прав на об’єкт інвестування та передбачений п. 3.1. Договору.

П. 6.4. Договору сторони узгоджено передбачили у разі необхідності розірвати Договір з дотриманням наслідків та гарантій про що сторони укладають угоду про розірвання. Проте, укладений Договір між сторонами в установленому порядку не розірвано, угода не підписувалася , а тому підстав для застосування майнової відповідальності не вбачається.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим але таким, що підлягає задоволенню частково .

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов’язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача у розмірі 50 % (ст. 49 ГПК України).

Керуючись Законом України «Про інвестиційну діяльність», ст. 1212 ЦК України, ст. 173 ГК України, ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Інвестиційним договором сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТ ТЕХНОЛОДЖІС ІНК»(01001, м. Київ, вул. Мала Житомирська, будинок 18-Б, код ЄДРПОУ 35893203) право власності на об'єкт незавершеного будівництва - підземну частину будівлі з основами надземної частини будівлі, загальною площею 170 м. кв., що знаходиться на земельній ділянці площею 0,1295 га по вулиці Тимофія Строкача в Святошинському районі м. Києва, кадастровий номер 8000000000:75:273:016, характеристики якої визначені в державному акті на право постійного користування, виданого відповідачу від 25 листопада 1994 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 75 - 4 - 00002, включаючи майно створене для обслуговування об'єкту незавершеного будівництва.

3.          Зобов'язати Колективне підприємство «КИЇВТРАКТОРОДЕТАЛЬ»(03680, м. Київ, бульвар Івана Лепсе, 16, код ЄДРПОУ 05786092) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТ ТЕХНОЛОДЖІС ІНК»(01001, м. Київ, вул. Мала Житомирська, будинок 18-Б, код ЄДРПОУ 35893203) об'єкт незавершеного будівництва - підземну частину будівлі з основами надземної частини будівлі, загальною площею 170 м. кв., що знаходиться на земельній ділянці площею 0,1295 га по вулиці Тимофія Строкача в Святошинському районі м. Києва, кадастровий номер 8000000000:75:273:016, характеристики якої визначені в державному акті на право постійного користування, виданого відповідачу від 25 листопада 1994 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 75 - 4 - 00002, включаючи майно створене для обслуговування об'єкту незавершеного будівництва.

4.          Стягнути з Колективного підприємства «КИЇВТРАКТОРОДЕТАЛЬ»(03680, м. Київ, бульвар Івана Лепсе, 16, код ЄДРПОУ 05786092) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТ ТЕХНОЛОДЖІС ІНК»(01001, м. Київ, вул. Мала Житомирська, будинок 18-Б, код ЄДРПОУ 35893203), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 1500 (одна тисяча п’ятсот) грн. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5.          В решті позову відмовити.

6.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                                    Н. І. Качан

Повне рішення складено 15 квітня 2011 року.