Рішення № 14952571, 12.04.2011, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 квітня 2011 р. Справа № 5010/628/2011-6/19

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Грица Ю. І. , при секретарі судового засідання Строїч П. П., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: ВАТ "Прикарпаттяобленерго" вул. Індустріальн,34, м.Івано-Франківськ , 76014 в особі філії Калуського РЕМ, вул. Об'їздна, 10, м.Калуш, Калуський район, Івано-Франківська область,77300

до відповідача: Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація №4" вул. Пушкіна,9, м. Калуш,Калуський район, Івано-Франківська область,77300

про стягнення заборгованості в сумі 90 452 грн. 57 коп., з яких основна заборгованість 84 720 грн. 01 коп., пеня - 2711 грн. 87 коп., 649 грн. 69 коп., 2 371 грн. 00 коп.,

за участю представників сторін:

Від позивача: представник Понайда Р.І., (довіреність № 251 від 15.02.11)

Від відповідача: представник Гріщенко Т.П., (паспорт серії НОМЕР_1 від 20.03.98, довіреність № 75 від 12.04.11)

ВСТАНОВИВ:

заявлено позов про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію в сумі 90 452 грн. 57 коп., з яких основна заборгованість 84 720 грн. 01 коп., пеня - 2711 грн. 87 коп., 649 грн. 69 коп., 2 371 грн.

Позов мотивовано тим, що на підставі укладеного між сторонами договору №943 про постачання електричної енергії від 01.08.08 відповідач зобов"язався своєчасно проводити оплату за використану електроенергію на підставі п.3 додатку №2 до Договору, згідно якого розрахунок за спожиту електроенергію здійснюється протягом 5-ти операційних днів з дня отримання рахунку. Проте, як зазначає позивач, в порушення договірних зобов"язань, відповідач не провів в повній мірі розрахунку за електроенергію спожиту за період з січня по лютий 2011, внаслідок чого утворилася заборгованість в сумі 84 720грн. 01коп. У відповідності до п.4.2.1 договору за несвоєчасну оплату платежів, споживачу нараховано постачальником пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу а також 3%річних та інфляційні збитки.

Представник позивача заявлений позов підтримав в повному обсязі. Зазначив, що станом на 01.01.2011 у відповідача була заборгованість за спожиту електроенергію в сумі 85 143грн. 88коп. У січні було спожито електроенергії в розмірі 222376кВт/год. на суму 56224грн.61коп., що підтверджується актом про використану електроенергію від 31.01.11 та рахунком №943/1 від 31.01.11. У цьому ж розрахунковому періоді відповідач провів оплату за спожиту електроенергію на загальну суму 52887грн. Отже, заборгованість станом на 01.02.11 склала 88481грн.49коп. У лютому 2011року відповідач спожив електроенергії в розмірі 208440кВт/год. на суму 66 846грн.52коп., що підтверджено актом про використану електроенергію, поданого відповідачем 28.02.11 та рахунком №943/1 від 28.02.11. У цьому ж розрахунковому відповідач оплатив за спожиту електроенергію на загальну суму 70608грн. Отже, заборгованість станом на 01.03.11 склала 84720грн.01коп. , що підтверджено розрахунком доданим до позовної заяви.

Таким чином, просить суд позов задоволити та стягнути з відповідача суму боргу з врахуванням штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних збитків.

Представник відповідача подав суду письмовий відзив на позов в якому зазначив, що згідно зведеного реєстру від 14.03.11 було проведено взаємозалік про погашення заборгованості в сумі 54180грн.З 21.03.11 по 11.04.11 на рахунок позивача переведено 30550грн.. Станом на 12.04.11 заборгованість КП "ЖЕО №4" перед позивачем відсутня. До відзиву додано зведений реєстр погашення бюджетної заборгованості з пільг і субсидій за 2011рік та платіжні доручення. За таких обставин представник відповідача просить суд провадження у справі в частині основної суми боргу, що сплачена провадження у справі припинити, а в частині нарахованих штрафних санкцій в позові відмовити, оскільки, зі слів представника відповідача заборгованість погашена до поступлення позовної заяви до суду.

Заслухавши представників сторін, дослідивши зібрані у справі докази, надавши їм правову оцінку, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Між сторонами укладено договір №943 про постачання електричної енергії від 01.08.08 за умовами якого постачальник продає енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної електричної енергії(п.1 договору).

В додатку 2 до Договору сторони дійшли згоди щодо порядку розрахунків , зокрема: остаточний розрахунок за спожиту електроенергію здійснюється протягом 5-ти операційних днів з дня отримання рахунку.

Як вбачається з матеріалів справи , зокрема актів про використану електроенергію поданих КП "ЖЕО №4" від 31.01.11 та 28.02.11 споживачем у січні місяці 2011 року було спожито електроенергії в розмірі 222376кВт/год. на суму 56224грн.61коп., що випливає з рахунку №943/1 від 31.01.11.

Як зазначає позивач та вбачається із поданого суду розрахунку, у цьому ж розрахунковому періоді відповідач провів оплату за спожиту електроенергію на загальну суму 52887грн. Таким чином, заборгованість станом на 01.02.11 склала 88481грн.49коп.

У лютому 2011року відповідач спожив електроенергії в розмірі 208440кВт/год. на суму 66 846грн.52коп., що підтверджено актом про використану електроенергію, поданого відповідачем 28.02.11 та рахунком №943/1 від 28.02.11. У цьому ж розрахунковому відповідач оплатив за спожиту електроенергію на загальну суму 70608грн. Отже, заборгованість станом на 01.03.11 склала 84720грн.01коп. , що підтверджено розрахунком доданим до позовної заяви.

В силу дії ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З матеріалів справи справи випливає, що позивач, як постачальник електричної енергії взяті на себе за договором зобов"язання перед споживачем виконав в повному обсязі. Однак, споживач зобов"язань за договором щодо оплати спожитої електроенергії у встановлений договором строк та в повному обсязі не виконав.

У відповідності до ч. 1, 3 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов"язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов"язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов"язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору або вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу дії ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України, суб"єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов"язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов"язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.530 цього ж Кодексу, якщо у зобов"язанні встановлений строк ( термін) його виконання , то воно підлягає виконанню у цей строк ( термін).

В силу дії ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України, захист прав і законних інтересів суб"єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

Згідно ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема у вигляді сплати неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов"язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов"язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п.4.2.1 Договору за несвоєчасну оплату платежів, передбачених даним Договором, споживач сплачує постачальнику електричної енергії пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, враховуючи день фактичної оплати.

З поданого суду розрахунку вбачається, що відповідачу нараховано пеню в сумі 2371грн.87коп. з 09.03.10 по 28.02.11 з періодом нарахування у 263дні.

Пунктом 6 ст.232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало

бути виконано.

При цьому строк позовної давності такого нарахування складає 1 рік (ч.2 ст.258 ЦК України).

За таких обставин правомірним буде нарахування пені за встановлений ч.2 ст.232 ГК України період в сумі 1928грн.81коп.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи з поданого суду розрахунку відповідачу нараховано інфляційних втрати в сумі2371грн. та 3 та 3% річних в сумі 649грн.69коп.

В судовому засіданні 12.04.11 представник відповідача представив суду документальне підтвердження сплати основної суми боргу за спожиту електроенергію. Зокрема: згідно зведеного реєстру від 14.03.2011року за взаємозаліком погашено заборгованість на суму 54180грн.; згідно платіжного доручення №919 від 21.03.11 сплачено борг в сумі 10000грн., згідно платіжного доручення № 923 від 22.03.11 - 10000грн.; згідно платіжних доручень №№ 937,944 від 23.03.11 - 8000грн. та 1500грн.; згідно платіжного доручення №30 від 11.04.11 - 1050грн., що в сумі склало 84 730грн.

За таких обставин, з огляду на те, що суму основного боргу в розмірі 54180грн. сплачено відповідачем 14.03.11 до звернення позивача з позовом до суду , шляхом проведеного взаємозаліку, в цій частині позову слід відмовити.

У відповідності до п. 1.1 ст.80 ГПК України, провадження у справі в частині стягнення основної суми боргу 30540грн.01коп. слід припинити за відсутністю предмету спору, оскільки дану суму відповідачем сплачено після звернення позивача до суду.

Щодо стягнення пені, інфляційних та 3% річних, слід зазначити наступне.

Як випливає із зібраних у справі доказів, відповідач прострочив виконання зобов"язання за договором щодо оплати спожитої електроенергії ( п. 3 додатку 2 до Договору), а відтак, виходячи з положень ст.549 та ст.625 ЦК України, а також умов договору №943 від 01.08.08, нарахування штрафних санкцій, інфляційних втрат та пені є правомірним та підлягає до стягнення в частині нарахованих 649грн.69коп. 3%річних, 2371грн. інфляційних втрат та 1928грн.81коп. пені. В решті стягнення пені слід відмовити.

У відповідності до ст.49 ГПК України, судові витрати понесені позивачем слід відшкодувати з відповідача з огляду на те, що спір доведено до судового розгляду з вини відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.124 Конституції України, ст.ст. 509, 526,549, ч.2 ст.258, ст. 625, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст.20, 193, ч.2 ст232 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 49, п.1.1 ст.80, ст. 82, 83-84, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити частково.

Стягнути з Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація №4", вул. Пушкіна,9, м.Калуш, Калуський район , Івано-Франківська область, 77300 ( код ЗКПО 32177228) на користь ВАТ "Прикарпаттяобленерго" вул. Індустріальн,34, м. Івано-Франківськ , 76014 в особі філії Калуського РЕМ вул. Об'їздна, 10, м.Калуш, Калуський район, Івано-Франківська область,77300 ( код ЄДРПОУ 24679315 р/р 26008303130 в Калуському відділенні "Ощадбанку", МФО 336547) 1928грн.81коп. пені, 649грн.69коп.3%річних, 2371грн. інфляційних збитків,354грн.94коп. витрат по сплаті державного мита та 92грн.61коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення суми основного боргу в розмірі 54180грн. та пені в розмірі 783грн.06коп. в позові відмовити.

В частині стягнення суми основного боргу в розмірі 30540грн.01коп. провадження у справі припинити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Грица Ю. І.

Повне рішення складено 19.04.11

Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"

______ Сивак І. М. 19.04.11