Рішення № 14952380, 11.04.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.04.11 р.                     Справа № 7/46                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Е.В. Сгара

При помічнику судді В.Ю.Косицькій

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом: Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м.Горлівка

До відповідача: Управління державної судової адміністрації у Донецькій області м.Донецьк.

Предмет спору: стягнення 3% річних –30,17 грн., пені – 3 671,09 грн., індексу інфляції - 112,92 грн.

За участю представників:

від позивача: Любкіна В.С.- дов.

від відповідача: не з’явився.

СУТЬ СПОРУ:                    

Відкрите акціонерне товариства „Донецькобленерго” м.Горлівка звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Управління державної судової адміністрації у Донецькій області м.Донецьк стягнення 3% річних –30,17 грн., пені – 3 671,09 грн., індексу інфляції - 112,92 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір про постачання електричної енергії №442 від 10.01.2003р. з додатками та додатковими угодами; рахунки за січень – грудень 2010р.

З позовної заяви вбачається, що інфляційні нараховані за прострочення платежів за жовтень-листопад 2010р., 3% річних та пені за прострочення платежів за лютий-грудень 2010р.

В письмових поясненнях №03юр-2962/11 від 31.03.2011р. позивач зазначив, що при складанні позову допущено описку, а нарахування сум пені та 3% річних фактично здійснено, вказано в розрахунку доданому до позову та заявлено до стягнення за прострочення платежів за квітень, травень, липень, жовтень, листопад 2010р.

У судовому засіданні позивач вимоги підтримав.

Відповідач у жодне судове засідання не прибув, вимоги ухвал суду не виконав, хоча про дати та час судових засідань був повідомлений належним чином, в підтвердження чого у справі містяться повідомлення про вручення поштових відправлень.

У зв’язку з вищенаведеним, справа розглянута за наявними в ній матеріалами відповідно до приписів ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача суд ВСТАНОВИВ:

Згідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” та п.1.3 Правил користування електричною енергією (далі по тексту Правила), споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Пунктом 2 ст.275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Між позивачем та відповідачем, укладено договір про постачання електричної енергії №442 від 10.01.2003р. (далі по тексту Договір). Договір укладено з додатками та додатковими угодами.

Строк дії Договору встановлено до 31 грудня поточного року. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п.9.5 Договору).

З пояснень представника позивача та з матеріалів справи вбачається, що у спірний період сторони перебували у договірних відносинах.

Відповідно до р.1 Договору, постачальник електричної енергії (позивач) постачає електричну енергію споживачу (відповідачу) споживачу, а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору та додатками до Договору, що є його невід’ємними частинами.

Порядок обліку електричної енергії та порядок розрахунків за електричну енергію узгоджений сторонами в розділі 7 Договору та в Додатку №5 „Порядок розрахунків за електроенергію” до Договору.

Відповідно до п.3 додатку №5 „Порядок розрахунків за електроенергію” до Договору, з урахуванням внесених додатковою угодою від 15.06.2008р. до Договору змін, розрахунки за активну електроенергію, в тому числі за обсяги недоврахованої електричної енергії, визначеної на підставі акта порушень споживачем ПКЕЕ, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності і перетікання реактивної електроенергії та інші платежі, що передбачені даним договором, здійснюються споживачем грошовими коштами на рахунки постачальника електричної енергії, у терміни, що не перевищують 10 операційних днів з дня отримання рахунку.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок та зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Позивач свої зобов’язання за договором у квітні, травні, липні, жовтні, листопаді 2010р. виконав належним чином, поставив відповідачу електроенергію, що підтверджено матеріалами справи, у тому числі двосторонніми актами прийому-передачі електроенергії за цей період. У виконання умов Договору, позивач виставив відповідні рахунки на оплату, які отримані відповідачем, в підтвердження чого на рахунках містяться відповідні відмітки про отримання.

Відповідач свої зобов’язання стосовно оплати спожитої ним електричної енергії своєчасно не виконав, порушивши умови Договору, виставлені рахунки сплатив з простроченням терміну оплати, що підтверджено матеріалами справи, у тому числі наданими позивачем банківськими виписками.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеної норми права позивач просить стягнути з відповідача за період з 01.05.2010р. по 31.12.2010р. 30, 17 грн. 3% річних, за серпень - грудень 2010р. 112,92 грн. інфляційних.

З огляду на вищевикладене, оскільки у відповідача за зазначений період значилась заборгованість перед позивачем, що підтверджено матеріалами справи, у зв’язку із несвоєчасним виконанням своїх договірних зобов’язань стосовно оплати за спожиту електроенергію, а також з огляду на те, що 3% річних є платою за користування чужими коштами в цей період прострочки виконання відповідачем його договірного зобов’язання, а інфляційні – це збільшення суми основного боргу у зв’язку з девальвацією грошової одиниці України, і за своєю правовою природою вони є самостійними способами захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов’язань, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення суми 3% річних та інфляційних є правомірними.

Розрахунок 3% річних та інфляційних перевірено судом відповідно до приписів діючого законодавства, які відповідно складають:

Інфляційні – 72, 01 грн.;

3% річних – 30, 17 грн.

Таким чином, вимоги про стягнення 3% річних підлягають задоволенню у повному обсязі у сумі 30, 17 грн., інфляційних - підлягають задоволенню частково у сумі 72, 01 грн.

Згідно розрахунку позивача, інфляційні в залишковій сумі – 40, 91 грн. нараховані за період з 03.08.2010р. по 09.08.2010р. Під час застосування індексу інфляції треба мати на увазі, що індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а на цілий місяць. Таким чином, умовно треба вважати, що сума заборгованості, що виникла за період з 1 по 15 числа місяця індексується з урахуванням саме цього місяця, а за період з 16 по останнє число місяця не індексується взагалі. За аналогією, якщо погашення заборгованості здійснилось з 1 по 15 число відповідного місяця, інфляційні нараховуються без урахування цього місяця. Аналогічна позиція викладена в рекомендаціях Верховного суду України стосовно порядку застосування індексів інфляції рід час розгляду судових справ №62-97р від 03.04.1997р.

З огляду на матеріали справи, наданий позивачем розрахунок суми інфляційних, той факт, що кінцевою датою періоду прострочення позивачем вказано 09.08.2010р., вимоги про стягнення з відповідача інфляційних в залишковій сумі – 40, 91 грн. задоволенню не підлягають.

Позивач також просить стягнути з відповідача пеню у сумі 3671, 09 грн. за період з 01.05.2010р. по 31.12.2010р., застосовуючи при цьому розмір ставки пені – 1% від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до ст.ст.216–218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до п.4.2.1 Договору, за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.2-2.2.3 Договору, з порушенням термінів, визначених з додатковим №5 „Порядок розрахунків за електроенергію” до Договору, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі 1% за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Разом з цим, згідно ст.3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пеня перерахована судом у відповідності до умов Договору, приписів діючого законодавства (із застосуванням подвійної облікової ставки НБУ), та складає 166, 59 грн.

Таким чином, вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню частково у розмірі 166, 59 грн.

Вимоги про стягнення пені в залишковій частині задоволенню не підлягають.

Враховуючи наведене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі ст.ст. 11, 509, 526, 527, 625 Цивільного кодексу України, ст.67, 193, 216-218, 275 Господарського кодексу України, Закону України „Про електроенергетику” №575/97-ВР від 16.10.1997р., Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. N28,Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м.Горлівка до Управління державної судової адміністрації у Донецькій області м.Донецьк. про стягнення 3% річних –30,17 грн., пені – 3 671,09 грн., індексу інфляції - 112,92 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Управління державної судової адміністрації у Донецькій області (83055, м.Донецьк, бул.Пушкіна, 34, ЄДРПОУ 26288796) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131268; на п/р 26001301636289 у філії Промінвестбанку в м.Єнакієве Дон.обл., МФО 334215, ЄДРПОУ 00130903) – 3% річних у сумі 30,17 грн., інфляційні у сумі 72, 01 грн. та пеню у сумі 166 ,59 грн.

Стягнути з Управління державної судової адміністрації у Донецькій області (83055, м.Донецьк, бул.Пушкіна, 34, ЄДРПОУ 26288796) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131268; на п/р 26001307550283 у філії Центрально-Міського відділення ПІБ м.Горлівка Донецької обл.., МФО 334464) державне мито у сумі 7, 19 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 16, 63 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду відповідно до розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписаний 14.04.2011р.

Суддя