Рішення № 14952094, 13.04.2011, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" квітня 2011 р.

Справа № 5004/601/11

за позовом Публічного акціонерного товариства "ІМЕСБАНК" від іменні якого діє відділення №338 АТ "Імексбанк" м.Луцьк

до відповідача: Приватного підприємства "Нотіс М"

про стягнення 238 455 грн. 40 коп.

Суддя: Кравчук А. М.

за участю представників сторін:

від позивача: Плютинський С.В., довіреність від 31.12.2010 року

від відповідача: н/з.

Суть спору: позивач – ПАТ "Імексбанк" від імені якого діє відділення №338 АТ "Імексбанк" у м.Луцьк просить стягнути з відповідача – приватного підприємства "Нотіс М" заборгованість в сумі 238 455 грн. 40 коп., в т. ч. 99 973 грн. 69 коп. основного боргу згідно договору кредиту за овердрафтом №016/08 від 03.03.2008 року, 124 207 грн. 68 коп. заборгованості по відсотках за користування кредитом, 14 274 грн. 03 коп. пені та судові витрати по справі: 2 384 грн. 82 коп. в повернення витрат по сплаті державного мита, 236 грн. 00 коп. в повернення витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач вимоги ухвали суду від 30.03.2011 не виконав, витребувані судом документи не подав, повноважного представника в судове засідання не направив. Ухвали суду про порушення провадження у справі від 30.03.2011р., направлена рекомендованим листом на юридичну адресу відповідача, повернута органами зв’язку з відміткою «за зазначеною адресою не значиться». Згідно довідки Головного управління статистики у Волинській області приватне підприємство «Нотіс М» станом на 13.04.2011 року зареєстроване за адресою: м. Луцьк, вул. Привокзальна, 12.

Водночас, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб – учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому направлення ухвали про порушення провадження у справі рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на юридичну адресу відповідача з урахуванням конкретних обставин даної справи є належним доказом виконання господарським судом обов’язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій, тому справа відповідно до ст. 75 ГПК України розглядається за наявними у справі доказами

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

3 березня 2008 року між АКБ „Імексбанк” в особі Волинської філії АКБ „Імексбанк” (правонаступником АКБ „Імексбанк” є ПАТ „Імексбанк” згідно п. 1.1 Статуту) та відповідачем – приватним підприємством "Нотіс М" був укладений договір кредиту за овердрафтом №016/08 (далі договір, а. с. 6-8).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа ( кредитодавець ) зобов’язується надати грошові кошти ( кредит ) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти ( ч. 1 ст. 1054 ЦК України ).

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з договору. Між сторонами зобов’язання виникли з договору №016/08 від 03.03.2008 року.

Згідно п. п. 1.1.1, 1.1.2, 2.4.1, 2.4.3 договору позивач зобов’язувався надати відповідачу кредит, що не може перевищувати розмір ліміту Овердрафту в сумі 100 000 грн. із строком користування до 02.03.2009 року для поповнення обігових коштів, а відповідач – забезпечити повне повернення отриманого кредиту та сплачувати відсотки за фактичне користування коштами в розмірі 19% річних , а у разі прострочення кінцевого терміну погашення кредиту сплатити відсотки за його користування у розмірі подвійної відсоткової ставки від суми простроченої заборгованості починаючи з дня прострочення. Пунктом 4.1 договору сторони погодили, що у випадку прострочення позичальником строків сплати процентів, останній сплачує Банку пеню в розмірі 1% від несвоєчасно сплаченої суми, але не більше подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Додатковою угодою 016/08/01 від 08.05.2008 року збільшено розмір відсотків за користування коштами до 28% річних, додатковою угодою №016/08/03 від 20.10.2008 року - до 32% річних.

На виконання умов договору позивач згідно заявки відповідача (а. с. 13) надав відповідачу кредит в сумі 99 973 грн. 69 коп., що стверджується випискою про операції (а. с. 14).

Відповідач в порушення умов договору кредит не повернув, відсотки за користування кредитом не сплатив.

Згідно розрахунку позивача заборгованість відповідача становить 99 973 грн. 69 коп. по сплаті кредиту та 124 207 грн. 68 коп. по сплаті відсотків за користування кредитом, підтверджена матеріалами справи, відповідачем не оспорюється, підставна і підлягає до стягнення з відповідача, оскільки в силу ст. 193 ГК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та сплата неустойки (штрафу, пені). В силу п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання , якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано. Згідно п. 4.1 договору у випадку прострочення позичальником строків сплати процентів, останній сплачує Банку пеню в розмірі 1% від несвоєчасно сплаченої суми, але не більше подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Нарахована позивачем згідно розрахунку пеня в сумі 14 274 грн. 03 коп. за період з 03.03.2009 року по 30.08.2009 року підставна та підлягає до стягнення в силу ст. ст. 230, 232 ГК України, п.4.1 договору.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті державного мита в сумі 2 384 грн. 55 коп. та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 ГПК України віднести на нього.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з приватного підприємства "Нотіс М", м. Луцьк,

вул. Привокзальна, 12, (фактична адреса: м. Луцьк, вул. І.Франка, 53),

код 35298153, р/р 26007107345001 у відділенні №338 АТ „Імексбанк”,

МФО 303655 на користь публічного акціонерного товариства "Імексбанк" від імені якого діє відділення №338 АТ "Імексбанк" у м.Луцьк, м. Луцьк,

пр. Волі, 17, код 20971504

- 99 973 грн. 69 коп. основного боргу, 124 207 грн. 68 коп. заборгованості по відсотках за користування кредитом, 14 274 грн. 03 коп. пені, 2 384 грн. 55 коп. в повернення витрат по сплаті державного мита, 236 грн. 00 коп. в повернення витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, а всього: 241 075 грн. 95 коп. (двісті сорок одна тисяча сімдесят п’ять грн. 95 коп.).

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя А. М. Кравчук

Повний текст рішення

складено та підписано

13.04.11