Рішення № 14952092, 13.04.2011, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" квітня 2011 р.

Справа № 5004/559/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лігос"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин №36 ЛТД"

про стягнення 1 457 грн. 10 коп.

Суддя: Гончар М. М.

за участю представників сторін:

від позивача: Мулявка А.В., дов. від 01.03.2011р.

від відповідача: н/з

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України роз’яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України роз’яснено процесуальні права та обов’язки сторін.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу від представника позивача не поступало.

У судовому засіданні 13.04.2011 року відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суть спору: позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Лігос" просить суд стягнути з відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин №36 ЛТД" 1 457 грн. 10 коп. заборгованості за поставлений товар, згідно договору поставки №02/01 від 24.01.2007 року.

Представник позивача в судовому засіданні пред’явлені позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити останні в повному об’ємі, поклавши при цьому на відповідача обов’язок відшкодування позивачу понесених ним у зв’язку з поданням позову до суду витрат.

Відповідач вимоги ухвали суду від 30.03.2011 року не виконав, довідку про включення до ЄДРПОУ та пояснень по суті позовних вимог суду не подав, в судове засідання не з’явився, хоч був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до ст.75 ГПК України в разі неподачі відзиву на позовну заяву та витребуваних судом доказів, справу може бути розглянуто за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

24 січня 2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Лігос", "постачальник", та товариством з обмеженою відповідальністю "Магазин №36 ЛТД", "покупець", був укладений договір поставки №02/01.

Згідно п. 1.1 розділу 1 договору поставки №02/01 від 24.01.2007 року постачальник зобов'язується поставляти товари, а покупець приймає у власність товари згідно зі специфікацією й оплачує їх вартість за ціною, що зазначається в специфікації. В накладних вказується найменування товару, його кількість, асортимент і ціна, не більша, ніж у специфікації. Специфікації є невід'ємною частиною даного договору.

Позивач на виконання умов договору поставки №02/01 від 24.01.2007 року поставив товариству з обмеженою відповідальністю "Магазин №36 ЛТД" товар – на загальну суму 1 457 грн. 10 коп., що підтверджується накладними №3 від 03.09.2009р., №7 від 07.09.2009р., №7 від 07.09.2009р., №10 від 10.09.2009р., №10 від 10.09.2009р., №15 від 15.09.2009р., №18 від 18.09.2009р., №18 від 18.09.2009р., №21 від 21.09.2009р., №24 від 24.09.2009р., № 28 від 28.09.2009 року, №1 від 01.10.2009р. та №5 від 05.10.2009р. (а.с.8-14).

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права і обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права і обов’язки.

Відповідно до цього цивільні права і обов’язки виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, хоч і не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Отже, з моменту укладення договору між сторонами виникли цивільно-правові відносини, які регулюються як загальними положеннями про зобов'язання так і окремими зобов’язаннями, зокрема, поставка.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 712 Цивільного кодексу України).

Позивач виконав свої зобов’язання відповідно до закону, поставив товар, що підтверджується договором поставки №02/01 від 24.01.2007 року (а.с.17-19), накладними (а.с.8-14), відповідачем зобов’язання не виконані.

Заборгованість на день розгляду справи складає 1 457 грн. 10 коп., підставна, підтверджена матеріалами справи, і в цій сумі позов підлягає задоволенню відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, оскільки господарські зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Відповідно до ст. 49 ГПК України на відповідача необхідно покласти державне мито в сумі 102 грн. 00 коп. та стягнути з відповідача 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 11, 712 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин №36 ЛТД" (м.Луцьк, вул. Львівська, 61, код ЄДРПОУ 20148526) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лігос" (м. Івано-Франківськ, вул. Вовчинецька, 192, код ЄДРПОУ 20547427) 1 457 грн. 10 коп. заборгованості за поставлений товар, 102 грн. 00 коп. в повернення витрат по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. в повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя М. М. Гончар

Повний текст рішення

складено та підписано

13.04.11