Рішення № 14952021, 11.04.2011, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" квітня 2011 р.

Справа № 5004/483/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім" Аванта"

до відповідача: Дубівського споживчого товариства

про стягнення 10 455, 65 грн.

Суддя: Пахолюк В. А.

за участю представників сторін:

від позивача: не прибув,

від відповідача: не прибув.

Суть спору:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Аванта»звернувся з позовом до відповідача Дубівського споживчого товариства про стягнення 10 455,65 грн. заборгованості за поставлений товар, в т.ч., 5 839,81 грн. основного боргу, 1 695,94 грн. –200% річних, 2 919,90 грн. – штрафу.

В підтвердження позовних вимог посилається на договір поставки № 49-09 від 18.11.2008 р., видаткові накладні № 328019/241 від 29.12.2010 р., № 328202/241 від 29.12.2010 р.

На підставі письмового клопотання № 01-29/4780/11 від 06.04.2011 р. позивач відмовився від позову в частині стягнення основного боргу у зв’язку з оплатою, на стягненні штрафних санкцій наполягає. Розгляд справи просить провести у його відсутності.

Відповідач письмових заперечень по суті позовних вимог не подав, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення ухвали суду.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву та витребувані документи суду не подані, справу може бути розглянуто за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

18.11.2008 року між ТзОВ «Торговий Дім «Аванта»та Дубівським споживчим товариством укладено договір поставки № 49-09.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини.

Як встановлено, між сторонами виникли цивільні права та обов’язки на підставі договору поставки № 49-09 від 18.11.2008 р.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистими, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки поширюються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до п.п. 1.1.,1.2 Договору позивач зобов'язався передавати (поставляти) відповідачу товар у кількості та асортименті, зазначених в накладній, а відповідач приймати його і оплатити у строк та в порядку, встановленому Договором.

Згідно п.3.1. Договору відповідач зобов’язався розрахуватись за поставлений на 21 календарний день з моменту отримання товару.

На виконання умов Договору, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 5 839,81 грн., що підтверджується видатковими накладними № 328019/241 від 29.12.2010 р., № 328202/241 від 29.12.2010 р.

Взяті на себе зобов'язання позивачем виконані належним чином та у повному обсязі. Претензій з боку відповідача не поступало.

Проте, відповідач розрахунки за поставлений товар здійснює неналежним чином, в результаті чого, у нього перед позивачем станом на 14.03.2011 р. існувала заборгованість в сумі 5 839, 81 грн.

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Водночас, згідно поданих позивачем банківських виписок відповідачем 17.03.2011 р. (до порушення провадження у справі) здійснено часткову оплату боргу в сумі 1 600, 00 грн.

Беручи до уваги зазначене, суд приходить до висновку про відмову в позові в частині стягнення основного боргу в сумі 1 600, 00 грн., як безпідставно заявленій.

Крім того, позивач відмовився від позову в частині стягнення основного боргу в сумі 4 239, 81 грн. у зв’язку з проплатою, здійсненою 25.03.2011 р., що підтверджено банківською випискою.

Оскільки, провадження у даній справі порушено 21.03.2011 р., а проплата в сумі 4 239, 81 грн. проведена відповідачем після його порушення, суд приходить до висновку про припинення провадження у справі у зв’язку з відсутністю предмету спору.

Згідно вимог ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.ст. 546, 548 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, якщо це встановлено договором або законом.

Неустойкою (штрафом, пенею) відповідно до п.1 ст.549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Згідно зі статтею 550 ЦК України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Згідно п.6.4. Договору у разі прострочення оплати отриманого товару відповідач зобов’язаний сплатити позивачу пеню в розмірі 1 відсоток від суми заборгованості за кожен день прострочення, а у разі прострочення оплати понад 30 календарних днів відповідач додатково сплачує штраф у розмірі 50 відсотків від суми заборгованості.

Крім того, згідно п.6.5. Договору за прострочення виконання грошового зобов’язання відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача за час прострочення 200 процентів річних від простроченої суми.

З урахуванням факту прострочення відповідачем поставленого товару, заявлені позовні вимоги про стягнення 200% річних в сумі 1 695, 94 грн. та штраф в розмірі 2 919, 90 грн. підставні та підлягають до задоволення.

Оскільки справу до розгляду в суді доведено з вини відповідача, то судові витрати, які складаються із державного мита в сумі 88, 56 грн., послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 199, 89 грн. (пропорційно розміру задоволених позовних вимог) слід покласти на нього.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 11, 525, 526, 546, 548, 549, 550, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 75, п.1-1 ст.80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково в сумі 4 615, 84 грн.

2.Стягнути з Дубівського споживчого товариства (Волинська обл., Ковельський район, с. Дубове, вул. Ковельська, 56, р/р 260073013392, МФО 303398, код ЄДРПОУ 01743625) на користь

Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Аванта»(43006, м. Луцьк, пров. Макарова, 5, р/р 26006000002322 Банк: ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023, код ЄДРПОУ 35495114) 4 615,84 грн. заборгованості, в т.ч., 1 695,94 грн. –200% річних, 2 919,90 грн. – штрафу та 88, 56 грн. в повернення по оплаті державного мита та 199, 89 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В позові на суму 1 600, 00 грн. відмовити.

4. Провадження у справі на суму 4 239, 81 грн. припинити.

Суддя В. А. Пахолюк

Повний текст рішення

складено та підписано

12.04.11