Рішення № 14951899, 07.04.2011, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" квітня 2011 р.

Справа № 02/5004/116/11

за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Східноєвропейська теплоелектрогенеруюча компанія"

про стягнення 2 791 419,44 грн.

Суддя С.В. Костюк

за участю представників:

від позивача: Левицька М.І., довіреність № 114/10 від 23.12.2010р.

від відповідача: Пасічник О.О., довіреність від 14.02.2011р. №36/01-2

Права та обов’язки учасникам судового процесу роз’яснені відповідно до ст. ст. 20, 22 ГПК України.

Відводу складу суду не заявлено.

Клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами не поступило.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення, відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Суть спору: Позивач - Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" ставить вимогу стягнути з відповідача –ТзОВ "Східноєвропейська теплоелектрогенеруюча компанія" 2 791 419,44 грн., з них: 2 257 830,63 грн. основного боргу за поставлений природний газ, 180 237,63 грн. пені за прострочку платежу, 262 500,72 грн. інфляційних нарахувань, 90 850,30 грн. 3% річних.

Обґрунтовуючи заявлену вимогу, вказує, що зобов'язання між сторонами виникли на підставі договору постачання природного газу № 06/09-1510 БО-2 від 23.09.2009р., згідно якого позивач передав відповідачу протягом жовтня-грудня 2009р., січня-липня, вересня 2010р. природного газу на суму 8 153 830,63 грн., що підтверджується актами прийняття-передачі, порядок оплати визначено п. 6.1 договору, на момент звернення до суду заборгованість по оплаті природного газу складає 2 257 830,63 грн., на яку згідно п. 7.10 договору нарахована пеня в сумі 180 237,79 грн. за період з 21.07.2010р. по 21.01.2011р., згідно п. 2 ст. 625 ЦК України на прострочені суми нараховано інфляційні в розмірі 262 500,72 грн. та 3% річних в сумі 90 850,30 грн. При обґрунтуванні заявленої вимоги посилається на умови договору від 23.09.2009р., норми Цивільного та Господарського кодексів України.

Відповідач у відзиві на позов від 22.02.2011р. № 48/01-2, його представник в судовому засіданні визнає вимогу в частині основної суми боргу, не погоджується з сумами нарахованими позивачем по пені, інфляції та 3% річних, згідно долучених до відзиву розрахунків відповідача сума пені складає 178 888,10 грн., 3% річних 87 547,07 грн., інфляції 188 411,89 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлену вимогу в повному обсязі, представник відповідача визнає позовні вимоги частково на суму, вказану у відзиві на позов та підтримав заявлене у відзиві клопотання про зменшення пені.

З наданих суду матеріалів, пояснень представників сторін вбачається наступне.

23.09.2009р. між ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" (постачальник) та ТзОВ «Енергетична компанія «Луцьктеплоенерго», відповідно до протоколу зборів учасників від 21.12.2009р. змінено назву на ТзОВ "Східноєвропейська теплоелектрогенеруюча компанія" (а.с.42-43) (покупець) було укладено договір постачання природного газу № 06/09-1510 БО-2.

За умовами даного договору позивач зобов’язався передати відповідачу протягом жовтня-грудня 2009р., січня-липня, вересня 2010р. природний газ, а відповідач прийняти та оплатити його в терміни, визначені п. 6.1. договору, а саме:

- перша оплата в розмірі 34 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця;

- подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу до 20 та 30 (31) числа поточного місяця

Додатковими угодами до договору було погоджено обсяги поставки та ціни.

На виконання умов договору постачальником було поставлено природного газу на загальну суму 8153830,63 грн., що підтверджується актами передачі-прийняття природного газу від 31.10.2009р., 30.11.2009р., 31.12.2009р., 31.01.2010р., 28.02.2010р., 31.03.2010р., 30.04.2010р., 31.05.2010р., 30.06.2010р., 30.09.2010р. (а.с. 28-33). Дані акти підписані постачальником та покупцем. Оплата за поставлений товар відповідачем проведена на суму 5896000 грн., з якої 4 500 000 грн. зараховано по заяві про зарахування зустрічних однорідних вимог № 146/01-4 від 20.04.2010р. (а.с. 78), яка отримана позивачем 20.04.2010р. та зареєстрована за вх. № 4753/2, що підтверджено також в поясненні позивача від 04.04.2011р. № 31/10-4405. Заборгованість по оплаті природного газу складає 2257830,63 грн., яка підтверджена відповідачем у відзиві на позов і на момент розгляду справи не погашена.

За ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно п. 7.2. договору за несвоєчасну оплату спожитого газу передбачена пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

Згідно п. 7.10. договору неустойка нараховується протягом шести місяців, що передують моменту звернення з позовом.

Як вбачається з розрахунку позивача пеня в сумі 180237,79 грн. нарахована за період з 21.07.2010р. по 21.01.2011р., тобто за 184 дні (а.с. 4).

Згідно контр розрахунку відповідача сума пені за шість місяців (з 22.07.2010р. по 21.01.2011р.) складає 178888,10 грн. (а.с. 64).

За ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку позивача сума інфляційних становить 262500,72 грн. (а.с. 5). Як вбачається з даного розрахунку індекс інфляції застосовано на заборгованість, що існувала на 15 число кожного місяця.

В п. 6.1. договору остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу проводиться на підставі акта приймання-передачі газу до 10 числа, наступного за місяцем поставки газу.

Акти передачі-приймання природного газу підписані сторонами вкінці кожного місяця, в якому проводилась поставка газу.

В постанові Вищого господарського суду України від 27.10.2010р. по справі № 6/92-38 (а.с. 81-82) зазначено наступне.

Індекс інфляції (індекс споживчих цін) –це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки. Розрахунки індексу інфляції за квартал, період з початку року і т. п. проводяться "ланцюговим" методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т. д.) індексів (наказ Держкомстату від 27 липня 2007 року № 265 "Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін").

Відповідачем зроблено контр розрахунок інфляційних втрат, згідно якого сума інфляційних нарахувань складає 188 375,11 грн. (а.с. 67-75).

Відповідно до розрахунку позивача розмір 3% річних становить 90 850,30 грн. (а.с. 6-8).

Як вбачається з даного розрахунку зарахування зустрічної позовної вимоги на суму 4 500 000 грн. позивачем проведено 30.04.2010р.

Водночас, як слідує з матеріалів справи заява про зарахування зустрічних однорідних вимог отримана позивачем 20.04.2010р. та зареєстрована за вх. № 4753/2 (а.с. 78).

З врахуванням заяви про зарахування зустрічних позовних вимог розмір 3% річних за розрахунком відповідача складає 87 547,07 грн. (а.с. 65-66).

Виходячи з вищезазначеного, вимога позивача підлягає частковому задоволенню, а саме на суму 2712641 грн., з якої 2257830,63 грн. основний борг, 88375,11 грн. інфляційні нарахування, 87547,07 грн. –3% річних, 178888,10 грн. пеня.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру пені, то суд не вбачає підстав для його задоволення.

При цьому враховано слідуюче.

Згідно з п. 3 статті 83 ГПК України господарський суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання. Застосовуючи цей припис, слід враховувати вказівку, що міститься в п. 2.4 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 29.04.94 р. N 02-5/293 "Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань". Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Наведені в клопотанні відповідача доводи не заслуговують на увагу суду і не дають підстав зменшувати розмір пені за прострочку виконання відповідачем зобов’язань по оплаті природного газу.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, понесені позивачем витрати по оплаті державного мита та ІТЗ судового процес згідно ст. 49 ГПК України підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 526, 610, 612, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст.44, 49, ст. ст. 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з ТзОВ "Східноєвропейська теплоелектрогенеруюча компанія" (43023, м. Луцьк, вул. Карбишева, 2, код ЄДРПОУ 32964103) на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, р/р № 26008301970 в ВАТ «Ощадбанк», МФО 300465, код ЄДРПОУ 31301827) 2 712 641 грн., з них: 2 257 830,63 грн. основного боргу, 88 375,11 грн. інфляційних нарахувань, 87 547,07 грн. –3% річних, 178 888,10 грн. пені, а також 25 500 грн. витрат по оплаті державного мита, 229 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

3. В решті позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України.

Суддя С. В. Костюк

Повний текст рішення

складено та підписано

07.04.11