Рішення № 14951868, 07.04.2011, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" квітня 2011 р.

Справа № 5004/506/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГріКо"

до відповідача: Приватного підприємства "Арт-десятка"

про стягнення 48 839 грн. 49 коп.

Суддя: Кравчук А. М.

за участю представників сторін:

від позивача: Прибилюк І.Л., довіреність від 01.09.2010 року

від відповідача: н/з.

Суть спору: позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "ГріКо" просить стягнути з відповідача - приватного підприємства "Арт - Десятка" 48 839 грн. 49 коп., в тому числі: 36 921 грн. 40 коп. основного боргу згідно договору від 17.06.2010 року №3006-01, 4 466 грн. 98 коп. пені, 5 384 грн. 40 коп. річних, 2 066 грн. 71 коп. збитків від інфляції та судові витрати по справі: 488 грн. 40 коп. в повернення витрат по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. в повернення витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала.

Відповідач повноважного представника у судове засідання не направив, витребуваних ухвалою суду від 23.03.2011 року документів не подав, хоч був вчасно та належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, що стверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 28), тому справа відповідно до ст. 75 ГПК України розглядається за наявними у справі доказами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

17 червня 2010 року між позивачем - товариством з обмеженою відповідальністю "ГріКо" та відповідачем - приватним підприємством "Арт - Десятка" був укладений договір №3006-01 (далі договір, а. с. 9-10).

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з договору. Між сторонами зобов’язання виникли з договору від 17.06.2010 року №3006-01.

Згідно п. п. 1.1, 8.1, 8.5, 9.7 договору позивач зобов’язувався передати (поставити), а відповідач – приймати товар та оплатити його вартість на протязі 30 -ти календарних днів з моменту поставки товару. В разі прострочення оплати товару відповідач зобов’язувався сплатити штраф за користування чужими грошовими коштами у розмірі 25% річних, які нараховуються на суму заборгованості за весь період користування грошовими коштами. Також за несвоєчасну оплату товару відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несвоєчасно оплаченої суми за кожен день прострочення платежу.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та закону, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

На виконання умов договору позивач на підставі довіреності від 30.06.2010 року №115 передав відповідачу товар на загальну суму 79 202 грн. 05 коп., що стверджується накладними від 30.06.2010 року №№7425, 7426 (а. с. 12,13).

В порушення умов договору відповідач отриманий товар оплатив частково, на суму 42 280 грн. 65 коп. (банківські виписки, а. с. 18-22), в т. ч. передавши позивачу товар на суму 27 578 грн. 60 коп. згідно накладної від 07.12.2010 року (а. с. 15).

Заборгованість відповідача в сумі 36 921 грн. 40 коп. підтверджена матеріалами справи, актом звіряння розрахунків станом на 31.12.2010 року (а. с. 11), відповідачем не оспорюється, підставна і підлягає до стягнення з відповідача, оскільки в силу ст. 193 ГК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник , який прострочив виконання зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Пунктом 8.5 договору сторони погодили, що в разі прострочення оплати товару відповідач зобов’язувався сплатити штраф за користування чужими грошовими коштами у розмірі 25% річних, які нараховуються на суму заборгованості за весь період користування грошовими коштами.

Нараховані позивачем 2 066 грн. 71 коп. збитків від інфляції та 5 384 грн. 40 коп. річних підставні та підлягають до стягнення в силу ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та сплата неустойки (штрафу, пені). В силу п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано. Згідно п. 9.7 договору за несвоєчасну оплату товару відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несвоєчасно оплаченої суми за кожен день прострочення платежу.

З нарахованої позивачем пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ в сумі 4 466 грн. 98 коп. за період з 01.07.2010 року по 01.01.2011 року підставна і підлягає до стягнення з відповідача пеня в сумі 2 445 грн. 41 коп. за період з 31.07.2010 року (через 30 днів з моменту поставки товару) по 01.01.2011 року в силу ст.ст.230, 232 ГК України, п. 9.7 договору.

У позові на суму 2 021 грн. 57 коп. пені слід відмовити.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати пропорційно до задоволених позовних вимог по сплаті державного мита в сумі 468 грн. 17 коп. та 226 грн. 23 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 ГПК України віднести на нього.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з приватного підприємства "Арт-Десятка", м. Луцьк,

вул. Конякіна, 18а, р/р 26007060316797 в ВГРУ ПАТ «Приватбанк»,

МФО 303440, код 36541543 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ГріКо", м. Чернівці, вул. Миколаївська, 36-К,

р/р 26005301090073 в ПАТ „Банк Форум”, МФО 322948, код 32357362

- 36 921 грн. 40 коп. основного боргу, 2 445 грн. 41 коп. пені, 5 384 грн. 40 коп. річних, 2 066 грн. 71 коп. збитків від інфляції, 468 грн. 17 коп. в повернення витрат по сплаті державного мита, 226 грн. 23 коп. в повернення витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього: 47 512 грн. 32 коп. (сорок сім тисяч п’ятсот дванадцять грн. 32 коп.).

3. У позові на суму 2 021 грн. 57 коп. відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя А. М. Кравчук

Повний текст рішення

складено та підписано

07.04.11