Постанова № 14951545, 12.04.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

12 квітня 2011 р. № 13/448 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б. –головуючого

Волковицької Н.О.

Рогач Л.І.

за участю представників сторін:

позивачане з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином відповідачаСоболєв А.Л. дов. від 11.10.2010 року розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуДержавного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" на постановувід 01.02.2011 року Київського апеляційного господарського суду у справі№ 13/448 господарського суду міста Києва за позовомВідкритого акціонерного товариства "Подільський цемент" доДержавного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" простягнення 7161, 36 грн. ВСТАНОВИВ: Відкрите акціонерне товариство "Подільський цемент" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" про стягнення з останнього зайво нарахованої і стягнутої провізної плати в розмірі 1642,56 грн. (накладна №33582532 від 09.03.2010 року), 4599,00 грн. (накладна №33608836 від 13.03.2010 року) та 919, 80грн. (накладна №33363093 від 17.03.2010 року). Позовні вимоги обґрунтовані неправильним застосуванням положень Єдиної тарифно-статистичної номенклатури вантажів (тарифне керівництво №1) та Коефіцієнтів, що застосовуються до тарифів Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затверджених Наказом Міністерство транспорту та зв’язку №317 від 26.03.2009 року. Рішенням господарського суду міста Києва від 11.11.2010 року (суддя Курдельчук І.Д.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.02.2011 року (головуючого Кондес Л.О., суддів Коршун Н.М., Нєсвєтової Н.М.) позов задоволено. З Державного територіально - галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" на користь Доповідач: Волковицька Н.О. Відкритого акціонерного товариства "Подільський цемент" стягнуто 7161,36 грн. переплати провізної плати та відповідні судові витрати. Державне територіально-галузеве об'єднання "Південно-Західна залізниця" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 11.11.2010 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.02.2011 року і прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Скаржник посилається на порушення господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, а саме: статей 34, 130, 133 Статуту залізниць України, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 року №457, пункту 6.4 Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів, затв. наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 28.09.2004 року №856, позиції 5 пункту 3 розділу 6 Збірника тарифів, затв. наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 року №317, пункту 2 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 10.12.1996 року №02-5/422 "Про судове рішення", пункту 2 Роз'яснень Президії Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" від 29.05.2002 року №04-5/601, статей 34, 36 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, скаржник зазначає, що судом першої інстанції було розглянуто справу по копіям накладних; позивач звернувся з позовом до залізниці від свого імені на підставі передавального надпису платника, яким є Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрданатранс", який не мав право робити такі надписи на перевізних документах.

Скаржник також зазначає, що перевізні документи були заповнені з порушеннями, а висновки апеляційного господарського суду щодо відповідності відомостей, зазначених в накладних у графі "Найменування вантажу" відповідним Правилам, не відповідають фактичним обставинам справи.

Обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши суддю –доповідача, перевіривши в межах вимог статей 108, 1117 Господарського процесуального кодексу України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно накладних №33582532 від 09.03.2010 року, №33608836 від 13.03.2010 року та №33363093 від 17.03.2010 року, відповідач здійснив повернення порожніх вагонів –хоперів - цементовозів після їх розвантаження на ст. Гуменці ПЗЗ одержувачу ВАТ "Подільський цемент".

В розділах "При відправленні" перевізником застосовано коригуючий коефіцієнт до тарифу на перевезення 1,000.

Враховуючи зазначений коефіцієнт, залізниця стягнула за повернення порожніх вагонів –хоперів –цементовозів після їх розвантаження одержувачу ВАТ "Подільський цемент" на ст.Гуменці ПЗЗ провізну плату у розмірі 2328,00 грн. (накладна №33582532 від 09.03.2010 року), 6518,00 грн. (накладна №33608836 від 13.03.2010 року) та 1303,60 грн.(накладна №33363093 від 17.03.2010 року).

Позивач не погоджуючись з даним розрахунком відповідача, послався на неправильне застосування положень Єдиної тарифно-статистичної номенклатури вантажів (тарифне керівництво №1) та Коефіцієнти, що застосовуються до тарифів Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов’язані з ними послуги, затверджені Наказом Міністерства транспорту та зв’язку №317 від 26.03.2009 року та просив стягнути з відповідача зайво нараховану і стягнуту провізну плату в розмірі 1642,56 грн. (накладна №33582532 від 09.03.2010 року), 4599,00 грн. (накладна №33608836 від 13.03.2010 року) та 919,80грн. (накладна №33363093 від 17.03.2010 року).

Господарські суди попередніх інстанцій задовольняючи позов виходили з того, що відповідно до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги та Коефіцієнтів, що застосовуються до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затв. Наказом Мінтрансу № 317 від 26.03.2009 року при поверненні порожніх власних вагонів з-під вивантаження вантажів 1-го тарифного класу, щебеню та баласту (щебеню) для доріг, перліту, піску, гранвідсіву, шлаків, золи підлягає застосуванню коригуючий коефіцієнт 0,412, однак відповідач на власний розсуд застосував коригуючий коефіцієнт 1,000 передбачений для повернення порожніх власних вагонів з-під вивантаження вантажів 3-го тарифного класу.

Претензії, а також позови, що виникли з приводу перевезення вантажів, а саме: щодо повернення переборів платежів, сплачених при відправленні вантажу, можуть заявлятися відправником залізниці відправлення, сплачених при одержанні вантажу, - одержувачем залізниці призначення, і як вбачається з накладних, позивач є одержувачем залізниці призначення.

В свою чергу, позивачеві надані логістичні послуги з перевезення вантажів на підставі договору №21/08-2 від 28.12.2007 року транспортного експедирування ТОВ "Укрданатранс", який діє перед третіми особами від імені позивача за довіреністю.

За накладною №33582532 від 09.03.2010 року відправником зазначений ТОВ "Фиеста" платником - ТОВ "Укрданатранс". За накладною № 33608836 від 13.03.2010 року відправником зазначений ТОВ "СП "Основа 0020 - Солсиф", платником - ТОВ "Укрданатранс". За накладною №33363093 від 17.03.2010 року відправником зазначений ТОВ "К-Б-К", платником - ТОВ "Укрданатранс".

Розділ 4 накладної №33363093 від 17.03.10 року, розділ 2 накладних №33608836 від 13.03.2010 року, №33582532 від 09.03.2010 року містять заяву про передачу одержувачу, тобто ВАТ "Подільський цемент", права пред’явлення претензії та позову. Заяви засвідчені підписами керівника і головного (старшого) бухгалтера та скріплені печаткою ТОВ "Укрданатранс"–платника, в зв'язку з чим суди дійшли висновку, що одержувач порожніх вагонів –хоперів–цементовозів після їх розвантаження є належним позивачем у справі.

Відповідно до пункту 6.4 Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів, затв. Наказом Мінтрансу №856 від 28.09.2004 року, зареєстрованим у Мінюсті 15.10.2004 року за №1316/9915 Порожні вагони перевозяться за перевізними документами, у яких у графі "Найменування вантажу" вказується "Власний вагон (найменування власника) направляється до пункту навантаження (у ремонт тощо)", і наведена у відповідних розділах накладних №33363093 від 17.03.2010 року, №33608836 від 13.03.2010 року та №33582532 від 09.03.2010 року інформація відповідає цим положенням, а відтак господарські суди попередніх інстанцій, посилаючись на приписи пункту 5 статті 307 Господарського кодексу України, статті 908, 909 Цивільного кодексу України, статтю 12 Закону України "Про транспорт", статті 22, 133 Статуту залізниць України, Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги та Коефіцієнтів, що застосовуються до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затв. Наказом Мінтрансу № 317 від 26.03.2009 року, пункти 1, 2 розділу 29 Правил заявлення та розгляду претензій (затв. наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2003 року № 334, зареєстр. в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 року за № 568/6856), пункт 6.4 Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів, затв. Наказом Мінтрансу №856 від 28.09.2004 року, статті 32, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, дійшли висновків про наявність правових підстав для задоволення позову.

Колегія суддів Вищого господарського суду України не може погодитись з такими висновками господарських судів попередніх інстанцій виходячи з наступного.

Так, згідно абзацу 1 пункту 1 Правил пред'явлення та розгляду претензій, затв. наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 року №334, претензії, що виникають з перевезення вантажів, пасажирів, багажу і вантажобагажу, пред'являються у порядку, передбаченому статтями 130 - 134 Статуту залізниць України.

Абзацом 7 цього пункту передбачено, що претензії щодо повернення переборів платежів, сплачених при відправленні вантажу, можуть заявлятися відправником залізниці відправлення, сплачених при одержанні вантажу, - одержувачем залізниці призначення.

Пунктом 2 цих Правил визначено, що згідно зі статтею 133 Статуту залізниць України передача права на пред'явлення претензій та позовів відправником одержувачу або одержувачем відправнику, а також відправником або одержувачем вищій організації засвідчується передавальним написом на відповідному документі (накладній, квитанції про приймання вантажу до перевезення, багажній квитанції) .

Передавальний напис засвідчується підписами керівника і головного (старшого) бухгалтера та печаткою підприємства.

Передача права на пред'явлення претензій та позовів відправником або одержувачем уповноваженій особі, яка виступає від їх імені, засвідчується довіреністю, оформленою згідно з чинним законодавством.

Приймаючи до уваги передавальні написи у вищевказаних копіях накладних суди не врахували, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрданатранс" не є ані вантажовідправником, ані одержувачем вантажу та не надали оцінки тій обставині, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрданатранс" на підставі договору №21/08-2 від 28.12.2007 року транспортного експедирування надає позивачеві логістичні послуги з перевезення вантажів, що відправляються/одержуються позивачем, діючи перед третіми особами від імені позивача на підставі довіреності.

Судами також не досліджено та не враховано те, що у залізничних накладних ТОВ "Укрданатранс" має код 4276078, який застосовується відповідно пункту 1.2 Інструкції "Про порядок надання, використання та захисту кодів експедиторських організацій", затв. Наказом Мінтрансу України №229 від 23.04.2001 року, зареєстр. в Мінюсті України 31.01.2004 року №54, у зв’язку з проведенням централізованих розрахунків за перевезення вантажів.

Крім того, господарські суди попередніх інстанцій не звернули увагу на те, що в копії накладної №33608836 в графі "Найменування вантажу" міститься відмітка "Порожние хоппера из под выгр. Щебня. Приб. СТ. Гуменцы Накл. №33599754 КОД 281141", проте, згідно Єдиної тарифно-статистичної номенклатури вантажів (Тарифне керівництво №1), долученої до позовної заяви (а.с. 17-18) код вантажу 281141 відповідає цементу, не поіменованому в алфавіті.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що господарськими судами першої та апеляційної інстанції при розгляді справи та прийнятті судових рішень не взято до уваги та не надано належної правової оцінки всім доказам у справі в їх сукупності, що, враховуючи суть спору, свідчить про порушення норм процесуального права, які унеможливлюють встановлення обставин, що є суттєвими для вирішення спору по суті, а касаційна інстанція позбавлена права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази рішення та постанова у справі підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з’ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об’єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1117, пунктом 3 статті 1119, статтями 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду міста Києва від 11.11.2010 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.02.2011 року у справі № 13/448 господарського суду міста Києва скасувати.

Справу направити на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Касаційну скаргу Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" задовольнити частково.

Головуючий суддя                                                  Т. Дроботова

С у д д і                              Н. Волковицька

                                                                                                     Л. Рогач