Постанова № 14951530, 14.04.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

14 квітня 2011 р. № 1/205-09

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя : Першиков Є.В.

судді: Данилова Т.Б., Осетинський А.Й.

розглянувши матеріали касаційної скаргидержавного підприємства "Придніпровська залізниця"

на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.02.2011р.

у справі

господарського суду№ 1/205-09

Дніпропетровської області

за позовомвідкритого акціонерного товариства "Павлоградвугілля"

додержавного підприємства "Придніпровська залізниця"

про           

за участю

представників сторін:

позивача –

відповідача –стягнення 366 506,52грн.

пр. Шиян Є.І. –дов. б/н від 24.03.11р.

пр. Овчинніков Б.С. – дов. №32 від 01.01 11р.

Розпорядженням №03.08-05/224 від 12.04.2011р. змінено склад колегії суддів у справі № 1/205-09, призначеної до розгляду у складі: головуючий суддя Муравйов О.В., судді Данилова Т.Б., Костенко Т.Ф., утворено колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Першиков Є.В., судді Данилова Т.Б., Осетинський А.Й.

В С Т А Н О В И В :

У травні 2009 року відкрите акціонерне товариство "Павлоградвугілля" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до державного підприємства "Придніпровська залізниця" (з урахуванням уточнення позовних вимог) про зобов'язання відповідача повернути на особовий рахунок ВАТ "Павлоградвугілля" нараховану та списану грошову суму 366 506,52грн. за користування вагонами, затриманими на підходах до станції призначення.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що в період листопад-грудень 2008 року ВАТ "Павлоградвугілля" не заявляло залізниці про неможливість прийняти спірні вагони, а затримка вагонів була здійснена без згоди на те вантажоодержувача, а документи, на підставі яких робиться зняття грошових коштів з особового рахунку платника, позивачу для підписання не були надані. При цьому, залізниця одноосібно склала акти загальної форми про відмову представника ВАТ "Павлоградвугілля" підписати накопичувальні картки та відомості користування вагонами і з порушенням Правил та договору без згоди вантажовласника списала кошти з особового рахунку ВАТ "Павлоградвугілля" в ТехПД.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 27.07.2010р. (суддя Рудь І.А.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.02.2011р. (судді Логвиненко А.О., Стрелець Т.Г., Головко В.Г.) позовні вимоги задоволено, зобов'язано державне підприємство "Придніпровська залізниця" повернути грошові кошти у сумі 366506,52грн. на особовий рахунок ВАТ "Павлоградвугілля" та стягнуто з відповідача на користь позивача судові витрати.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, державне підприємство "Придніпровська залізниця" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення і постанову та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В касаційній скарзі Придніпровська залізниця посилається на законність на обґрунтованість затримки вагонів на підходах до станції призначення, нарахування та списання плати за користування вагонами, вважає, що суди попередніх інстанцій невірно оцінили складені залізницею первинні документи, в тому числі акти загальної форми на підтвердження обставин справи.

Заслухавши пояснення присутніх представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні і постанові та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, що відповідно до умов договору №ПР/М-07100/НЮ/07-12/388-У від 31.01.2007р., укладеного між державним підприємством "Придніпровська залізниця" та відкритим акціонерним товариством "Павлоградвугілля", відповідач надає позивачу послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, а позивач проводить розрахунки за ці послуги. Згідно із пп.2.1.4 Договору сторони визначили обов'язок залізниці по забезпеченню подачі рухомого складу для перевезення вантажів встановленим порядком.

Підпунктом 2.2.3 Договору передбачено, що позивач зобов'язаний забезпечувати передоплату тарифу, а також додаткових платежів (збір за подачу-збирання, плату за користування вагонами) і додаткових зборів, що виникають при здійсненні перевезень запланованого обсягу вантажів, згідно Тарифного керівництва №1 та калькуляцій в розмірі 100 відсотків не менш ніж за 4 доби до його відправлення або прибуття.

У період часу з листопада по грудень 2008 року на адресу позивача надходили порожні вагони власності ТОВ "Лемтранс" призначенням на станції Ароматна та Богуславська по повним вантажним документам, що підтверджується накладними на маршрути вагонів.

На підставі листів позивача ВАТ "Павлоградвугілля" №1/1807 від 21.10.08р., №1/1830 від 22.10.08р., №3/1839 від 23.10.08р., №1/1854 від 24.10.08р., №1/1869 від 27.10.08р., №1/1887 від 29.10.08р., №1/1892 від 29.10.08р. залізницею були затримані вагони, які прямували на адресу позивача, по станціях Чаплине, Павлоград-1, Самарівка, Синельникове-1, Синельникове-2, Брагинівка, Новомосковськ-Дніпровський, Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці, у зв'язку з неприйманням ВАТ "Павлоградвугілля" цих вагонів.

Облік часу перебування вагонів на коліях залізниці здійснювався станціями за відомостями плати за користування вагонами, накопичувальної картки, актами загальної форми, наданими до матеріалів справи.

Відомості плати за користування вагонами не були підписані позивачем через його відмову, про що відповідачем було складено акти загальної форми (форма ГУ-23) про відмову від підпису.

За період часу листопад-грудень 2008 року з особового рахунка №9001882 ВАТ "Павлоградвугілля" списані грошові кошти за наступними переліками залізничних документів: №2111 від 21.11.2008р. (накопичувальна картка №21110485 на суму 19354,32грн.); №2411 від 24.11.2008р. (накопичувальна картка №24110487 на суму 4644грн.; накопичувальна картка №24110488 на суму 317,52 грн.); №2711 від 27.11.2008р. (накопичувальна картка №26110348 на суму 1642,68грн, накопичувальна картка №27110349 на суму 11133,60); №3011 від 30.11.2008р. (накопичувальна картка №30110355 на суму 24000грн.); №0412 від 04.12.2008р. (накопичувальна картка №3120360 на суму 24000грн.; накопичувальна картка № 4120361 на суму 24000грн.); №0912 від 09.12.2008р. (накопичувальна картка №8120368 на суму 9567,72грн.; накопичувальна картка №9120369 на суму 24000грн.); №1112 від 11.12.2008р. (відомість плати №1119032 на суму 63685,80грн.; відомість плати №1119033 на суму 39270,60коп.; відомість плати №119034 на суму 7711,20грн.); №1312 від 13.12.2008р. (накопичувальна картка №12120374 на суму 3950,64грн.; накопичувальна картка №1210375 на суму 3355,92грн.; накопичувальна картка №12120376 на суму 3115,20 грн.; відомість плати № 2119036 на суму 38587,80грн.); №1912 від 19.12.2008р. (накопичувальна картка №13120379 на суму 63249грн.; відомість плати № 18129038 на суму 589,68грн.

Розрахунковим підрозділом залізниці –Технологічним центром з оброблення перевізних документів (ТехПД) нарахована та списана грошова сума, що склала 366506,52грн. (разом з ПДВ), з яких 350165,88грн., як плата за користування вагонами та 16 340,64грн. як плата за зберігання вантажу.

Вирішуючи справу по суті, суди попередніх інстанцій підставно виходили з ч.5 ст. 307 Господарського кодексу України, якою встановлено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.

Відповідно до ст.119 Статуту залізниць України та п.п.2, 15 Правил користування вагонами і контейнерами, за користування вагонами та контейнерами вантажовідправниками та вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій вноситься плата. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і підходах до них в очікуванні подання їх вантажовласнику. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати. Аналогічна норма міститься і в Правилах користування вагонами і контейнерами.

Згідно із п.8 Правил зберігання вантажів, зареєстрованих Міністерством юстиції України 24.11.2000р. за №866/5087, збір за зберігання вантажів у вагонах в разі затримки їх з вини одержувача після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станціях призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях, тощо).

Збірник тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України Тарифне керівництво №1 в п.2 розд.2 встановлює розміри зборів за зберігання вантажів. Отже, збір за зберігання вантажів є регульованим тарифом і не потребує додаткового погодження сторонами.

Порожні власні або орендовані вагони, які перевозяться за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", які залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов'язки, передбачені Статутом залізниць, зокрема, обов'язок отримати їх від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів –сплатити плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці, та збір за зберігання у розмірах, встановлених Тарифним керівництвом №1.

У відповідності з п.п.9, 10 Правил користування вагонами і контейнерами, про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів форми ГУ-23а, що складається станцією. Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією затримки у "Повідомленні про затримку вагонів" до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення.

Станція призначення, отримавши від станції затримки вагонів "Повідомлення про затримку вагонів", повинна інформувати вантажовласника (вантажоодержувача) про затримку вагонів з його вини шляхом вручення копії такого Повідомлення не пізніше двох годин після його отримання станцією призначення (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником), що встановлено п.10 Правил користування вагонами і контейнерами.

При розгляді справи по суті судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем не надано доказів вручення позивачу повідомлення про затримку саме тих вагонів, із якими пов'язано нарахування та списання спірної суми грошових коштів, а тому суди дійшли висновку, що залізницею не дотримано вказаного порядку обліку затриманих з вини вантажовласника вагонів.

Щодо нарахування залізницею збору за зберігання вантажу (власних порожніх вагонів), то судами попередніх інстанцій встановлено, що норми ст.46 Статуту залізниць України, Правил зберігання вантажів та Тарифного керівництва №1 не передбачають укладання окремого договору на зберігання вантажу, який перевозиться за договором перевезення (накладної).

Тарифне керівництво №1 визначає, що збір за зберігання справляється незалежно від плати за користування вагонами (контейнерами).

Підставою для нарахування та стягнення збору за зберігання, в тому числі при затримці вагонів на шляху перевезення, є акт загальної форми, який складається для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, і підписується особами, які беруть участь у засвідчені обставин, що стали підставою для складання акта, але не менш як двома особами, відповідно до Правил складання актів, Правил користування вагонами і контейнерами.

У пункті 2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. №644 ( з наступними змінами та доповненнями), встановлений порядок списання, а також перелік документів, на підставі яких проводиться списання отриманих залізницею грошей, згідно з яким отримані гроші ТехПД заносить на особовий рахунок платника і списує їх з рахунку в міру надходження розрахункових документів за здійсненні перевезення і надані послуги. Списування грошей з рахунку проводиться на підставі перевізних документів, накопичувальних карток, відомостей плати за користування вагонами та контейнерами.

Всі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівників станції і платника. Всі примірники накопичувальних карток та відомостей плати за користування вагонами (контейнерами) надсилаються станцією до ТехПД для проведення розрахунків. Після їх обробки в ТехПД два примірники повертаються на станцію, один з яких видається платнику.

Пункт 4 Правил користування вагонами передбачає, що у разі непогодження даних, зазначених у відомості плати за користування вагонами, представник вантажовласника зобов'язаний підписати відомість із зауваженнями.

При цьому, судами попередніх інстанцій встановлено, що документи, на підставі яких має бути здійснено списання коштів з особового рахунку платника, не були надані Придніпровською залізницею для підписання позивачеві, а тому підпис або зауваження з боку представника ВАТ "Павлоградвугілля" на документах, що підтверджують списання, відсутні.

Натомість у актах загальної форми відсутні посилання на прізвища та посади осіб ВАТ "Павлоградвугілля", які нібито відмовились від підписання відомості плати за користування вагонами, тому судами зазначені акти загальної форми не визнані належними доказами обставин, що ним засвідчуються.

Стаття 1212 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно набуте, згодом відпала.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що списання відповідачем з особового рахунку позивача грошової суми 366506,52грн. здійснено всупереч умовам договору та порядку, встановленого діючим законодавством, не підтверджено належними доказами, а відтак вимоги позивача про спонукання відповідача у примусовому порядку повернути ці грошові кошти на особовий рахунок позивача у ТехПД були задоволені у повному обсязі.

Статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги державного підприємства "Придніпровська залізниця", оскільки судами попередніх інстанцій було правильно застосовані норми матеріального права, а доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів по справі, що не відноситься до компетенції суду касаційної інстанції.

Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

          Касаційну скаргу державного підприємства "Придніпровська залізниця" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.02.2011р у справі № 1/205-09 залишити без змін.

          Головуючий           Є. Першиков

Судді           Т. Данилова

А. Осетинський