Ухвала суду № 14930899, 29.03.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-8539/09/0670 Головуючий у 1-й інстанції: Євпак В.В.

Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"29" березня 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Бистрик Г.М.,

суддів: Сорочко Є.О., Собківа Я.М.,

при секретарі: Пеньковій О.Г.,

розглянувши у судовому засіданні апеляційні скарги позивача Закритого акціонерного товариства «Міжнародна корпорація виробників альтернативного палива»та відповідача Володарсько-Волинської міжнародної державної податкової інспекції Житомирської області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2010 року у справі за адміністративним позовом Закритого акціонерного товариства «Міжнародна корпорація виробників альтернативного палива»до Володарсько-Волинської міжнародної державної податкової інспекції Житомирської області про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2009 року позивач Закрите акціонерне товариство «Міжнародна корпорація виробників альтернативного палива»звернулися в суд з позовом до Володарсько-Волинської міжнародної державної податкової інспекції Житомирської області про скасування податкових повідомлень-рішень №0000562301/0, №0000572301/0, №0000582301/0, №0000592301/0, №0026331701/0 та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000552301 від 12.12.2008 року, стягнути з відповідача моральну шкоду в сумі 3426980 грн. та майнову шкоду в сумі 1509088 грн..

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2010 року вимоги позивача задоволено частково.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію змінити постанову суду першої інстанції в частинні відмови задоволення вимог позивача.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою в задоволенні вимог позивача відмовити в повному обсязі.

В апеляційних скаргах апелянти посилаються на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що в свою чергу призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, учасників судового засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та обєктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, яким та наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення вимог позивача.

Судом першої інстанції встановлено, що з 16.10.2008 року по 01.12.2008 року Володарсько-Волинською МДПІ проведена планова виїзна документальна перевірка Закритого акціонерного товариства «Міжнародна корпорація виробників альтернативного палива»з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 11.07.2006 року по 30.06.2008 року, за результатами якої складено акт №15/23-107/34283083 від 05.12.2008 року, на підставі якого податковим органом 12.12.2008 року винесено рішення №0000552301 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 740571,96 грн. за порушення «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», податкові повідомлення-рішення №0000562301/0 про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток в сумі 894139 грн., №0000572301/0 про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 451083 грн., №0000582301/0 про визначення податкового зобовязання за порушення Декрету КМ України «Про акцизний збір», Закону України «Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари (продукцію)»в сумі 98495 грн., №0000592301/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення Положення про порядок нарахування, терміни сплати і подання розрахунку акцизного збору в сумі 1020 грн.; №0026331701/0 про визначення прибуткового податку з заробітної плати в сумі 4672,45 грн..

Доводи відповідача, щодо правомірності податкового повідомлення - рішення № 0000562301/1 від 12.12.2008 року, не заслуговують на увагу з наступних підстав.

Відповіднодо п.п. 12.1.5 ст.12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.1997 року № 283/97-ВР (із змінами та доповненнями), платник податку - покупець зобов'язаний збільшити валові доходи на суму непогашеної заборгованості (її частини), визнаної у порядку досудового врегулювання спорів або судом чи за виконавчим написом нотаріуса, у податковому періоді, на який припадає перша з подій:

а) або 90-й календарний день від дня граничного строку погашення такої заборгованості (її частини), передбаченого договором або визнаною претензією.

Закрите акціонерне товариство «Міжнародна корпорація виробників альтернативного палива»у відповідності до Договору купівлі-продажу №13/10-06 від 13.10.2006 року, акта прийому-передачі до даного Договору від 18.04.2006 року та видаткової накладної №12 від 18.04.2008 року, отримало обладнання від ПП ОСОБА_5 на суму 232220,00 грн..

Відповідно до п.2.3 п. 2 умов Договору купівлі-продажу №13/10-06 від 13.10.2006 року оплата за отриману продукцію здійснюється Покупцем до березня 2008 року.

Позивачем здійснено оплату готівкою в розмірі 16000,00 грн. та в безготівковій формі в сумі 24925,00 грн..

Податковий орган дійшов помилкового висновку щодо невіднесення до складу валового доходу суми непогашеної заборгованості (її частини) перед ПП ОСОБА_5, оскільки кредиторська заборгованість у визначений договором строк позивачем не погашена, але не встановлено підстав для збільшення валових доходів, відповідно до вищезазначеного Закону.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що податкове повідомлення-рішення Володарсько-Волинської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області №0000562301/0 від 12.12.2008 року в частині визначення Закритому акціонерному товариству «Міжнародна корпорація виробників альтернативного палива»податкового зобовязання з податку на прибуток в розмірі 47824 грн. та штрафних санкцій в розмірі 9565 грн., а всього в розмірі 57389 грн. підлягає скасуванню.

Доводи позивача, як обґрунтування вимог апеляційної скарги не заслуговують на увагу з наступних підстав.

Актом перевірки встановлено, що бухгалтерський облік на ЗАТ «Міжнародна корпорація виробників альтернативного палива»ведеться з порушенням вимог Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні»(зі змінами та доповненнями) та Положень (стандартів) бухгалтерського обліку в Україні, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 року №87, з порушенням порядку застосуванням плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобовязань і господарських операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 року №291, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 21.12.1999 року № 892/4185 (зі змінами та доповненнями), положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704.

Зокрема, встановлено, що фінансова звітність ЗАТ «Міжнародна корпорація виробників альтернативного палива»не містить всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, операції не обліковуються відповідно до їх сутності; не всі господарські операції фіксуються первинними документами та відповідно не фіксуються у регістрах бухгалтерського обліку; первинні та зведені облікові документи не містять обов'язкових реквізитів: назви документа (форми), дати і місце складання, назви підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції; інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, не систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку; дані аналітичних рахунків не тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця; господарські операції не відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені, або взагалі не відображені.

Помилковим є висновок позивача, що кошти, які були внесені 24.04.2008 року ОСОБА_6 на розрахунковий рахунок підприємства НОМЕР_1 в ЖОД «Райффайзен банк АВАЛЬ»МФО 311528 в розмірі 147000 грн. не є виручкою від реалізації, а являється фінансовою допомогою.

Відповідно до відмітки банківської виписки та до запису в головній книзі, дана операція мала відображення в бухгалтерському обліку Дт 311 Кт 6852, так як дана операція не була систематизованою на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку (в головній книзі рахунок 6852 взагалі відсутній, оборотно-сальдові відомості по даному рахунку підприємством на перевірку не були надані) вона не знайшла своє відображення і в податковому обліку та не була включена до валового доходу підприємства в порушення вимог п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 року (із змінами та доповненнями).

Відповідно до відмітки на банківській виписці видно, що дані кошти є коштами саме від реалізації продукції.

Зміни цільового призначення платежу товариством не проводилось.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податковий орган дійшов правильного висновку про віднесення даних коштів, як виручки від реалізації, оскільки позивачем не віднесено зазначені кошти до складу валового доходу, а відповідно не визначило та не сплатило податок на прибуток.

Перевіркою встановлено, що ЗАТ «Міжнародна корпорація виробників альтернативного палива»не відображались операції у рядку 01.6 Декларацій «інші доходи, крім визначених у 01.1-01.5»показників за період з 11.07.2006 року по 30.06.2008 року.

Перевіркою первинних документів, банківських виписок, господарських договорів, головних книг та документів по касі встановлено заниження задекларованих субєктом господарювання показників у рядку 01.6 Декларацій «інші доходи, крім визначених у 01.1-01.5»всього у сумі 8937 грн., у тому числі за 1 квартал 2008 року у сумі 2953 грн., за 2 квартал 2008 року у сумі 5984 грн.

Що стосується невіднесення до складу валового доходу умовних відсотків в сумі 8937 грн., нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, то відповідно до п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових доходів відносяться доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді:

сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України «Про списання вартості несплачених обсягів природного газу».

П.п. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено, що безповоротна фінансова допомога - це сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Позивачем отримано зворотну фінансову допомогу від ТОВ «НВА «Славутич»(35423537) на підставі Договору зворотної фінансової допомоги №9 від 12.02.2008 року, який є платником податку на прибуток на загальних підставах, кошти надійшли на розрахунковий рахунок НОМЕР_1 в ЖОД «Райффайзен банк АВАЛЬ»МФО 311528 по датах та в сумах, наведених в Додатку №10 до акту перевірки.

В бухгалтерському обліку дана операція не відображена в жодному з наданих регістрів бухгалтерського обліку, та не включено до валових доходів звітного періоду суму, умовно нарахованих відсотків на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги за період з 12.02.2008 року по 30.06.2008 року на суму 300000 грн.

Перевіркою було встановлено завищення валових витрат за перевіряємий період в сумі 2467540 грн.

Відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п.п. 5.2.1 п. 5.2. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не включаються до складу валових витрат витрати на потреби, не пов'язані з веденням господарської діяльності.

Згідно п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів, платник податку має право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом з поданням розрахунку податкових зобов'язань звітного періоду. Якщо платник податку не подасть у такий строк письмову заяву та не поновить зазначених документів до закінчення податкового періоду, що настає за звітним, непідтверджені відповідними документами витрати не визнаються валовими витратами і на суму недосплаченого податку нараховується пеня у розмірі облікової ставки Національного банку України, збільшеної в 1,2 раза.

Якщо платник податку поновить зазначені документи у наступних періодах, підтверджені витрати (з урахуванням сплаченої пені) включаються до валових витрат податкового періоду, на який припадає таке поновлення.

Позивачем до складу валових витрат віднесено витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку, у звязку з чим порушено вимоги абзацу 4 п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

З матеріалів справи вбачається, що ЗАТ «Міжнародна корпорація виробників альтернативного палива»здійснювало виробництво дизельного палива, основними постачальниками були: ТОВ «НВА «Славутич», ТОВ «Транснафтотрейд»та ПП «Славутич - 2005».

В порушення вимог абзацу 4 п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.1997 року № 283/97-ВР (із змінами та доповненнями), п. 1.2, п.2.4, п. 2.5 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704 ст.3, ст.4, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 року №996-XIV (із змінами та доповненнями), Інструкції з контролювання якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України затвердженої Наказом Міністерства палива та енергетики України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 04.06.2007року №271/121 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2007 року за №762/14029, Правил ведення обліку, зберігання та реалізації дизельного палива залежно від вмісту масової частки сірки затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 березня 2007 року № 545, Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року №1442, позивачем не надано документи, які б підтверджували законність здійснення господарських операцій з придбання сировини, зберігання та виробництва дизельного палива, зокрема товарно-транспортних накладних.

Правовий аналіз зазначених вище нормативно-правових актів, дає підстави для висновку, що податковий орган дійшов вірного висновку, що підприємством неправомірно віднесено до складу валових витрат суму за період, що перевірявся, в розмірі 1138679 грн., яка повязана з придбанням сировини (дизельного палива, газового конденсату.)

Позивачем не розшифровано та не підтверджено витрати, віднесені платником до рядка 04.1 Декларацій «витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11»за період з 11.07.2006 року по 30.06.2008 року в сумі 1251816 грн..

В порушення абзацу 4 п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.1997 року (із змінами та доповненнями) ЗАТ «Міжнародна корпорація виробників альтернативного палива»до складу валових витрат віднесено інші витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку.

Встановлено завищення задекларованих субєктом господарювання показників у рядку 04.7 Декларацій «Інші витрати, крім визначених у 04.1-04.12»всього у сумі 77045 грн., у тому числі за 2 квартал 2007 року у сумі 682 грн., за 3 квартал 2007 року у сумі 501 грн., за 4 квартал 2007 року у сумі 25714 грн., за 1 квартал 2008 року у сумі 50148 грн..

Вирішуючи правомірність визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість, колегія судді зважає на наступне.

Згідно п.п. 7.2.8 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком, а також які не є об'єктами оподаткування та звільнених від оподаткування.

Зведені результати такого обліку відображаються у податкових деклараціях, форма і порядок заповнення яких визначаються відповідно до закону. Платник податку веде реєстр отриманих та виданих податкових накладних у документальному або електронному вигляді за його вибором, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку продавця, який надав податкову накладну такому платнику податку. Платники податку подають органу державної податкової служби на безоплатній основі разом з податковою декларацією за відповідний звітний період копії реєстрів виданих та отриманих податкових накладних за такий період в електронному вигляді. Державна податкова адміністрація розробляє та розміщує на своєму офіційному веб-сайті програмне забезпечення з відкритим кодом для ведення обліку записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді і забезпечує його безоплатне розповсюдження (включаючи зміни і доповнення) шляхом надання можливості для копіювання такого програмного забезпечення як через Інтернет, так і шляхом запису на носії інформації платника за його запитом. Зведені результати обліку, що відображені у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних, підлягають документальній невиїзній перевірці (камеральній). За наявності оригіналу податкової накладної невключення її до зазначеного реєстру не є підставою для відмови у зарахуванні суми податку, визначеної у такій податковій накладній, до складу податкового кредиту такого платника податку. Форма і порядок заповнення реєстрів отриманих та виданих податкових накладних встановлюються центральним податковим органом.

Відповідно п.п 7.3.1. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Згідно наданих для перевірки головних книг за 2007 та 2008 роки починаючи з 30.04.2007 року та станом на 1 січня 2008 року у платника обліковувались на Дт рах. 104 «Машини та обладнання»основні засоби в сумі 1372380 грн., а станом на 01.02.2008 року ця сума становила 137730 грн. (оборот по Кт рах.104 за січень 2008 року відсутній,) що свідчить про відчуження в січні 2008 року основних засобів в сумі 1234650 грн., які не знайшло свого відображення в бухгалтерському та податковому обліку.

У відповідності до наявних документів у бухгалтерському обліку, амортизація на основні засоби протягом 2007 року не нараховувалась, тобто балансова і залишкова вартість однакові, а будь-які інші документи, які б засвідчували вартість відчужених основних засобів відсутні.

Платником податку по виникненню першої події не було складено податкову накладну та не відображено в книзі обліку виданих податкових накладних за січень 2008 року.

В порушення вищезазначених вимог Закону, товариством не оподатковано податком на додану вартість відчужених основних засобів на загальну суму 1234650 грн., в тому числі ПДВ - 205775 грн..

З урахуванням обставин допущеного порушення, товариством, всупереч вимогам Закону, також не оподатковано податком на додану вартість виручку від реалізації продукції в сумі 147000 грн..

Внаслідок допущеного порушення, підприємством не включено до податкового зобовязання податок на додану вартість у квітні 2008 року в сумі 24500 грн..

Вирішуючи правомірність віднесення до складу податкового кредиту в період, що перевірявся відповідачем, податок на додану вартість, сплачений у вартості придбаних товарів (робіт, послуг), судова колегія зважає на наступне.

Згідно п.п. 7.4.5. Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Перевіркою достовірності відображених показників у поданих Деклараціях з податку на додану вартість рядок 10.1 «Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження) з податком на додану вартість на митній території України товарів (послуг) та основних фондів з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які підлягають оподатковуються за ставкою 20 відсотків та нульовою ставкою»з 24.01.2008 року по 30.06.2008 року податковим органом встановлено завищення задекларованого ЗАТ «Міжнародна корпорація виробників альтернативного палива»податкового кредиту, а саме, платником не заповнено реєстри отриманих податкових накладних за березень - червень 2008 року.

Позивачем, не підтверджено податковий кредит, задекларований платником в березні 2008 року в сумі 75956 грн., в квітні 2008 року в сумі 41682 грн., в травні 2008 року в сумі 25782 грн..

Перевіркою повноти нарахування податку на додану вартість за період з 24.01.2008 року по 30.06.2008 року встановлено його заниження всього у сумі 300722 грн., у тому числі за січень місяць 2008 року в сумі 190343 грн., за березень місяць 2008 року в сумі 1258 грн., за квітень місяць 2008 року в сумі 68957 грн., за травень місяць 2008 року в сумі 14307 грн., за червень місяць 2008 року в сумі 25857 грн., та завищення залишку відємного значення ПДВ по рядку 26 Декларації в сумі 72973 грн.

Доводи позивача в зазначеній частині не спростовують висновків податкового органу.

Відповідно до п. а статті 2 Декрету КМ України «Про акцизний збір»від 26.12.1992 року №18-92 (із внесеними змінами та доповненнями) платниками акцизного збору є: суб'єкти підприємницької діяльності, а також їх філії, відділення (інші відокремлені підрозділи) - виробники підакцизних товарів на митній території України, у тому числі з давальницької сировини по товарах (продукції), на які встановлено ставки акцизного збору у твердих сумах, а також замовники, за дорученням яких виготовляється продукція на давальницьких умовах по товарах, на які встановлено ставки акцизного збору у відсотках до обороту, які сплачують акцизний збір виробнику.

Відповідно до Закону України «Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари (продукцію)»від 11.07.1996 року № 313/96-ВР (із змінами та доповненнями) важкі дистиляти (дизельне пальне) є підакцизною продукцією.

Позивач здійснює виробництво та реалізацію дизельного палива.

В порушення вимог вищезазначених законів, підприємством акцизний збір не нараховувався, розрахунок акцизного збору до податкового органу не подавався та не сплачувався.

Закрите акціонерне товариство «Міжнародна корпорація виробників альтернативного палива», в обґрунтування обставини сплати такого збору безпосередніми виробниками дизельного пального, які використовували нафтопродукти, та є платниками акцизного збору, не надано докази про сплату ними акцизного збору.

Приперевірціособовихрахунківпрацівниківпідприємства форми 1-ДФ, встановлено, що в порушення вимог п.п. 3.1.1, п. 3.1., п. 3.5 ст. 3 Закону України «Про податокз доходів фізичних осіб»,підприємствомневірноутримувавсяподатокздоходівфізичнихосіб.

В порушення вимог п.п. 4.2.7, п.п. 4.2.10, п. 4.2. статті 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»підприємством неоподатковувалися доходи від надання майна в оренду, та неоподатковувався адміністративний штраф, сплачений за рахунок підприємства.

Позивачем несвоєчасно перерахований податок з доходів фізичних осіб до бюджету в розмірі 9084 грн. 09 коп..

Підприємством не відображено по формі 1-ДФ доходів, виплачених приватним підприємцям за 2008 рік в сумі 87839 грн. 08 коп..

В порушення вимог п.п. 2,3,4 п.10 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»встановлено проведення готівкових розрахунків без подання оригіналів розрахункових документів, що підтверджують вартість понесених витрат.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо правомірності винесення податковим органом податкового повідомлення-рішення №0026331701/0 від 12.12.2008 року.

Актом перевірки встановлено порушення вимог п. 2.6. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637, а саме неоприбуткування готівки в касу підприємства згідно банківської виписки від 24.04.2008 року в сумі 147000,00 грн., порушення вимог п. 2.11 Положення, а саме несвоєчасне звітування за раніше отримані для господарських потреб кошти на загальну суму 3756,27 грн., неподання звітів на залишок сум від отриманих коштів на господарські потреби та отримання під звіт коштів без повного звітування щодо раніше виданих коштів на загальну суму 6510,54 грн., та порушення вимог пунктів 2.11, 3.1-3.2 Положення, а саме неподання підзвітними особами товариства до авансових звітів розрахункових документів (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), встановленої форми та змісту (згідно Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 року №614) на загальну суму 3005,33 грн.

Згідно п. 7.3 Положення відповідальність за дотримання порядку ведення операцій з готівкою покладається на підприємців, керівників підприємств. Особи, які винні в порушенні порядку ведення операцій з готівкою, притягуються до відповідальності в установленому законодавством України порядку. У разі виявлення порушень установленого порядку ведення операцій з готівкою органи державної податкової служби України застосовують до порушників штрафні санкції згідно з законодавством України.

З урахуванням допущених позивачем порушень податковим органом, правомірно винесено рішення про застосування штрафних санкцій №0000552301 від 12.12.2008 року.

Вимоги позивача, що винесені податковим органом податкові повідомлення-рішення та рішення про застосування штрафних санкцій є неправомірним оскільки податковим органом порушена процедура проведення перевірки, складання акту перевірки та помилкового висновку щодо порушення ними вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Закону України «Про податок на додану вартість», Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», Закону України «Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари (продукцію)»та «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», не заслуговують на увагу з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачаться, що перевірка Закритого акціонерного товариства «Міжнародна корпорація виробників альтернативного палива»проведена Володарсько-Волинською МДПІ з дотриманням вимог Закону України «Про державну податкову службу в Україні»та Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, оскільки платник податку був за 10-ть днів повідомлений про проведення планової виїзної документальної перевірки господарської діяльності товариства, про що підтверджується повідомленням яке отримано платником 17.09.2008 року .

Колегія суддів звертає увагу, що податковим органом вживались всі заходи для проведення перевірки та отримання для перевірки повного пакету документів: неодноразово направлялись листи за юридичною адресою товариства, за місцем проживанням президента корпорації ОСОБА_6.

У звязку з відсутністю необхідних документів та неможливістю проведення перевірки через вину посадових осіб товариства, які фактично ухилялись від проведення перевірки, проведення останньої неодноразово відкладалось та зупинялось.

До податкового органу від платника податків не надходило ніяких зауважень та заперечень щодо проведення перевірки, а тому твердження позивача щодо проведення перевірки без відома посадових осіб, надання ними не всіх документів, а також неприйняття податковим органом частини документів є безпідставними.

Обґрунтування позивача, щодо неповноти перевірки та порушень її проведення, а також викладених в акті порушень, є помилковим оскільки колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податковим органом дотримано вимоги «Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства»затвердженого наказом ДПА України №327 від 10.08.2005 року.

Колегія судді приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення №0000572301/0, №0000582301/0, №0000592301/0, №0026331701/0 та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000552301 від 12.12.2008 року прийняті у відповідності до вимог Закону, а тому підстав для їх скасування не вбачається.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.

Згідно ч. 4 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Аналізуючи вищевказане, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем доведено правомірність винесення ним спірних податкових повідомлень-рішень №0000572301/0, №0000582301/0, №0000592301/0, №0026331701/0 та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000552301 від 12.12.2008 року.

Доводи позивача не ґрунтуються на належній доказовій базі та правильному трактуванні норм права.

Суд першої інстанції вірно застосував норми Закону України «Про податок на додану вартість», Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»правову позицію з приводу яких аргументовано виклав в мотивувальній частині оскаржуваного апелянтами рішення.

Доводи апеляційних скарг не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 201 - 204 КАС України.

Оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 158, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254, КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги позивача Закритого акціонерного товариства «Міжнародна корпорація виробників альтернативного палива»та відповідача Володарсько-Волинської міжнародної державної податкової інспекції Житомирської області - залишити без задоволення.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2010 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали суду виготовлено 04.04.2011 року.

Головуючий суддя: (підпис)

Судді: (підпис)

Суддя: Бистрик Г.М.