Постанова № 14930811, 22.03.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 березня 2011 року 11:50 № 2а-199/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шейко Т.І. при секретарі судового засідання Деруга Н.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДочірнє підприємство "ШЕНКЕР"

до Державна податкова інспекція в Оболонському районі м.Києві

проскасування податкових повідомлень-рішень

за участю представників сторін:

від позивача: Гордєєва О.М. за довіреністю; Лішневський І.Г. за довіреністю;

від відповідача: Гримальський А.Ю. за довіреністю;

встановив:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до відповідача про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень рішень від 24 грудня 2010 року №0001142304/0 та податкового повідомлення рішення від 24 грудня 2010 року №0001132304/0.

Позовні вимоги мотивовані тим, що податковий орган дійшов необґрунтованого висновку про фіктивність угоди, укладеної між ДП «Шенкер»та ТОВ «Нова Зоря», оскільки угода була реально виконана та підтверджується відповідними первинними документами. Тому визначення позивачу оспорюваними податковими повідомленнями-рішеннями податкових зобовязань є протиправним.

Відповідач позов не визнав. В обґрунтування своїх заперечень посилався на відсутність у контрагента позивача, ТОВ «Нова Зоря» дійсної волі на укладення та виконання правочину з ДП «Шенкер» та відсутністю адміністративного і технічного ресурсу на виконання угоди. Крім того, вказав на притягнення до кримінальної відповідальності керівника ТОВ «Нова Заря. За таких обставин, визначення позивачу податкових зобовязань вважає обґрунтованим, тому в позові просив відмовити у повному обсязі.

Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як встановлено у судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи, Державною податковою інспекцією у Оболонському районі м. Києва було проведено планову виїзну перевірку Дочірнього підприємства «Шенкер»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2008 року по 30.06.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 року по 30.06.2010 року, про що складено Акт №760/2304/24382029 від 15.12.2010 року.

На підставі Акту перевірки №760/2304/24382029 від 15.12.2010 року податковим органом винесені податкові повідомлення рішення від 24 грудня 2010 року №00011423004/0, яким позивачу визначено зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 172539,00 грн. та №00011323004/0, яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 45153,00 грн.

Так, перевіркою встановлено, що в порушення п.1.32 ст. 1, п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»ДП «Шенкер»було занижено податок на прибуток на загальну суму 30102,08 грн., у т.ч. за I квартал 2009 року 30102,08 грн., завищено відємне значення обєкту оподаткування з податку на прибуток в розмірі 1469139,94 грн., у т. ч. по періодах: за IV квартал 2008 року в сумі 1469139,94 грн., та в порушення пп.7.4.4 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»занижено ПДВ на загальну суму 115026, 26 грн., у т.ч. по періодах: в жовтні 2008 року в сумі 46336,20 грн.; в листопадні 2008 року в сумі 19535,03 грн.; в грудні 2008 року в сумі 25073,33 грн.; в січні 2009 року в сумі 18990,86 грн.; в лютому 2009 року в сумі 2465,84 грн.; в березні 2009 року в сумі 2625,00 грн.

Суд погоджується з висновком податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства, вважає доводи податкового органу доведеними, а податкові повідомлення-рішення правомірними, виходячи зі слідуючого.

Як вбачається з матеріалів справи, 14 липня 2008 року між ДП «Шенкер»(Замовник) та ТОВ «Нова Зоря»(Перевізник) був укладений договір № К07-19 з надання послуг щодо автоперевезень по Україні, в якому «Замовник»доручає, а «Перевізник»надає послуги з виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом по території України згідно заявок Замовника.

Згідно п. 2.2. договору заявка є невідємною частиною даного Договору, в якій відображаються істотні умови кожного контрольного перевезення, а саме: найменування, кількість (вага) та пакування вантажу, його особливі характеристики; найменування та місцезнаходження вантажовідправника та вантажоодержувача; пункти відправлення та призначення вантажу, маршрут перевезення, вимоги щодо технічного та санітарного стану транспортного засобу, особливі вказівки Замовника, дата і час завантаження та розвантаження або строк виконання доручення, вартість перевезення (сума доручення); інші умови перевезення.

Під час перевірки та в судовому засіданні жодної заявки позивачем надано не було.

Перевіркою встановлено, що розрахунки здійснювались у безготівковій формі.

Згідно п. 5 договору № К07-19 від 14.07.2008 р. розрахунки за перевезення вантажів проводяться між сторонами у безготівковій формі у національній валюті України шляхом переведення коштів з поточного рахунку Замовника на поточний рахунок Перевізника «після отримання Замовником всіх належним чином оформлених оригіналів документів: Заявки, оформленої з боку Перевізника, Акту виконаних робіт, податкової накладної, рахунку та товарно-транспортної накладної з відміткою вантажоодержувача про отримання вантажу та заповненої відповідно до вимог чинних нормативних актів та Дійсного договору (підпис, дата, час, відбиток печатки)».

Перевіркою встановлено, а відповідачем не спростовано, що надані до перевірки товарно-транспортні накладні не містили підписи посадової особи, яка склала товарно-транспортну накладну та печатку перевізника.

Щодо місця знаходження контрагента позивача ТОВ «Нова Зоря»(м. Макіївка, вул. Довженко) до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням.

За даними Макіївської ОДПІ (вих. № 15683/7 22.11.2010) основні засоби у ТОВ «Нова Зоря»відсутні. До декларацій з податку на прибуток за 2009 рік додаток К 1 не надавався. Значення в рядках 4.10 «Витрати на поліпшення основних фондів»та 07 «Сума амортизаційних відрахувань»декларації відсутні.

Крім того, перевіркою встановлено та підтверджується матеріалами справи, що засновником, керівником та головним бухгалтером ТОВ «Нова Зоря»в одній особі була ОСОБА_5.

16.03.2009 р. прокуратурою Донецької області було порушено кримінальну справу №67-2306 по факту створення та придбання ряду субєктів підприємницької діяльності ( в т.ч. ТОВ «Нова Зоря») з метою прикриття незаконної діяльності, за ознаками ст. 205 ч. 2 КК України.

24.03.2009 р. в порядку ст. 115 КПК України, по підозрі в скоєнні вищевикладеного злочину, затримана була ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1

За інформацією Харцизького міського суду Донецької області, викладеною в листі №10-к від 03.03.2011 року, вироком суду №1-62/2010 р. від 29.12.2010 р. ОСОБА_5 засуджена за ст.ст. 28 ч. 3, 205 ч. 2, 209 ч. 2, 209 ч. 3, 366 ч. 2, 70 ч. 1 КК України до 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна та забороною займати посади, повязані з господарською діяльністю строком на 3 роки. Проте, вирок суду ще не набрав законної сили, оскільки оскаржується в апеляційній інстанції.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обовязкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 цього ж Закону).

За вимогами п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом, а відповідно до п. 18 наказу ДПА України від 30.05.97 р. №165, зареєстрованого в Мінюсті України 23.06.97 р. за №233/2037, всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податків здійснювати поставку товарів (послуг) та скріплюється печаткою такого платника податку продавця.

За наведених правових норм та фактичних обставин справи у суду відсутні підстави вважати такі податкові накладні первинними бухгалтерськими документами в розумінні Закону, тобто документами, які підтверджують фактичне виконання робіт ТОВ «Нова Зоря»»та фактичне придбання позивачем таких послуг.

За таких обставин сама по собі наявність у позивача податкових накладних та актів виконаних робіт не є безумовною підставою для віднесення зазначених у ній сум до податкового кредиту, так як такі накладні та акти підписані особою, яка не займалась і не мала наміру займатись підприємницькою діяльністю, а тому такі документи не можуть бути належними та допустимими доказами в розумінні КАСУ.

Крім того, за відсутності управлінського та технічного персоналу та нездійснення підприємницької діяльності ТОВ «Нова Зоря»акти виконаних робіт не можуть підтверджувати виконання таких робіт, до того ж суд враховує, при цьому відсутність заявок, які, відповідно до договору, є невідємною частиною договору та за наявності яких мали б перераховуватись грошові кошти за надані послуги по перевезенню, та відсутність підпису та печатки посадової особи на товарно-транспортних накладних, що надавались контролюючому органу.

На думку суду, не може бути належним доказом реального надання послуг товариством «Нова Зоря»»наявність відомостей про вантаж з відмітками підприємств кому доставлявся цей вантаж, оскільки такі документи містять підписи та печатки (чи штампи) ДП «Шенкер»та підприємства, яке отримало вантаж і не містить будь-яких підписів чи печаток ТОВ «Нова Зоря».

До того ж, суд звертає увагу і на ту обставину, що видом діяльності за КВЕД 52.11.00 ТОВ «Нова Зора»є роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту.

Вчинення господарської операції невстановленою особою, що не займалась і не мала наміру займатись підприємницькою діяльністю від імені юридичної особи, на яку законодавством покладено конкретні обовязки у сфері оподаткування, є підставою вважати, що стороння особа вчиняла вказані дії умисно з тим, щоб не здійснювати господарську діяльність і приховувати прибутки, одержані на підставі угод з іншими субєктами підприємництва.

Тому господарські відносини, які були здійснені від імені цих підприємств, предметом яких є одержання доходів, слід розцінювати як такі, що укладені з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства.

Інтерес держави і суспільства у сплаті субєктами господарювання податків випливає з обовязку кожного сплачувати податки і збори, закріпленому у статті 67 Конституції України та законах України про оподаткування.

Угоди (господарські операції), які мають ознаки фіктивних та в результаті яких створюється можливість відшкодування ПДВ з бюджету та заниження податкових зобовязань, завідомо суперечать інтересам держави і суспільства (ст. 207 ГК України) та є такими, що порушують публічний порядок (ст. 229 ЦК України).

За наведених обставин суд дійшов висновку про правомірність висновку податкового органу.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач виконав покладений на нього обовязок.

Судові витрати, які підлягають стягненню у відповідності з ч.2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства, відсутні.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

У позові Дочірнього підприємства «Шенкер» відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили у відповідності з нормами ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.І. Шейко